Як підготувати ЮК до моніторингу: досвід монітора

Як підготувати ЮК до моніторингу: досвід монітора

Перевірка, на яку ти сам подав заявку – дещо незвичне явище! Тільки не для спільноти Юридичних клінік, які хочуть стати кращими та ефективно розвиватись!

Ділюсь власними враженнями, як керівник клініки, яку моніторили та як член моніторингової групи від АЮКУ.
В процесі моніторингу вдалось попрацювати з Юридичними клініками двох типів – Юридична клініка базового рівня і Юридична клініка – флагман клінічного руху, яка відповідає стандартам якості. Тож що необхідно врахувати в процесі підготовки ЮК до моніторингу АЮКУ?

Шляхи підготовки ЮК до моніторингу.

1. Чітко по критеріям Інструменту оцінювання Стандартів якості діяльності юридичних клінік України (далі Інструмент) підготувати документи-підтвердження. Даний шлях максимально забезпечить отримання вашою Юридичною клінікою балів, що підвищить її відсоток відповідності Стандартам і продемонструє вашу готовність до змін та подальшого удосконалення. В той же час, надмірна доказовість не завжди є свідченням ефективної роботи, тому оцінюйте її реально, адже фокус моніторингу направлений на розвиток ЮК, а не маскування недоліків.
2. Не готуватись до моніторингу – позиція «працюємо як можемо». Не зрозуміла мені позиція, однак вона свідчить про впевненість у власній досконалості або ж навпаки – неготовність до поступу вперед. В такому випадку слід готуватись, що протягом трьох днів моніторингу ви будете хаотично збирати необхідні документи та налагоджувати комунікацію із адміністрацією та партнерами.

Поради по підготовці до моніторингу:

1. За тиждень чітко сплануйте вашу сумісну з моніторами роботу на три дні моніторингу. Обов’язково узгодьте зустріч з адміністрацією (по можливості, в перший день роботи моніторингової групи, це сприятиме подальшій співпраці) та їх присутність на публічному заході. Запросіть партнерів на захід-презентацію результатів моніторингу. Також слід за декілька днів повідомити ЗМІ і домовитись з ними про сюжет або зустріч в ефірі.
2. Заздалегідь підготуйте такі організаційні документи, які мають бути завірені належним чином: Положення про ЮК, копію штатного розпису або довідку із відділу кадрів про наявність структурного підрозділу та штатних посад, копію навчального плану та робочої програми дисципліни (якщо передбачено включення ЮК у навчальний процес).
3. Перевірте діловодство ЮК та оформлення її інформаційного забезпечення у корпусах закладу вищої освіти та у приміщеннях партнерів.
4. Підготуйте документи, які підтверджують підвищення кваліфікації викладачів кураторів з правозахисту та особливостей роботи юридичної клініки.
5. Перевірте матеріально-технічне забезпечення – належна робота оргтехніки в ЮК, наповнення інформаційних стендів щодо правил роботи ЮК.
6. Ретельно сплануйте правопросвітнє заняття, яке ви хочете показати моніторам, слід врахувати відповідність цільової аудиторії та методу його проведення. Для прикладу, звичайний лекторій, зовсім не сприймається учнями середніх шкіл, в той же час, практичні завдання, безпосереднє залучення до обговорення і енерджайзери запам’ятаються, а ви отримаєте фідбек у вигляді цікавості до вас та запрошення наступного разу.
7. Консультування – найцікавіше, адже клініки зацікавлені у клієнтах, їх кількість мотивує студентів до роботи у ЮК. Важливо в процесі моніторингу дати можливість оцінити якість інтерв’ювання та надання студентами консультації. Для цього слід проводити консультування в аудиторії, де одночасно проходить не більше двох консультацій та обов’язково залучені викладачі-куратори.
8. Залучайте до моніторингу найбільш активних студентів-клініцистів. Робота в процесі моніторингів показала, що залучення студентів до цього процесу мотивує їх на подальше удосконалення та підкреслює, що без їх активності не може відбуватись ефективна робота Юридичної клініки.
ОСНОВНА ПОРАДА. Готуватись до моніторингу необхідно! Знаходьте баланс між бажаним та реальним і виводьте свою Юридичну клініку на новий, більш якісний, рівень розвитку.

Авторка публікації: Катерина Дацко, 

керівиниця юридичної клініки Криворізького
економічного інституту ДВНЗ “Київський національний
економічний університет імені Вадима Гетьмана”, учасниця моніторингової групи

 

Юридичні клініки: працюючі й розбалансовані конвеєри, сонні царства

Юридичні клініки: працюючі й розбалансовані конвеєри, сонні царства

Цей допис навіяний і моніторингами, і іншими спостереженнями, обговореннями, дослідженнями, які охоплюють період з 2003 року до сьогодні. Тому дозволю собі відвертість. Спробую лише замаскувати реальні назви, адже правда інколи ображає.

Близько 10 років тому я сформував детальний опис характеристик 4 рівнів розвитку юридичних клінік. Тоді це була особиста ініціатива і та класифікація (юридичні клініки: фантом, стандарт, стандарт плюс та лідер) залишилась лише науковою теорією.

Сьогодні ми маємо діючу класифікацію, яка теж складається з 4 рівнів (від організації, що прагне стати юрклінікою, до юридичної клініки високого ґатунку), що встановлюються моніторингом.

Що цікаво – наразі вищого шабля (81%) перші одинадцять оцінених юрклінік не досягли. Деякі ледь-ледь. При цьому монітори побачили чимало цікавих юридичних клінік, у кожній були приклади гарних управлінських практик. Ми всі стали більш поінформованими про себе, а отже – зросте і весь рух і чемпіони неодмінно з’являться. А можливо вони вже є, після виконання рекомендацій моніторингу.

Але чому така назва допису? Що це таке конвеєри, сонні царства? До чого класифікація десятилітньої давнини?

До того, що ми побачили різні рівні розвитку юрклінік. Якщо раніше вважалось, що рівень організації юридичних клінік залежить від тривалості їх роботи, то сьогодні ми бачимо контрасти. Юридичні клініки-новачки мають статус структурного підрозділу та забезпечують клінічний навчальний курс, одразу демонструють ознаки інноваційних практик. З іншого боку, юрклініки з числа фундаторів відродження руху, з 10+ роками функціонування бува валандаються без статусу і курсу, демонструють вельми скромні поточні результати в залученні кураторів, консультуванні та правопросвіті. Особливо сумно буває побачити таке у тих організацій, хто раніше визнавався лідерами, демонстрував високі показники й інноваційні напрями, вів за собою і вважався взірцем інших юрклінік.

Так от, для мене особисто змінений постулат, що успіхи юрклінік залежать від досвіду. Нова позиція – все залежить від ефективного управління. Досвід допомагає, зокрема утримуватись від помилок, але він не є критично важливим. Навпаки, у юрклінік неофітів буває те, чого все менше у досвідчених – ентузіазму як прагнення робити більше, ніж те, як тебе цінують.

