Олімпіада з консультування – по той бік декорацій

Олімпіада з консультування – по той бік декорацій

Кілька днів тому завершився черговий Національний раунд Олімпіади юридичних клінік України з консультування клієнтів. Для мене особисто це був шостий рік поспіль, коли я або безпосередньо організовувала ці змагання, або координувала їх організацію (у 2018 році, Ірпінь).

А ще, через апгрейд формату – у 2019 році мені випало організовувати аж … півтори і ще пів Олімпіади. Чому так? Бо, як виявилося, цей конкурс викликав інтерес не лише у мене, але й у колег з Польщі, які запропонували частину національних раундів провести у чарівному Кракові (вже на початку 2020 року). Тож чвертьфінали Олімпіади 2020 ми проводили традиційно в Острозі у грудні 2019, а півфінал та фінал – в Польщі. А ще студенти з ELSA-Львів також захотіли провести регіональні україномовні змагання з консультування – тому + 0,5 Олімпіади. Між іншим, чудовий приклад для наслідування – такі регіональні змагання, які студенти організували повністю своїми силами та бажанням.

А ще виявилося, що Олімпіада – це й своєрідна “скринька Пандори” із багатьма особистими викликами, випробуваннями на міцність та неочікуваностями.

Викликами: Чи зможеш знайти достатньо ресурів, суддів, клієнтів? А зможеш зробити тільки англійською? – адже потім міжнародний раунд. А ще … – Зможеш зробити без фінансування та ще й запропонувати учасникам заплатити організаційний внесок? А зможеш під час сесії? Чи ще під час канікул? А зможеш розселити учасників в Острозі, де 1,25 готелю, а весь житловий фонд єдиного університету вже встигли вибронювати до тебе?

Випробуваннями на міціність: нервів, дружби, відносин з колегами, своїми та не своїми студентами-клініцистами, власної самооцінки, межі витривалості і мотивації робити це знову і знову.

Неочікуваностями: бо не чекаєш від людей таких вчинків або не вчинків; бо вкотре вичитані та продумані правила знову створюють дилему; бо отримуєш допомогу там, де навіть і не думав і від тих, кого й не знав або знав не дуже; бо попри майже певність того, що так точно не спрацює – воно працює.

Працює. Чому?

За ці шість років і тричі участь у міжнародному раунді я вже точно знаю, що є мінімальною запорукою хороших змагань з консультування:

  1. Якісні фабули. Учасників оцінюють за 11-ма критеріями, серед яких юридичний аналіз та правові поради – це лише дві позиції. Інші – це психологічні, етичні та моральні аспекти, які майбутні юристи повинні врахувати та продемонструвати. Якщо ці аспекти не закладені у фабулу – не буде чого демонструвати.
  2. Талановиті актори-клієнти. Від того, як запрошений актор виконує свою роль – залежить виступ команди в цілому. Залежить і те, чи зможе цей клієнт розкрити гарно складену фабулу (див. п. 1). Хороший клієнт завжди знайде момент у розмові з “юристами” – навіть найбільш зляканими та швидкими, щоб озвучити необхідне.
  3. Підготовлені судді. Секрет такий собі, звісно) Краків показав, як добре робити попередній дружній раунд, під час якого і судді, і команди, і клієнти доходять тями. Можна 10 разів дивитися відео, читати правила та критерії, а можна 1 раз зіграти. Вгадайте, від чого ефект буде кращим?

Усе решта – логістика, культурна програма, таблички й “краса” бейджиків, дипломів, програми і т. п. – це другорядне. Це точно не те, на чому слід концентруватися, поки пункти 1-3 ще не пропрацьовані – бо вони є фундаментом.

Після чверть-фіналу минулого грудня я написала на своїй Фейсбук-сторінці: “Для мене особисто #Олімпіада_з_консультування – це завжди емоція. Сильна, глибока. І цього разу – радісна і довершена.” Мабуть, настане день, коли стане також і завершеною) Але спочатку – Міжнародний раунд в Україні.

Авторка:

Марія Цип’ящук, координаторка Національної Олімпіади юридичних клінік України з консультування клієнтів

Юридична клініка Черкаського національного університету демонструє перші успіхи після проведеного моніторингу

Юридична клініка Черкаського національного університету демонструє перші успіхи після проведеного моніторингу

Восени 2019 року юридична клініка Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького пройшла моніторинг діяльності відповідно до Стандартів Асоціації юридичних клінік України. Після моніторингу Асоціація разом з представниками клініки працювали над поетапним впровадженням наданих рекомендацій та затвердили План розвитку юридичної клініки.

Про успіхи впроваджених рекомендацій та перші результати юридичної клініки Черкаського національного університету демонструє перші успіхи після проведеного моніторингуидичної клініки після моніторингу її діяльності розповідає керівник громадської організації “Черкаський правозахисний центр” Тарас Щербатюк.

Апробація нового формату роботи Асоціації з юридичними клініками показала її ефективність та дієвість. Яскравим прикладом є робота юридичної клініки Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького, яка першою випробувала новий формат роботи. Впровадження Плану розвитку «дисциплінувало» юридичну клініку, а також дозволило поетапно реалізовувати надані рекомендації та виправляти існуючі недоліки.

