Юридична клініка, як хоббі. Продовження блогу про “сонні царства”

Юридична клініка, як хоббі. Продовження блогу про “сонні царства”

Нотатка* У цьому блозі одночасно не згадана жодна юридична клініка і згадані майже всі. Ідентифікуйте себе або вважайте, що це точно не про нас. Про всяк випадок зазначу – всі збіги НЕ випадкові.

ЮРКЛІНІКА ЯК ХОБІ

Історія Василька

Є юридичні клініки, як старі валізи. З колись придуманими напрямами і організаційними підходами. Ніби правильними, але трохи незручними.

Вони бувають тричі передані у спадок. Новий (або і давній незмінний) “господар” (керівник юридичної клініки) не дуже цьому радий, хотів би щось змінити, але сприймає її оргмодель як нерушиму цінність. Такі “юрклініки-валізи” незручно сунуть, замість того, щоб прикрутити ручку або коліщата. Підказка Васильку – не соромся, прикручуй і вези зручно. Почитай рекомендації Асоціації юридичних клінік України, ми розказуємо як.

Історія Лоли

Бувають юридичні клініки з почуття боргу (провини). Коли їх комусь нагрузили (вигрузили). Комусь “старшому куди пошлють”. І відмовитись не виходить (бо ж “злий (добрий) декан”), і займатись не хочеться. Підказка – тікай, Лола, тікай. Як тільки він відвернеться. Не змушуй себе.

 

Існують юридичні клініки як хобі. Коли хочеться. Це ж добре? Але не завжди. Вони, зазвичай, двох типів: про це історії Петрика та Марусі.

Історія Марусі

Коли хочеться і вмієш. З легкістю відповідаєш стандартам якості від Асоціації. Встановлюєш і досягаєш свої більш складні пріоритети. Зрештою, отримуєш повагу і заздрість (куди ж без неї в неньці), до цього бонусом додається фінансування. Різне. До цього додаються нові цілі та проєкти. Теж цікаві. Це правильне хобі. Ми в Асоціації таке вітаємо і з задоволенням підкинемо нові цілі та можливості.

Історія Петрика

Коли хочеться, але не дуже. Хочеться робити, що любиш, але не хочеться, що просить у Стандартах Асоціація. Ти вимагаєш своїх правил під себе (зазвичай, це означає – поменше, непомітно і хаотично, але не забудьте похвалити).

Ти противишся всякій спробі показати, що ти робиш. За офіційною версією – “бо вкрадуть ідеї”. Ми читаємо – “бо нἵчого показати”.

Це неправильне хобі. Ми в Асоціації проти.

 

Яка мораль цієї казочки? Будь як Маруся, не будь як Петрик.

Автор:

Андрій Галай, член Правління Асоціації юридичних клінік України

Від ідеї – до амбітних ініціатив: підсумки регіонального проєкту

Від ідеї – до амбітних ініціатив: підсумки регіонального проєкту

Юридичні клініки Cтоличного регіону об’єднали свої зусилля задля впровадження інноваційної та ефективної правопросвітньої тематики для різних цільових аудиторій з актуальних правових тем. Усі вони спільно реалізували регіональний проєкт “Посилення регіональної та міжсекторальної співпраці юридичних клінік Київщини” та автономну ініціативу “Інноваційні методики викладання в правопросвітній діяльності юридичних клінік, що можуть бути використані для занять зі школярами середньої ланки загальноосвітніх шкіл”.

Керівниця проєкту та кураторка юридичної клініки “Право і практика” Ольга Настіна розповіла для Асоціації юридичних клінік про ідею виникнення такої ініціативи, етапи впровадження, а також користь регіонального проєкту для юридичних клінік, студенської молоді та юридичного клінічного руху.

Ідея проєкту “Посилення регіональної та міжсекторальної співпраці юридичних клінік Київщини” виникла не зненацька. У 2018 році юридична клініка “Право і практика” Білоцерківського національного аграрного університету успішно пройшла моніторинг експертів Асоціації юридичних клінік України і ми змогли “оцінити” власний потенціал, побачити свої слабкі і сильні сторони: перші проявлялись у тому, що нам не вистачало досвіду в організації внутрішньої роботи за новими і сучасними підходами, сильні сторони для нас виявились у налагодженій комунікації з партнерами  у громадах. Тож, ми вирішили цим скористатись!

Працюючи вже понад 17 років зі студентами в юридичній клініці в Білоцерківський національний аграрний університет я знайома з усіма етапами становлення, історією розвитку юридичного клінічного року, здобутками, успіхами та викликами які й наразі залишаються актуальними для більшості юридичних клінік. Тому, оголошення про конкурс ініціатив від АЮКУ клініцисти нашої юридичної клініки “Право і практика” сприйняли як заклик до дії, адже Міжнародний фонд “Відродження” завжди підтримує пошук інноваційних, нових та сучасних рішень для поєднання теорії і практики у розвитку правової спроможності українців та правничої молоді зокрема.

Ми вирішити отримати шанс та втілити нашу давню мрію:

  • запровадити мережування юридичних клінік у спосіб візитів з обміну досвідом,
  • вивчити кращі практики роботи юридичних клінік,
  • поділитись власними успішними кейсами.

Студенти вже давно звернули увагу, що працюючи у юридичній клініці, ми мало спілкуємось з колегами з інших вишів, кожна клініка “вариться” у своєму середовищі і, можливо, робить помилки, на яких вже навчились інші, або навпаки є чим поділитись, але комунікація між клініцистами різних клінік майже відсутня.

Досвід юридичної клініки Білої Церкви у побудові співпраці з партнерами в місті є унікальним і тому нам було про що повідати іншим. Власне, так і вийшло – ми стали переможцями конкурсу і амбітна ідея розробити “Мапу стейкхолдерів юридичних клінік” широким колом клініцистів, партнерів  та колег  наразі втілена у результатах проєкту.

Тішило те, що до нас доєднатись такі провідні юридичні клініки центрального регіону Навчально-практична лабораторія Університету державної фіскальної служби України – вони стали головними співвиконавцями проєкту. Також долучились до проєктних заходів:

  • “Навчальна юридична консультація” Академії адвокатури України,
  • Юридична клініка “Астрея” Київського університету імені Бориса Грінченка,
  • Юридична клініка “Захист та справедливість” Національного університету біоресурсів і природокористування України,
  • Юридична клiнiка “Adiutorium” Чернігівського технологічного національного університету.

Тому, усі продукти проєкту є спільною колективною працею. Для нас дуже почесно і знаково, що наші ідеї об’єднали таку кількість однодумців.