Юридична клініка – механізм (чи організм, вибирайте що кому до вподоби), її функціонування щось на кшталт конвеєру. Вона може бути діючою, налагодженою, або розбалансованою, засміченою, невідлагодженою. Цей механізм до третього рівня оцінки (юридична клініка, що відповідає стандартам якості) дозволяють сформувати Стандарти. Вищий ґатунок якості досяжний лише за інтелектуального інноваційного управління.

Які фактори руйнують колишніх лідерів? Втома. Втрата ентузіазму і прагнення до пошуку нових сфер. Це класичні ознаки, що вимагають ротації. Управлінська література рекомендує ротацію (зміну посади чи виду діяльності) після кожних 2-5 років. В юрклініках допустима горизонтальна ротація (керівнику взятись за новий напрям роботи, перейти в статус куратора). Але варто спостерігати за результативністю в перспективі, якщо кілька років поспіль демонструється регрес, варто залучати “нову кров”.

А бувають ще юрклініки типу “сонні царства”. Вони не завжди “фантоми” (тобто існуючі лише на папері), як вважалось раніше. Вони можуть собі існувати десятиліттями, давати тихі і скромні результати, ховатись від моніторингів і від публічності взагалі. Як ніби ми не знаємо: уникання публічності – ознака неякості (ще один чинник з підручників менеджменту).

Подекуди керують юрклініками люди, які не ставлять мети вивести свою організацію в лідери. Тобто одразу невдале управлінське рішення стає на заваді розвитку організації. Про таке був ще один допис (див. Що ховається за юрклініками. Гра в правду-неправду). Але це вже зовсім буде складно описати, не наводячи прикладів.

Тому рухаймось вперед, запрошуймо Асоціацію на моніторинг. Ми завжди порадимо, як стати найкращою юридичною клінікою!

 

Моніторинги юридичних клінік проводяться Асоціацією юридичних клінік України у партнерстві з Українською фундацією правової допомоги за підтримки Міжнародного фонд “Відродження” в рамках реалізації проекту “Розвиток інституційної спроможності Асоціації / мережі юридичних клінік України.”

Автор: Андрій Галай

Про “синдром монітора” Місцевого індексу прав людини. Досвід юридичних клінік

Про “синдром монітора” Місцевого індексу прав людини. Досвід юридичних клінік

Допис нижче – це особисті враження трьох людей, учасників Юридичної клініки “Pro Bono” Національного університету “Острозька академія”, які долучилися до правозахисного моніторингу “Місцевий індекс прав людини” в Рівненській області.

Про що Місцевий індекс прав людини? – це комплексне дослідження, спрямоване не виявлення зусиль влади на місцях у напрямку дотримання та забезпечення базових прав людини. Він був розроблений Українською Гельсінською спілкою з прав людини і наразі нараховує 9 ключових напрямків: безпека громади, навколишнє природне середовище, охорона здоров’я, гідний рівень життя, освіта і культурний розвиток, соціальний захист для вразливих категорій, праця та умови її реалізації, право на інформацію, добре врядування. Дослідження проводиться за чіткими критеріями, визначеними в Інструменті моніторингу, а загальний рейтинг населеного пункту вираховується за простою бальною системою.

В Рівненській області моніторинг проходив з кінця квітня по кінець серпня 2018 року у Острозі, Рівному та Пісківській ОТГ (Костопільський р-н). Зазвичай подібні дослідження проводяться досвідченими правозахисниками. Цього разу до команди моніторів – представників громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини в м. Рівне, долучилися також і двоє студентів Юридичної клініки “Pro Bono” Національного університету “Острозька академія”.

Про життя після, отриманий досвід та особистий розвиток говорять попередня керівниця та студенти-консультанти юридичної клініки

Арсен Іщик, студент-консультант Юридичної клініки “Pro Bono” Національного університету “Острозька академія”, учасник моніторингової групи. Арсен досліджував напрям моніторингу: добре врядування.

Насправді – це мій перший досвід моніторингу взагалі і я впевнено можу сказати, що ці чотири місяці роботи над проектом значно «апгрейдили» мої знання та навики. Деякі уміння в мене сформувалися під час моніторингу, наприклад: детальний аналіз рішень органу місцевого самоврядування, написання звітів та інші. В цьому мені допомагали й більш досвідчені учасники нашої моніторингової групи.
Перед тим, як долучитися до команди, ми подавали мотиваційні листи. Пишучи свій, я мав певне уявлення про процес такої роботи, однак – як з’ясувалося під час моніторингу, воно було досить далеким від реальності. Дякуючи терпінню старших учасників групи, я став більше приділяти уваги стилю написання тексту.
З іншої сторони, під час безпосереднього моніторингу, я зустрівся і з негативною складовою – досить часто доводилося чути від місцевих мешканців про невдоволення роботою органу місцевого самоврядування. Це дуже засмучує і я справді вірю, що подібні моніторинги стимулюватимуть як місцеву владу, так і самих мешканців до співпраці та покращення якості життя в цілому.
Я дуже радий, що став учасником такої команди та долучився до проекту, подолав певні свої страхи, отримав чудовий досвід роботи.

Ірина Мельникович, студентка-консультантка Юридичної клініки “Pro Bono” Національного університету “Острозька академія”, учасниця моніторингової групи. Ірина досліджувала напрям моніторингу: гідний рівень життя.

Після роботи в команді моніторів, хочу зазначити, що Місцевий індекс прав людини – це реально дієвий проект, який здатний дати поштовх громадам розвиватися і приділяти належну увагу дотриманню прав людини на місцевому рівні. Перед початком роботи я не очікувала, що звіти за результатами моніторингу проходять надретельну перевірку, яка складається з чітко визначених етапів. Після цього не залишається жодних сумнівів щодо якості такої роботи.
Але, окрім позитивних вражень під час моніторингу, я зіткнулась, також, з негативною практикою. Зокрема, органи місцевого самоврядування не завжди охоче співпрацюють з громадськістю, що і викликає негативне ставлення жителів громади до місцевої влади.
На мою думку, моніторинг дотримання прав людини на місцевому рівні повинен проводитися систематично і охоплювати якомога більше населених пунктів. Безперечно, ми отримали неоціненний досвід. Досвід, не тільки в плані написання наукових робіт, а і співпраці з органами місцевого самоврядування.

Обоє студентів погоджуються, що перший досвід роботи запам`ятовується завжди на все життя. Все те з чим вони зустрічалися, загартовувало та вдосконалювало їх. Кажуть, що рекомендації були написані виважено та щиро, і вони вірять у те, що вони сприятимуть розвитку демократичного суспільства в Україні.

