Рекомендації з розробки і впровадження інструментів моніторингу якості

Рекомендації з розробки і впровадження  інструментів моніторингу якості

З моїх участей в розробці інструментів моніторингів якості є такі, якими пишаєшся і такі, за які не соромно.

Зіпсованих на етапі розробки поки не пригадую (є парочку зіпсованих на етапі виконання, коли замовник проігнорував рекомендації з запуску). Але давайте про хороше.

В особистому рейтингу вдалих лідирують:

Інструмент оцінювання стандартнам якості діяльності юридичних клінік (інструмент моніторингу юридичних клінік), який ми розробили з Юлією Ломжець у 2017 році. Але першими кроками у цій наробці стали дослідження моделі діяльності юридичної клініки у 2005 (з В.Стадніком) та власна система класифікації юридичних клінік за якістю 2009 року.

– і два Інструменти для Української гельсінської спілки з прав людини (моніторингу реалізації прав людини місцевою владою #місцевий_індекс_прав_людини і моніторингу поваги до прав ЛГБТ поліцією).

Важливо:

  1. Розуміти, що всі раніше розроблені подібні інструменти допомагають зробити кращими наступні.
  2. Не лише розробляти, а й ефективно навчати застосуванню інструментів
  3. Не лише навчати, а й супроводжувати деякий час для набуття сталої якості. В принципі, моніторинг юридичних клінік єдиний з моїх, що вже буде іти у самостійне плавання.

Головні рекомендації з розробки і впровадження інструментів моніторингу якості:

  • Завжди краще оцінювати бально і кращий підхід балів це 0/1(нема/є), в іншому разі суб’єктивізм руйнує якість;
  • Завжди краще робити найменшу можливу кількість індикаторів. Чим більше – тим довше, складніше, спірніше. Як не втратити якість оцінки з невеликою кількістю індикаторів – оцінювати лише кінцевий показник якості, якщо для його досягнення потрібні проміжні. Знаю, це складно зрозуміти, колись поясню детальніше.
  • Не потрібно оцінювати заради оцінки чи покарання. Треба це робити заради допомоги робити оцінену діяльність краще. Це так звана концепція дружнього підходу моніторингу. У моніторингу юридичних клінік для цього зроблено формат “2.0”, який передбачає спільну розробку і втілення Плану розвитку за результатами оцінки.

Автор:

Андрій Галай, член Правління Асоціації юридичних клінік України

Форум Асоціації юридичних клінік України – 2020: виклики та здобутки

Форум Асоціації юридичних клінік України – 2020: виклики та здобутки

13 – 14 березня у Кривому Розі відбувся Форум Асоціації юридичних клінік України – 2020: Відповідальний бізнес та права людини. При цьому, Форум відбувся напередодні оголошення карантину через загрозу епідемії коронавірусної інфекції в Україні. Зокрема, Уряд ввів обмеження на проведення масових заходів, у яких запланована участь 200 та більше осіб. Координаторка Форуму Катерина Дацко підготувала блог, де розповіла про виклики під час підготовки Форуму та напрацьовані здобутки. 

“Феєрверк емоцій” – от що відчуваєш, коли є координатором Форуму Асоціації юридичних клінік України, адже стаєш частиною чогось великого та важливого, що надихає на нові звершення задля розвитку юридичної клінічної освіти. І безумовно, кожен етап організації – це виклики та здобутки, які створюють якісний та успішний захід. Цього разу підготовка Форуму супроводжувалась форс-мажорними обставинами, про які не можу не сказати окремо.

Форс-мажор: за два дні до проведення Форуму у Польщі та Україні оголосили карантин, через мандри коронавірусу планетою, який унеможливив участь іноземних колег та поставив під сумнів, проведення Форуму взагалі. Нова реальність роботи (у режимі он-лайн) дозволила забезпечити спілкування з іноземними спікерами та окремими кандидатами у члени правління Асоціації, а учасники, озброївшись гарним настроєм, натхненням та дотримуючись гігієнічних заходів, рекомендованих МОЗ, зібрались у “місті довжиною в життя” Кривий Ріг для вирішення стратегічно важливих питань Асоціації.