Надзвичайно потужним виявився перший мережевий захід “Робоча майстерня юридичних клінік Київщини: налагоджуємо міжсекторальну співпрацю” у правовому клубі “PRAVOKATOR” у Києві. Воркшоп дозволив клініцистам знайти нових друзів, обговорити напрямки розвитку юридичного клінічного руху, презентувати власну клініку, а також поспілкуватись з практикуючими адвокатами, правозахисниками відомих громадських організацій Київщини, експертами та фахівцями Міністерства юстиції України,  Координаційного центру з надання правової допомоги, Мережі правового розвитку, Української фундації правової допомоги та Асоціації громадських радників України. Саме там і почали розроблення Мапи стейкхолдерів юридичних клінік – практичного інструменту для побудови сталої співпраці юридичних клінік з партнерами на місцях. Напрацьований матеріал покладено в основу буклету “Мапи”, яка є результатом колективної праці студентів, партнерів та стейкхолдерів. І ми цим пишаємось.

Інші проєктні активності були не менш корисними та об’єднуючими, а саме:

  • візити з обміну досвідом у партнерські юридичні клініки,
  • навчання для школярів та студентів за принципом “рівний – рівному”,
  • практичні тренінги з психологом,
  • розроблення власної Мапи стейкхолдерів,
  • створення “Порадника клініцистам для роботи зі складними клієнтами”.

Окремо хочу пригадати візити студентів-консультантів та викладачів в юридичні клініки Університету державної фіскальної служби України та Академії адвокатури України. Ці зустрічі дали можливість обмінятись досвідом, згуртувати клініцистів. Колеги “надихнути” нас на перегляд внутрішніх процедур у клініці, дали бачення нових підходів до побудови взаємодії клініцистів з клієнтами, запровадження онлайн-консультування, реєстрації клієнтів в електронних журналах, дистанційне формування та архівування справ клієнтів.

На моє переконання, саме мережеві проєкти дають можливість розкрити високий потенціал та креатив студентської молоді, розвинути їх творчої та професійні здібності. Спільні для студентів заходи з менторами та партнерами, коли вони сидять плече до плеча за одним столом з професіоналами юридичної спільноти і разом стратегують, обговорюються зміст майбутнього буклету чи методичної розробки, – посилюють творчий потенціал клініцистів, дають віру в себе та свої можливості, мотивують до самовдосконалення і саморозвитку, і що, головне – виховують дійсно правосвідому молодь.

Я впевнена, нам вдалось започаткувати мережування юридичних клінік, об’єднати партнерів та стейкхолдерів, отримати нові ідеї, які обов’язково перевтіляться у наступні цікаві і не менш амбітні ініціативи.

Тож мрійте, бо мрії здійснюються!

Авторка:

Ольга Настіна, керівниця проєкту “Посилення регіональної та міжсекторальної співпраці юридичних клінік Київщини”

Проєкт “Розвиток регіонального лідерства та усталення моделі координації Асоціації юридичних клінік України” реалізується Асоціацією юридичних клінік України за фінансової підтримки Міжнародного Фонду “Відродження”.

Сейф у великому банку…

Сейф у великому банку…

Перегляд художніх та наукових праць закордонних кінематографістів сформував у жителів України стійку уяву про надійність банків та виключну цінність їх послуг для пересічної людини. Не маючи нагоди з середини вивчити діяльність банку та поринути у її специфіку, ми стереотипно малюємо банк у власній підсвідомості як великий-великий сейф наповнений золотими злитками. Дехто такий “сейф” індивідуалізує і персоналізує у вигляді банківської ячейки, в якій надійно зберігаються фамільні коштовності.

Зможете собі відверто відповісти на запитання: “Хто з Вас не мріяв про те, що у недалекому майбутньому стане успішною людиною, буде мати власний сейф у банківському сховищі“? Адже у такому сейфі можна зберігати майже все: валютні цінності, дорогоцінне каміння, банківські метали, цінні папери, особисте таємне листування, тощо.

Основні якості банківського сейфу для нас такі: конфіденційність відомостей про його власника, таємність вмісту такого сейфа та надійність у збереженні вмісту.

Давайте спробуємо розібратись, чи насправді це так, чи є приховані нюанси.

Як відомо, банки в Україні діють відповідно до спеціального закону – Закону України “Про банки і банківську діяльність” від 07.12.2000 № 2121-III, метою якого є, у тому числі, забезпечення захисту законних інтересів вкладників і клієнтів банків.

Цим Законом визначаються види банківської діяльності, до яких згруповано відносять фінансові (банківські) послуги та інші види нефінансових послуг, одним з різновидом яких є зберігання цінностей та надання в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа.

Основним чинником, який приваблює клієнтів банку, що споживають послугу оренди індивідуального банківського сейфа є, насамперед те, що її реалізація входить до змісту банківської таємниці, для поводження з якою застосовується спеціальний правовий режим. На банки законом покладено зобов’язання щодо збереження банківської таємниці.

Банківською таємницею, зокрема, є:

  • відомості про банківські рахунки клієнтів;
  • операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди;
  • фінансово-економічний стан клієнтів;
  • системи охорони банку та клієнтів та інше.

Відносини між банком та клієнтом з приводу оренди індивідуального банківського сейфа встановлюються і в подальшому регулюються укладеною між сторонами угодою. Окрім строку та розміру плати за використання орендованим сейфом до такої угоди, як правило включаються такі суттєві умови як порядок доступу клієнта або уповноваженої ним особи до сейфа (банківської ячейки), а також гарантії банку щодо недоторканності вмісту сейфа третіми особами.

Здається, після підписання угоди клієнт абсолютно захищений і може зберігати у банківському сховищі належне йому майно переймаючись лише питанням своєчасності сплати за такі послуги.

Але, виявляється, і в цьому питанні є підводні камені.

В Єдиному державному реєстрі судових рішень є рішення місцевого загального, апеляційного та Верховного Суду у справі № 372/4948/15-ц в якій позивач (фізична особа) намагався отримати з банку відшкодування шкоди, яка була завдана неналежним виконанням з боку банку договору щодо користування індивідуальним сейфом у депозитному сховищі. Відповідно до обставин справи, одного дня клієнт, який в чергове відвідав свою банківську ячейку, виявив відсутність у ній валютних цінностей, що були раніше вкладені в неї для збереження. За його заявою було зареєстроване кримінальне провадження за статтею 185 Кримінального кодексу України (крадіжка) та розпочато досудове розслідування.

В межах цивільних правовідносин у цьому судовому процесі, суди не знайшли підстав для задоволення позову клієнта банку. На мою думку, судові рішення у цій справі є абсолютно законними з огляду на те, що позивач не надав належних та допустимих доказів того, що в орендованому ним індивідуальному сейфі знаходились грошові кошти. Водночас, відповідно до мети, з якою клієнт орендує сейф, таких доказів і не могло бути, адже вміст банківської ячейки має бути відомий тільки клієнту.

