Street Law – американський жаргонізм чи спосіб “прокачування м’язів” студентами юридичних клінік?

Street Law – американський жаргонізм чи спосіб “прокачування м’язів” студентами юридичних клінік?

Нещодавно відбувся осінній Форум Асоціації юридичних клінік України, який мав на меті обговорення методів підвищення практичних навичок студентів-юристів, оптимізації та автоматизації юридичних та навчальних процесів, а також розвитку трендових тематичних напрямів освітніх програм підготовки правників.

У продовження теми Форуму керівниця Правничої клініки Національного університету “Києво-Могилянська академія” Юлія Матвєєва підготувала блог щодо навиків правника у програмі Street Law, його переваги та важливість.

“Вуличне право” – це неадаптований переклад англомовного жаргонізму, який ще з 70-х рр. минулого століття увійшов у вжиток.

Правопросвітня програма Street Law давно стала частиною юридичної клінічної освіти. В Україні моніторинги, які проводили експерти Асоціації юидичних клінік України (АЮКУ) впродовж останніх трьох років довели важливість Street Law як для майбутніх правників, так і для різних груп населення. А осінній Форум АЮКУ- 2020 за допомогою надзвичайних іноземних та вітчизняних експертів вкотре підтвердив це.

Цікавими результатами досліджень поділились Лі Арбетман та Емі Уолес, представники  Street Law Inc., США. Емі провела анкетування 63 респондентів, студентів 20 юридичних шкіл, які відповідали на такі запитання:

  • Як участь у програмі Street Law підготувала Вас до професійної діяльності?
  • Які навички правника Ви отримали?

Результати опитування виявились надзвичайно цікавими та корисними для юридичних клінік. Навички, зазначені студентами, представлені в порядку важливості:

  • Пояснення юридичних тем для неюристів. Формуючи цей навик, студент вчиться висловлюватись простою, доступною, “людською” мовою. Для звичайних “обивателів” це є необхідним – розуміти складні юридичні терміни, свої права та зміст юридичних документів;
  • Розвиток комунікаційних \навиків, публічних виступів поза університетською аудиторією. Потрапляючи у середовище непрофесіоналів, студент, з одного боку, відчуває себе впевненіше. Він знає матеріал, він його доносить до слухачів. З іншого боку – студент може хвилюватись говорити публічно. У будь-якому випадку при цьому формуються важливі навички пристосування до аудиторії, стресостійкості та ін.;
  • Поглиблення знань про правові явища та поняття. Зрозуміло, що, готуючи певну тему для слухачів, студент значно поглибить свої знання. Доносячи інформацію до аудиторії, інтерпретуючи її, відбувається “прокачка” знань і, таким чином, глибше їх засвоєння;
  • Розвиток аналітичних здібностей і дослідницького компоненту у навчанні студента. На важливості цього навику особливо наголошував і Джоні Хол, професор права університету Нортумбрії, Великобританія. Мається на увазі, не тільки виконання студентами власне наукових робіт – курсових, дипломних та дисертацій.

Мова йде про дослідницький підхід у навчанні – аналітично підходити до викладення будь-якого питання, виконання завдання: готуючи консультацію, правопросвітницьке заняття в юридичній клініці (і не тільки). В процесі дослідження якогось питання студенти здійснюють пошук нових знань, які до цього можуть бути невідомі іншим, в тому числі і викладачеві.

За такого підходу роль викладача-куратора юридичної клініки транформується: він є не керівником, який нав’язує своє бачення вирішення проблеми, а координатором, фасилітатором, який спрямовує дослідження студентів у певному напрямку. Такі взаємини у юридичній клініці створюють і відповідну атмосферу взаємоповаги, взаємовідповідальності, бажання пошуку нового та створення цікавих продуктів (проєктів, презентацій, статей, відео-роликів і ін.);

  • Розвиток культурних компетентностей, зв’язок з місцевою спільнотою. Насправді, для професійного майбутнього студента є необхідним, оскільки може суттєво полегшити його влиття в громаду після університету.

То ж сприяймо спільними зусиллями в АЮКУ подальшому розвитку програми Street Law для виховання нового покоління.

Юридична клініка як спосіб вирішення проблем суспільства та освіти

Юридична клініка як спосіб вирішення проблем суспільства та освіти

«Сучасна людина все ще в полоні страху та готова віддати свою свободу різноманітним диктаторам. Або втратити її, перетворившись у маленький гвинтик машини: не у вільну людину, а в добре нагодований та добре одягнений автомат»

Еріх Фромм

Передмова

Досить таки парадоксально, мати страх перед свободою. Ми ж готові боротися за свої права до останнього. Доказом цього є світова історія та неодноразові повстання проти влади, що так пригнічувала людей. Але з іншого боку – та сама історія може поділитися не одним прикладом утворення авторитарних та тиранічних режимів. Часом, нам все ж зручно підпорядковуватися іншим, щоб не відчувати відповідальності за свої вчинки. І, як результат, не відчувати й страху перед негативними наслідками. Так, свобода це не лише плюси, але й мінуси. Можливо тому суспільство лякає анархія, як радикальний прояв свободи. Але й тиранія теж викликає у нас жах. Принаймні, хочемо, щоб цей тиран був лагідний з нами й знав, чого ми хочемо краще за нас.

Ідею жаги свободи й страху перед нею можна лишити для філософів та психологів. Але в тій чи іншій мірі ми, як вид, намагаємося подолати цю проблему. Інститут права якраз і є одним зі способів вирішення цього питання. Так, все ж першим способом улагодження екзистенційних дилем була релігія та звичаї, пов’язані з культурою певного народу. Але й закони в давні часи якраз випливали з цих вірувань. Варто лише згадати Мойсея з десятьма заповідями. Якщо ж проглянути міфологію різних народів світу, то можна знайти безліч подібних сюжетів. Люди часто бувають занадто слабкими для того, щоб вірити лише у себе. Тому й шукаємо щось більше за нас самих.

Так вже сталося, що з часом, людство, шукаючи правду, вбило Бога, якщо вірити пану Фрідріху Ніцше. В будь якому разі, релігія та звичаї відійшли на другий план. Та й культурний код починає здавати позиції під натиском глобалізації. Ось тут то починається найцікавіше протистояння анархії та тоталітаризму. В будь-якому разі минуле століття конкретно штормило. І це м’яко сказано. Нам, як виду, й досі потрібне розмежування прав та обов’язків, система вказівок та заборон, щоб залишитися в рамках цивілізованості. Ну й щоб бути впевненими в завтрашньому дні, захищеності та справедливому ставленні до своєї персони.

Тому так, закони можуть допомогти вирішити одвічну проблему суспільства. Грамотне законодавство може автоматично захистити нас від анархії з одного боку, але з іншого – з’являється страховка на випадок тиранії. Оскільки право повинне виконувати не лише роль вказівок для звичайних людей, але й бути системою стримування та обмеження влади.

Досить таки непогано звучать ці ідеї. Так, можна й дійти до тієї думки, що юристи – сучасні жерці. Але давайте будемо реалістами. Професійна діяльність в сфері права має не настільки тісний зв’язок з духовністю та й мораллю в цілому. А ідеї правового просвітлення й законів, на яких тримається суспільство, не дуже то й сильно цікавлять пересічного обивателя. Можна, звичайно, покритикувати суспільство. Тільки звичайним людям досить таки складно без спеціалізованої освіти орієнтуватися в законодавстві, незалежно від рівня інтелектуальних здібностей та освіченості. А допомога від більш компетентних людей тут точно не завадить.

Юридичні клініки

На цьому етапі й варто представити інститут юридичних клінік — центр, де відбувається юридична практика та надається безоплатна правова допомога малозабезпеченим верствам населення. По ідеї, саме тут можна отримати необхідне “лікування” від несправедливості. Плюс – це один з інструментів правового просвітлення населення. Тут варто дещо детальніше поговорити про історію створення юридичних клінік та яку мету вони переслідують, щоб краще зрозуміти їх роль в розвитку нашого суспільства.