Марія Цип’ящук, координаторка та юристка громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини в м. Рівному, керівниця моніторингової групи. Марія досліджувала напрями моніторингу: навколишнє природне середовище, праця та умови її реалізації,
Про “синдром монітора” Місцевого індексу прав людини

Коли завершується процес моніторингу у проекті “Місцевий індекс прав людини”, мимоволі озираєшся на кілька попередніх місяців свого життя та аналізуєш – що ж змінилося?
По-перше, знову починаєш нормально спати 🙂
По-друге, в голові відмічаєш появу думок, які тим або іншим чином не стосуються одного із дев’яти напрямків Індексу. Але – вже не можеш позбутися навику неусвідомленого фіксування деталей у будь-якій інформації, з якою працюєш – випадкова новина про те, що комітет міськради запросив активістів до обговорення, новий електронний сервіс від місцевого управління охорони здоров’я, встановлені сміттєві баки для роздільного сортування сміття. А ще – постійно порівнюєш практики свого міста із іншими. МІПЛ допомагає розкладати інформацію в місцевих новинах і власному щоденному досвіді впливу на владу на певну систему прав, заснованих на базових людських потребах, формує мислення у правовому оточенні.
По-третє – і це усвідомлюєш, коли повертаєшся або починаєш працювати в інших моніторингах чи подібних дослідженнях – завдання за іншими інструментами (алгоритми, доказовість, формат, оформлення) – здаються задачами з математики у початкових класах. Особливо це відчулося, коли нещодавно знову довелося проводити моніторинг однієї з юридичних клінік. Інструмент, який до того здавався доволі непростим – враз став зрозумілим і очевидним, звіт писався легко, а обґрунтування кожного критерію взагалі не викликало проблем. Місцевий індекс прав людини є гарною школою з моніторингів. Його проста складність допомагає здобувати компетенції з розуміння місцевого самоврядування, живого каталогу прав людини і ефективного менеджменту командних моніторингів.
Мораль: професійне зростання, іноді, приходить – звідки б і не міг подумати.

До речі, зі звітами моніторингів можна ознайомитися тут.

Моніторинги проводилися Українською Гельсінською спілкою з прав людини в рамках реалізації проекту “Громадський моніторинг органів місцевого самоврядування задля кращого дотримання прав людини”, впровадження якого стало можливим за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Нове правосуддя»

Моніторинги юрклінік як школа розвитку мережі

Моніторинги юрклінік як школа розвитку мережі

Ми вже писали, як моніторинги розвивають конкретні юрклініки. І залізнопід час моніторингу, і потенційноза бажанням тих керівників, які самостійно використовують інструмент та досліджують опубліковані звіти пристосовано до своєї юрклініки.

Зараз про неочевидний ефект моніторингів. Насправді цей напрям стимулює розвиток мережі: через зростання компетентності лідерів (активістів) як керівників юрклінік.

Що традиційно формує компетенції керівників юрклінік? Школи юридичної клінічної освіти, вивчення спеціалізованої літератури, інноваційні проекти. Давайте кожен самостійно на власному прикладі порахує, як часто зараз таке буває.

Подумаймо ще і про те, що програма школи через обмежений обсяг не всестороння. Для прикладу – на Школі 2018 питання кожного напряму діяльності юрклініки займає від 30 хв до 3-4 годин. Правда малувато для засвоєння?

А тепер давайте поглянемо на моніторинг як на школу формування навичок. Передусім навичок, що складають компетентність керівника юрклініки. Три дні детального розбору колегією моніторів з числа лідерів руху та потужних партнерських мереж! І це все для невеликої групи учнів – керівника і кураторів конкретної юрклініки! Навчальні методи: аналіз, моделювання, демонстрація, колегіальне обговорення, робота в групах та з кейсами. Нормально?

В кожній юрклініці таке навчання проходять 1-5 осіб, а ще додамо 2 моніторів з мережі. Отже – за квітень-червень навчання пройшли – 5 (в середньому осіб) * 7 (моніторингів) = 35 осіб. Ще 1,5 непомітних школи!

Тепер про бонусне навчання. Навчання менеджменту проектів, організації та модерування публічних заходів. Як відомо, такі навички найкраще опановуються практично. І саме таке навчання “проходять” керівники моніторингових груп та відповідальні за публічні заходи.

Давайте рахувати – 14 осіб, хоча буває, що особи залучаються однакові, то і навички здобуваються стійкіші!

І ця остання категорія – реальні й потенційні лідери юридичного клінічного руху – універсальні юрклінічні “термінатори”! Недаремно моніторингами керують члени правління Асоціації – всім же треба вчитись!

І ще один бонус. Всі ж ми знаємо про ефект і переваги дистанційної освіти?
Так ось, чим звіти моніторингів, що завжди чіткі, доказові, з детальними рекомендаціями – не онлайн курси? Хіба що т’юторської підтримки наразі не впроваджено і тому студентів порахувати неможливо. Може в майбутньому цим займемося.

Тому приєднуйтесь, запрошуйте нас на моніторинг , https://goo.gl/forms/nmGv80YUNLt9Sf1J3 долучайтеся особисто і онлайн.

Дотаток на “поміркувати” – сподіваюсь всім моніторам, від кого ми принципово вимагаємо якості звітів і самооцінювання публічних заходів зрозуміло чому так?

Автор публікації: Андрій Галай

“По обидва боки барикад” – або ехінацея для юридичних клінік та їх керівників

“По обидва боки барикад” – або ехінацея для юридичних клінік та їх керівників

Коли з “легкої руки” Андрія Галая я заповнила обидві заявки – і на участь в моніторингових візитах до юридичних клінік, і на проведення моніторингу у своїй ЮК – то якось особливо не задумувалася над тим, на що зголосилася і що буде далі. Через шалену зайнятість доводиться вникати у питання по мірі їх наближення, а не заздалегідь.

Тож, цей допис – це перший погляд із середини того, як це – спочатку моніторити, а потім бути монітореним.

Попередньо, я вже мала досвід різних моніторингів – і ситуації з правами людини на передовій на Сході, і системи якості вищої освіти у юридичних вишах, і доступності системи з надання безоплатної первинної правової допомоги, але моніторинг ЮК в тому форматі, яким він є зараз – це унікальний підхід.

І ось, чому:

  1. Це класична модель “peer review” – тобто, надання рекомендацій “рівним рівному”, але – при цьому – із залученням зовнішнього експерта, що не дає системі замикатися самій в собі;
  2. Моніторинг проходить у тісній комунікації учасників візиту та керівника напрямку, що допомагає кожного разу формувати максимально змістовний та об’єктивний звіт;
  3. Досвід проведення моніторингу дає змогу значно краще зрозуміти сам інструмент, а разом з ним і Стандарти. Навіть попри те, що я особисто долучалася до розробки останніх, імплементація Стандартів у дії найкраще прояснюється саме в процесі проведення і проходження моніторингу.

Із внутрішніх рефлексій:

Перший інсайт про моніторинг – це його тонізуючий ефект, така собі ехінацея для юридичних клінік та їх керівників 🙂 

Чітко усвідомила, через що доведеться пройти моїй клініці тоді, коли почала готуватися до моніторингу в Маріуполі. При цьому, майже миттєво знала, де будуть проблеми у нас, і мозок почав в турбо-режимі думати над тим, що треба вже змінювати, над чим працювати. І навіть не для показника моніторингу, а для того, щоб твоя ЮК дійсно стала кращою. Це схоже на своєрідне пробудження після тривалої “сплячки”, коли в один момент відразу бачиш, в яких напрямках потрібно рухатися, чого не вистачає, а що – навпаки, досить добре.