Звичайно, такі рішення явно не сприяють зміцненню довіри до банківської системи. Проте, навіть з урахуванням того, що банк в окремому випадку не був зобов’язаний судом сплатити на користь клієнта певну грошову компенсацію, сама наявність у відкритому вільному доступі інформації по даній справі є серйозною репутаційною та іміджевою втратою банку.

Зрозумілим є те, що на законодавчому рівні така ситуація не врегульована. Водночас, шляхи розв’язання висвітленої проблеми є. Так, вона може бути вирішена та нівельована безпосередньо банком розробкою та запровадженням певних дієвих регламентів безпеки доступу клієнтів і інших осіб до приміщення депозитного сховища. Як вбачається, чинний (поточний) регламент у цьому банку виявився неефективним.

Який же висновок можна зробити з наведеного?

Перед укладенням договору оренди індивідуального банківського сейфа потенційному клієнту доцільно ознайомитись з запровадженою банком системою охорони і порядком доступу до клієнтських ячеєк і тільки за відсутності сумнівів у безпеці розміщувати у такому банку власні цінності.

Результати оцінки виконання Плану розвитку юридичної клініки “Аdiutorium”

Результати оцінки виконання Плану розвитку юридичної клініки “Аdiutorium”

Моніторинги змінюють юридичні клініки, що в черговий раз підтверджується їх новим форматом. Моніторинг “2.0.” юридичної клініки “Аdiutorium” Чернігівського національного технологічного університету показав чудовий приклад згуртованості команди та відповідальності керівника юридичної клініки.

14 лютого 2020 року моніторингова група визначила 7 напрямів розвитку юридичної клініки. Рівно через 2 місяці ми зібрали команду юридичної клініки, адміністрацію факультету та представників партнерських організацій на онлайн-зустрічі для обговорення результатів роботи з впровадження Плану.

Результати оцінки виконання плану розвитку юридичної клініки "Аdiutorium"

Які ж задачі стояли перед юридичною клінікою:

Підібрати оптимальну для закладу вищої освіти форму матеріального стимулювання для роботи у юридичній клініці. Зважаючи на карантин та структурні зміни в Університеті, де працює юридична клініка, маємо показник 20%. Варто відзначити, що керівництво факультету у цьому напряму здійснює максимальне сприяння, тому впевнена, що наступного навчального року будемо мати яскравий приклад гідної оцінки роботи у юридичній клініці.

Затвердити нове Положення про юридичну клініку, яке б відповідало сучасним особливостям роботи юридичної клініки. Дослідивши Типове Положення про юридичну клініку, розроблене Асоціацією та приклади положень інших юридичних клінік – членів Асоціації, було розроблено та підготовлено до затвердження актуальне Положення, яке відображає структуру та функціональні обов’язки персоналу юридичної клініки. Тож маємо 75% виконання цього пункту плану.

Запровадити облік консультативної роботи викладачів-кураторів у юридичній клініці. Під час моніторингу, було відзначено, що більшість роботи у юридичній клініці виконує саме керівниця юридичної клініки, однак для ефективної роботи та виключення вигорання, слід більше залучати інших викладачів та систематизувати облік їх роботи. Систематизація та належне документування роботи викладачів-кураторів дозволило виконати це завдання на 100%;

Створити умови для ефективної комунікації з клієнтами і доступу до правничих баз даних. Матеріально-технічна дуже часто є болючим питанням для ЗВО, однак без найбільш необхідних засобів неможливо організувати ефективну роботу. Нажаль, цей напрям не був реалізований, але залишаємо його як обов’язковий до виконання у найближчій перспективі;

Надавати більш змістовні консультації клієнтам юридичної клініки. Оцінка нових консультацій юридичної клініки вказує на їх значне змістовне покращення, що підкріплюється регулярною публікацією консультацій юридичної клініки на сайті Асоціації. Тому приємно констатувати 100 % за підвищену якість консультацій, які надають в юридичній клініці.

Підвищити активність навчання студентів- консультантів. Навчальні заняття зі студентами юридичної клініки є дуже важливим компонентом якісної її роботи, За умов запровадження карантину юридичній клініці вдалося виконати план з цього напряму на 40%. Однак юридичні клініки мають бути інноваційними та мобільними у своїй роботі, тому, звертаюсь до усіх юридичних клінік – членів Асоціації: не забувайте про своїх клініцистів, використовуйте карантин з користю, навчаючи їх дистанційно через спеціалізовані інтернет-платформи або ж рекомендацію студентам проходження спеціалізованих он-лайн курсів або вебінарів;

Удосконалити діловодство юридичної клініки. Діловодство є важливим елементом системної роботи, у цьому напрямі нам вдалося на 100% забезпечити оптимальність та ефективність форм для ведення обліку консультацій, роботи студентів та викладачів.

Тож, маємо загальний результат виконання плану – 62,9%, але це не завершення нашої роботи з розвитку юридичної клініки “Аdiutorium” Чернігівського національного технологічного університету. Попереду нові ідеї та їх успішна реалізація, тому хочу завершити враженнями від моніторингу 2.0. та реалізації плану від керівниці юридичної клініки Валентини Литвиненко:

“Після завершення моніторингу від Асоціації юридичних клінік України та реалізації  плану подальшого розвитку діяльності нашої юридичної клініки, складеного спільно з моніторинговою групою, можна стверджувати, що моніторинг – це підтвердження правильно обраного вектору діяльності нашої клініки, виявлення окремих фактів консерватизму у вирішення деяких питань, підтвердження  наявності поряд людей, які вірять і бачать сенс у нашій спільній діяльності, а також провокація діяти далі, але – інноваційніше, впевненіше, оцінюючи скільки всього зроблено і як багато варто, і можна зробити”.

Авторка:

Катерина Дацко, експертка із впровадження рекомендацій моніторингу юридичної клініки “Аdiutorium” Чернігівського національного технологічного університету

Проєкт “Розвиток регіонального лідерства та усталення моделі координації Асоціації юридичних клінік України” реалізується Асоціацією юридичних клінік України за фінансової підтримки Міжнародного Фонду “Відродження”.

Пост-моніторинг у Франківську або 5 факторів перетворення ідеї у результат

Пост-моніторинг у Франківську або 5 факторів перетворення ідеї у результат

Нещодавно завершився етап впровадження рекомендацій моніторингу юридичної клініки Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника, який вдалося втілити на 100%. Цьому не завадила навіть необхідність переформатування більшості запланованих заходів і нетривалий час для досягнення цілей.

Цей випадок впровадження на практиці підтвердив дієвість апгрейду моделі моніторингу до “версії 2.0” – тобто, продовження моніторингу у форматі чіткого короткострокового планування і втілення завдань для виконання певних рекомендацій.

Ми переконалися, що при достатній взаємодії та зацікавленості сторін, бажаний розвиток перетворюється у послідовність конкретних реалістичних кроків і ефективний результат.