Впізнаваність юридичної клініки

Після моніторингу, однією з проблем юридичної клініки визначили її недостатню впізнаваність: про роботу юридичної клініки знало досить мало черкащан, відповідно, це спричинило появу іншої проблеми – малу кількість клієнтів та практики для студентів.

Під час роботи за Планом розвитку, юридична клініка значно підвищила свою упізнаваність. Клініка провела роботу зі стейкхолдерами, розмістила інформацію в органах державної влади, університеті та ресурсах партнерів. Крім того, інформацію про роботу клініки розпочали активно поширювати на сторінці у соціальній мережі Instagram та сайті університету. Така інформаційна робота сприяла появі клієнтів у клініці та посилили кадровий потенціал (для представниці юридичної клініки призначено надбавку за важкі умови праці).

Правопрсвіта юридичної клініки

Наступною проблемою у роботі клініки була низька ефективність діяльності в сфері правопросвіти населення.

В межах реалізації Плану розвитку, юридична клініка провела якісну роботу у цьому напрямку:

  • з метою структурування своєї роботи, розроблено та прийнято План проведення правопросвітніх заходів на 2020 рік;
  • ведення журналу обліку заходів та рецензування;
  • регулярна робота зі студентами щодо підготовки правопросвітніх матеріалів;
  • домовленість з іншими навчальними закладами міста та органами влади про проведення просвітніх заходів на їх базі.

Також затверджено Положення про юридичну клініку, який відповідає вимогам Асоціації та анкету клієнта, що містить дані про кураторів, які здійснюють супроводження студентів, та зміст наданої консультації. Це допомагає підвищити ефективність роботи з клієнтами та здійснювати контроль за роботою студентів.

Навчання для студентів

Окрім цього,  юридична клініка значно покращила «бонусні» показники роботи зі студентами, які є такими собі софт-критеріями якості діяльності юридичної клініки. Так, на 2020 рік складено План проведення додаткових заходів з навчання для студентів, які працюють в юридичній клініці та проведена робота із  розрізнення видів наданої допомоги (правова інформація/ правова консультація).

Завдяки проведеній роботі, за моєю оцінкою, юридична клініка покращила не менш як десять індикаторів оцінювання, а це впевнений прогрес. Однак, клініка не зупиняється на досягнутому та активно працює над виправленням інших недоліків, а також продовжує самовдосконалюватися.

Результати юридичної клініки Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького свідчать про те, що нова форма робота досить продуктивна та спонукає застосовувати для інших юридичних клінік України.

Автор:

Тарас Щербатюк, керівник громадської організації “Черкаський правозахисний центр”

 

Розвиток регіонального лідерства, як запорука сталого розвитку мережі юридичних клінік

Розвиток регіонального лідерства, як запорука сталого розвитку мережі юридичних клінік

Ідея розвитку регіональної співпраці та посилення спроможності юридичних клінік не нова. В тому чи іншому вигляді вона обговорювалася протягом останніх п’яти років. Проте далі розмов справа не йшла. Керівники юридичних клінік регулярно брали участь у щорічних з’їздах, найактивніші – в школах АЮКУ, але, повертаючись до повсякденної рутини, забували про регіональне лідерство до наступної зустрічі.

Не дивлячись на пробуксовування розвитку регіональної співпраці, юридичний клінічний рух демонстрував зростання: збільшувалася чисельність клінік, кількість залучених викладачів та студентів. Спільнота юридичних клінік стала більш згуртованою і стабільною. До роботи більшості клінік долучилися керівники і викладачі-куратори, які постійно та професійно займаються юридичною клінічною освітою.

Зростала й інституційна спроможність АЮКУ. Останні два роки ми успішно реалізували низку ініціатив, спрямованих на системний розвиток мережі юридичних клінік. Так, у розвиток Стандартів було розроблено Інструмент оцінювання стандартної якості діяльності юридичних клінік та було запущено процес моніторингів. Впроваджене середньострокове стратегування діяльності, системно та ефективно впроваджуються заходи Стратегічного плану та Комунікаційної стратегії АЮКУ.

Після успішної реалізації проєкту “Розвиток інституційної спроможності Асоціації / мережі юридичних клінік України” (у партнерстві з Українською фундацією правової допомоги за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”), ми усвідомили дві речі: перша – ми здатні на більше, друга – розвиток мережі неможливий без посилення спроможності самих юридичних клінік. В результаті розвиток регіонального лідерства мережі юридичних клінік став одних з основних пріоритетів розвитку Асоціації.

Першим кроком в пошуку майбутніх лідерів юридичного клінічного руху  стала Перша Українсько-польська школа для викладачів юридичних клінік, що відбулася в червні 2019 року у Варшаві. Учасники Школи детально та відверто обговорили бачення розвитку регіональної співпраці та можливих проблем і представили власні проєктні ініціативи. Вперше за багато років, окрім бажання розвивати юридичний клінічний рух в регіонах, ми отримали конкретні пропозиції та проєкти від людей зацікавлених і вмотивованих їх впроваджувати. Що ще потрібно? Фінансування!