І від цього для юрклініки виключно позитив! Тому порада тим, хто ще не зголосився – швидко це робити і не боятися. Навіть, якщо ви не досягнете зараз високого показника, ви отримаєте можливість побачити реальний “зріз” стану справ, максимально конкретне бачення того, яким чином вдосконалюватися і, якщо натхнення і сил вистачить – то за певний час зможете простежити вимірний відсотковий прогрес діяльності ЮК.

Ефект №2. Розвиток багатьох “soft skills” самих моніторів.

Беручи участь у складі моніторингової групи, Ви:

  1. Навчитеся швидко (ДУЖЕ швидко) опрацьовувати велику кількість інформації і відразу перетворювати її на звіт – до речі, це ще одна особливість саме цих моніторингів, коли звіти пишуться в ході самих візитів, а не відкладаються на тоді, коли більшість всього монітор вже забув. Нагадаю, що презентація попередніх результатів моніторингу відбувається вже на третій день візиту. Тобто, фактично, монітори працюють – в кращому випадку – повних два дні, (у нашому випадку це було півтора), а до ранку третього вже потрібно презентувати інфографіку із відсотковим результатом візиту та базовими рекомендаціями;
  2. Якщо Ви ще не мали досвіду організації публічного заходу з усіма наслідками від цього (написання (прес)-анонсів, прес-релізів, контактування зі ЗМІ, логістикою заходу і т.п.) – то маєте шанс 1:3, навіть 1:2, такий досвід здобути. Повірте – він знадобиться ще не раз, особливо, якщо моніторинг таки надихне Вас робити свою власну ЮК більш видимою та ефективною;
  3. Моніторигова група – це живий організм, який за 3 дні проходить, по суті, весь цикл розвитку взаємодії учасників групи – знайомство один з одним, звикання, напруженість перед днем публічного заходу, коли потрібно враз завершити багато завдань, розв’язку і – якщо пощастить так, як мені – поповнення Вашого кола знайомих або й друзів чудовими людьми. Тож участь у моніторингу – це ще й досвід організаційного та командного менеджменту на мікрорівні, при чому, незалежно від того, які функції у складі групи монітор виконує.

Взагалі, вражень та емоцій від участі в моніторингу “по обидва боки” ще дуже багато, але – знаючи про те, що час читача потрібно затрачати обережно, наостанок ще зазначу кілька винесених уроків:

Для тих, хто проводить моніторинг: 

  • До початку моніторингу обов’язково ознайомтеся із попередніми звітами моніторингів ЮК, щоб розуміти ступінь деталізації та – відповідно – обсяг інформації, з яким потрібно буде працювати та що конкретно потрібно буде досліджувати;
  • Чітко розподіліть обов’язки між собою в групі, щоб не виникала ситуація, коли над одними і тими ж завданнями працює кілька людей, а інші – навпроти – лишаються неопрацьованими і це виявляється у ніч перед публічним заходом;
  • Хоча й не передбачено інструментом – але хороший метод моніторингу, який я винесла із візитів за іншими проектами – це проведення фокус-груп із різними учасниками діяльності юридичних клінік: студентами, викладачами-кураторами, адміністрацією вишу і, звісно ж – персоналом ЮК. Фокус-групи допомагають скласти в єдине ціле інформацію з документів та дійсність, краще зрозуміти особливості цієї конкретної юрклініки, знайти свої “родзинки”.

Для тих, у кого проходить моніторинг: 

  • Добре, ДУЖЕ добре вивчіть інструмент до початку моніторингу. Коли Вам здається, що Ви розумієте, про що інструмент – прочитайте його ще раз, і – так само – ознайомтеся хоча б з кількома попередніми звітами. Чому? Бо, по-перше, це значно сприятиме оперативності роботи групи, а керівники ЮК – де-факто – також є її частиною, бо від нього або неї, в першу чергу, залежить наявність матеріалу для моніторингу: документації, можливість бути присутнім під час проведення правопросвітнього заходу і т.п.; по-друге, це убезпечить тих, кого моніторять, від неприємних “сюрпризів” у формі необхідності надання тих або інших відомостей або документів;
  • Будьте готовими до результатів і того, що моніторингова група буде надавати рекомендації для вдосконалення – і це не критика зі сторони “контролюючого органу”, а об’єктивний, дружній погляд “ззовні”;
  • Постарайтеся отримати задоволення від усього процесу. Зрештою, до Вас приїздять Ваші колеги та друзі – зробіть період їхнього перебування взаємно приємним для усіх і побачите, наскільки комфортним та чудовим може виявитися моніторинг! Особисто для мене в НУ “Острозька академія” він саме так і відчувався, сподіваюся, що і для чудової моніторингової групи так само.

Ось, мабуть, і все. Хотілося коротко, але – як завжди, не вийшло. Сподіваюся лише, що написане вище буде корисним та змотивує долучатися до цього справді унікального процесу моніторингів ЮК!

 

Авторка матеріалу та публікації: Марія Цип’ящук

Що ховається за юрклініками. Гра в правду-неправду.

Що ховається за юрклініками. Гра в правду-неправду.

У цьому короткому дописі – про те якими бувають “юридичні клініки”, які не є юридичними клініками.

Тут не будемо говорити про неуніверситетські “юридичні клініки”. Різні юридичні фірми і громадські організації з такою назвою. Таке буває.

Буває і інше – юридичні клініки університетів, які такими не є. Частіше доводилося чути, чому в якомусь універі нема і не буде юридичної клініки. Але інколи буває цікаве явище – вона є, буває навіть в якості структурного підрозділу. Але її насправді немає.

Ось кілька прикладів.
Група нарізки бутербродів. Відділ профорієнтації. Служба проходження (звалювання проблем або легалізації недобросовісної) практики. Підрозділ організації студентських хороводів. Департамент міжнародної співпраці. Місце роботи для ахкакогохарошего чєловєка. Зачинена глянцева вітрина. Піар-філіал універу/факультету/керівника.

Нікого не впізнаєте? Буває точне потрапляння, а буває часткове.

Яка мораль такого відвертого допису? Адже в наші часи буває ледь не частини державних органів і громадських проектів радісно проїдають бюджети, вкладаючись у гарний піар і забуваючи про роботу.

Передусім, ми працюємо над розбудовою своєї мережі. Тому ми маємо знати правду і не хочемо її приховувати. Принцип підтримувати більшість якісних клінік засновується на тому, що треба їх відділяти від таких недоклінік.

По-третє, як маркер самовизначення, адже існують так звані межеві стани, коли, наприклад, працююча клініка може скотитись до неповноцінної, або навпаки, знаючи свої недоліки, занедбана може піднятись до нормального стану.