Озираючись на півтора місяці, з позиції координаторки моніторингової групи та експертки з впровадження рекомендацій, бачу дуже конкретні фактори, які забезпечили максимальний результат. Цей допис,  в першу чергу, про менторство, довіру та сміливість.

До слова, експерт з впровадження – це людина, яка супроводжує юридичну клініку у процесі планування конкретних кроків із втілення рекомендацій моніторингу. Як правило – впровадження триває 2-3 місяці, у нашому випадку строк був трохи коротшим і тривав 45 днів.

Отже – як?

Фактор 1. Immediate follow-up

До цього моніторингу кожен візит завершувався – часто чудовими, але – лише презентаціями результатів самого візиту. Експерти розповідали про слабкі та сильні сторони, пояснювали – що так, що не так. Представники адміністрації та партнерів погоджувалися або ні, посміхалися або ні, погоджувалися, що далі треба щось робити і … щасливі, або ні йшли у своїх справах.

Що ж відбулося у Франківську? З ініціативи учасників моніторингової групи, ми відразу анонсували проведення сесії стратегування із партнерами як другого блоку презентації – і це дало миттєвий результат. Ми не просто поговорили про важливість посилення активності у проведенні заходів, не лише погодилися з тим, що треба юридичній клініці та іншим стейкхолдерам співпрацювати – а зафіксували конкретні заходи, у конкретні часові проміжки із чітко визначеними партнерами.

Таким чином бажане перетворилося у заплановане.

Тут слід зробити важливе уточнення. Звісно, не усі 100% запланованого будуть реалізовані – та і не повинні. Таке стратегування є першим кроком для формування бачення і шляхів співпраці, пошуку перетинів діяльності різних партнерів, диференціації цільових груп і каналів комунікації та форматів роботи з ними. Але цей крок – надважливий.

Правова освіта і правозахист в Івано-Франківську

Фактор 2. План дій крізь фільтр старого доброго SMART

Як би банально не видавалося, але хороший план впровадження той – який як і в цілому відповідає моделі постановки цілей SMART, так і кожна ціль та завдання у ньому. Коли ви знаєте часовий ліміт, вже розібралися у специфіці функціонування юридичної клініки та її взаємовідносин у закладі, склали певне уявлення про адміністративні процеси –  а це все треба обов’язково досліджувати до/під час моніторингу – ви вже маєте рамку для свого плану. Виявлені прогалини в роботі підказують, що із них, враховуючи рамкову картину – можна реалізувати.

На цьому етапі вирішальною є сукупність обставин:

  • активної включеності експерта з впровадження, який – в силу власного досвіду – може підказати шляхи впровадження;
  • довіра до координатора з боку співробітників юридичної клініки та готовність оцінити реалістичність плану з позиції внутрішніх адміністративних процесів та власних ресурсів (технічних, матеріальних, людських, рівня фаховості в тому чи іншому напрямі тощо);
  • “зелене світло” від адміністрації. Воно, найімовірніше, швидко ввімкнеться тоді, коли адміністрація попередньо усвідомлює важливість розвитку юридичної клініки.

Досягти можна лише тих цілей, який можна досягти.

Фактор 3. Smart and smarter

Тут вже не про цілі, а про креативність. Коли складаєте План впровадження – а) не включайте туди заходів, виконання яких прямо не залежить від безпосередніх виконавців (наприклад – прийняття рішення на рівні ректорату, чи вченої ради, чи – навіть кафедри; або – купівля нового обладнання чи виділення приміщення). У такому випадку завжди буде ризик невиконання через відсутність повноважень та важелів впливу на прийняття управлінських рішень; б) включайте туди те, що може відбуватися в межах паралельної діяльності юридичної клініки. Може виявитися, що кілька або й чимало вже запланованих заходів прямо сприятимуть досягненню поставлених у плані цілей.

Дивіться ширше, мисліть гнучкіше.

Фактор 4. “Свою” юридичну клініку треба любити

Ця порада виключно для експерта впровадження.

Мабуть, вона теж виглядає дивно, але її практична користь перевірена. Я переконалася, що позитивне налаштування і віра в команду з якою працюєш діють як концентрований каталізатор для пошуку швидких і правильних рішень. А ще, це допомагає втримувати дуже важливий баланс експерта та/але “рівного рівним”. Знаєте, є такі відомі меми про боса та лідера?  Boss versus leader– так от це саме про те. Можна, звичайно, “ввімкнути” авторитетність і “нарізати задач”, а можна м’яко підштовхнути у потрібному напрямку і самому бути частиною цього процесу.

Тож, постійний зв’язок експерта з впровадження зі своєю юрклінікою, участь у запланованих заходах, де це доречно – необхідні.

Фактор 5. Виклики – як fitting room для нових форматів  

Зміна обставин – не привід відмовлятися від задуманого. Страх долається азартністю, а виклики розглядаються як можливості. І чим багатогранніше такі можливості усвідомлюють, тим більше задоволення не лише від результату, але й самого процесу отримує команда.

На певних етапах потрібно мотивувати та активізовувати самих себе. І постійно шукати, підбирати, адаптовувати. Коли з початком карантину ввімкнувся “режим сомнамбули”, то ми самі собі придумали внутрішнє мото – #карантин_не_канікули і кожного разу, як хотілося сказати – “та ну, ми вже й так виконали чимало, ну – не буде 100% і не страшно, ну не проведемо цей захід або два” – цікавість та сміливість перед новим перемагали.

Тож нова дійсність дозволяє “приміряти” нові формати, експериментувати, досліджувати та – зрештою – розвиватися.

Успіх любить сміливих.

 

Безперечно, це суб’єктивний погляд. Для когось він може й не спрацювати або спрацювати по-своєму. Але безперечним є те, що справжній розвиток походить зі здатності усвідомити “відправну точку” та “точку бажаного досягнення”, щирого прагнення туди дістатися і цілковитої довіри на шляху до цілі.

Авторка:

Марія Цип’ящук,

експертка із впровадження рекомендацій моніторингу юридичної клініки Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника 

Проєкт “Розвиток регіонального лідерства та усталення моделі координації Асоціації юридичних клінік України” реалізується Асоціацією юридичних клінік України за фінансової підтримки Міжнародного Фонду “Відродження”.

Впровадження рекомендацій на 100% за 45 днів – реально та екстремально

Впровадження рекомендацій на 100% за 45 днів – реально та екстремально

16 квітня 2020 року відбулася онлайн презентація результатів впровадження рекомендацій моніторингу 2.0 юридичної клініки Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Лаборантка юридичної клініки Валентина Мальцева розповіла, як це було насправді, з чим  довелося стикнутися, як змінилося життя кожного після такої співпраці, поділилася набутим досвідом і показала своїм прикладом, що наполегливість бере верх над страхом перед чимось новим і невідомим.

З чого ж усе почалося?