Історія

Можна сказати, що все почалося з професора Георга Фроммгольда, який у 1900 році в журналі “Німецька юридична газета” написав статтю “Juristische Kliniken”. У цій публікації він порівняв практику студентів медичних та юридичних вузів. І зрозумів, що студенти-правники відстають від медиків, оскільки другі мають так звану “живу практику” в клініках при навчальних закладах. В цей же момент студенти юрфаків розглядали вигадані кейси.

Тому, Георг Фроммгольд вирішив, що варто перенести на юриспруденцію практику поєднання навчання з наданням безпосередньої медичної допомоги хворому. В такому випадку теоретик-правник матиме можливість безпосереднього спілкування з людиною, яка потребує юридичної допомоги. Тобто, ще під час навчання студент мав би справу з безпосередньою “правничою патологією”, а запровадження юридичних клінік сприяло б вирішенню проблеми надання на безоплатній основі правової допомоги малозабезпеченим верствам населення.

Фроммгольд також висловив ряд ідей стосовно організації юридичних клінік:

  1. Професійні вимоги до керівників юридичних клінік та їх моральні якості, які повинні бути високо освіченими та кваліфікованими спеціалістами із солідним багажем теоретичних знань у галузі приватного та публічного права й адміністрування, а також уміти з розумінням поставитися до проблем малозабезпечених людей, проявляти терпіння та працювати з повною віддачею.
  2. Неможливість суміщення керівництва юридичною клінікою з іншою діяльністю, виконанням академічних та викладацьких зобов’язань, зайняттям юридичною практикою на посаді судді чи адвоката, оскільки й без того доведеться виконувати чималий обсяг роботи.
  3. Дотримання конфіденційності під час вирішення юридичних справ та обов’язковість відвідування студентами юридичної клініки з попереднім складанням юридичного іспиту.
  4. На початковому етапі необхідність обмеження кількості активних учасників (консультантів) при необмеженій кількості слухачів, подальше залучення молодих помічників як кураторів для підтримки діяльності керівника юридичної клінік.
  5. Першочерговість здобуття студентами-клініцистами знань при веденні справи в межах юридичної клініки та за відсутності установлених строків її вирішення. Оскільки важливо не швидше завершити розгляд юридичної справи, а ретельніше вивчити та проаналізувати її.
  6. Необхідність використання досвіду, набутого під час практичної роботи в юридичній клініці, для подолання труднощів в організації навчального процесу.

Можливо ці ідеї можуть здатися в деяких місцях наївними та дещо застарілими, але, не дивлячись на це, вони не втрачають своєї актуальності й донині.

Звичайно, Фроммгольд був не перший, кому прийшла в голову ця ідея. Наприклад, Адольф Штольцель під час навчання регулярно використовував моделювання фіктивних справ. Також на четвертому з’їзді німецьких юристів в 1863 року Карл Фолькмар Штой запропонував створити при юридичних факультетах клініки, в яких мали концентруватися “зразки юридичних актів та наглядні зображення предметів, з якими мають справу юридичні поняття”.

Тож можна зробити висновок, що ідея була не нова і неодноразово озвучувалась. Правда, реалізувати ці ідеї поки ніхто не поспішав. В такому випадку, у 1933 році американський юрист Джером Франк піднімав це питання знову у своїй статті “Чому б не створити клініку для юристів?” для періодичного видання Пенсільванського університету “Огляд правових питань”. В будь-якому разі свій повноцінний розвиток по всьому світу юридичні клініки отримали в 60 – х роках минулого століття. Якщо ж вірити скептикам, то свій розвиток вони ще не отримали.

Юридичні клініки в Україні

В Україні ж перша юридична клініка з’явилася у 1995 році. Можна сказати, що в цьому плані ми ще досить таки юна та наївна країна. Можливо, тому на законодавчому рівні юридичні клініки та їх діяльність була закріплена в 2006 році Наказом №  592Про затвердження Типового положення про юридичну клініку вищого навчального закладу України”. І згідно цьому наказу:

  1. Юридична клініка є структурним підрозділом вищого навчального закладу III — IV рівнів акредитації, що здійснює підготовку фахівців за напрямом “Право” і створюється як база для практичного навчання та проведення навчальної практики студентів старших курсів.
  2. У своїй діяльності юридична клініка керується законодавством України, Статутом вищого навчального закладу та Положенням про неї, затвердженим керівником навчального закладу.
  3. Юридична клініка не є юридичною особою.
  4. Юридична клініка, як структурний підрозділ, може мати відповідні штампи і бланки з власним найменуванням.

Отже, доступ до проходження практики в клініці мають студенти старших курсів, але точно не відомо, які курси можуть вважатися старшими. Оскільки це розуміння є досить таки розмитим. Дехто й ступінь бакалавра може сприймати за неповну вищу освіту. Одним словом, досить-таки суб’єктивно тут все. До решти перелічених пунктів претензій немає.

Більш важливим в цьому наказі є мета та завдання юридичних клінік:

Метою юридичної клініки є:

  • підвищення рівня практичних знань, умінь і навичок студентів юридичних спеціальностей;
  • забезпечення доступу представників соціально-вразливих груп суспільства до правової допомоги;
  • формування правової культури громадян;
  • підготовка та навчання студентів у дусі дотримання й поваги до принципів верховенства права, справедливості і людської гідності;
  • розширення співробітництва вищих навчальних закладів, що здійснюють підготовку фахівців-юристів, із судовими, правоохоронними органами, органами юстиції, державної влади і місцевого самоврядування, з іншими установами та організаціями;
  • впровадження в навчальний процес елементів практичної підготовки студентів-правників у сфері юридичних послуг.

Основні завдання юридичної клініки:

  • надання студентам юридичної клініки можливості набуття навичок практичної діяльності за фахом;
  • створення місць для проходження студентами навчальної та виробничої практики;
  • надання громадянам соціально-вразливих верств населення суспільства безоплатної юридичної допомоги;
  • проведення заходів з правової освіти населення;
  • забезпечення можливості спілкування студентів під час навчального процесу з фахівцями-практиками судових і правоохоронних органів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування з питань їх діяльності;
  • створення ефективного механізму обміну інформацією між населенням, засобами масової інформації та юридичною клінікою, що дозволить оперативно реагувати на практичні потреби громадян.

Якщо ж скоротити всі ці пункти до однієї фрази, то отримаємо: “поєднання приємного з корисним”. І здавалося б усе просто — студенти отримують практику й трамплін до хорошого професійного майбутнього. У цей же момент клієнти одержують безоплатну правову допомогу. Однак у реальності все дещо складніше, оскільки для реалізації всіх цих пунктів вищий навчальний заклад повинен володіти необхідними ресурсами.

Для початку, має бути добре налагоджена взаємодія з судовими, правоохоронними органами, органами юстиції, державної влади і місцевого самоврядування, з іншими установами та організаціями. Для покращення якості функціонування клініки та, в майбутньому, проходження студентами та практики або ж працевлаштування. На жаль, не кожен навчальний заклад має настільки розгалуджену мережу зв’язків.

Якщо ж казати про взаємодію з приватним сектором, то ситуація ще складніше. Часто підприємства не хочуть співпрацювати з вищими навчальними закладами через розповсюджену думку, що це державна установа, а отже – досить неповоротка та фінансово ненадійна. В певній мірі, представників бізнесу можна зрозуміти. Як результат спілкування самих студентів з фахівцями-практиками судових і правоохоронних органів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування з питань їх діяльності починає ставитися під питання.

З цього випливає якість надання послуг. Оскільки мало знати закон, потрібно знати як він реалізується на практиці. А ситуації часом можуть бути нестандартними і до них потрібно бути готовим. Добре, якщо ці студенти мають підтримку викладачів, які можуть порадити як зробити краще, але часом цього може бути не достатньо.

Також можуть з’являтися труднощі з ефективними механізмами обміну інформацією між населенням та юридичною клінікою. Так, систему зворотного зв’язку налагодити не проблема. Для цього є тисяча та один спосіб. Питання в тому, як дати зрозуміти людям, що тут вони отримують реальну допомогу і краще зателефонувати в юридичну клініку.