І таким маркером – як стати якісною юрклінікою – є Стандарти діяльності і Інструмент моніторингу юрклінік. Другий навіть більше за перший, адже побудований як збірка вірних управлінських рішень вишу і самої юридичної клініки – як стати справжньою.

Автор публікації: Андрій Галай

Яка користь юридичним клінікам від моніторингів?

Яка користь юридичним клінікам від моніторингів?

Спробуємо розкласти це питання по поличках коротко.

Користі бувають на трьох етапах.

Перший – без моніторингу. Це самооцінка за нашим оприлюдненим Інструментом моніторингу. Адже в Україні ніколи не було об’єктивного способу прозорої оцінки діяльності юрклінік. Стверджуємо впевнено: ми бачили кілька неякісних інструментів. Інструмент АЮКУ дозволяє не лише оцінити роботу юрклінік, але і побудувати її на вірних засадах ледь не з нуля.

Другий етап якості – під час моніторингу. Коли на моніторинг приїжджає група експертів, досвід яких удесятеро більший, ніж досвід керівника конкретної юрклініки, вони не просто оцінюють за критеріями, але і спроможні надати десятки рекомендацій, заснованих на досвіді, як України , так і закордонних колег. Беріть і впроваджуйте.

І третій етап – під час спілкування з керівництвом вишу і публічного заходу з місцевою громадськістю.

Тут кілька варіантів:

  •  сильні юридичні клініки буває не можуть добитися якогось аспекту, наприклад, навчального курсу, оновлення застарілої техніки. Чому? Наприклад, керівник юрклініки не сприймається топ-менеджментом вишу як достатньо впливовий експерт, або веде себе надто скромно, жертвуючи якістю заради спокою. В такій ситуації погляд авторитетних зовнішніх експертів може стати в нагоді: до їх позиції можуть швидше прислухатися.
  • слабкі юрклініки-початківці на публічному заході можуть одразу отримати поштовх до розвитку, адже їх керівники буває недостатньо спроможні пояснити переваги діяльності (на відміну від існування) свого інноваційного напряму у виші. Або їх авторитету ще не вистачає для дискусії на рівних з консерваторами, противниками всього нового і незвичного. А публічно озвучити намір підтримати юридичну клініку – якось некомфортно відмовлятись від обіцянки, чи не так? А ми, Асоціація, в свою чергу записуємо ходи, як і місцева громадськість, яких ми завжди запрошуємо на публічні заходи.

Звісно, ми не чарівники і не завжди вдається безпосередньо домогтися зростання підтримки від керівництва: десь з причин складної ситуації з оптимізації вищої юросвіти, десь з інших. Але кожна моніторингова група старається цього досягти.

Так що записуйтесь на моніторинг https://goo.gl/forms/nmGv80YUNLt9Sf1J3. Завдяки підтримці партнерів наразі вони не потребують витрат вишу.

Нема користі з моніторингів лише недобросовісним “юридичним клінікам”. Але про них у наступному дописі.

Автор публікації: Андрій Галай

Навіщо в Україні розпочато моніторинги юридичних клінік?

Навіщо в Україні розпочато моніторинги юридичних клінік?

Андрій Галай,
професор, член правління
Асоціації юридичних клінік України

Після кількох років поступового нарощування інституційної спроможності Асоціація юридичних клінік України розпочала новий напрям розвитку власної мережі – моніторинги юридичних клінік.

Так, з 2013 року, після певного спаду активності, наша спільнота – сформувала традицію демократичного дієвого відкритого правління; розробила Стандарти діяльності юридичних клінік (2014); інструменти аналізу показників (Реєстр АЮКУ, 2013) та моніторингу якості (2017) діяльності; відновила співпрацю з партнерами з числа правозахисної та освітянської спільноти.

І ось моніторинги. Здавалося б, справа для юридичних клінік вишів насторожуюча. Адже за формальними ознаками схоже на звичні неприємні відволікаючі непрозорі і корупціогенні перевірки, інспекції тощо. Група за участю представників Асоціації, громадських чи державних партнерів кілька днів працює з юридичною клінікою, вивчає її активності, організаційні документи, готує детальний звіт. Схоже, чи не так?
Можливо тому окремі керівники юридичних клінік, без згоди яких ми не проводимо моніторинги, не дуже поспішають записуватись у чергу на моніторинг.

Насправді в нас наразі є більше бажаючих, ніж можливості організувати безоплатні (дякуючи партнерам – Українській фундації правової допомоги, Міжнародному фонду “Відродження” та програмі “Нове правосуддя” USAID) для вишу моніторинги. Але ми хотіли б бачити конкурс бажаючих.

Цей допис має на меті розвінчати деякі побоювання.
1. Чому моніторяться юридичні клініки? Не для негативних рішень! Мета – надати рекомендації, як покращити діяльність конкретних юридичних клінік. Звісно – точніші рекомендації бувають після детального вивчення.
2. Навіщо тоді виставляється оцінка якості? Щоб чіткіше продемонструвати ті напрями, які можна покращувати. Щоб чітко було зрозуміло – як робиться в юрклініці та чи інша робота – якісно чи не дуже. Процентні оцінки тут – інструмент, а не ціль.
3. Хто вони такі, ці монітори, щоб оцінювати юридичну клініку? До кожної моніторингової групи входять представники Асоціації. Це найактивніші й найдосвідченіші керівники юридичних клінік. Навіть якщо керівник юридичної клініки займається цією справою вже тривалий час, сукупний досвід юрклінічної діяльності моніторів – значно більший. А в доповнення до цього, залучені партнерські організації (як правило правозахисні та освітянські мережі) мають власний суттєвий досвід розбудови мереж. При цьому вони не домінують – більшість моніторингової команди складають представники юридичних клінік.
4. Моніторинги, перевірки, оцінювання – це завжди травмуючий непередбачуваний досвід? Ми розробили оцінний інструмент, що дозволяє чітко передбачати, які аспекти будуть оцінюватися. Все прозоро, просто і чесно – завантажуйте, готуйтеся, самооцінюйтесь. Чим детальніша буде оцінка юридичної клініки – тим більш якісно в подальшому вона працюватиме.
5. А якщо результат буде низьким? Низький не означає поганий! Кожний показник, що не набере балів – отримає чіткі рекомендації, як його покращувати, з прикладами на основі кращого українського і зарубіжного досвіду. Ми в Асоціації цей досвід знаємо, але чи знають його усі керівники юридичних клінік регіональних вишів? Рекомендації за результатими моніторингів – методичні й організаційні поради, їх виконання – справа добровільна.

Яка користь від наших моніторингів – в наступних дописах. Не все ж одразу.
А поки:
– вивчайте інструмент моніторингу
– читайте звіти перших моніторингів та вивчайте яскраву інфографіку
– ознайомлюйтеся зі статтями-враженнями учасників моніторингів, їх буде дедалі більше
записуйтесь на моніторинги, поки такі можливості є.