26-28 лютого юридична клініка Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника відкрила свої двері для моніторингової групи. Саме цей крок став рушійною силою до змін, які торкнулися нас. За результатами моніторингу ми побачили наші сильні сторони – це грамотні та ефективні юридичні консультації для клієнтів, так і, на жаль, нашу слабкість – правопросвіту. Прийшло розуміння того, що в наш час без хорошої реклами не обійтися, про нашу безкоштовну юридичну допомогу повинні дізнатися якомога більше людей. Ми не привикли “пасти задніх” і одразу ж кинулися виправляти ситуацію, слідували за конкретним планом рекомендацій і ось що з цього вийшло…

Здійснення задуманого:

Крок 1 (організаційний аспект)

1. Ми розробили оголошення про діяльність юридичної клініки із урахуванням спеціалізації у сфері надання консультацій споживачам фінансових послуг. Також, в ході впровадження, юридична клініка ввела окремий мобільний номер телефону для полегшення дистанційного зв’язку із нею. Розіслали оголошення серед центрів Безоплатної правової допомоги області, органів місцевої влади, партнерських громадських організацій, оголошення розміщені на їхніх інтернет-ресурсах. Розмістили електронні оголошення про діяльність юридичної клініки на безкоштовних місцевих інформаційних ресурсах в т.ч. й на сторінках у соціальних мережах Facebook.

2. Так як умови надання юридичних консультацій у клініці дозволяють приймати водночас 2-х і більше клієнтів ми вирішили збільшити кількість студентів-консультантів з 12 до 15. На даний час, до роботи юридичної клініки залучено 3 нових консультанта.

Крок 2 (навчальний та правопросвітній компоненти)

1. Запровадили систему регулярного навчання студентів-клініцистів за основними напрямками діяльності юридичної клініки, зокрема, розроблено та впроваджено в життя план проведення занять для консультантів за темами:

  • інтерактивні методики та “Практичне право”;
  • основи інтерв’ювання клієнтів;
  • комунікація в та поза межами юридичної клініки;
  • написання зрозумілих юридичних текстів.

2. Провели тренінг з інтерактивних методик та Практичного права із розробкою та апробацією заняття на тему: “Медична реформа в Україні”. Студенти мали змогу розкрити актуальну для усіх тему не в звичному для них форматі, а в зовсім новому, з використанням різних інтерактивних методик, різноманітних ігрових прийомів, у формі презентацій і відеороликів.

3. Дев’ять студентів-клініцистів взяли участь у повторному тренінгу з медіації. Так як наша клініка долучилася до проєкту “Юридичні клініки – агенти популяризації медіації, як способу вирішення спору”, то і в подальшому ми вирішили вдосконалюватися в цьому напрямку. Зрозуміли, що це нам близьке до душі, деякі наші студенти-консультанти на хорошому рівні володіють навиками та рисами характеру, які є вкрай необхідні медіатору для швидкого та правильного вирішення спору, який буде взаємовигідним для кожної із сторін.

4. Десять консультантів взяли участь у спеціалізованому тренінгу “Консультації юридичних клінік для споживачів фінансових послуг”. Здобуті знання, беззаперечно, знадобляться їм для надання кваліфікованої юридичної допомоги нашим клієнтам.

5. Провели додатковий тренінг із Практичного права під час якого апробували відразу 2 заняття на теми: “Заповіт, договір дарування та договір довічного утримання – зміст та різниця” і “Шлюб та сім’я”.

Фактично ми здійснили різноманітні види правопросвітньої роботи:

  • Підготували статтю – тимчасова зайнятість безробітних (дистанційний правопросвітній захід);
  • Опублікували історію успіху – скасування судового наказу про стягнення заборгованості на 26 тис. грн.;
  • Провели онлайн правопросвітній захід на тему: “Шлюб та сім’я” для школярів Івано-Франківського академічного ліцей-інтернату Івано-Франківської обласної ради (безпосередня взаємодія із аудиторією через засоби дистанційної роботи);
  • Спільно з представниками громадської організації “Молода Просвіта Прикарпаття” провели онлайн показ та обговорення документального кіно про права людини фільму “Ромська мрія” для учнів 8-А класу Черніївського ліцею м. Івано-Франківськ. Не у всіх школах “Правознавство” викладають у цікавому форматі. Тому, ми хотіли донести до учнів проблеми маленьких національних меншин на основі реальних людей та реальних фактів, достукатися до серця кожного з них і спонукати простягнути руку допомоги.

Крок 3 (компонент консультування)

1. Оновили форму журналу обліку консультацій.

2. Запровадили практику застосування анкети прийому громадян із обов’язковим відбиранням згоди на обробку персональних даних.

Виклики та несподіванки

Впровадження будь-яких нововведень, нетипових щоденних форм робіт – це завжди ризик. Не знаєш з точністю на 100%:

  • Чи зможеш впоратися з поставленими завданнями?
  • Як зреагують студенти-клініцисти та чи буде їм під силу  абсолютно новий характер роботи?
  • Чи погодяться до співпраці інші організації та школи?
  • Чи буде це для всіх дійсно корисним, пізнавальним, чи можливо просто дарма витрачений час і сили усієї команди?

Однак наші побоювання виявилися не даремними. На додачу, у зв’язку з коронавірусом, усі були змушені вжити заходів і піти на карантин. Відповідно, про будь-яке живе спілкування і мови йти не могло. Ми подумали, що усі наші плани зруйнувалися, але як ми знаємо, якщо людина захоче, то знайде вихід з будь-якої ситуації і почали діяти…

Здобутки та справдження очікувань.

“Важко в навчанні – легко в бою”!

Нарешті ми почали працювати не в просто незвичному для нас режимі та напрямі, а і в абсолютно новому форматі “онлайн”.

Сучасні технології, бойовий дух клініцистів дозволили нам об’єднати усі наші сили, ідеї, напрацювання, знання та впевнено крок за кроком реалізовувати задумане, незважаючи ні на що. Ми зрозуміли, що робота є робота і ці екстремальні умови не те, що не завадили, але й дозволили нам охопити якомога більшу аудиторію. Не потрібно було нікому нікуди їхати, щоб весело, плідно і з користю провести дорогоцінний час.

Звісно, живе спілкування понад усе, тому будемо і надалі продовжувати ефективно працювати у вже розпочатому руслі, не зупинимося на досягненому. А зараз маємо результат у 100%. Однозначно, можемо стверджувати, що формула успіху криється у злагодженій роботі, хорошій атмосфері у колективі і самовідданості кожного з нас!

Автор:

Валентина Мальцева, лаборантка юридичної клініки Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника

 

Проєкт “Розвиток регіонального лідерства та усталення моделі координації Асоціації юридичних клінік України” реалізується Асоціацією юридичних клінік України за фінансової підтримки Міжнародного Фонду “Відродження”.