Розвиток мережевих ініціатив та посилення регіонального співробітництва – це один із напрямків проєкту “Розвиток регіонального лідерства та усталення моделі координації Асоціації юридичних клінік України”, підтриманого Міжнародним фондом “Відродження” влітку 2019 року.

Впровадження проєкту дозволило провести конкурс та надати фінансування трьом проєктам, які, на нашу думку, дозволять запустити співпрацю між юридичними клініками та посилить їх спроможність до самостійного пошуку та реалізації проєктів.

Проєкт “Посилення регіональної та міжсекторальної співпраці юридичних клінік Київщини” виконується Юридичною клінікою “Право і практика” Білоцерківського Національного аграрного університету у співпраці з ЮК Університету державної фіскальної служби України та ЮК Академії адвокатури України.

Проєкт має дві стратегічні цілі. Перша – провести аналіз стейкхолдерів та їх інтересів, дослідити український ринок провайдерів безоплатної правової допомоги.

З ким і для кого ми працюємо? Хто наші партнери? Які організації зацікавлені в розвитку юридичної клінічної освіти? Якою має бути оптимальна модель партнерської співпраці? На всі ці питання відповість «Мапа взаємодії юридичних клінік зі стейкхолдерами».

“Мапа” має стати практичним інструментом і буде використовуватись як дороговказ для юридичних клінік на шляху побудови успішної міжсекторальної співпраці усіх учасників системи надання безоплатної правової допомоги.

Сучасне правопросвітнє заняття не можливе без залучення інноваційних методик викладання у правопросвітній діяльності. Саме тому другою ціллю проєкту став розвиток навичок студентів-клініцистів з організації правопросвітніх занять та підвищення фінансової грамотності шкільної молоді. Результатом реалізації правопросвітньої частини проєкту стане серія занять “Податки – це легко”.

Проєкт “Юридичні клініки – агенти популяризації медіації як способу вирішення спорів” виконується Юридичною клінікою Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича співпраці з ЮК   Університету Короля Данила, ЮК Прикарпатського  університету імені Василя Стефаника та ЮК “Феміда” Прикарпатського факультету Національної академії внутрішніх справ.

Чи можуть юридичні клініки вирішувати спори за допомогою медіації? Можуть,  впевнені автори проєкту. Головне – навчити студентів-консультантів доносити переваги медіації та переконувати клієнта у її дієвості. Для цього самі клініцисти мають знати базові основи медіації та популяризувати медіацію серед населення. Відповідно метою проєкту є створення та розвиток на базі юридичних клінік регіональної мережі агентів популяризації медіації.

Проєкт “Безкоштовна юридична підтримка малого бізнесу” виконується Юридичною клінікою “Pro Bono” Національного університету “Острозька академія” співпраці з ЮК Українського католицького університету, ЮК ХУУП імені Леоніда Юзькова та ЮК “Liberta” Тернопільського національного економічного університету.

Питання про спеціалізацію юридичних клінік та розширення кола можливих клієнтів поставало не раз, але в більшості випадків, керуючись типовим Положенням “Про юридичну клініку” та законодавством про безоплатну правову допомогу, клініки обмежувалися консультуванням малозабезпечених громадян. Даний проєкт – спроба вийти за рамки і надати можливість студентам працювати з абсолютно новою категорією справ. Суть проєкту полягає в наданні консультантами юридичних клінік-учасниць ініціативи безоплатної правової допомоги представникам малого підприємництва та можливості набути комплексних знань та досвіду у сфері, з якою вони стикнулися б лише на роботі.

Кожен з представлених проєктів унікальний та має власні амбітні цілі. Для їх реалізації проводяться та плануються різноманітні заходи та активності. Для Асоціації ж дані проєкти – це крок у правильному напрямку. Розвиток регіонального лідерства та розбудова горизонтальної моделі управління – це майбутнє мережі. Сподіваємося, що після успішної реалізації поточних проєктів, нас чекають нові цікаві ініціативи.

Авторка:

 Юлія Ломжець, виконавча директорка Асоціації юридичних клінік України

Інтерв’ю Юлії Морій: особливості захисту ветеранів у США

Інтерв’ю Юлії Морій: особливості захисту ветеранів у США

Влітку 2019 року юристка громадської організації «Юридична сотня», експертка з нормопроектування, законотворчого процесу та адвокації Юлія Морій стала учасницею Програми “Відкритий Світ” з питань жінок-ветеранок. Юлія розповіла для Асоціації юридичних клінік України про систему державної підтримки ветеранів, роботу громадського сектору в США та особливості роботи юридичних клінік для ветеранів.

 – Юліє, розкажіть про Програму “Відкритий Світ”, у якій Ви брали участь.