Довідково.
Впродовж 2018 року Асоціація юридичних клінік України планує провести 14 моніторингів діяльності юридичних клінік.

Моніторинги юридичних клінік проводяться у партнерстві з ВБО “Українська фундація правової допомоги”, за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” в межах реалізації проекту “Розвиток інституційної спроможності Асоціації / мережі юридичних клінік України”, а також у межах співпраці з Програмою “Нове правосуддя” USAID. 

  

На фото: публічні заходи за результатами перших моніторингів у Маріуполі, Хмельницькому та Дніпрі.

Розповідь про одні з найкращих у світі студентські змагання – як пройшли ІССС 2018 у Маастрихті?

Розповідь про одні з найкращих у світі студентські змагання – як пройшли ІССС 2018 у Маастрихті?

Змагання з консультування клієнтів Брауна Мостена – це про справжність, про дружбу і красу людей у світі. І ще про те, як у ньому повинні поводити себе юристи.  

Нещодавно завершилися 33-ті Міжнародні Змагання з консультування клієнтів ім. Брауна-Мостена. Вже вдруге (2011 та 2018 роки) їх приймав у себе Факультет права Університету Маастрихту, що в Нідерландах. Зазвичай Конкурс щороку проходить в іншій країні, однак у 2011 році організація в Маастрихті була настільки хорошою, що на пропозицію цього університету прийняти у себе Змагання ще раз з радістю погодилися.

Maastricht, Vrijthof, main city square

Казковість міста, ідеальна організація, змістовна та комфортна програма, професійні судді, харизматичні актори-клієнти, майже сімейна атмосфера з командами з 22 країн світу і значно більше націй, оперетта в театрі для самих лише учасників Змагань, неспішна подорож на кораблі спокійною річкою Маас, активні та завжди готові допомогти волонтери-бадді – це лише найперші рефлексії, які спадають на думку. Вражень та висновків набагато більше.

Reflections on Client Interviewing in music – Fugue Composition Performance. © photo by Vava Arifin, Maasticht University

Для мене особисто це вже четвертий досвід участі в міжнародному раунді, і вдруге – саме в Маастрихті. Цього разу відчуття було таке, наче повертаєшся додому, до хороших друзів, де просто хочеться провести якомога більше часу. Коли я роззиралася довкола у залі, де зібралися люди понад 30 національностей, то ловила себе на думці, наскільки красивою та різноманітною є людська раса, і наскільки краса може бути різною.  Можливо це і є одна із головних цілей подібних Змагань – відкривати таку красу кожному, хто хоче її побачити?

В перший день конкурсні раунди не проходили, адже організатори передбачили, що учасники можуть бути стомленими з дороги. Тим не менше, ми прослухали 4 коротких, але дуже практичних майстер-класи на спільну тему “Спілкування юриста з клієнтом крізь культурні та мовні кордони” (“Lawyer-client Communication Across Culture and Language Borders”) від голландських практикуючих юристів та представників юридичних клінік інших країн; колоритна мистецька програма-відкриття та неформальна вечеря сприяли тому, що такі різні люди з усіх куточків світу відразу подружилися.

ICCC 2018 Workshop “Lawer-client communication across culture and language borders”. © photo by Vava Arifin, Maasticht University

Як завжди, Змагання проходили англійською мовою, у три раунди та чотири етапи – два чвертьфінальних (другий та третій дні), півфінальний та фінальний. До речі, наразі Організатори розглядають можливість проведення двох етапів півфінального раунду, аби дати ще більше можливостей командам показати себе.

Вперше в Міжнародному раунді взяли участь команди з Бельгії, Хорватії та Кенії. При цьому хорватська команда навіть пройшла до півфіналу, що було особливо приємно. Також, вже традиційно прибули команди з Індонезії, Нігерії, Німеччини, Індії, Малайзії, Австралії, Грузії, Сполучених Штатів Америки, Канади, Північної Ірландії, Нової Зеландії, Шотландії Польщі та, звісно ж – Нідерландів.

В третій день Змагань відбулися щорічні Збори національних представників Змагань, на яких обговорювалися тематики наступних років, країни, в яких буде проводитися Конкурс, а також інші організаційні питання. Тож у 2019 році Міжнародні Змагання з консультування клієнтів ім.Брауна Мостена пройдуть в м. Дублін, Ірландія. Доволі незвично галуззю на 2019 рік обрано кримінальне право. Орієнтовною темою визначено “Крадіжки”, орієнтовні дати – 3-6 квітня 2019 року.

ICCC AGM 2018

Знаковим для України є те, що ми висловили готовність прийняти міжнародний раунд в майбутньому у себе. Тож цілком можливо, що у 2021 або 2022 році Міжнародні змагання пройдуть саме в нас!

Розповідь про ці змагання була б неповною, якщо не згадати цікавий та практичний тренінг від Фореста Мостена (Forrest S. Mosten) – дійсного натхненника та Виконавчого Директора Змагань на тему “розділених способів вирішення юридичних спорів” (“unbundled dispute resolution”). П. Мостен є одним із розробників цієї концепції вирішення спорів. В цілому ідея “роз’єднаного вирішення” полягає у “обмеженому представництві” або “виконанні дискретних (визначених) завдань”. Іншими словами, при такій моделі надання правової допомоги, юрист погоджує з клієнтом ті кроки та дії у справі, які клієнт може виконати самостійно, тим самим перейнявши на себе частину відповідальності за результат справи і зекономивши власні кошти. Описаний підхід стає досить популярним в останні роки у Сполучених Штатах Америки і застосовується в основному в галузі сімейного права. Форест Мостен розповів про переваги та виклики такого виду практики, а також його перспективи. Особливу увагу він зосереджував на тому, що “розділене вирішення” сприяє й більш мирному вирішенню спорів, а це і повинно бути першою ціллю в роботі з будь-якою справою. Минулого року пан Мостен у співавторстві із ще однією американською юристкою Елізабет Потер Скалі (Elithabeth Potter Scully) видали книгу “Розділені Правові Послуги”  (“Unbundled Legal Services”). Вперше модель такого представництва п. Мотсен представив ще у 2015 році в м.Лінкольн, Небраска, США, де відбувалися тогорічні Змагання з консультування. В цілому, ідея “розділених правових послуг” дуже цікава і ймовірно, може впроваджуватися також і в Україні, особливо – в практиці юридичних клінік, де студенти є досить обмежені як у повноваженнях із представництва, так і в часі, оскільки поєднують навчання із роботою в юрклініці.

В останній день Конкурсу відбулися відразу два раунди – півфінальний та фінальний. У боротьбі з учасниками з Малайзії та Шотландії перемогу здобула команда зі Сполучених Штатів Америки. Під час завершальної урочистої вечері усі учасники обмінювалися подарунками та отримували сертифікати участі.