Відеоінтерв’ю про спіпрацю та мережування юридичних клінік

Відеоінтерв’ю про спіпрацю та мережування юридичних клінік

Шість юридичних клініки Столичного регіону об’єднали свої зусилля задля впровадження інноваційної та ефективної правопросвітньої тематики для різних цільових аудиторій з однаково актуальних правових тем. З жовтня 2019 року спільно впроваджують регіональний проєкт “Посилення регіональної та міжсекторальної співпраці юридичних клінік Київщини”, який включає автономну ініціативу “Інноваційні методики викладання в правопросвітній діяльності юридичних клінік для школярів середньої ланки ЗОШ” з посиленим компонентом податкової освіченості.

В межах впровадження регіональних проєктів Асоціація юридичних клінік України продовжує висвітлювати інтерв’ю щодо актуальності та важливості реалізації таких ініціатив. Цього разу, директор Української фундації правової допомоги Микола Сіома  розповів  про важливість співпраці всередині організації, користь регіонального проєкту та переваги мережування.

– Миколо, розкажіть, будь ласка, на скільки важливим є налагодження співпраці різним підрозділам всередині однієї організації?

Можливість організації ефективно працювати, згідно її місії і завдань, на пряму залежить від інституційного розвитку, а інституційний розвиток на пряму залежить від розроблених якісних механізмів та інструментів роботи. Якщо ж організація має розгалужену структуру, то чіткий розподіл відповідальності і наявність якісних інструментів взаємодії і співпраці є просто необхідними.

– 6 юридичних клінік України впроваджують проєкт “Посилення регіональної та міжсекторальної співпраці юридичних клінік Київщини”. На Вашу думку, на скільки актуальним та корисним є такий проєкт?

Мережа юридичних клінік України налічує декілька десятків організацій. Кожна юридична клініка є ефективною і сталою у своїх процедурах та інструментах роботи. Натомість, коли ми говоримо про мережу, як і щодо будь-якої іншої мережі виникають питання у якості внутрішньої комунікації, якості перенаправлення і щодо ефективності аналізу спільної роботи.

Тому, спільний проєкт щодо посилення ефективної міжсекторальної взаємодії юридичних клінік Київщини є дуже важливим пілотним проєктом, з огляду на дві обставини:

  • дає можливість подивитися на карту правових потреб громадян з точки зору юридичних клінік;
  • дає можливість іншим провайдерам правової допомоги зорієнтуватися та організувати спільну роботу, враховуючи інтерес усіх: і клієнтів, і провайдерів.

Юридичні клініки давно стали самостійним гравцем на ринку правових послуг і сьогодні вони отримують публічне визнання.

–  На скільки важливою є співпраця зі стейкхолдерами? Прокоментуйте важливість створення Мапи стейкхолдерів для організації.

Вирішення будь-якої проблеми – це вирішення проблеми людей. Стейкхолдери – це ті, кого ця проблема стосується; це ті, хто може впливати на проблему і не завжди позитивно. Тому, якщо ми хочемо звести проблему до контрольованого виміру – нам просто необхідно працювати зі стейкхолдерами.

Юридичні клініки, які починають створювати Мапу стейкхолдерів, точно на правильному шляху у вирішенні проблем людей.

– У чому, на Вашу думку, переваги такої форми налагодження співпраці, як обмін досвідом?

Досвід – це все, що ми отримуємо засобами чуття. Досвід корисний – з  міркувань здорового глузду і приємний – з міркувань людяності. І життя людини – це процес набуття досвіду. Тому, переваги отримувати досвід й обмінюватися ним просто очевидні.

– Ще однією формою співпраці, яку використовують юридичні клініки, є організація спільних заходів. На скільки потрібними є такі заходи?

Організація спільних заходів – це найкраща форма набуття і передачі досвіду. Також це інструмент посилення будь-якої мережі. А мережі юридичних клінік, зокрема.

Як говорив “мультяшний” персонаж Кот Матроскін: “Спільна праця – вона об’єднує”.

– Назвіть, будь ласка, переваги співпраці всередині організації та її налагодження поза межами з іншими стейкхолдерами?

Для Української фундації правової допомоги якість та успішність виконання завдань – є ефективна робота провайдерів правової допомоги. Для того, щоб оцінювати якість інших, ми самі повинні бути ефективними. Тому, команда Фундації дбає і про якість внутрішніх процедур, і про комунікацію.

Від рівня інституційного розвитку залежить рівень ефективності роботи, корисність нашої роботи для людей.

*Українська фундація правової допомоги – організація, що займається розвитком і поширенням кращих практик забезпечення рівних правових можливостей. Це платформа для налагодження синергійних зв’язків між провайдерами правової допомоги.

Проєкт “Розвиток регіонального лідерства та усталення моделі координації Асоціації юридичних клінік України” реалізується Асоціацією юридичних клінік України за фінансової підтримки Міжнародного Фонду “Відродження”.

Артем Філіп’єв говорить про права людини та відповідальний бізнес

Артем Філіп’єв говорить про права людини та відповідальний бізнес

Асоціація юридичних клінік України продовжує висвітлювати історії успіху випускників юридичних клінік України. Наступну історію для Асоціації розповів головний юристконсульт ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг”, колишній директор з правових питань ПрАТ “Консюмерс-Скло-Зоря” та випускник юридичної клініки “Pro bono” Національного університету “Острозька академія” Артем Філіп’єв.

У лютому 2020 року під час презентації результатів Національного конкурсу юридичного есе “Відповідальний бізнес і права людини” Артем Філіп’єв спільно з учасниками конкурсу обговорили особливості та цінності в роботі корпоративного юриста. Також говорили про відповідальний бізнес та практики ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг”, і юридичні клініки – як місце, де виховуються та навчаються справжні юристи.

Отож, про важливість роботи в юридичній клініці, особистий досвід правничої практики у сфері бізнесу та унікальність Міжнародного студентського стажування “UP” читайте у матеріалі.

– Артеме, розкажіть про Ваш особистий досвід правничої практики у сфері бізнесу? Чому саме цю сферу обрали?

Більша частина мого професійного досвіду пов’язана безпосередньо із обслуговуванням бізнесу. Впродовж років своєї практики я працював і як зовнішній консультант, так як inhouse lawyer.

Починав саме як консультант, працюючи в юридичній фірмі. Однак, згодом прийняв свідоме рішення, щоб бути частиною команди бізнесу, а не лише зовнішнім радником, який з’являється виключно для участі в окремому проєкті або для вирішення проблемної ситуації. Мене надихає те, що я можу бути не лише сервісом бізнесу, а й долучатися до ухвалення рішень. Важливо бачити, як у подальшому ці рішення втілюються у корисний для суспільства продукт.

– Ви взяли участь в обговоренні “відповідального бізнесу” спільно з учасниками Національного конкурсу студентських есе серед юридичних клінік? Чому? Що саме Вас пов’язує із юридичними клініками?

