Березнева школа для кураторів юридичних клінік: підходи до роботи в умовах війни

26–28 березня 2026 року на базі Українського католицького університету відбулася Березнева школа для кураторів і кураторок юридичних клінік «Ефективна юридична клініка в умовах війни: програма розвитку та управління». Вона зібрала понад 25 представників юридичних клінік з різних закладів вищої освіти України — людей із різним досвідом, але схожими запитами щодо роботи клінік в сучасних умовах. Школа дала можливість обмінятися практиками, переглянути підходи до роботи юридичних клінік і знайти рішення, які можна застосувати в щоденній діяльності. 

 Про Програму 

Березнева школа є першим етапом програми підвищення кваліфікації для кураторів і кураторок юридичних клінік, яку проводить Асоціація юридичних клінік України у партнерстві з Інститутом прав людини та гуманітарного права імені Рауля Валленберга.

 Загалом програма охоплює 90 годин навчання і складається з трьох взаємопов’язаних етапів: березневої школи, тематичної травневої школи та наукового форуму. Вона спрямована на посилення спроможності юридичних клінік у роботі в умовах воєнного стану й поєднує навчання, роботу з кейсами та аналітичну складову, щоб учасники могли обмінятися досвідом, дізнатися про нові підходи у роботі юридичних клінік та адаптувати їх до своєї практики. 

 Три дні навчального інтенсиву

 Зміст Березневої школи вибудовувався довкола ключових напрямів роботи юридичних клінік — від управління і організації процесів до взаємодії з клієнтами, етичних рішень, правопросвіти і комунікації. Упродовж трьох днів учасники та учасниці говорили не так про «ідеальну модель» юридичної клініки, як про реальну роботу з її обмеженнями, складними ситуаціями і постійною потребою балансувати.

 Однією з центральних тем стала роль юридичної клініки й питання, з якими вона стикається у щоденній практиці: як поєднати навчальну складову з наданням правової допомоги, як будувати роботу команди, як реагувати на обмеження, які задає контекст війни. У цих обговореннях чітко звучало: ефективність клініки починається з розуміння того, навіщо вона працює і яку цінність створює — для студентів, для клієнтів, для закладу освіти.

Чимало уваги приділили тому, що часто залишається «за кадром» — організаційним рішенням. Цей тематичний блок Школи провели представниці Юридичної клініки Українського католицького університету — керівниця клініки, членкиня Правління АЮКУ Христина Ковцун та кураторка клініки, експертка АЮКУ Марта Цимбала. Спікерки поділилися досвідом налагодження документообігу в своїй юридичній клініці й показали, як у цьому допомагають технології. 

Йшлося про дуже практичні речі: як організувати роботу зі справами та заходами так, щоб не губилася інформація, як розподіляти ролі в команді, як вибудувати процеси, які не залежать від однієї людини. Учасники й учасниці розбирали конкретні інструменти, співвідносили їх зі своїми можливостями і обговорювали, як ці рішення працюють у різних умовах. При цьому прозвучала важлива думка: технології не замінюють куратора, але змінюють його роль — роблять її більш управлінською і такою, що потребує системного бачення всієї роботи клініки.

Окремий блок розмови стосувався етики. Здавалося б, знайомі принципи у клінічному середовищі часто потребують додаткового осмислення. Під час тематичної сесії, яку провела керівниця Правничої клінік НаУКМА, членкиня Правління АЮКУ Юлія Матвєєва, йшлося про ситуації, де немає однозначних відповідей: в яких випадках юридична клініка має право відмовити клієнту, де проходить межа відповідальності студентів, як вибудовувати взаємодію з іншими надавачами правової допомоги тощо. Додатковий вимір цьому обговоренню додала тема штучного інтелекту — чи не найпалкіші дискусії стосувалися того, як використовувати ШІ у роботі так, щоб він підсилював процес, а не підміняв навчання.

 «Особливо відгукнулася секція «Етичні стандарти діяльності правничих клінік: від конфіденційності до використання ШІ». Вона чітко підсвітила: класичні принципи юридичної етики нікуди не зникають, але в цифрову епоху вони звучать по-новому. Конфіденційність, доброчесність, відповідальність — це вже не лише про людей, а й про технології, з якими ми працюємо», — прокоментував Валентин Підгородецький, учасник Школи, керівник навчальної лабораторії «Юридична клініка» Державного податкового університету.

 

Важливою частиною школи стала робота з клієнтом, й своїм досвідом у цій сфері ділилася керівниця Юридичної клініки Сумського державного університету, членкиня Правління АЮКУ Людмила Руденко. Учасники й учасниці говорили про те, як навчати студентів інтерв’юванню і консультуванню, як готувати їх до взаємодії з різними типами клієнтів, як допомогти їм почуватися впевнено у складних ситуаціях. Йшлося як про загальні засади, так і про конкретні підходи, які допомагають структурувати розмову з клієнтом, уточнювати запит і не втрачати фокус під час роботи з кейсом.

 Цю розмову доповнила тема психологічних аспектів роботи юридичної клініки. Експертка АЮКУ Марія Ципʼящук розповіла про те, в яких напрямках роботи юридичної клініки і як саме варто враховувати знання психології. Особливий акцент був на травма-інформованому підході і тому, як досвід війни змінює спосіб, у який люди говорять, реагують і приймають рішення. Для юридичних клінік це означає потребу вибудовувати взаємодію більш уважно: без тиску, без очікування «правильних» реакцій, із урахуванням стану людини і її досвіду.

Водночас увага була і до самих консультантів — до того, як працювати з навантаженням, зберігати ресурс і не ігнорувати власний стан. Окремо Марія підкреслила, що існує ризик вторинної травматизації, коли через постійну роботу зі складними історіями змінюється емоційний стан самого консультанта/ки. 