На початку червня 2019 року я була делегаткою Програми “Відкритий Світ” при Бібліотеці Конгресу США, яка покликана зміцнювати взаєморозуміння й співробітництво між Україною та Сполученими Штатами шляхом надання можливості українським лідерам у різних галузях діяльності зустрітися зі своїми американськими колегами й обмінятися досвідом та ідеями з найбільш важливих для обох сторін питань. Я увійшла до складу делегації з питань жінок-ветеранок і моєю метою було ознайомитись із системою державної підтримки ветеранів, роботою громадського сектору в США і особливостями підтримки саме ветеранок. Основна професійна програма в нас проходила в місті Сіракузи штату Нью-Йорк. Перед цим ми 2 дні перебували у Вашингтоні, де ознайомились із державним ладом США, роботою центральних державних органів, окрема увага була приділена ролі Бібліотеки Конгресу США.

– Які особливості захисту ветеранів існують у США?

Ветеранами в Штатах вважаються не тільки люди, які брали участь в бойових діях, але також люди, які відслужили мінімум один контракт на військовій службі та звільнені «з честю». Що стосується їх підтримки, то я б її охарактеризувала як дуже фрагментовану.

В Штатах функціонує Міністерство у справах ветеранів США, яке є другим після Міністерства оборони за фінансуванням та чисельністю персоналу. В Міністерстві діє окрема система госпіталів та поліклінік, а також своя мережа ветеранських цвинтарів. Проектний офіс створення Міністерства у справах ветеранів в Україні, до якого входили також експерти Юридичної сотні, рекомендували враховувати структуру саме американського міністерства та систему державної підтримки ветеранів.

Федеральна система підтримки ветеранів має три основні напрями: медичне забезпечення, пільги та привілеї ветеранів, а також меморіальний напрям. Ветерани можуть отримувати пенсію, її розмір залежить від ступеня ушкодження здоров’я та матеріального становища, доходу ветерана. Важливою преференцією ветеранів, яка стимулює багатьох йти на військову службу, є компенсація на навчання, яке в Штатах є дуже дорогим і не кожен може собі дозволити.

Так, діє федеральна система у справах ветеранів, проте у ветеранів все одно немає комплексного розуміння, на що вони можуть розраховувати при звільненні з військової служби, оскільки розмір «ветеранської пенсії», пакет медичних послуг вираховують індивідуально. Крім того, в кожному штаті, місті, організаціях та установах встановлюють свої преференції для ветеранів. З одного боку це дуже круто, оскільки відчувається повага і вдячність за службу абсолютно всюди, але оцінюючи з погляду доступності до інформації, є багато прогалин. Зокрема, консультаційні центри, які акумулюють всю інформацію про підтримку ветеранів існують тільки подекуди за ініціативи окремих громадян чи організацій і про них ще теж треба дізнатись.

– Чому в США створюються окремі юрклініки для ветеранів? Вочевидь, питання, з якими звертається така група людей, доволі специфічні і потребують додаткової підготовки?

Шанобливе ставлення до ветеранів в американському суспільстві відчувається просто всюди: і в державних установах, і в магазинах, і в навчальних закладах. До прикладу, в коледжах і університетах створюють окремі типу ветеранські офіси чи кімнати, де їх консультують, допомагають із вступом і навчанням, проводять різні зустрічі просто для спілкування. Це однозначно найбільш поважна і захищена соціальна група населення в США, що впливає і на розвиток юриспруденції та ставлення правників до ветеранів.

Відповідаючи на питання – так, юридичні проблеми, з якими стикаються ветерани у зв’язку з реалізацією своїх прав і гарантій, є специфічними і потребують додаткової підготовки. Можна сказати, що напрям роботи з ветеранами, є окремою галуззю юриспруденції.

При юридичних факультетах створюються юридичні клініки з різних галузей. Їхня спеціалізація залежить від того, що є пріоритетом для самого навчального закладу чи юридичного факультету та чи орієнтовані вони на допомогу ветеранам. Наприклад, при коледжі права Сіракузького університету функціонує 8 юридичних клінік: з питань банкрутства, дитячих та сімейних справ, кримінального захисту, справ людей з інвалідністю, медичних, податкових, транзакційних питань та, відповідно, клініка з ветеранських справ.

– Що відрізняє юрклініки для ветеранів від інших?

Я не відвідувала інші юридичні клініки, оскільки мене цікавило надання правової допомоги саме ветеранам. Проте можу припустити, що навряд чи вони чимось кардинально відрізняються, крім того, що студенти та інші юристи, які працюють в клініці зацікавлені допомагати саме ветеранам та їхнім сім’ям, оскільки самостійно обрали цей напрям.

– Наскільки часто звертаються громадяни в такі клініки? Мабуть, законодавством передбачені певні пільги ветеранам, і вони можуть звернутися на пільгових умовах в інші інстанції.

На той момент, коли наша делегація відвідала юридичну клініку, спеціалісти вели близько 200 судових справ. Крім захисту інтересів ветеранів в судах, клініка також надає правові консультації, яких близько 5-7 на тиждень. Чи є це багато в масштабах США я не можу оцінити, але точно це не мало для невеликого міста Сіракузи штату Нью-Йорк. І з усіх установ чи організацій, які ми відвідували як професійна делегація з України, це було єдине місце, де ми почули про проблеми, з якими стикаються ветерани і з якими звертаються за юридичною допомогою.

