Асоціація юридичних клінік України (АЮКУ) презентувала результати дослідження правових потреб переміщених українців, проведеного в межах проєкту «Посилення спроможності юридичних клінік із забезпечення доступу до правосуддя в умовах воєнного стану», що реалізується за підтримки Програми USAID «Справедливість для всіх». Презентація відбулася 18 квітня на онлайн-конференції АЮКУ «Співпраця задля забезпечення доступу до правосуддя в умовах воєнного стану», під час якої експерти проєкту підвели проміжні підсумки роботи за його ключовими напрямами.

До конференції долучилося понад 50 учасників, серед яких: куратори і студенти українських юридичних клінік, адвокати, судді, члени громадських організацій, що надають правову допомогу, а також представники профільної експертної спільноти з Австралії, Естонії, Індонезії, Італії, США, Литви, Сполученого Королівства, Косово, Молдови, Польщі, Чорногорії.

У конференції також взяли участь партнери АЮКУ, зокрема  представники Програми USAID «Справедливість для всіх», Міністерства освіти і науки України, Координаційного центру з надання правової допомоги, Мережі правового розвитку та інші зацікавлені у діяльності юридичних клінік та реалізації проєкту АЮКУ.

За словами Ашота Агаяна, юридичного радника Програми USAID «Справедливість для всіх», вивчення актуальних правових потреб переміщених українців є важливим для забезпечення людиноцентричного підходу до надання правової допомоги та забезпечення доступу до правосуддя.

Олександр Пижов, генеральний директор директорату євроінтеграції, бюджетування та узгодження політик Міністерства освіти і науки України, наголосив на тому, що діяльність юридичних клінік поєднує в собі соціальну місію, повʼязану із наданням правової допомоги тим, хто її потребує, та можливість студентів-правників навчатися й набувати досвід у практичній сфері. Це робота на випередження тих проблем, з якими випускники закладів вищої освіти стикаються, коли виходять на ринок праці.

Важливість спроможності української юридичної спільноти спільними зусиллями допомагати людям, які постраждали від війни, та адаптуватися до їх потреб підкреслила Наталія Марчук, начальниця управління Координаційного центру з надання правової допомоги.

Основні аспекти діяльності юридичних клінік, на посилення яких спрямований проєкт, і в розрізі яких АЮКУ має перші результати, висвітлила Юлія Ломжець, голова АЮКУ та керівниця проєкту: команда проєкту провела масштабне дослідження правових потреб переміщених українців, налагодила спільну роботу українських та іноземних юридичних клінік, запустила чат-бот для запису переміщених українців на консультації, дослідила потреби юридичних клінік у методичній та організаційній підтримці й тепер проводить навчання їхніх кураторів, провела Гакатон Street Law, який залучив до розробки правопросвітніх матеріалів студентів ЗВО з різних регіонів України.

Експертка проєкту, соціологиня Марія Колоколова презентувала результати аналітичного дослідження правових потреб переміщених українців в Україні та за кордоном, перемежовуючи цифри й показники із живими історіями та досвідом людей, що були змушені залишити свої домівки через війну.

Дослідження ґрунтується на широкому опитуванні переміщених українців в Україні та за кордоном, інтервʼю з людьми, що були змушені залишити дім через війну, а також роботі фокус-груп переміщених українців та представників юридичних клінік, які надавали правову допомогу таким особам. Результати опитування свідчать, що жодна з визначених проблем не має однозначного домінування, але в цілому можна визначити ключові проблеми вимушено переміщених осіб в Україні та за кордоном:

1. взаємодія з державними органами, яка виявилася однією з проблемних сфер для 58,2% опитаних (як внутрішньо переміщених осіб, так і за кордоном);
2. проблеми, повʼязані з житлом, на які вказала переважна більшість респондентів (80%);
3. проблеми у сфері зайнятості та працевлаштування, які за останній рік були актуальними для більш, ніж половини опитаних;
4. кожен другий вимушений переселенець став жертвою того чи іншого злочину з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну (50,3%);
5. відсутність системи документування зруйнованого чи пошкодженого житла та відсутність дій з боку влади щодо його відновлення;
6. фінансові проблеми, з якими стикалися 61,8% опитаних;
7. кожен сьомий опитаний переселенець стикався із проблемою оплати медичних послуг;
8. проблеми у сфері освіти були актуальними для 29,2% переселенців з моменту повномасштабного вторгнення;
9. сімейні проблеми, які є найменш поширеними серед усіх типів проблем.