 «Найбільшу увагу привернули лекції  щодо документообігу та психологічних аспектів роботи юридичної клініки. Перша — як  спосіб організації  необхідної щоденної поточної роботи, а друга — як цікава, мабуть, багатьом слухачам, дисципліна про розуміння людської природи загалом та у контексті роботи юридичної клініки», — поділився враженням Сергій Степанов, учасник Школи, заступник керівника Юридичної клініки Донецького державного університету внутрішніх справ. 

Ще один важливий напрям роботи юридичних клінік — правопросвіта — також став частиною програми Школи. Учасники працювали з різними форматами і підходами, розбирали, як зробити заняття змістовними і при цьому тримати увагу авдиторії. Марія Ципʼящук, яка провела цю секцію, зосередилася на інтерактивних методах і на тому, як підготувати студентів до роботи з різними цільовими групами. Окрім формату правопросвітницьких занять, обговорили й внутрішню їх логіку: як вибудувати взаємодію, як тримати динаміку, як реагувати на непередбачувані ситуації під час заняття. Учасники й учасниці мали змогу спробувати окремі методи на практиці й подивитися, як вони працюють у реальному процесі навчання.

Комунікаційна менеджерка АЮКУ Наталія Шелудякова запросила учасників та учасниць провести міні-авдит власних комунікаційних практик: проаналізувати, навіщо клініка комунікує, з ким, якою мовою і через які канали. Такий підхід дозволив подивитися на комунікацію як на частину щоденної роботи клініки, яка впливає на доступ клієнтів до допомоги, формує довіру і визначає, наскільки зрозумілою та видимою є діяльність клініки для різних аудиторій.

 «Актуальні теми, реальні кейси та пропозиції можливих векторів розвитку юридичних клінік це лише тільки «верхня частина айсбергу», справжня суть успіху Березневої школи це лектори для яких «виступ заради виступу» є неприйнятною моделлю, а справжня мета — донести, вислухати та почути кожного. Саме ця єдність аудиторії та лекторів, їх гнучкість в дискусіях та вміння одразу корегувати напрям виступу в залежності від інтересу слухачів стало фактором максимальної залученості всіх і кожного від першої до останньої хвилини цього заходу»,— прокоментував Павло Шведенко, учасник Школи, керівник «Юридичної клініки «De Lege Lata» Полтавського державного аграрного університету. 

Результати 

 Насичене навчання й змістовні діалоги не звели Березневу школу до набору готових рішень. Школа радше допомогла учасникам й учасницям розкласти свою роботу на окремі складові і подивитися на неї більш структуровано. У дискусіях куратори й кураторки юридичних клінік постійно поверталися до визначальних речей, які, втім, не завжди проговорюються: як на практиці поєднувати навчання і роботу з клієнтами; що підтримує команду в умовах обмежених ресурсів; як змінюється взаємодія з людьми, досвід яких повʼязаний з війною; де технології справді допомагають, а де створюють ілюзію ефективності. Такий обмін досвідом допоміг юридичним клінікам чіткіше побачити свої сильні сторони і зони для розвитку, а також сформулювати конкретні кроки, з яких можна почати зміни вже зараз. Й що не менш важливо — позбутися відчуття, що кожна клініка залишається з цими викликами сам на сам.

Це добре відчувається і в відгуках учасників й учасниць:

«Ці кілька днів у Березневій школі стали для мене чимось значно більшим, ніж просто навчанням. Це досвід, який «перезібрав» моє бачення того, як має функціонувати юридична клініка в епоху змін та постійних викликів. Я повернулася додому з великою кількістю ідей, які ми почнемо втілювати у роботі нашого навчального юридичного центру. І, мабуть, найголовніше — з відчуттям, що ми не самі, що є спільнота, яка міркує, відчуває і діє в одному напрямі», — розповіла про свої враження Вікторія Орел, учасниця Школи, кураторка Юридичного центру Правова СТУДіЯ» Полтавського університету економіки і торгівлі.

«В житті трапляються події, які спонукають нас до руху вперед, надихають на нові звершення. Саме такою стала для мене Березнева школа для керівників та керівниць юридичних клінік. Вона допомогла структурувати ті знання, які вже мала, намалювати перспективи розвитку Юридичної клініки НУК. І це не просто абстракція. Чіткі, логічні поради від лекторів посприяли у побудові алгоритмів для покращення роботи клініки в умовах воєнного стану. Іншим корисним аспектом березневого підвищення кваліфікації стало налагодження тісного зв’язку з колегами. Обмін досвідом у неформальній атмосфері допоміг зрозуміти, що ми не одні. Є шляхи кооперації, налагодження контактів, можливість перейняти позитивний досвід», — прокоментувала Ірина Дмитрук, учасниця Школи, завідувачка Юридичної клініки Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова. 

Дякуємо всім за включеність у роботу та готовність разом шукати рішення й проєктувати зміни у діяльності українських юридичних клінік. Попереду — травнева школа та науковий форум, де учасники та учасниці продовжать роботу над окремими напрямами і напрацюваннями. 

 Програма є частиною проєкту «Розвиток інституційної спроможності юридичних клінік України для надання правової допомоги, просування прав людини та правової освіти в умовах європейської інтеграції», що реалізується в межах Програми «Інфраструктура прав людини для України» (2025–2027), яка фінансується урядом Швеції через Шведське агентство з питань міжнародної співпраці та розвитку (Sida), та реалізується Інститутом прав людини та гуманітарного права імені Рауля Валленберга за участі Асоціації юридичних клінік України як виконавчого партнера