Христина Шевчук, студентка 3-го курсу Навчально-наукового Інституту права ім.І.Малиновського НУ “Острозька академія”, учасниця Змагань від України:

“Говорячи про міжнародний раунд Конкурсу з консультування клієнтів імені Брауна-Мостена, найбільше мене вразила організація та настрій учасників. Все працювало немов годинник, заходи починались і закінчувались у визначний час. Організатори підготували для нас надзвичайно цікаву та насичену програму. Атмосфера була дуже дружелюбною. Цей конкурс, насамперед, спрямований на обмін культурним досвідом. На початку Змагань для нас провели низку тренінгів, у яких ми відчули наскільки ми різні, проте нас об’єднує спільне бажання бути юристами. Було дуже цікаво просто спілкуватися з учасниками з інших країн. Для мене, участь в цьому конкурсі показала, що ніколи не потрібно зупинятись на досягненому. І ці Змагання є моїми улюбленими, адже вони приносять задоволення від процесу консультування навіть більше ніж від перемоги. Якби в мене була можливість ще раз взяти участь саме в цьому конкурсі, я б без вагань погодилася.”

UM Faculty of Law. main entrance. ICCC 2018

Катерина Валько, студентка 4 курсу Навчально-наукового Інституту права ім.І.Малиновського НУ “Острозька академія”, учасниця Змагань від України:

“Озираючись на два тижні назад , я ще досі не можу повірити, що мені настільки пощастило взяти учать у ICCC-2018. Згадуючи увесь час проведений там – чарівному голландському містечку Маастрихт – на думку спадає безліч моментів, спогадів, якими хотілося б поділитися. Але зібравши усе це до купи, я з впевненістю можу сказати, що ICCC – це не простий конкурс, це щось набагато більше. На відміну від дуже багатьох змагань, де в повітрі висить дух іноді майже ворожої конкуренції, завданням цього конкурсу є відновити дружність народів, дати поділитися досвідом не лише консультування, але й морально-етичним аспектам поведінки, попрацювати, та разом з тим, відпочити у культурному різноманітті народів (що знову ж таки не властиво будь-якому іншому змаганню). Переповідати сотні разів в деталях кожнісінький день змагань я ніколи не стомлююсь. Чесно-кажучи, обожнюю це робити знову і знову. Та, на жаль, тут я повинна бути як ніколи лаконічною.

Тому основні плюси цього конкурсу, та чому варто спробувати:

по-перше, консультування на міжнародному рівні — це неабиякий челлендж, тут треба не просто знати законодавство (насправді, якщо навіть помилитесь в якомусь законодавчому терміні тощо — у Вас все ще є шанси на перемогу), тут дуже цінується вміння знайти спільну мову з клієнтом — в прямому та переносному значенні цього слова;

по-друге, ці змагання допомагають розвинути власну креативність та навіть запозичити щось у інших команд, країн. У майбутньому — це твій стиль, манера, обличчя;

по-третє, це нові знайомства та культурний обмін!! Чотири дні поспіль тебе оточуватимуть такі ж тінейджери, тому ні в якому разі ти не будеш відчувати себе якось ніяково, тобі точно не буде сумно. По-четверте, це практика англійської мови з її носіями і не тільки;

по-п’яте, це неоціненний життєвий досвід, який неодноразово дасть про себе знати. А ще багато крутих фото.”

ICCC 2018 Pancake Cruise
© photo by Vava Arifin, Maasticht University

 

Спостереження та винесені уроки:

Основним акцентом цих Змагань є етичний аспект роботи юриста та мирне врегулювання конфліктів, які виникають між учасниками правового спору. Це не означає, що юридичний аналіз та якість первинної правової консультації не береться до уваги, однак істотно більшого значення мають критерії морально-етичних відносин юристів між собою, з клієнтом та аналізу правових ситуацій на предмет дотримання етичних норм;

В кожній суддівській колегії був, принаймні, один представник, який практикує психологію або соціальну роботу. Організатори переконані, що такий склад журі може найбільш об’єктивно та відповідно до критеріїв оцінити команди;

Попри те, що організатори забезпечують певну ізоляцію команд одна від одної під час раундів, в цілому Міжнародний раунд не є занадто формалізованим і будується значною мірою на загальній взаємодовірі та доброчесності;

В перший день доречно проводити лише реєстрацію та вступні заходи. Тоді учасники мають змогу відпочити, познайомитися один з одним, краще налаштуватися на майбутні раунди;

Програму Змагань слід продумувати таким чином, щоб учасники (студенти та тренери), які в конкретний момент часу не є зайнятими у раундах, мали змогу відвідати інші заходи – культурні або освітні (екскурсії, майстер-класи, інтерактивні заняття, культурна програма тощо);

Структурована та чітка волонтерська організація. У волонтерській структурі повинен бути відповідальний старший волонтер, волонтер, який відповідає за логістику, за супровід суддів, супровід клієнтів, а також визначений волонтер для кожної команди;

Мабуть найголовнішим спостереженням стало те, що абсолютно кожен, хто був долучений до організації Змагань – любив те, що відбувається  і отримував задоволення від кожної секунди самого процесу. Від того й атмосфера була неймовірною.

Forrest (Woody) and Jody Mosten. © photo by Vava Arifin, Maasticht University

 

Подяки

Ми хочемо подякувати нашому Університету “Острозькій академії” та кожному та кожній, хто допоміг нашій команді взяти участь в Міжнародних Змаганнях з консультування клієнтів ім. Брауна-Мостена а також тим, хто робить ці Змагання можливими з року в рік.

В першу чергу – п. Форесту Мостену (Forrest S. Mosten) та його дружині Джоді (Jody Mosten), Селін Майз (Seline Mize), Стівену Остерміллеру (Steven Austermiller), Ненсі Шульц (Nancy Schultz), Ларрі Теплі (Larry Tepley) та Френку Астілу (Frank Astill), які незмінно впродовж багатьох років докладають чимало власних зусиль та часу, щоб Конкурс проходив на такому високому рівні.

Зрештою, одна з найбільших наших подяк для Дже Фернхаута (Jae Fernhout), уважного, пунктуального, суворого і водночас безмежно доброго організатора вже других Змагань в Маастрихті і його колегам, а також команді привітних та турботливих волонтерів та, зокрема, нашому бадді-гай Івану Гаутама (Ivan Gautama), Двіста Расендрія (Dwista Rasendriya), який також чимало допомагав нам і терплячому та талановитому фотографу Вава Аріфіну (Vava Arifin), який залишив нам незабутніх 578 світлин 🙂

 

Авторка статті та публікація: Марія Цип’ящук

Коментарі: Христина Шевчук, Катерина Валько

Фото: Христина Шевчук, Vava Arifin 

Моніторинги юридичних клінік: враження про кращий досвід

Моніторинги юридичних клінік: враження про кращий досвід

До вашої уваги пропонуємо змістовний огляд результатів двох моніторингів юридичних клінік Східноєвропейського Національного університету ім. Лесі Українки (пілотний моніторинг, який відбувся в червні 2017 року) та Хмельницького університету управління та права (відбувся в період 18-20 квітня 2018 року). Матеріал підготувала Юлія Матвєєва, керівник експериментальної навчальної лабораторії “Правнича клініка” Національного університету “Києво-Могилянська академія”, член Правління Асоціації юридичних клінік України. Пані Юлія брала особисту участь в обох моніторингах. 