Це питання важливе в нашій країні, де рівень довіри до правоохоронних органів не перевищує 2,3 %. До правової держави нам ще далеко. Це там, де пересічний громадянин знає свої права та обов’язки хоча б на мінімальному рівні. Принаймні нам є куди рости, але проблема не зникає. Окрім цього, людям може бути боязно консультуватися у студентів, які на їх думку, ще нічого не знають. В принципі, цю проблему можна вирішити якістю надання послуг та використанням сучасних технологій. Досить таки можливо, що такі ж студенти можуть стати клієнтами. Все ж в якійсь мірі теж незахищена група.

Можливо, щоб розвинути юридичні клініки потрібно використовувати підхід підприємців. Так, це підрозділ при навчальному закладі й прибутку приносити не буде. Але справа не в матеріалізмі великого та жахливого капіталізму. Тут більше йде мова про прагматизм старого доброго капіталізму. Тому, варто акцентувати увагу на недоліках і ймовірних загрозах, після чого зрозуміти як їх використати на свою користь…

Джерела – https://medium.com/@alexchernetsky/юридична-клініка-як-спосіб-вирішення-проблем-суспільства-та-освіти-f284da6d07ea

Юридична клініка, як хоббі. Продовження блогу про “сонні царства”

Юридична клініка, як хоббі. Продовження блогу про “сонні царства”

Нотатка* У цьому блозі одночасно не згадана жодна юридична клініка і згадані майже всі. Ідентифікуйте себе або вважайте, що це точно не про нас. Про всяк випадок зазначу – всі збіги НЕ випадкові.

ЮРКЛІНІКА ЯК ХОБІ

Історія Василька

Є юридичні клініки, як старі валізи. З колись придуманими напрямами і організаційними підходами. Ніби правильними, але трохи незручними.

Вони бувають тричі передані у спадок. Новий (або і давній незмінний) “господар” (керівник юридичної клініки) не дуже цьому радий, хотів би щось змінити, але сприймає її оргмодель як нерушиму цінність. Такі “юрклініки-валізи” незручно сунуть, замість того, щоб прикрутити ручку або коліщата. Підказка Васильку – не соромся, прикручуй і вези зручно. Почитай рекомендації Асоціації юридичних клінік України, ми розказуємо як.

Історія Лоли

Бувають юридичні клініки з почуття боргу (провини). Коли їх комусь нагрузили (вигрузили). Комусь “старшому куди пошлють”. І відмовитись не виходить (бо ж “злий (добрий) декан”), і займатись не хочеться. Підказка – тікай, Лола, тікай. Як тільки він відвернеться. Не змушуй себе.

 

Існують юридичні клініки як хобі. Коли хочеться. Це ж добре? Але не завжди. Вони, зазвичай, двох типів: про це історії Петрика та Марусі.

Історія Марусі

Коли хочеться і вмієш. З легкістю відповідаєш стандартам якості від Асоціації. Встановлюєш і досягаєш свої більш складні пріоритети. Зрештою, отримуєш повагу і заздрість (куди ж без неї в неньці), до цього бонусом додається фінансування. Різне. До цього додаються нові цілі та проєкти. Теж цікаві. Це правильне хобі. Ми в Асоціації таке вітаємо і з задоволенням підкинемо нові цілі та можливості.

Історія Петрика

Коли хочеться, але не дуже. Хочеться робити, що любиш, але не хочеться, що просить у Стандартах Асоціація. Ти вимагаєш своїх правил під себе (зазвичай, це означає – поменше, непомітно і хаотично, але не забудьте похвалити).

Ти противишся всякій спробі показати, що ти робиш. За офіційною версією – “бо вкрадуть ідеї”. Ми читаємо – “бо нἵчого показати”.

Це неправильне хобі. Ми в Асоціації проти.

 

Яка мораль цієї казочки? Будь як Маруся, не будь як Петрик.

Автор:

Андрій Галай, член Правління Асоціації юридичних клінік України

Від ідеї – до амбітних ініціатив: підсумки регіонального проєкту

Від ідеї – до амбітних ініціатив: підсумки регіонального проєкту

Юридичні клініки Cтоличного регіону об’єднали свої зусилля задля впровадження інноваційної та ефективної правопросвітньої тематики для різних цільових аудиторій з актуальних правових тем. Усі вони спільно реалізували регіональний проєкт “Посилення регіональної та міжсекторальної співпраці юридичних клінік Київщини” та автономну ініціативу “Інноваційні методики викладання в правопросвітній діяльності юридичних клінік, що можуть бути використані для занять зі школярами середньої ланки загальноосвітніх шкіл”.

Керівниця проєкту та кураторка юридичної клініки “Право і практика” Ольга Настіна розповіла для Асоціації юридичних клінік про ідею виникнення такої ініціативи, етапи впровадження, а також користь регіонального проєкту для юридичних клінік, студенської молоді та юридичного клінічного руху.

Ідея проєкту “Посилення регіональної та міжсекторальної співпраці юридичних клінік Київщини” виникла не зненацька. У 2018 році юридична клініка “Право і практика” Білоцерківського національного аграрного університету успішно пройшла моніторинг експертів Асоціації юридичних клінік України і ми змогли “оцінити” власний потенціал, побачити свої слабкі і сильні сторони: перші проявлялись у тому, що нам не вистачало досвіду в організації внутрішньої роботи за новими і сучасними підходами, сильні сторони для нас виявились у налагодженій комунікації з партнерами  у громадах. Тож, ми вирішили цим скористатись!

Працюючи вже понад 17 років зі студентами в юридичній клініці в Білоцерківський національний аграрний університет я знайома з усіма етапами становлення, історією розвитку юридичного клінічного року, здобутками, успіхами та викликами які й наразі залишаються актуальними для більшості юридичних клінік. Тому, оголошення про конкурс ініціатив від АЮКУ клініцисти нашої юридичної клініки “Право і практика” сприйняли як заклик до дії, адже Міжнародний фонд “Відродження” завжди підтримує пошук інноваційних, нових та сучасних рішень для поєднання теорії і практики у розвитку правової спроможності українців та правничої молоді зокрема.

Ми вирішити отримати шанс та втілити нашу давню мрію:

  • запровадити мережування юридичних клінік у спосіб візитів з обміну досвідом,
  • вивчити кращі практики роботи юридичних клінік,
  • поділитись власними успішними кейсами.

Студенти вже давно звернули увагу, що працюючи у юридичній клініці, ми мало спілкуємось з колегами з інших вишів, кожна клініка “вариться” у своєму середовищі і, можливо, робить помилки, на яких вже навчились інші, або навпаки є чим поділитись, але комунікація між клініцистами різних клінік майже відсутня.

Досвід юридичної клініки Білої Церкви у побудові співпраці з партнерами в місті є унікальним і тому нам було про що повідати іншим. Власне, так і вийшло – ми стали переможцями конкурсу і амбітна ідея розробити “Мапу стейкхолдерів юридичних клінік” широким колом клініцистів, партнерів  та колег  наразі втілена у результатах проєкту.

Тішило те, що до нас доєднатись такі провідні юридичні клініки центрального регіону Навчально-практична лабораторія Університету державної фіскальної служби України – вони стали головними співвиконавцями проєкту. Також долучились до проєктних заходів:

  • “Навчальна юридична консультація” Академії адвокатури України,
  • Юридична клініка “Астрея” Київського університету імені Бориса Грінченка,
  • Юридична клініка “Захист та справедливість” Національного університету біоресурсів і природокористування України,
  • Юридична клiнiка “Adiutorium” Чернігівського технологічного національного університету.

Тому, усі продукти проєкту є спільною колективною працею. Для нас дуже почесно і знаково, що наші ідеї об’єднали таку кількість однодумців.

Надзвичайно потужним виявився перший мережевий захід “Робоча майстерня юридичних клінік Київщини: налагоджуємо міжсекторальну співпрацю” у правовому клубі “PRAVOKATOR” у Києві. Воркшоп дозволив клініцистам знайти нових друзів, обговорити напрямки розвитку юридичного клінічного руху, презентувати власну клініку, а також поспілкуватись з практикуючими адвокатами, правозахисниками відомих громадських організацій Київщини, експертами та фахівцями Міністерства юстиції України,  Координаційного центру з надання правової допомоги, Мережі правового розвитку, Української фундації правової допомоги та Асоціації громадських радників України. Саме там і почали розроблення Мапи стейкхолдерів юридичних клінік – практичного інструменту для побудови сталої співпраці юридичних клінік з партнерами на місцях. Напрацьований матеріал покладено в основу буклету “Мапи”, яка є результатом колективної праці студентів, партнерів та стейкхолдерів. І ми цим пишаємось.