Можна сказати, що свою правничу кар’єру я розпочав саме з юридичної клініки. У 2003 році став консультантом юридичної клініки “Pro Bono” у Національному університеті “Острозька академія”. Пізніше працював там адміністратором та керівником проєктів, які реалізовував Благодійний Фонд “Правничі ініціативи”.

Роботу в юридичній клініці завжди згадую з надзвичайною теплотою, оскільки це було неймовірне поєднання цікавого з корисним. При чому, корисного не лише для мене як професіонала та особистості, а й для суспільства. Я багато чому навчився. Наприклад, проведення уроків Street Law дозволило розвинути навики публічних виступів, а спілкування з людьми, які звертались до нас із своїми проблемами (що далеко не завжди мали юридичне вирішення) – сформувало навик об’єктивного аналізу ситуації.

– Тема Національного конкурсу доволі незвична: “Відповідальний бізнес та права людини”. Який бізнес, на Вашу думку, відповідальний? Що відрізняє відповідальний бізнес від “невідповідального”?

Мета будь-якої бізнес-діяльності – отримання прибутку. Однак, ця мета досягається шляхом створення результату, продукту, який прямо чи опосередковано споживають люди.

Таким чином, для мене “відповідальний бізнес” – це, найперше, бізнес, що створює продукт, споживання якого не руйнує, а будує людину, робить її життя кращим. Це ще не все: “відповідальний бізнес”, на мою думку, усвідомлює, що сам процес створення продукту повинен позитивно впливати на суспільство, при чому не лише з перспективи сьогоднішнього дня, а й майбутнього. На практиці це втілюється у формуванні та слідуванні певним етичним принципам ведення бізнесу. Дотримання цих принципів є не стільки дією, що продиктована страхом перед покаранням або осудом, скільки усвідомленим вибором.

– Яким чином бізнес впливає на дотримання прав людини? Про які саме права йдеться?

Думаю, бізнес так чи інакше впливає на дотримання майже усіх прав людини. Якщо користуватись відомим поділом прав людини на покоління, то вплив бізнесу відчувається у кожному з них. Приміром, дотримання права на життя, яке є природнім і невід’ємним правом кожної людини, не можливе без безпечних та належних умов праці, відповідальність за створення яких несе первинно бізнес. Адже чи можемо ми говорити про дотримання цього права, якщо впродовж восьми годин робочого дня особа не відчуває впевненості у тому, що повернеться з роботи до свої близьких живою та здоровою?

Також значною мірою саме бізнес відповідає за дотримання права на безпечне навколишнє середовище: і хоча конкретні правила його реалізації створює держава, однак без їх сприйняття та реалізації бізнесом стан навколишнього середовища ніколи не буде покращуватись. І такі приклади можна продовжувати й продовжувати.

– Хто, на Вашу думку, повинен володіти знаннями з прав людини: лише вузькоспеціалізовані правники чи усі, не залежно від галузі?

Безперечно ні! Права людини – це про кожного із нас. Тому, усі ми маємо не лише знати їх, а й реалізовувати. І знаєте, бізнес сьогодні дуже багато уваги приділяє правам людини. Для прикладу, у міжнародній компанії “АрселорМіттал” кожен працівник в тій чи іншій мірі проходить обов’язкове навчання з прав людини. Оскільки вести бізнес у світі, який бачить у правах людини наріжний камінь цивілізації, та не знати їх – неможливо.

– На скільки ця тема актуальна для України і чи надто ситуація в нашій державі відрізняється від інших країн Східної та Західної Європи?

Безумовно, тема соціальної відповідальності бізнесу є актуальною для України. Я переконаний, що вона так само актуальна у будь-якій іншій точці світу, включаючи країни Східної та Західної Європи. Відрізняються умови ведення бізнесу, а відтак і запит суспільства на те, в чому має бути виражена така відповідальність. Основний сенс залишається тим самим: бізнес має розглядати себе як частину суспільства, а не сприймати суспільство як ресурс. Однак аналогічним має бути ставлення й суспільства до бізнесу. Люди повинні усвідомити: саме бізнес (навіть не держава) створює робочі місця, сплачує податки, які дають змогу державі виконувати її соціальні зобов’язання, закладає фундамент загального процвітання народу. Іноді мені здається, що в Україні і досі є проблеми з цим розумінням: на бізнес дивляться у кращому випадку крізь шори класової боротьби та розкуркулення (ці явища принаймні мають якесь світоглядне підґрунтя), а у гіршому – через цинічне бажання заволодіти чужим.

– Які Ваші враження від конкурсу загалом? Що найбільше сподобалося, вразило? 

Конкурс – надзвичайно цікавий. Я хочу подякувати тим людям, які долучились до його організації та проведення. Найбільш мені запам’яталось спілкування із студентами під час екскурсії у “АрселорМіттал Кривий Ріг”, найбільше гірничо-металургійне підприємство України. Відкритий діалог із молоддю завжди надихає і створює нові ідеї.

– Чим зараз Ви займаєтеся у компанії “АрселорМіттал”, де Ви працюєте? Які її поточні проєкти та плани?

Компанія “АрселорМіттал” є виробником сталі № 1 у світі та найбільшим іноземним інвестором в Україні. Останні півтора роки я працюю на посаді головного юрисконсульта “АрселорМіттал Кривий Ріг” – підприємства, що наразі реалізує масштабну інвестиційну програму та активно оновлюється, адже було побудовано понад 80 років тому. Ми будуємо нові виробничі агрегати, проводимо реконструкцію діючих, впроваджуємо природоохоронні проєкти, щоб понизити промислове навантаження на довкілля. Практично завершили важливий інвестпроєкт – модернізацію дрібносортного стану. Проводимо гарячі випробування двох нових побудованих машин безперервного лиття заготовок. Також не зупиняється реконструкція другого агломераційного цеху з установкою сучасних електрофільтрів. Плануємо будівництво нової фабрики огрудкування, яке стартує цього року. За 14 років роботи в Україні загальні інвестиції компанії АрселорМіттал вже склали 9,7 млрд доларів.

– Насамкінець, назвіть Ваші три поради студентам-клініцистам.

По-перше, не бійтесь мріяти. Але нехай ці мрії будуть не лише про себе – важливо думати про те, що ви можете зробити для інших.

По-друге, ніколи не втрачайте можливості реалізувати вашу мрію, шукайте варіанти, будьте завжди готові заради шансу to run an extra mile.

І останнє – дивіться на можливості ширше, не задовольняйтесь добре протоптаними та широкими дорогами, будьте готові знайти свій власний шлях, не скористатись, а створити.

Цю публікацію підготовлено за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку за умовами Договору з Асоціацією юридичних клінік України в рамках гранта, наданого Проектом USAID “Трансформація фінансового сектору”. Висловлені в цій публікації думки автора необов’язково відображають погляди Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду Сполучених Штатів Америки.