Надзвичайно актуальним питанням для реформування юридичної освіти є практичне її спрямування, орієнтація майбутніх правників на набуття так званих soft skills – навичок комунікації, спілкування з клієнтами, командної роботи, креативного мислення і ін. Однією із можливих баз для виховання студентів правничих шкіл є юридична клініка, яка і спрямовує свою діяльність на виконання зазначених цілей.

З метою поліпшення діяльності у цій сфері Асоціацією юридичних клінік України прийнято Стандарти, перевірку дотримання яких мають здійснити моніторингові групи.

Перші моніторинги, проведені представниками Асоціації юридичних клінік України із залученням представників громадських організацій системи безоплатної правової допомоги, пройшли досить успішно. І хочеться поділитись своїми враженнями після участі у пілотному моніторингу юридичної клініки Ad astra Східноєвропейського Національного університету (СНУ) ім.Лесі Українки та юридичної клініки Хмельницького університету управління та права (ХУУП).

Надзвичайно важливого значення набуває той факт, що дедалі більше юридичних клінік отримують належне визнання у своїх університетах і діють як самостійні структурні підрозділи. Це стосується зазначених клінік.

Варто відзначити, що нова редакція статуту Хмельницького університету управління та права від 2015 року передбачає, що одним із основних структурних підрозділів університету є юридична клініка. Причому не у статусі навчальної лабораторії чи центру, як це прийнято у тих університетах, хоча далеко не у всіх, у яких юридичні клініки існують. Статус юридичної клініки – це юридична клініка, як це і передбачено Законом «Про вищу освіту»!

Отож, можемо констатувати, що юридична клініка Хмельницького університету управління та права є унікальною у тому сенсі, що отримала визнання і легалізацію свого статусу без традиційних для вітчизняного юрклінічного руху доповнень у вигляді «центр», «лабораторія», чи, як це було в кінці 1990-х на початку 2000-х років «громадська приймальня». Якщо на початку створення юридичних клінік в Україні це було виправдано, то сьогодні потрібно відповідати вимогам часу. А вони суттєво змінились і покращились для розвитку клінічного руху.

Часто в університетах не розуміють до цього часу, попри існування п.2 ч.7 ст. 33 Закону України «Про вищу освіту», який передбачає ще з 2014 року, що структурними підрозділами закладу вищої освіти можуть бути юридичні клініки – який статус має бути у цієї інституції. Приходиться пояснювати, що «навантажувати» поняття юрклініки додатковими поняттями – лабораторія, центр і т.д. – не має сенсу. Навіть законодавче для цього існує підґрунтя.

Таким чином, шановні представники юридичного клінічного руху України: все у наших руках! Становлення і легалізація юридичних клінік відбулась, а визнання їх конкретним університетом –  це справа особистого ентузіазму залучених до цього процесу осіб.

В обох університетах викладається навчальна дисципліна «Основи юридичної клінічної практики», яка передбачена навчальним планом підготовки бакалаврів. Як правило, ця дисципліна у деяких університетах є вибірковою. А от в ХУУП ця дисципліна навіть певний час викладалась як обов’язкова. Із змінами до навчального плану від 2017 року ця дисципліна переходить у розряд вибіркових. Варто відзначити навчально-методичні матеріали цієї навчальної дисципліни, які розроблені із цікавими завданнями для студентів (це розгляд практичних ситуацій, підготовка консультацій та медіації по кейсах, підготовка тем право просвітницьких занять, невеличких правопросвітницьких публікацій, підготовка цитат-заготовок для право просвітницького заняття, кілька актуальних і важливих для України назв проектів нормативно-правових актів).

Таким чином, в обох університетах юридичні клініки виконують свою важливу навчальну функцію.

Слід відзначити стимулювання керівництвом ХУУП залучення викладацького складу до роботи у юрклініці. Так, участь у роботі юридичної клініки зараховується науково-педагогічним працівникам як організаційна та виховна робота – за фактичними витратами часу, але не більше, ніж 6 годин за один день.

Важливого значення набуває упорядкування документації юридичних клінік. Варто відмітити, що у обох клініках на належному рівні ведеться архів справ у паперовому вигляді. Хочеться відмітити упорядкування документації юридичної клініки ХУУП на достатньо високому рівні – систематизоване, регулярне оформлення внутрішніх і зовнішніх документів.

Іншою, крім навчальної, функцією юридичних клінік є соціальна – надання безоплатної правової допомоги. Хочеться констатувати, що в обох клініках ця функція реалізована на високому рівні, адже за результатами моніторингу обидві клініки отримали по 100 балів. Юридичне консультування здійснюється на належному рівні. В клініці ХУУП це підтверджується:

  • наявністю судових рішень, винесених на користь клієнтів після складених клінікою процесуальних документів;
  • встановленням зв’язку із клієнтом, який представляє у клініку судове рішення по складеній попередньо позовній заяві.

Окрім того, в цій клініці здійснюється розподіл правової допомоги на надання правової інформації і безпосередньо юридичне консультування.

Правова просвіта здійснюється у різноманітних формах: проведення занять із школярами, військовослужбовцями та іншими категоріями громадян, правопросвітницькі статті у місцевих газетах, передач на місцевих телеканалах, підготовка навчальних та методичних посібників з питань правової просвіти, нормопроектування у юрклініці (ХУУП) та популярних видань правопросвітницького характеру для населення.

Слід відмітити активну співпрацю зазначених юридичних клінік з громадськими організаціями та державними установами регіонів: територіальними управліннями юстиції та центрами безоплатної правової допомоги.

Таким чином, короткий аналіз діяльності юридичних клінік Східноєвропейського Національного університету ім. Лесі Українки та Хмельницького університету управління та права дозволяє зробити такі висновки:

  • обидві клініки відповідають стандартам якості і можуть стати хорошими базами для отримання досвіду клініками-початківцями;
  • обидві клініки є структурними підрозділами університетів і інтегровані у навчальний процес;
  • юридичне консультування здійснюється на достатньо високому рівні;
  • правова просвіта здійснюється у різноманітних формах.

Важливим зауваженням до обох клінік є формалізація певних видів діяльності, зокрема правопросвітницьких заходів (забезпечення документального оформлення обліку, перевірки та звітності).

Оскільки саме цей напрямок діяльності юридичних клінік набуває особливої ваги, слід удосконалювати його на рівні Асоціації юридичних клінік України.

Моніторинги юридичних клінік проводяться Асоціацією юридичних клінік України у партнерстві з ВБО “Українська фундація правової допомоги”, за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” в рамках реалізації проекту “Розвиток інституційної спроможності Асоціації / мережі юридичних клінік України.”

Авторка матеріалу: Юлія Матвєєва

Публікація: Марія Цип’ящук

X