Інші проєктні активності були не менш корисними та об’єднуючими, а саме:

  • візити з обміну досвідом у партнерські юридичні клініки,
  • навчання для школярів та студентів за принципом “рівний – рівному”,
  • практичні тренінги з психологом,
  • розроблення власної Мапи стейкхолдерів,
  • створення “Порадника клініцистам для роботи зі складними клієнтами”.

Окремо хочу пригадати візити студентів-консультантів та викладачів в юридичні клініки Університету державної фіскальної служби України та Академії адвокатури України. Ці зустрічі дали можливість обмінятись досвідом, згуртувати клініцистів. Колеги “надихнути” нас на перегляд внутрішніх процедур у клініці, дали бачення нових підходів до побудови взаємодії клініцистів з клієнтами, запровадження онлайн-консультування, реєстрації клієнтів в електронних журналах, дистанційне формування та архівування справ клієнтів.

На моє переконання, саме мережеві проєкти дають можливість розкрити високий потенціал та креатив студентської молоді, розвинути їх творчої та професійні здібності. Спільні для студентів заходи з менторами та партнерами, коли вони сидять плече до плеча за одним столом з професіоналами юридичної спільноти і разом стратегують, обговорюються зміст майбутнього буклету чи методичної розробки, – посилюють творчий потенціал клініцистів, дають віру в себе та свої можливості, мотивують до самовдосконалення і саморозвитку, і що, головне – виховують дійсно правосвідому молодь.

Я впевнена, нам вдалось започаткувати мережування юридичних клінік, об’єднати партнерів та стейкхолдерів, отримати нові ідеї, які обов’язково перевтіляться у наступні цікаві і не менш амбітні ініціативи.

Тож мрійте, бо мрії здійснюються!

Авторка:

Ольга Настіна, керівниця проєкту “Посилення регіональної та міжсекторальної співпраці юридичних клінік Київщини”

Проєкт “Розвиток регіонального лідерства та усталення моделі координації Асоціації юридичних клінік України” реалізується Асоціацією юридичних клінік України за фінансової підтримки Міжнародного Фонду “Відродження”.

Сейф у великому банку…

Сейф у великому банку…

Перегляд художніх та наукових праць закордонних кінематографістів сформував у жителів України стійку уяву про надійність банків та виключну цінність їх послуг для пересічної людини. Не маючи нагоди з середини вивчити діяльність банку та поринути у її специфіку, ми стереотипно малюємо банк у власній підсвідомості як великий-великий сейф наповнений золотими злитками. Дехто такий “сейф” індивідуалізує і персоналізує у вигляді банківської ячейки, в якій надійно зберігаються фамільні коштовності.

Зможете собі відверто відповісти на запитання: “Хто з Вас не мріяв про те, що у недалекому майбутньому стане успішною людиною, буде мати власний сейф у банківському сховищі“? Адже у такому сейфі можна зберігати майже все: валютні цінності, дорогоцінне каміння, банківські метали, цінні папери, особисте таємне листування, тощо.

Основні якості банківського сейфу для нас такі: конфіденційність відомостей про його власника, таємність вмісту такого сейфа та надійність у збереженні вмісту.

Давайте спробуємо розібратись, чи насправді це так, чи є приховані нюанси.

Як відомо, банки в Україні діють відповідно до спеціального закону – Закону України “Про банки і банківську діяльність” від 07.12.2000 № 2121-III, метою якого є, у тому числі, забезпечення захисту законних інтересів вкладників і клієнтів банків.

Цим Законом визначаються види банківської діяльності, до яких згруповано відносять фінансові (банківські) послуги та інші види нефінансових послуг, одним з різновидом яких є зберігання цінностей та надання в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа.

Основним чинником, який приваблює клієнтів банку, що споживають послугу оренди індивідуального банківського сейфа є, насамперед те, що її реалізація входить до змісту банківської таємниці, для поводження з якою застосовується спеціальний правовий режим. На банки законом покладено зобов’язання щодо збереження банківської таємниці.

Банківською таємницею, зокрема, є:

  • відомості про банківські рахунки клієнтів;
  • операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди;
  • фінансово-економічний стан клієнтів;
  • системи охорони банку та клієнтів та інше.

Відносини між банком та клієнтом з приводу оренди індивідуального банківського сейфа встановлюються і в подальшому регулюються укладеною між сторонами угодою. Окрім строку та розміру плати за використання орендованим сейфом до такої угоди, як правило включаються такі суттєві умови як порядок доступу клієнта або уповноваженої ним особи до сейфа (банківської ячейки), а також гарантії банку щодо недоторканності вмісту сейфа третіми особами.

Здається, після підписання угоди клієнт абсолютно захищений і може зберігати у банківському сховищі належне йому майно переймаючись лише питанням своєчасності сплати за такі послуги.

Але, виявляється, і в цьому питанні є підводні камені.

В Єдиному державному реєстрі судових рішень є рішення місцевого загального, апеляційного та Верховного Суду у справі № 372/4948/15-ц в якій позивач (фізична особа) намагався отримати з банку відшкодування шкоди, яка була завдана неналежним виконанням з боку банку договору щодо користування індивідуальним сейфом у депозитному сховищі. Відповідно до обставин справи, одного дня клієнт, який в чергове відвідав свою банківську ячейку, виявив відсутність у ній валютних цінностей, що були раніше вкладені в неї для збереження. За його заявою було зареєстроване кримінальне провадження за статтею 185 Кримінального кодексу України (крадіжка) та розпочато досудове розслідування.

В межах цивільних правовідносин у цьому судовому процесі, суди не знайшли підстав для задоволення позову клієнта банку. На мою думку, судові рішення у цій справі є абсолютно законними з огляду на те, що позивач не надав належних та допустимих доказів того, що в орендованому ним індивідуальному сейфі знаходились грошові кошти. Водночас, відповідно до мети, з якою клієнт орендує сейф, таких доказів і не могло бути, адже вміст банківської ячейки має бути відомий тільки клієнту.

Звичайно, такі рішення явно не сприяють зміцненню довіри до банківської системи. Проте, навіть з урахуванням того, що банк в окремому випадку не був зобов’язаний судом сплатити на користь клієнта певну грошову компенсацію, сама наявність у відкритому вільному доступі інформації по даній справі є серйозною репутаційною та іміджевою втратою банку.

Зрозумілим є те, що на законодавчому рівні така ситуація не врегульована. Водночас, шляхи розв’язання висвітленої проблеми є. Так, вона може бути вирішена та нівельована безпосередньо банком розробкою та запровадженням певних дієвих регламентів безпеки доступу клієнтів і інших осіб до приміщення депозитного сховища. Як вбачається, чинний (поточний) регламент у цьому банку виявився неефективним.

Який же висновок можна зробити з наведеного?

Перед укладенням договору оренди індивідуального банківського сейфа потенційному клієнту доцільно ознайомитись з запровадженою банком системою охорони і порядком доступу до клієнтських ячеєк і тільки за відсутності сумнівів у безпеці розміщувати у такому банку власні цінності.

Результати оцінки виконання Плану розвитку юридичної клініки “Аdiutorium”

Результати оцінки виконання Плану розвитку юридичної клініки “Аdiutorium”

Моніторинги змінюють юридичні клініки, що в черговий раз підтверджується їх новим форматом. Моніторинг “2.0.” юридичної клініки “Аdiutorium” Чернігівського національного технологічного університету показав чудовий приклад згуртованості команди та відповідальності керівника юридичної клініки.

14 лютого 2020 року моніторингова група визначила 7 напрямів розвитку юридичної клініки. Рівно через 2 місяці ми зібрали команду юридичної клініки, адміністрацію факультету та представників партнерських організацій на онлайн-зустрічі для обговорення результатів роботи з впровадження Плану.