Тепер окремо про основні етапи організації успішного заходу Асоціації під девізом “Не зважаючи ні на що!”.

Етап 1. (найголовніший) – Формування програми Форуму.

Виклики: Налагодити комунікацію з іноземними та українськими спікерами та сформувати програму так, щоб їх виступи логічно доповнювали один одного і сприяли досягненню мети Форуму. І не забути про екскурсійну програму, яка б гармонійно вписувалась у інформаційне наповнення заходу.

Здобутки:

  • Задоволені учасники, які отримали інформаційний заряд для подальшого розвитку своїх юридичних клінік;
  • 6 методичних розробок курсів Street Law, готових до впровадження у практику юридичних клінік;
  • Проєкт концепції розвитку теми “Відповідальний бізнес і права людини” Асоціацією юридичних клінік України.

Особисто для мене, беззаперечно, безцінним залишиться досвід налагодження ефективної комунікації зі спікерами заходу та орієнтація їх на необхідний результат, незважаючи на обставини та умови роботи.

Етап 2. (комунікаційно-логістичний) – комунікація та логістика  учасників Форуму

Виклики: Бути постійно на зв’язку через усі можливі канали (телефон, e-mail, messenger, viber, telegram). А потім знову бути на зв’язку, коли в Україні оголосили карантин, але Форум маємо право і бажання провести; логістично правильно спланувати пересування учасників до місця проведення Форуму, врахувавши, що Кривий Ріг для гостей не здається таким зрозумілим як особисто для мене.

Здобутки: Усі учасники отримали необхідну організаційну інформацію по Форуму та вчасно прибули на місце проведення, а по завершенні двох днів роботи не втомлювались дякувати за гостинність та належну організацію.

А мій акаунт у Facebook збагатився на 15 нових друзів.

Етап 3. (промо продукція Форуму)

Виклики: Гарні ідеї майже завжди приходять перед самим заходом, а точніше, десь за тиждень. А все ще потрібно розробити, надрукувати та доставити до місця проведення…, але комунікаційна команда Асоціації звикла працювати 24/7, тому все встигли, а що не встигли, то стане сюрпризом на наступні заходи.

Здобутки:

  • Учасники, які отримали нову брендовану продукцію Асоціації;
  • Налагоджений зв’язок, на рівні розуміння “майже без слів”, з місцевими поліграфічними центрами.

Етап 4. (екскурсійний)

Виклики: Встигнути на екскурсію, а отже чітко дотримуватись таймінгу заходу. І ми це зробили через самодисципліну учасників та командну роботу усіх організаторів.

Здобутки: Ознайомлення з робою Університету АрселорМіттал сформувало в учасників образ відповідального ставлення бізнесу до персоналу та міста, у якому воно працює.

Етап 5. (проведення Форуму)

Виклики: Забагато всього, що потрібно робити одночасно: зустріти гостей, контролювати кейтерінг, слідкувати за списками реєстрації, технічною складовою (презентації учасників, он-лайн зв’язок) заходу та купа дрібних, але необхідних завдань. І тут важко переоцінити слово “Команда”, яка точно є в Асоціації юридичних клінік України та на моєму рідному юридичному факультеті Криворізького економічного інституту ДВНЗ “КНЕУ ім. В. Гетьмана”

Здобутки: Підтверджена цінність командної роботи та примножений досвід роботи в команді кожного, хто був причетний до організації Форуму АЮКУ-2020.

Зустрічати будь-який захід АЮКУ завжди почесно та дуже відповідально, адже кожного року ця подія збирає кращих спікерів та лідерів юридичної клінічної освіти не тільки України, але й за кордону. Зміна локацій (регіонів, міст, закладів вищої освіти) проведення заходів позитивно впливає на розвиток мережі, адже відбувається обмін досвідом, культурою та історією різних регіонів України. Радію, що Форум Асоціації юридичних клінік України 2020: Відповідальний бізнес і права людини успішно відбувся найдовшому місті Європи – Кривому Розі, а мені випала честь стати його координаторкою.