Зокрема, так, ветерани звертаються до юридичної клініки через певні перешкоди в реалізації тих гарантій, які передбачені державою. Це можуть бути і оскарження відмов в наданні певних пільг, але так само і допомога при складанні документів та заповненні форм на отримання цих пільг, оскільки процедура подання цих документів є дуже забюрократизованою і складною для людей.

Окремим напрямом справ є оскарження порядку та висновків при звільненні з військової служби, оскільки як я зазначала вище, статус ветерана та відповідну підтримку мають тільки люди, звільнені зі служби «з честю». І от таких людей, які звільняються не «з честю» досить багато. Вони не погоджуються з цим і оскаржують такі рішення, позиваючись до своїх військових структур, де вони служили.

Клініка також бере справи, які не пов’язані зі статусом ветерана чи військовослужбовця, тобто будь-які сімейні, цивільні, адміністративні та інші справи, з якими звертаються ветерани. Також немає територіальних обмежень, тобто до клініки можуть звертатись ветерани з інших міст, штатів, що також є дуже цікавим моментом з погляду відкритості та готовності підтримувати ветеранів та їхні сім’ї.

– Скільки студентів надають консультації в таких клініках, адже молодь часто цікавлять нові ще не до кінця врегульовані сфери (на кшталт ІТ права)?

З приводу тенденцій серед молодих правників погоджуюсь, але в той же час, напевно, їх все ж таки щось стимулює отримувати практику саме в ветеранській клініці, оскільки туди вони приходять абсолютно добровільно і не всіх бажаючих беруть. Минулого навчального семестру там працювало 20 студентів, але вже тоді керівництво клініки піднімало питання щодо розширення кількості старших юристів та відповідно студентів, оскільки попит на правову допомогу від ветеранів перевищував можливості клініки.

– Чи є надання консультацій в клініці обов’язковим елементом навчальної програми, чи воно здійснюється на волонтерських засадах? Можливо за це студенти отримують певні привілеї?

 В Штатах практика в юрклініці є обов’язковим предметом для студентів, які навчають на юридичних факультетах. Тобто, не відпрацювавши певну кількість годин в юридичній клініці, студент не може отримати диплом, оскільки не виконав всі вимоги освітнього процесу. Безперечно така система поєднання теорії і практики під час навчання має багато переваг, при чому студенти ще й мають можливість обирати галузь, яка їм більш цікава.

Коли я вчила правознавство в університеті, з 3-го курсу навчання я відвідувала юридичну клініку для здобуття практичного досвіду до того, як закінчу університет. В нас була і в українських студентів зараз є така можливість, проте отримання чи неотримання практичного юридичного досвіду під час навчання – це вибір студентів і покладається повністю на їх ініціативу.

– Чи потрібна нам така вузькопрофільна спеціалізація ЮК, зокрема в питаннях надання консультацій ветеранам?

 Мені здається, це залежить від розвитку юриспруденції в Україні загалом. В нас вузька спеціалізація юристів не є поширеною, ні під час навчання, ні під час подальшої роботи. Така практика серед юристів в Україні тільки зароджується і я вбачаю в цьому тільки позитивну сторону, оскільки людина фізично не може бути чудовим професіоналом з усіх питань. Звичайно, це має закладатись в університеті, і, зокрема, в юридичних клініках, як мінімум, було б добре розмежовувати справи і студентів, які їх ведуть.

Футболки Spice Girls і права людини у бізнесі: уроки для України

Футболки Spice Girls і права людини у бізнесі: уроки для України

До недавнього часу бізнес вважав, що права людини – це справа держави, але сьогодні компанії теж мають приділяти цьому питанню більше уваги. 

У травні 2019 року відбувся ювілейний концерт групи “Spice Girls”, хоча і без Вікторії Бекхем, але, все одно, на втіху фанатам.

Група розпочала благодійну кампанію: випустила футболки #IwannaBeASpiceGirl, кошти від реалізації яких були перераховані на допомогу жінкам та для просування гендерної рівності жіночими громадськими організаціями (11,6 фунтів з кожної футболки).

Проте розслідування The Guardian, проведене на початку 2019 року, довело, що футболки були виготовлені жінками в Бангладеші, яким платили в середньому 35 пенсів за годину.

Самі жінки визнали, що їх примушували працювати по 16 годин на день, а якщо вони не виконували поставлених завдань, то на них кричали та доводили до сліз. Компанія-власник футболок вже заявила, що постачальників перевіряли, а в ході перевірки до них не виникло жодних запитань.

Враховуючи зірковий статус замовників футболок, в експертному середовищі знову піднялись питання прав людини та перевірки їх дотримання.

Можна говорити і про інші випадки порушення бізнесом прав людини: заборона компаніями створення профспілок, дискримінаційна рекламу, сексизм, скандали з конфіденційністю даних та багато інших.