Результати оцінки виконання плану розвитку юридичної клініки "Аdiutorium"

Які ж задачі стояли перед юридичною клінікою:

Підібрати оптимальну для закладу вищої освіти форму матеріального стимулювання для роботи у юридичній клініці. Зважаючи на карантин та структурні зміни в Університеті, де працює юридична клініка, маємо показник 20%. Варто відзначити, що керівництво факультету у цьому напряму здійснює максимальне сприяння, тому впевнена, що наступного навчального року будемо мати яскравий приклад гідної оцінки роботи у юридичній клініці.

Затвердити нове Положення про юридичну клініку, яке б відповідало сучасним особливостям роботи юридичної клініки. Дослідивши Типове Положення про юридичну клініку, розроблене Асоціацією та приклади положень інших юридичних клінік – членів Асоціації, було розроблено та підготовлено до затвердження актуальне Положення, яке відображає структуру та функціональні обов’язки персоналу юридичної клініки. Тож маємо 75% виконання цього пункту плану.

Запровадити облік консультативної роботи викладачів-кураторів у юридичній клініці. Під час моніторингу, було відзначено, що більшість роботи у юридичній клініці виконує саме керівниця юридичної клініки, однак для ефективної роботи та виключення вигорання, слід більше залучати інших викладачів та систематизувати облік їх роботи. Систематизація та належне документування роботи викладачів-кураторів дозволило виконати це завдання на 100%;

Створити умови для ефективної комунікації з клієнтами і доступу до правничих баз даних. Матеріально-технічна дуже часто є болючим питанням для ЗВО, однак без найбільш необхідних засобів неможливо організувати ефективну роботу. Нажаль, цей напрям не був реалізований, але залишаємо його як обов’язковий до виконання у найближчій перспективі;

Надавати більш змістовні консультації клієнтам юридичної клініки. Оцінка нових консультацій юридичної клініки вказує на їх значне змістовне покращення, що підкріплюється регулярною публікацією консультацій юридичної клініки на сайті Асоціації. Тому приємно констатувати 100 % за підвищену якість консультацій, які надають в юридичній клініці.

Підвищити активність навчання студентів- консультантів. Навчальні заняття зі студентами юридичної клініки є дуже важливим компонентом якісної її роботи, За умов запровадження карантину юридичній клініці вдалося виконати план з цього напряму на 40%. Однак юридичні клініки мають бути інноваційними та мобільними у своїй роботі, тому, звертаюсь до усіх юридичних клінік – членів Асоціації: не забувайте про своїх клініцистів, використовуйте карантин з користю, навчаючи їх дистанційно через спеціалізовані інтернет-платформи або ж рекомендацію студентам проходження спеціалізованих он-лайн курсів або вебінарів;

Удосконалити діловодство юридичної клініки. Діловодство є важливим елементом системної роботи, у цьому напрямі нам вдалося на 100% забезпечити оптимальність та ефективність форм для ведення обліку консультацій, роботи студентів та викладачів.

Тож, маємо загальний результат виконання плану – 62,9%, але це не завершення нашої роботи з розвитку юридичної клініки “Аdiutorium” Чернігівського національного технологічного університету. Попереду нові ідеї та їх успішна реалізація, тому хочу завершити враженнями від моніторингу 2.0. та реалізації плану від керівниці юридичної клініки Валентини Литвиненко:

“Після завершення моніторингу від Асоціації юридичних клінік України та реалізації  плану подальшого розвитку діяльності нашої юридичної клініки, складеного спільно з моніторинговою групою, можна стверджувати, що моніторинг – це підтвердження правильно обраного вектору діяльності нашої клініки, виявлення окремих фактів консерватизму у вирішення деяких питань, підтвердження  наявності поряд людей, які вірять і бачать сенс у нашій спільній діяльності, а також провокація діяти далі, але – інноваційніше, впевненіше, оцінюючи скільки всього зроблено і як багато варто, і можна зробити”.

Авторка:

Катерина Дацко, експертка із впровадження рекомендацій моніторингу юридичної клініки “Аdiutorium” Чернігівського національного технологічного університету

Проєкт “Розвиток регіонального лідерства та усталення моделі координації Асоціації юридичних клінік України” реалізується Асоціацією юридичних клінік України за фінансової підтримки Міжнародного Фонду “Відродження”.

Пост-моніторинг у Франківську або 5 факторів перетворення ідеї у результат

Пост-моніторинг у Франківську або 5 факторів перетворення ідеї у результат

Нещодавно завершився етап впровадження рекомендацій моніторингу юридичної клініки Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника, який вдалося втілити на 100%. Цьому не завадила навіть необхідність переформатування більшості запланованих заходів і нетривалий час для досягнення цілей.

Цей випадок впровадження на практиці підтвердив дієвість апгрейду моделі моніторингу до “версії 2.0” – тобто, продовження моніторингу у форматі чіткого короткострокового планування і втілення завдань для виконання певних рекомендацій.

Ми переконалися, що при достатній взаємодії та зацікавленості сторін, бажаний розвиток перетворюється у послідовність конкретних реалістичних кроків і ефективний результат.

Озираючись на півтора місяці, з позиції координаторки моніторингової групи та експертки з впровадження рекомендацій, бачу дуже конкретні фактори, які забезпечили максимальний результат. Цей допис,  в першу чергу, про менторство, довіру та сміливість.

До слова, експерт з впровадження – це людина, яка супроводжує юридичну клініку у процесі планування конкретних кроків із втілення рекомендацій моніторингу. Як правило – впровадження триває 2-3 місяці, у нашому випадку строк був трохи коротшим і тривав 45 днів.

Отже – як?

Фактор 1. Immediate follow-up

До цього моніторингу кожен візит завершувався – часто чудовими, але – лише презентаціями результатів самого візиту. Експерти розповідали про слабкі та сильні сторони, пояснювали – що так, що не так. Представники адміністрації та партнерів погоджувалися або ні, посміхалися або ні, погоджувалися, що далі треба щось робити і … щасливі, або ні йшли у своїх справах.

Що ж відбулося у Франківську? З ініціативи учасників моніторингової групи, ми відразу анонсували проведення сесії стратегування із партнерами як другого блоку презентації – і це дало миттєвий результат. Ми не просто поговорили про важливість посилення активності у проведенні заходів, не лише погодилися з тим, що треба юридичній клініці та іншим стейкхолдерам співпрацювати – а зафіксували конкретні заходи, у конкретні часові проміжки із чітко визначеними партнерами.

Таким чином бажане перетворилося у заплановане.

Тут слід зробити важливе уточнення. Звісно, не усі 100% запланованого будуть реалізовані – та і не повинні. Таке стратегування є першим кроком для формування бачення і шляхів співпраці, пошуку перетинів діяльності різних партнерів, диференціації цільових груп і каналів комунікації та форматів роботи з ними. Але цей крок – надважливий.

Правова освіта і правозахист в Івано-Франківську

Фактор 2. План дій крізь фільтр старого доброго SMART

Як би банально не видавалося, але хороший план впровадження той – який як і в цілому відповідає моделі постановки цілей SMART, так і кожна ціль та завдання у ньому. Коли ви знаєте часовий ліміт, вже розібралися у специфіці функціонування юридичної клініки та її взаємовідносин у закладі, склали певне уявлення про адміністративні процеси –  а це все треба обов’язково досліджувати до/під час моніторингу – ви вже маєте рамку для свого плану. Виявлені прогалини в роботі підказують, що із них, враховуючи рамкову картину – можна реалізувати.

На цьому етапі вирішальною є сукупність обставин:

  • активної включеності експерта з впровадження, який – в силу власного досвіду – може підказати шляхи впровадження;
  • довіра до координатора з боку співробітників юридичної клініки та готовність оцінити реалістичність плану з позиції внутрішніх адміністративних процесів та власних ресурсів (технічних, матеріальних, людських, рівня фаховості в тому чи іншому напрямі тощо);
  • “зелене світло” від адміністрації. Воно, найімовірніше, швидко ввімкнеться тоді, коли адміністрація попередньо усвідомлює важливість розвитку юридичної клініки.