Авторка:

Катерина Дацко, координаторка Форуму Асоціації юридичних клінік – 2020

Цю публікацію підготовлено за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку за умовами Договору з Асоціацією юридичних клінік України в рамках гранта, наданого Проектом USAID “Трансформація фінансового сектору”. Висловлені в цій публікації думки автора необов’язково відображають погляди Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду Сполучених Штатів Америки.

Інтерв’ю Артема Філіп’єва: правнича практика у сфері бізнесу

Інтерв’ю Артема Філіп’єва: правнича практика у сфері бізнесу

Асоціація юридичних клінік України продовжує висвітлювати історії успіху випускників юридичних клінік України. Наступну історію для Асоціації розповів головний юристконсульт ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг”, колишній директор з правових питань ПрАТ “Консюмерс-Скло-Зоря” та випускник юридичної клініки “Pro bono” Національного університету “Острозька академія” Артем Філіп’єв.

У лютому 2020 року під час презентації результатів Національного конкурсу юридичного есе “Відповідальний бізнес і права людини” Артем Філіп’єв спільно з учасниками конкурсу обговорили особливості та цінності в роботі корпоративного юриста. Також говорили про відповідальний бізнес та практики ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг”, і юридичні клініки – як місце, де виховуються та навчаються справжні юристи.

Отож, про важливість роботи в юридичній клініці, особистий досвід правничої практики у сфері бізнесу та унікальність Міжнародного студентського стажування “UP” читайте у матеріалі.

– Артеме, розкажіть про Ваш особистий досвід правничої практики у сфері бізнесу? Чому саме цю сферу обрали?

Більша частина мого професійного досвіду пов’язана безпосередньо із обслуговуванням бізнесу. Впродовж років своєї практики я працював і як зовнішній консультант, так як inhouse lawyer.

Починав саме як консультант, працюючи в юридичній фірмі. Однак, згодом прийняв свідоме рішення, щоб бути частиною команди бізнесу, а не лише зовнішнім радником, який з’являється виключно для участі в окремому проєкті або для вирішення проблемної ситуації. Мене надихає те, що я можу бути не лише сервісом бізнесу, а й долучатися до ухвалення рішень. Важливо бачити, як у подальшому ці рішення втілюються у корисний для суспільства продукт.

– Ви взяли участь в обговоренні “відповідального бізнесу” спільно з учасниками Національного конкурсу студентських есе серед юридичних клінік? Чому? Що саме Вас пов’язує із юридичними клініками?

Можна сказати, що свою правничу кар’єру я розпочав саме з юридичної клініки. У 2003 році став консультантом юридичної клініки “Pro Bono” у Національному університеті “Острозька академія”. Пізніше працював там адміністратором та керівником проєктів, які реалізовував Благодійний Фонд “Правничі ініціативи”.

Роботу в юридичній клініці завжди згадую з надзвичайною теплотою, оскільки це було неймовірне поєднання цікавого з корисним. При чому, корисного не лише для мене як професіонала та особистості, а й для суспільства. Я багато чому навчився. Наприклад, проведення уроків Street Law дозволило розвинути навики публічних виступів, а спілкування з людьми, які звертались до нас із своїми проблемами (що далеко не завжди мали юридичне вирішення) – сформувало навик об’єктивного аналізу ситуації.

– Тема Національного конкурсу доволі незвична: “Відповідальний бізнес та права людини”. Який бізнес, на Вашу думку, відповідальний? Що відрізняє відповідальний бізнес від “невідповідального”?

Мета будь-якої бізнес-діяльності – отримання прибутку. Однак, ця мета досягається шляхом створення результату, продукту, який прямо чи опосередковано споживають люди.

Таким чином, для мене “відповідальний бізнес” – це, найперше, бізнес, що створює продукт, споживання якого не руйнує, а будує людину, робить її життя кращим. Це ще не все: “відповідальний бізнес”, на мою думку, усвідомлює, що сам процес створення продукту повинен позитивно впливати на суспільство, при чому не лише з перспективи сьогоднішнього дня, а й майбутнього. На практиці це втілюється у формуванні та слідуванні певним етичним принципам ведення бізнесу. Дотримання цих принципів є не стільки дією, що продиктована страхом перед покаранням або осудом, скільки усвідомленим вибором.