У цьому аспекті варто згадати міжнародні стандарти – керівні принципи ОЕСР для багатонаціональних компаній.

Сьогодні Україна підтримує ці принципи, а в Мінекономрозвитку, торгівлі та сільського господарства створено Національний контактний пункт для прийняття скарг від громадян, профспілок, громадських організацій, якщо міжнародні компанії в Україні порушують ці принципи ОЕСР, у тому числі і права людини.

Близько 50% всіх скарг, які приходять до національних контактних пунктів різних країн, – про порушення компаніями прав людини.

В українському НКП ще немає жодної скарги. І це не тому, що немає випадків порушень, а тому, що люди та організації або не знають, або недооцінюють цей інструмент.

На глобальному рівні найважливішим документом наразі є Керівні принципи Організації Об’єднаних Націй з прав людини у підприємницькій діяльності (надалі – Керівні принципи), що визначають:

  • обов’язок держави гарантувати права людини;
  • обов’язок компаній поважати права людини;
  • організації мають надати доступ до механізмів оскарження, якщо права порушені.

На національному рівні країни мають розробити плани дій з імплементації Керівних принципів.

Зазвичай, у всіх країнах цей процес розпочинається з оцінки статусу прав людини у бізнесі. Тому, Міністерство юстиції України Національне оцінювання базових показників у сфері бізнесу та прав людини в Україні. Документ має стати платформою для подальшої імплементації Керівних принципів ООН у сфері бізнесу та прав людини в Україні.

Декілька особистих висновків.

  1. Українцям на 28-ому році незалежності вже варто відходити від обговорення, чи має бізнес бути відповідальним.

У часи, коли країни приймають закони щодо підзвітності компаній, інвестори обходять стороною “токсичні” компанії, а споживачі шукають компанії, яким небайдужий сталий розвиток, обговорювати це вже трохи запізно.

Варто процитувати Євгена Шевченка, генерального директора Carlsberg в Україні: “Бізнес – це частина суспільства, і тому він має бути відповідальним перед суспільством”.

  1. Багато компаній ще сприймають права людини в контексті використання дитячої праці. Права людини потрібно розглядати ширше. Права людини є:
  • у відносинах зі співробітниками (створення профспілок, заключення колективного договору, гарантії трудових прав),
  • у відносинах з клієнтами (права споживачів),
  • у відносинах з партнерами та громадами (тут і культурні права, і екологічні права тощо).
  1. Тільки міжнародні компанії в Україні сьогодні мають політики з прав людини та бізнесу.

Що ж український бізнес може зробити в контексті прав людини:

1) визначити права людини, на які впливає компанія та розробити політику з прав людини;

2) провести оцінку та виявити потенційні та реальні впливи на права людини, розробити дії щодо профілактики негативного впливу та його зменшення;

3) забезпечити доступ до механізмів оскарження в компанії – створити канали, за якими стейкхолдери компанії можуть подати скаргу та забезпечити чесний розгляд скарг та прийняття рішень;

4) інтегрувати підхід важливості прав людини по всьому ланцюжку компанії та стимулювати працівників до впровадження такого підходу;

5) працювати зі стейкхолдерами та залучати їх, особливо тих, хто постраждав від дій компанії.

Права людини важливі для бізнесу. Тому що це – про попередження ризиків. Про повагу. Про відповідальність. Про репутацію.

 

Авторка:

Марина Саприкіна, керівниця центру «Розвиток корпоративної соціальної відповідальності», експертка зі сталого розвитку

Чому потрібне планування правових заходів в юридичній клініці?

Чому потрібне планування правових заходів в юридичній клініці?

 

Йдеться не про необхідність глобального стратегічного планування діяльності, адже це безперечно та не підлягає сумніву. А от чи треба планувати свою правопросвітню діяльність на найближчий час? Про це у своєму блозі розкаже Наталія Єсіна, координаторка правопросвітнього напряму громадської приймальні УГСПЛ на Сумщині.

Під час моніторингу Сумської філії Харківського національного університету внутрішніх справ (далі – ХНУВС) наша експертна група визначила необхідність складання чіткого графіку тем та заходів правової просвіти. У звіті вказано, що ми рекомендуємо скласти такий графік принаймні на півроку, з вказанням двох різних форм правової просвіти щомісячно. Навіщо? Адже клініка і так проводить заходи правової просвіти, має чудові відгуки, як від студентів-консультантів так і від учасників цих заходів.

На перший погляд може здаватися, що це зайва паперова робота, яка буде потрібна лише для «галочки». Але це не так. Оптимальний розподіл ресурсів допомагає досягти поставленої мети. Тож, спочатку визначаємось з метою: правова просвіта ведеться задля того, «щоб було що написати у звіт чи безболісно пройти моніторинг» чи задля того, щоб дійсно підвищувати рівень правової обізнаності учасників заходів, допомагати громаді дізнаватися корисну інформацію, вчити студентів організовувати, готувати та проводити заходи? Для прикладу, у Сумській філії ХНУВС не вистачало різноманітності – заходи проводяться регулярно, вони непогані, але чимось схожі між собою, зовсім не було публікацій…

Коли я почала працювати в громадській приймальні Української Гельсінської спілки із прав людини (далі – УГСПЛ), одним з моїх обов’язків було складання таких графіків. І планування мені теж не подобалось… Спочатку!