Досягти можна лише тих цілей, який можна досягти.

Фактор 3. Smart and smarter

Тут вже не про цілі, а про креативність. Коли складаєте План впровадження – а) не включайте туди заходів, виконання яких прямо не залежить від безпосередніх виконавців (наприклад – прийняття рішення на рівні ректорату, чи вченої ради, чи – навіть кафедри; або – купівля нового обладнання чи виділення приміщення). У такому випадку завжди буде ризик невиконання через відсутність повноважень та важелів впливу на прийняття управлінських рішень; б) включайте туди те, що може відбуватися в межах паралельної діяльності юридичної клініки. Може виявитися, що кілька або й чимало вже запланованих заходів прямо сприятимуть досягненню поставлених у плані цілей.

Дивіться ширше, мисліть гнучкіше.

Фактор 4. “Свою” юридичну клініку треба любити

Ця порада виключно для експерта впровадження.

Мабуть, вона теж виглядає дивно, але її практична користь перевірена. Я переконалася, що позитивне налаштування і віра в команду з якою працюєш діють як концентрований каталізатор для пошуку швидких і правильних рішень. А ще, це допомагає втримувати дуже важливий баланс експерта та/але “рівного рівним”. Знаєте, є такі відомі меми про боса та лідера?  Boss versus leader– так от це саме про те. Можна, звичайно, “ввімкнути” авторитетність і “нарізати задач”, а можна м’яко підштовхнути у потрібному напрямку і самому бути частиною цього процесу.

Тож, постійний зв’язок експерта з впровадження зі своєю юрклінікою, участь у запланованих заходах, де це доречно – необхідні.

Фактор 5. Виклики – як fitting room для нових форматів  

Зміна обставин – не привід відмовлятися від задуманого. Страх долається азартністю, а виклики розглядаються як можливості. І чим багатогранніше такі можливості усвідомлюють, тим більше задоволення не лише від результату, але й самого процесу отримує команда.

На певних етапах потрібно мотивувати та активізовувати самих себе. І постійно шукати, підбирати, адаптовувати. Коли з початком карантину ввімкнувся “режим сомнамбули”, то ми самі собі придумали внутрішнє мото – #карантин_не_канікули і кожного разу, як хотілося сказати – “та ну, ми вже й так виконали чимало, ну – не буде 100% і не страшно, ну не проведемо цей захід або два” – цікавість та сміливість перед новим перемагали.

Тож нова дійсність дозволяє “приміряти” нові формати, експериментувати, досліджувати та – зрештою – розвиватися.

Успіх любить сміливих.

 

Безперечно, це суб’єктивний погляд. Для когось він може й не спрацювати або спрацювати по-своєму. Але безперечним є те, що справжній розвиток походить зі здатності усвідомити “відправну точку” та “точку бажаного досягнення”, щирого прагнення туди дістатися і цілковитої довіри на шляху до цілі.

Авторка:

Марія Цип’ящук,

експертка із впровадження рекомендацій моніторингу юридичної клініки Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника 

Проєкт “Розвиток регіонального лідерства та усталення моделі координації Асоціації юридичних клінік України” реалізується Асоціацією юридичних клінік України за фінансової підтримки Міжнародного Фонду “Відродження”.

Впровадження рекомендацій на 100% за 45 днів – реально та екстремально

Впровадження рекомендацій на 100% за 45 днів – реально та екстремально

16 квітня 2020 року відбулася онлайн презентація результатів впровадження рекомендацій моніторингу 2.0 юридичної клініки Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Лаборантка юридичної клініки Валентина Мальцева розповіла, як це було насправді, з чим  довелося стикнутися, як змінилося життя кожного після такої співпраці, поділилася набутим досвідом і показала своїм прикладом, що наполегливість бере верх над страхом перед чимось новим і невідомим.

З чого ж усе почалося?

26-28 лютого юридична клініка Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника відкрила свої двері для моніторингової групи. Саме цей крок став рушійною силою до змін, які торкнулися нас. За результатами моніторингу ми побачили наші сильні сторони – це грамотні та ефективні юридичні консультації для клієнтів, так і, на жаль, нашу слабкість – правопросвіту. Прийшло розуміння того, що в наш час без хорошої реклами не обійтися, про нашу безкоштовну юридичну допомогу повинні дізнатися якомога більше людей. Ми не привикли “пасти задніх” і одразу ж кинулися виправляти ситуацію, слідували за конкретним планом рекомендацій і ось що з цього вийшло…

Здійснення задуманого:

Крок 1 (організаційний аспект)

1. Ми розробили оголошення про діяльність юридичної клініки із урахуванням спеціалізації у сфері надання консультацій споживачам фінансових послуг. Також, в ході впровадження, юридична клініка ввела окремий мобільний номер телефону для полегшення дистанційного зв’язку із нею. Розіслали оголошення серед центрів Безоплатної правової допомоги області, органів місцевої влади, партнерських громадських організацій, оголошення розміщені на їхніх інтернет-ресурсах. Розмістили електронні оголошення про діяльність юридичної клініки на безкоштовних місцевих інформаційних ресурсах в т.ч. й на сторінках у соціальних мережах Facebook.

2. Так як умови надання юридичних консультацій у клініці дозволяють приймати водночас 2-х і більше клієнтів ми вирішили збільшити кількість студентів-консультантів з 12 до 15. На даний час, до роботи юридичної клініки залучено 3 нових консультанта.

Крок 2 (навчальний та правопросвітній компоненти)

1. Запровадили систему регулярного навчання студентів-клініцистів за основними напрямками діяльності юридичної клініки, зокрема, розроблено та впроваджено в життя план проведення занять для консультантів за темами:

  • інтерактивні методики та “Практичне право”;
  • основи інтерв’ювання клієнтів;
  • комунікація в та поза межами юридичної клініки;
  • написання зрозумілих юридичних текстів.

2. Провели тренінг з інтерактивних методик та Практичного права із розробкою та апробацією заняття на тему: “Медична реформа в Україні”. Студенти мали змогу розкрити актуальну для усіх тему не в звичному для них форматі, а в зовсім новому, з використанням різних інтерактивних методик, різноманітних ігрових прийомів, у формі презентацій і відеороликів.

3. Дев’ять студентів-клініцистів взяли участь у повторному тренінгу з медіації. Так як наша клініка долучилася до проєкту “Юридичні клініки – агенти популяризації медіації, як способу вирішення спору”, то і в подальшому ми вирішили вдосконалюватися в цьому напрямку. Зрозуміли, що це нам близьке до душі, деякі наші студенти-консультанти на хорошому рівні володіють навиками та рисами характеру, які є вкрай необхідні медіатору для швидкого та правильного вирішення спору, який буде взаємовигідним для кожної із сторін.

4. Десять консультантів взяли участь у спеціалізованому тренінгу “Консультації юридичних клінік для споживачів фінансових послуг”. Здобуті знання, беззаперечно, знадобляться їм для надання кваліфікованої юридичної допомоги нашим клієнтам.

5. Провели додатковий тренінг із Практичного права під час якого апробували відразу 2 заняття на теми: “Заповіт, договір дарування та договір довічного утримання – зміст та різниця” і “Шлюб та сім’я”.

Фактично ми здійснили різноманітні види правопросвітньої роботи:

  • Підготували статтю – тимчасова зайнятість безробітних (дистанційний правопросвітній захід);
  • Опублікували історію успіху – скасування судового наказу про стягнення заборгованості на 26 тис. грн.;
  • Провели онлайн правопросвітній захід на тему: “Шлюб та сім’я” для школярів Івано-Франківського академічного ліцей-інтернату Івано-Франківської обласної ради (безпосередня взаємодія із аудиторією через засоби дистанційної роботи);
  • Спільно з представниками громадської організації “Молода Просвіта Прикарпаття” провели онлайн показ та обговорення документального кіно про права людини фільму “Ромська мрія” для учнів 8-А класу Черніївського ліцею м. Івано-Франківськ. Не у всіх школах “Правознавство” викладають у цікавому форматі. Тому, ми хотіли донести до учнів проблеми маленьких національних меншин на основі реальних людей та реальних фактів, достукатися до серця кожного з них і спонукати простягнути руку допомоги.