Рекомендації з розробки і впровадження інструментів моніторингу якості

Рекомендації з розробки і впровадження інструментів моніторингу якості

З моїх участей в розробці інструментів моніторингів якості є такі, якими пишаєшся і такі, за які не соромно.

Зіпсованих на етапі розробки поки не пригадую (є парочку зіпсованих на етапі виконання, коли замовник проігнорував рекомендації з запуску). Але давайте про хороше.

В особистому рейтингу вдалих лідирують:

Інструмент оцінювання стандартнам якості діяльності юридичних клінік (інструмент моніторингу юридичних клінік), який ми розробили з Юлією Ломжець у 2017 році. Але першими кроками у цій наробці стали дослідження моделі діяльності юридичної клініки у 2005 (з В.Стадніком) та власна система класифікації юридичних клінік за якістю 2009 року.

– і два Інструменти для Української гельсінської спілки з прав людини (моніторингу реалізації прав людини місцевою владою #місцевий_індекс_прав_людини і моніторингу поваги до прав ЛГБТ поліцією).

Важливо:

  1. Розуміти, що всі раніше розроблені подібні інструменти допомагають зробити кращими наступні.
  2. Не лише розробляти, а й ефективно навчати застосуванню інструментів
  3. Не лише навчати, а й супроводжувати деякий час для набуття сталої якості. В принципі, моніторинг юридичних клінік єдиний з моїх, що вже буде іти у самостійне плавання.

Головні рекомендації з розробки і впровадження інструментів моніторингу якості:

  • Завжди краще оцінювати бально і кращий підхід балів це 0/1 (нема/є), в іншому разі суб’єктивізм руйнує якість;
  • Завжди краще робити найменшу можливу кількість індикаторів. Чим більше – тим довше, складніше, спірніше. Як не втратити якість оцінки з невеликою кількістю індикаторів – оцінювати лише кінцевий показник якості, якщо для його досягнення потрібні проміжні. Знаю, це складно зрозуміти, колись поясню детальніше.
  • Не потрібно оцінювати заради оцінки чи покарання. Треба це робити заради допомоги робити оцінену діяльність краще. Це так звана концепція дружнього підходу моніторингу. У моніторингу юридичних клінік для цього зроблено формат “2.0”, який передбачає спільну розробку і втілення Плану розвитку за результатами оцінки.

Автор:

Андрій Галай, член Правління Асоціації юридичних клінік України

59% виконання Плану розвитку юридичної клініки “Громадська приймальня”: що далі?

59% виконання Плану розвитку юридичної клініки “Громадська приймальня”: що далі?

З 2017 року Асоціація юридичних клінік України здійснює моніторинг діяльності юридичних клінік. Мета оцінювання – забезпечення стандартної якості діяльності юридичних клінік в Україні. При цьому, найважливішим етапом моніторингу є розробка рекомендацій, впровадження  Плану розвитку юридичної клініки та експертний супровід юридичних клінік. Так званий, “моніторинг 2.0”. Голова Асоціації Юлія Ломжець, яка стала експерткою з впровадження Плану у юридичній клініці “Громадська приймальня” Київського кооперативного інституту бізнесу і права розповіла про напрацювання юридичної клініки та подальшу роботу.

Моніторинги юридичних клінік тривають третій рік. Мені пощастило брати участь у шести з них. Щоразу наприкінці кожного візиту команда Асоціації намагалася налаштувати керівництво юридичної клініки і заклад вищої освіти, що результат моніторингу – це лише початок, поштовх до змін і покращень. Але подальше спілкування з юридичними клініками подекуди демонструвало, що зміни відбуваються не так швидко як того би хотілося, і керівники юридичних клінік не завжди можуть переконати університети впроваджувати рекомендації моніторингів.

Аби допомогти юридичним клінікам змінюватися і покращуватися, Асоціація запропоновала нову модель моніторингів 2.0, яка передбачає надання експертного супроводу та підтримки керівникам юридичних клінік.

Моніторинги 2.0 відбулися у п’яти юридичних клініках і вже у двох відомі результати провадження. Тепер представляємо третій.

План розвитку юридичної клініки “Громадська приймальня” Київського кооперативного інституту бізнесу і права був затверджений 29 листопада 2019 року. Три місяці колектив клініки за моєї підтримки здійснював різноманітні заходи з впровадження наданих Асоціацією рекомендацій.

План передбачав сім напрямів рекомендацій з розвитку. Ось коротко про впровадження кожного з них.

Найуспішніше та найповніше вдалося виконати рекомендацію “Практикувати системну та різноманітну правову просвіту” – результат 100%. Впродовж трьох місяців юридична клініка значно активізувала свою діяльність у напрямі правової просвіти: розроблений план проведення правопросвітніх заходів, заняття проводяться регулярно, для різної вікової аудиторії школярів. Керівниця юридичної клініки виступила ініціатором включення юридичної клінічної секції в Міжнародну науково-практичну конференцію “Інноваційні підходи до правового регулювання суспільних відносин: науково-практичний дискурс”, яку проводить кафедра права Київського кооперативного інституту бізнесу і права.

80% успішного виконання рекомендацій щодо “Впровадження заходів з посилення інформування про діяльність юридичної клініки“. Юридична клініка розробила інформаційні буклети про її діяльність, всі активності юридичної клініки  оперативно висвітлюються на інформаційних ресурсах інституту та у групі у Фейсбук.

75% покращення в напрямі консультування: в юридичній клініці розроблений і використовується бланк письмової консультації, запроваджена нова форма журналу, в якому міститься графа “вид наданої допомоги”, викладачі – куратори перевіряють кожну письмову консультацію і посвідчують перевірку підписом.

Менших результатів вдалося досягти у зарахуванні роботи студентів у юридичній клініці як навчальної практики (50%) та у нормуванні роботи викладачів в юридичній клініці (33%). В ККІБП розроблене нове Положення про юридичну клініку “Громадська приймальня”, у процесі підготовки посадові інструкції персоналу юридичної клініки та Положення про практику в юридичній клініці.

На жаль, не вдалося посилити видимість юридичної клінікив місцевій громаді (0%). Юридична клініка лише планує співпрацю зі стейкхолдерами, а також залучення представників партнерських організацій до проведення зустрічей, занять, тренінгів зі студентами юридичної клініки.

В результаті, загальний відсоток виконання Плану впровадження – 59%.

Ці 59% – хоч і невеликий, але впевнений крок у розвитку юридичної клініки. Це – активізація і покращення усіх напрямів діяльності, впорядкування і стабілізація її роботи.

Цей результат ще потребує закріплення і подальшого просування, тому моя робота, як експерта впровадження не завершена. Разом з керівництвом юридичної клініки і закладом вищої освіти ми будемо прагнути досягти 100%.

Автор:

Юлія Ломжець, експертка з впровадження Плану розвитку юридичної клініки “Громадська приймальня”

Scroll Up
X