Досить швидко прийшло розуміння, що витративши зайвих півгодини на місяць, я значно спрощую свою роботу. Бо були такі місяці, коли запрошення до проведення спільних заходів були майже щотижня, виникали потреби в публікаціях роз’яснень законодавчих нововведень відповідно проектній тематиці та раптово треба було провести один-два заходи поза планом. А були й періоди так званої «тиші», коли в громадському секторі Сумщини нічого не відбувалось. Саме в такі дні й можна було б провести одне, а інше – наступного тижня, не перевантажуючи свою нервову систему .

Повертаючись до важливості планування, не складно продумати один «живий» захід на наступні 3-4 тижня, на який будуть запрошені учасників відповідно до тематики. Додаємо до графіку приблизну кількість учасників, кого хотіли б запросити як учасників/ партнерську організацію/ представників стейкхолдерів – і півсправи вже зроблено.

Планування може відбуватися згідно з тематичними «днями»: Дня прав людини, 16 днів проти насильства, Протидії торгівлі тощо. При цьому, можна запланувати публікації. Наприклад, до Міжнародного дня осіб з інвалідністю (найближче, що спало на думку – 3 грудня) студент-консультант може самостійно продумати та написати актуальну статтю, яку опублікують не лише на сайті навчального закладу, а й на інтернет-сторінках партнерів юрклініки. Писати статті та рекомендаційні пам’ятки разом з представниками партнерських організацій та установ – ще один спосіб урізноманітнити свою діяльність та покращити взаємодію.

Безперервність планування дозволить ефективно організувати проведення різноманітних форм правових заходів та вивести свою роботу на новий рівень співпраці з партнерами – перевірено особисто.

Авторка:

Наталія Єсіна, координаторка правопросвітнього напряму громадської приймальні УГСПЛ на Сумщині

Тарас Щербатюк: кінець моніторингу – це лише початок…

Тарас Щербатюк: кінець моніторингу – це лише початок…

Презентуючи результати моніторингу юридичної клініки Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького, склалося враження, що університет не погоджується з його результатами, що робота закінчиться в момент закінчення презентації. (більше…)

Конфлікти і свобода займатись юридичною клінічною освітою

Конфлікти і свобода займатись юридичною клінічною освітою

Керівника юрклініки звільнили – кінець планів та надій?

Серед типових кейсів про негаразди юридичних клінік – конфлікти між та з їх шефами. Буває ситуація звучить так – мені тепер не дають цим займатись.

Призначили іншого/у відповідального… Ми не можемо знайти спільну мову… Тепер займатись – принижувати власну гідність… І таке подібне. Моє бачення – суб’єктивне. Але воно є. Отже.

По-перше, це нормально.

Видихайте і прийміть це. Всі ми маємо право на повагу до гідності, самоповагу, свободу поглядів (напр. щодо організації юрклініки чи власного бачення викладання власної дисципліни).

Ми можемо заради цього конфліктувати, бажано цивілізовано. Це нормально. Якщо не ми – керівники на факультеті чи кафедрі, то це напевно хтось інший.

Він може нас оцінювати, призначати/звільняти. Станьте самі керівниками і вашими рішеннями можливо будуть незадоволені. Чи не так? Або не рухайтеся кар’єрою, займіть тихенько місце і “заростайте мохом з північного боку”. Тільки не скаржтеся потім.

АЮКУ старається це врегулювати.

Підтримуйте це. Звичайно ми, Асоціація, відстоюємо позицію щодо призначення/звільнення на підставі обгрунтованого рішення.

Не виключено, що Асоціація як НГО в майбутньому буде публічно ставити питання про обгрунтованість призначення/звільнення керівників юрклінік. Звісно з повагою до самоврядування і свободи управлінського розсуду у виші.

Саме про це наш пункт у проекті Положення про юрклініку вишу, щодо компетенцій керівника юрклініки та потреби підтверджувати компетенцію всіх залучених викладачів через підвищення кваліфікації. Ось він:

“Керівник юридичної клініки призначається на посаду рішенням керівника закладу вищої освіти, за поданням керівника інституту, факультету тощо. Керівник юридичної клініки має володіти достатньою правовою, управлінською та педагогічною компетентністю. Керівник юридичної клініки також може виконувати функції куратора.”

До речі – проти цього пункту періодично виступали окремі керівники юрклінік. Сміх та й годі. Але йдемо далі.

А все таки, чи є рішення win-win?

Якщо питання оргрішень щодо діяльності юрклініки – прерогатива керівництва факультету, то свобода поглядів і творчості у наших власних курсах – більш доступна нам самим (за певного методичного розсуду кафедри). Так?