Цей перелік – не просто констатація наявності проблем переміщених українців, а й ключ до того, щоб якомога ефективніше надавати їм правову допомогу, й ним можуть скористатися не тільки юридичні клініки, а й усі державні і недержавні організації, що надають правову допомогу. Це підтвердила виконавча директорка Мережі правового розвитку Ольга Настіна. Вона відмітила, що отримані результати дослідження збігаються із тенденціями у наданні правової допомоги фахівцями Мережі. Релевантність результатів дослідження відзначила й Наталія Єсіна, регіональна координаторка Всеукраїнської коаліції з надання правової допомоги, вказавши, що в цілому, вони підтверджують висновки проведеного їхньою організацією дослідження правових потреб населення та бізнесу в Україні (серпень-вересень 2022 р.), що ґрунтувалося на опитуваннях правників, що надають правову допомогу та сприяють населенню в отримані соціальної підтримки.

Розгорнутий аналітичний звіт про результати дослідження буде оприлюднений згодом, але вони вже «працюють» у контексті інших напрямів реалізації проєкту АЮКУ. Зокрема, розуміння того, з якими проблемами найчастіше стикаються переміщені українці, допомагає ефективніше налагодити роботу українських та іноземних клінік, які співпрацюють для надання спільної правової допомоги через ІТ-платформу Coda. Про учасників цього напряму проєкту, механізми взаємодії та запущений чат бот, який допомагає українцям з різних куточків України та Європи записатися на консультацію до юридичних клінік, розповіла координаторка напряму, членкиня Правління АЮКУ Христина Ковцун.

Результати дослідження мали своє відображення в ще одному напряму реалізації проєкту – ініціативі створення спеціалізованої юридичної клініки з питань, повʼязаних із війною. Фокусом діяльності такої клініки було обрано питання репарацій та компенсацій українцям за втрачене майно внаслідок збройної агресії проти України. Про цю ініціативу розповіла експертка проєкту, членкиня Правління АЮКУ Марія Ципʼящук. Команда проєкту за підтримки українських та іноземних експертів розробила модель спеціалізованої ЮК, і зараз триває процес відбору ЮК, яка б змогла у довготривалій перспективі досліджувати питання репарацій, супроводжувати справи, що стосуються цього питання, а також стати активним учасником дискусії та здійснювати адвокацію змін в українському законодавстві. За словами Марії, АЮКУ шукає не просто юридичну клініку, що змогла б забезпечити ці процеси, а й заклад вищої освіти чи правничу школу, які б були вмотивовані взяти на себе місію довготривалої, системної підтримки діяльності такої клініки.

Разом з тим, в умовах війни, підтримки потребує не тільки спеціалізована юридична клініка, а й діючі українські юридичні клініки. Чимало з них змушені перевести свою діяльність в онлайн формат, деякі – перемістилися з тимчасово окупованих територій, а деякі припинили свою діяльність. Щоб допомогти їм в процесі адаптації до цих змін, посилити професійні та мʼякі навички їхніх кураторів, сприяти впровадженню курсу «Правнича клініка» в навчальні плани ЗВО, проєкт передбачає ряд заходів: розробка порадника для впровадження модельного силлабусу із курсу юридичної клінічної освіти; навчання для кураторів із організації роботи юридичної клініки та викладання юридичного клінічного курсу, яке стартувало 12 квітня, тощо.

Під час обговорення ключових напрямів співпраці, учасники обмінялися досвідом надання правової допомоги українцям, що були змушені залишити дім через війну. На думку представників організацій, що залучені в ці процеси, особливого значення набуває інформування українців про те, що фіксація руйнувань та пошкодження майна – це питання не тільки подальшого відшкодування, а й доведення воєнних злочинів, і є справою не окремої родини, а цілої держави.

Більше про проєкт «Посилення спроможності юридичних клінік із забезпечення доступу до правосуддя в умовах воєнного стану» й перші його результати можна дізнатися, переглянувши запис конференції.

Цей захід став можливим завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Справедливість для всіх».