Крок 3 (компонент консультування)

1. Оновили форму журналу обліку консультацій.

2. Запровадили практику застосування анкети прийому громадян із обов’язковим відбиранням згоди на обробку персональних даних.

Виклики та несподіванки

Впровадження будь-яких нововведень, нетипових щоденних форм робіт – це завжди ризик. Не знаєш з точністю на 100%:

  • Чи зможеш впоратися з поставленими завданнями?
  • Як зреагують студенти-клініцисти та чи буде їм під силу  абсолютно новий характер роботи?
  • Чи погодяться до співпраці інші організації та школи?
  • Чи буде це для всіх дійсно корисним, пізнавальним, чи можливо просто дарма витрачений час і сили усієї команди?

Однак наші побоювання виявилися не даремними. На додачу, у зв’язку з коронавірусом, усі були змушені вжити заходів і піти на карантин. Відповідно, про будь-яке живе спілкування і мови йти не могло. Ми подумали, що усі наші плани зруйнувалися, але як ми знаємо, якщо людина захоче, то знайде вихід з будь-якої ситуації і почали діяти…

Здобутки та справдження очікувань.

“Важко в навчанні – легко в бою”!

Нарешті ми почали працювати не в просто незвичному для нас режимі та напрямі, а і в абсолютно новому форматі “онлайн”.

Сучасні технології, бойовий дух клініцистів дозволили нам об’єднати усі наші сили, ідеї, напрацювання, знання та впевнено крок за кроком реалізовувати задумане, незважаючи ні на що. Ми зрозуміли, що робота є робота і ці екстремальні умови не те, що не завадили, але й дозволили нам охопити якомога більшу аудиторію. Не потрібно було нікому нікуди їхати, щоб весело, плідно і з користю провести дорогоцінний час.

Звісно, живе спілкування понад усе, тому будемо і надалі продовжувати ефективно працювати у вже розпочатому руслі, не зупинимося на досягненому. А зараз маємо результат у 100%. Однозначно, можемо стверджувати, що формула успіху криється у злагодженій роботі, хорошій атмосфері у колективі і самовідданості кожного з нас!

Автор:

Валентина Мальцева, лаборантка юридичної клініки Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника

 

Проєкт “Розвиток регіонального лідерства та усталення моделі координації Асоціації юридичних клінік України” реалізується Асоціацією юридичних клінік України за фінансової підтримки Міжнародного Фонду “Відродження”.

Відеоінтерв’ю про спіпрацю та мережування юридичних клінік

Відеоінтерв’ю про спіпрацю та мережування юридичних клінік

Шість юридичних клініки Столичного регіону об’єднали свої зусилля задля впровадження інноваційної та ефективної правопросвітньої тематики для різних цільових аудиторій з однаково актуальних правових тем. З жовтня 2019 року спільно впроваджують регіональний проєкт “Посилення регіональної та міжсекторальної співпраці юридичних клінік Київщини”, який включає автономну ініціативу “Інноваційні методики викладання в правопросвітній діяльності юридичних клінік для школярів середньої ланки ЗОШ” з посиленим компонентом податкової освіченості.

В межах впровадження регіональних проєктів Асоціація юридичних клінік України продовжує висвітлювати інтерв’ю щодо актуальності та важливості реалізації таких ініціатив. Цього разу, директор Української фундації правової допомоги Микола Сіома  розповів  про важливість співпраці всередині організації, користь регіонального проєкту та переваги мережування.

– Миколо, розкажіть, будь ласка, на скільки важливим є налагодження співпраці різним підрозділам всередині однієї організації?

Можливість організації ефективно працювати, згідно її місії і завдань, на пряму залежить від інституційного розвитку, а інституційний розвиток на пряму залежить від розроблених якісних механізмів та інструментів роботи. Якщо ж організація має розгалужену структуру, то чіткий розподіл відповідальності і наявність якісних інструментів взаємодії і співпраці є просто необхідними.

– 6 юридичних клінік України впроваджують проєкт “Посилення регіональної та міжсекторальної співпраці юридичних клінік Київщини”. На Вашу думку, на скільки актуальним та корисним є такий проєкт?

Мережа юридичних клінік України налічує декілька десятків організацій. Кожна юридична клініка є ефективною і сталою у своїх процедурах та інструментах роботи. Натомість, коли ми говоримо про мережу, як і щодо будь-якої іншої мережі виникають питання у якості внутрішньої комунікації, якості перенаправлення і щодо ефективності аналізу спільної роботи.

Тому, спільний проєкт щодо посилення ефективної міжсекторальної взаємодії юридичних клінік Київщини є дуже важливим пілотним проєктом, з огляду на дві обставини:

  • дає можливість подивитися на карту правових потреб громадян з точки зору юридичних клінік;
  • дає можливість іншим провайдерам правової допомоги зорієнтуватися та організувати спільну роботу, враховуючи інтерес усіх: і клієнтів, і провайдерів.

Юридичні клініки давно стали самостійним гравцем на ринку правових послуг і сьогодні вони отримують публічне визнання.

–  На скільки важливою є співпраця зі стейкхолдерами? Прокоментуйте важливість створення Мапи стейкхолдерів для організації.

Вирішення будь-якої проблеми – це вирішення проблеми людей. Стейкхолдери – це ті, кого ця проблема стосується; це ті, хто може впливати на проблему і не завжди позитивно. Тому, якщо ми хочемо звести проблему до контрольованого виміру – нам просто необхідно працювати зі стейкхолдерами.

Юридичні клініки, які починають створювати Мапу стейкхолдерів, точно на правильному шляху у вирішенні проблем людей.

– У чому, на Вашу думку, переваги такої форми налагодження співпраці, як обмін досвідом?

Досвід – це все, що ми отримуємо засобами чуття. Досвід корисний – з  міркувань здорового глузду і приємний – з міркувань людяності. І життя людини – це процес набуття досвіду. Тому, переваги отримувати досвід й обмінюватися ним просто очевидні.

– Ще однією формою співпраці, яку використовують юридичні клініки, є організація спільних заходів. На скільки потрібними є такі заходи?

Організація спільних заходів – це найкраща форма набуття і передачі досвіду. Також це інструмент посилення будь-якої мережі. А мережі юридичних клінік, зокрема.

Як говорив “мультяшний” персонаж Кот Матроскін: “Спільна праця – вона об’єднує”.

– Назвіть, будь ласка, переваги співпраці всередині організації та її налагодження поза межами з іншими стейкхолдерами?

Для Української фундації правової допомоги якість та успішність виконання завдань – є ефективна робота провайдерів правової допомоги. Для того, щоб оцінювати якість інших, ми самі повинні бути ефективними. Тому, команда Фундації дбає і про якість внутрішніх процедур, і про комунікацію.

Від рівня інституційного розвитку залежить рівень ефективності роботи, корисність нашої роботи для людей.

*Українська фундація правової допомоги – організація, що займається розвитком і поширенням кращих практик забезпечення рівних правових можливостей. Це платформа для налагодження синергійних зв’язків між провайдерами правової допомоги.

Проєкт “Розвиток регіонального лідерства та усталення моделі координації Асоціації юридичних клінік України” реалізується Асоціацією юридичних клінік України за фінансової підтримки Міжнародного Фонду “Відродження”.

Артем Філіп’єв говорить про права людини та відповідальний бізнес

Артем Філіп’єв говорить про права людини та відповідальний бізнес

Асоціація юридичних клінік України продовжує висвітлювати історії успіху випускників юридичних клінік України. Наступну історію для Асоціації розповів головний юристконсульт ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг”, колишній директор з правових питань ПрАТ “Консюмерс-Скло-Зоря” та випускник юридичної клініки “Pro bono” Національного університету “Острозька академія” Артем Філіп’єв.

У лютому 2020 року під час презентації результатів Національного конкурсу юридичного есе “Відповідальний бізнес і права людини” Артем Філіп’єв спільно з учасниками конкурсу обговорили особливості та цінності в роботі корпоративного юриста. Також говорили про відповідальний бізнес та практики ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг”, і юридичні клініки – як місце, де виховуються та навчаються справжні юристи.