Ось і рішення. Ви не зійшлись характерами, але хочете займатись юридичною клінічною освітою? Впровадьте її у свій курс/и! Зробіть їх практичнішими, розвиньте форми координованої самостійної роботи, включно з правозахистом і правопросвітою. Знайдіть власну організаційну форму такої де-факто юрклініки, наприклад через партнерство з держ- чи гром-сектором. І все, ви маєте ще одну юрклініку на факультеті.

А що далі?

А далі дивіться як вам зручно, об’єднуйтесь, роз’єднуйтесь, комбінуйтесь. Думаю, Асоціація може таку юрклініку розглядати як самостійну, ми поважаємо свободу організації.

Лише дійте якісно – відповідно до наших стандартів.

 

Автор: Андрій Галай

Крафт завжди поб’є конвеєр

Крафт завжди поб’є конвеєр
Цей допис є продовженням авторського блогу Голови Асоціації юридичних клінік України Андрія Галая “І, все-таки, чому юридичні клініки занепадають? Ще пару кроків у нову філософію юридичних клінік”
Це дещо протирічить одній з приказок минулого блогу. Де “порядок б’є клас”.
Так. Але ні. Порядок поб’є неорганізований, виснажений, знеструмлений клас.
Б’є пристрасть. Роби, що любиш. Що більше вдається.
Звісно є стандарт. Фундамент. В юрклініці це цінності прав людини і верховенства права, юридичний аналіз, юридична комунікація, юридичне формулювання і виступ. Все інше – оті вільні речі вільного вибору форм діяльності. Цікаві вам і цікаві вашим студентам.
Звісно, експериментуючи, можна помилитись і зіпсувати порцію продукту. Але наступна буде ще смачніша.
Чому ми оцінюємо роботу юридичних клінік за формальними критеріями, пропагуючи у цьому блозі свободу вибору напрямів діяльності?
На нинішньому етапі розвитку ми оцінюємо прості речі. Адже хочемо бути впевненим у тому, що юридична клініка працює (не штампує, а працює).
Асоціація очікує, що студентів конкретної юрклініки будуть навчати практиці. Для цього треба впевнитись, що є кому, де і на чому вчити. Хочете – ведіть 10 справ рівня ЄСПЛ на рік. Але покажіть (в 1 чергу собі і керівництву) – чим ви займаєтесь весь цей час. Нам потрібно бути впевненими, що ваші 100500 справ не вигадуються зі стелі, а чесно розглядаються, що ваші 50 студентів не вирішують по 0.3 простенькі справи на рік.
За цим підходом Асоціація відмічає та підбирає вдалі рецепти для крафтової продукції юридичних клінік.
Заохочуючи креативність і оригінальність, допомагаючи спроможним юридичним клінікам працювати за власною системою цінностей і показників. І промотуючи вдалі приклади.
Автор матеріалу: Андрій Галай

Моніторинги юридичних клінік 2.0: у 20 реченнях

Моніторинги юридичних клінік 2.0: у 20 реченнях

Вже більше двох років Асоціація юридичних клінік України проводить моніторинги діяльності юридичних клінік на відповідність їх діяльності Стандартам. Кожен моніторинг супроводжується складанням звіту та наданням конкретних рекомендацій для адміністрації юридичної клініки та закладу, при якому вона діє.

Про те, як еволюціонує ця успішна практика, які нові підходи вже почали запроваджуватися – читайте у авторському матеріалі Голови Асоціації Андрія Галая.

Впевненість, що робиш правильну справу додає натхнення. Вже два роки тому явище моніторингів було актуальним. І не лише актуальним, але і науково-ефективним, адже юридичні клініки – ще й академічна і наукова спільнота. Саме це допомогло нам скласти інструмент оцінки, що отримував в Україні і за кордоном лише схвальні відгуки. Його використовують як приклад для наслідування і ми цьому раді.

В той же час, ми не можемо працювати не думаючи. І після 13 моніторингів поступово вийшли на новий формат, який отримав неформальну назву “Моніторинги юридичних клінік 2.0”.

2.0 – це більше уваги до етапу впровадження рекомендацій. Моніторинг у цьому підході переноситься з ключової цілі на етап попереднього аналізу. За його результатами Асоціація спільно з юрклінікою розробляють план розвитку останньої. Такий, що враховує саме її специфіку. Наприклад, юридична клініка, що практикує правову просвіту отримає більше рекомендацій щодо цього; юридична клініка поліцейського вишу – більше пропозицій з поглиблення своєї спеціалізації. Рекомендації Асоціації – не лише стосуються відповідності стандартам, але й – посиленню власних сильних рис і природних переваг.

Рішення про впровадження пропозицій Асоціації приймає виш, ми не втручаємось у академічні свободи. Експерт Асоціації лише стає радником впровадження цього плану і готовий допомогти. Такий підхід 2.0 є не просто трендом моніторингів. Впевнено кажу, що цим ми знову випереджаємо реальність і задаємо приклад іншим подібним мережам. Побачите, через два роки всі так робитимуть. А ми через два роки зробимо формат 3.0. Я вже його уявляю, але поки не розкриватиму карти.

Підготував: Андрій Галай

Фото: З мережі Інтернет

 

X