Отож, про важливість роботи в юридичній клініці, особистий досвід правничої практики у сфері бізнесу та унікальність Міжнародного студентського стажування “UP” читайте у матеріалі.

– Артеме, розкажіть про Ваш особистий досвід правничої практики у сфері бізнесу? Чому саме цю сферу обрали?

Більша частина мого професійного досвіду пов’язана безпосередньо із обслуговуванням бізнесу. Впродовж років своєї практики я працював і як зовнішній консультант, так як inhouse lawyer.

Починав саме як консультант, працюючи в юридичній фірмі. Однак, згодом прийняв свідоме рішення, щоб бути частиною команди бізнесу, а не лише зовнішнім радником, який з’являється виключно для участі в окремому проєкті або для вирішення проблемної ситуації. Мене надихає те, що я можу бути не лише сервісом бізнесу, а й долучатися до ухвалення рішень. Важливо бачити, як у подальшому ці рішення втілюються у корисний для суспільства продукт.

– Ви взяли участь в обговоренні “відповідального бізнесу” спільно з учасниками Національного конкурсу студентських есе серед юридичних клінік? Чому? Що саме Вас пов’язує із юридичними клініками?

Можна сказати, що свою правничу кар’єру я розпочав саме з юридичної клініки. У 2003 році став консультантом юридичної клініки “Pro Bono” у Національному університеті “Острозька академія”. Пізніше працював там адміністратором та керівником проєктів, які реалізовував Благодійний Фонд “Правничі ініціативи”.

Роботу в юридичній клініці завжди згадую з надзвичайною теплотою, оскільки це було неймовірне поєднання цікавого з корисним. При чому, корисного не лише для мене як професіонала та особистості, а й для суспільства. Я багато чому навчився. Наприклад, проведення уроків Street Law дозволило розвинути навики публічних виступів, а спілкування з людьми, які звертались до нас із своїми проблемами (що далеко не завжди мали юридичне вирішення) – сформувало навик об’єктивного аналізу ситуації.

– Тема Національного конкурсу доволі незвична: “Відповідальний бізнес та права людини”. Який бізнес, на Вашу думку, відповідальний? Що відрізняє відповідальний бізнес від “невідповідального”?

Мета будь-якої бізнес-діяльності – отримання прибутку. Однак, ця мета досягається шляхом створення результату, продукту, який прямо чи опосередковано споживають люди.

Таким чином, для мене “відповідальний бізнес” – це, найперше, бізнес, що створює продукт, споживання якого не руйнує, а будує людину, робить її життя кращим. Це ще не все: “відповідальний бізнес”, на мою думку, усвідомлює, що сам процес створення продукту повинен позитивно впливати на суспільство, при чому не лише з перспективи сьогоднішнього дня, а й майбутнього. На практиці це втілюється у формуванні та слідуванні певним етичним принципам ведення бізнесу. Дотримання цих принципів є не стільки дією, що продиктована страхом перед покаранням або осудом, скільки усвідомленим вибором.

– Яким чином бізнес впливає на дотримання прав людини? Про які саме права йдеться?

Думаю, бізнес так чи інакше впливає на дотримання майже усіх прав людини. Якщо користуватись відомим поділом прав людини на покоління, то вплив бізнесу відчувається у кожному з них. Приміром, дотримання права на життя, яке є природнім і невід’ємним правом кожної людини, не можливе без безпечних та належних умов праці, відповідальність за створення яких несе первинно бізнес. Адже чи можемо ми говорити про дотримання цього права, якщо впродовж восьми годин робочого дня особа не відчуває впевненості у тому, що повернеться з роботи до свої близьких живою та здоровою?

Також значною мірою саме бізнес відповідає за дотримання права на безпечне навколишнє середовище: і хоча конкретні правила його реалізації створює держава, однак без їх сприйняття та реалізації бізнесом стан навколишнього середовища ніколи не буде покращуватись. І такі приклади можна продовжувати й продовжувати.

– Хто, на Вашу думку, повинен володіти знаннями з прав людини: лише вузькоспеціалізовані правники чи усі, не залежно від галузі?

Безперечно ні! Права людини – це про кожного із нас. Тому, усі ми маємо не лише знати їх, а й реалізовувати. І знаєте, бізнес сьогодні дуже багато уваги приділяє правам людини. Для прикладу, у міжнародній компанії “АрселорМіттал” кожен працівник в тій чи іншій мірі проходить обов’язкове навчання з прав людини. Оскільки вести бізнес у світі, який бачить у правах людини наріжний камінь цивілізації, та не знати їх – неможливо.

– На скільки ця тема актуальна для України і чи надто ситуація в нашій державі відрізняється від інших країн Східної та Західної Європи?

Безумовно, тема соціальної відповідальності бізнесу є актуальною для України. Я переконаний, що вона так само актуальна у будь-якій іншій точці світу, включаючи країни Східної та Західної Європи. Відрізняються умови ведення бізнесу, а відтак і запит суспільства на те, в чому має бути виражена така відповідальність. Основний сенс залишається тим самим: бізнес має розглядати себе як частину суспільства, а не сприймати суспільство як ресурс. Однак аналогічним має бути ставлення й суспільства до бізнесу. Люди повинні усвідомити: саме бізнес (навіть не держава) створює робочі місця, сплачує податки, які дають змогу державі виконувати її соціальні зобов’язання, закладає фундамент загального процвітання народу. Іноді мені здається, що в Україні і досі є проблеми з цим розумінням: на бізнес дивляться у кращому випадку крізь шори класової боротьби та розкуркулення (ці явища принаймні мають якесь світоглядне підґрунтя), а у гіршому – через цинічне бажання заволодіти чужим.

– Які Ваші враження від конкурсу загалом? Що найбільше сподобалося, вразило? 

Конкурс – надзвичайно цікавий. Я хочу подякувати тим людям, які долучились до його організації та проведення. Найбільш мені запам’яталось спілкування із студентами під час екскурсії у “АрселорМіттал Кривий Ріг”, найбільше гірничо-металургійне підприємство України. Відкритий діалог із молоддю завжди надихає і створює нові ідеї.

– Чим зараз Ви займаєтеся у компанії “АрселорМіттал”, де Ви працюєте? Які її поточні проєкти та плани?

Компанія “АрселорМіттал” є виробником сталі № 1 у світі та найбільшим іноземним інвестором в Україні. Останні півтора роки я працюю на посаді головного юрисконсульта “АрселорМіттал Кривий Ріг” – підприємства, що наразі реалізує масштабну інвестиційну програму та активно оновлюється, адже було побудовано понад 80 років тому. Ми будуємо нові виробничі агрегати, проводимо реконструкцію діючих, впроваджуємо природоохоронні проєкти, щоб понизити промислове навантаження на довкілля. Практично завершили важливий інвестпроєкт – модернізацію дрібносортного стану. Проводимо гарячі випробування двох нових побудованих машин безперервного лиття заготовок. Також не зупиняється реконструкція другого агломераційного цеху з установкою сучасних електрофільтрів. Плануємо будівництво нової фабрики огрудкування, яке стартує цього року. За 14 років роботи в Україні загальні інвестиції компанії АрселорМіттал вже склали 9,7 млрд доларів.

– Насамкінець, назвіть Ваші три поради студентам-клініцистам.

По-перше, не бійтесь мріяти. Але нехай ці мрії будуть не лише про себе – важливо думати про те, що ви можете зробити для інших.

По-друге, ніколи не втрачайте можливості реалізувати вашу мрію, шукайте варіанти, будьте завжди готові заради шансу to run an extra mile.

І останнє – дивіться на можливості ширше, не задовольняйтесь добре протоптаними та широкими дорогами, будьте готові знайти свій власний шлях, не скористатись, а створити.

Цю публікацію підготовлено за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку за умовами Договору з Асоціацією юридичних клінік України в рамках гранта, наданого Проектом USAID “Трансформація фінансового сектору”. Висловлені в цій публікації думки автора необов’язково відображають погляди Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду Сполучених Штатів Америки.

X