– Яким чином бізнес впливає на дотримання прав людини? Про які саме права йдеться?

Думаю, бізнес так чи інакше впливає на дотримання майже усіх прав людини. Якщо користуватись відомим поділом прав людини на покоління, то вплив бізнесу відчувається у кожному з них. Приміром, дотримання права на життя, яке є природнім і невід’ємним правом кожної людини, не можливе без безпечних та належних умов праці, відповідальність за створення яких несе первинно бізнес. Адже чи можемо ми говорити про дотримання цього права, якщо впродовж восьми годин робочого дня особа не відчуває впевненості у тому, що повернеться з роботи до свої близьких живою та здоровою?

Також значною мірою саме бізнес відповідає за дотримання права на безпечне навколишнє середовище: і хоча конкретні правила його реалізації створює держава, однак без їх сприйняття та реалізації бізнесом стан навколишнього середовища ніколи не буде покращуватись. І такі приклади можна продовжувати й продовжувати.

– Хто, на Вашу думку, повинен володіти знаннями з прав людини: лише вузькоспеціалізовані правники чи усі, не залежно від галузі?

Безперечно ні! Права людини – це про кожного із нас. Тому, усі ми маємо не лише знати їх, а й реалізовувати. І знаєте, бізнес сьогодні дуже багато уваги приділяє правам людини. Для прикладу, у міжнародній компанії “АрселорМіттал” кожен працівник в тій чи іншій мірі проходить обов’язкове навчання з прав людини. Оскільки вести бізнес у світі, який бачить у правах людини наріжний камінь цивілізації, та не знати їх – неможливо.

– На скільки ця тема актуальна для України і чи надто ситуація в нашій державі відрізняється від інших країн Східної та Західної Європи?

Безумовно, тема соціальної відповідальності бізнесу є актуальною для України. Я переконаний, що вона так само актуальна у будь-якій іншій точці світу, включаючи країни Східної та Західної Європи. Відрізняються умови ведення бізнесу, а відтак і запит суспільства на те, в чому має бути виражена така відповідальність. Основний сенс залишається тим самим: бізнес має розглядати себе як частину суспільства, а не сприймати суспільство як ресурс. Однак аналогічним має бути ставлення й суспільства до бізнесу. Люди повинні усвідомити: саме бізнес (навіть не держава) створює робочі місця, сплачує податки, які дають змогу державі виконувати її соціальні зобов’язання, закладає фундамент загального процвітання народу. Іноді мені здається, що в Україні і досі є проблеми з цим розумінням: на бізнес дивляться у кращому випадку крізь шори класової боротьби та розкуркулення (ці явища принаймні мають якесь світоглядне підґрунтя), а у гіршому – через цинічне бажання заволодіти чужим.

– Які Ваші враження від конкурсу загалом? Що найбільше сподобалося, вразило? 

Конкурс – надзвичайно цікавий. Я хочу подякувати тим людям, які долучились до його організації та проведення. Найбільш мені запам’яталось спілкування із студентами під час екскурсії у “АрселорМіттал Кривий Ріг”, найбільше гірничо-металургійне підприємство України. Відкритий діалог із молоддю завжди надихає і створює нові ідеї.

– Чим зараз Ви займаєтеся у компанії “АрселорМіттал”, де Ви працюєте? Які її поточні проєкти та плани?

Компанія “АрселорМіттал” є виробником сталі № 1 у світі та найбільшим іноземним інвестором в Україні. Останні півтора роки я працюю на посаді головного юрисконсульта “АрселорМіттал Кривий Ріг” – підприємства, що наразі реалізує масштабну інвестиційну програму та активно оновлюється, адже було побудовано понад 80 років тому. Ми будуємо нові виробничі агрегати, проводимо реконструкцію діючих, впроваджуємо природоохоронні проєкти, щоб понизити промислове навантаження на довкілля. Практично завершили важливий інвестпроєкт – модернізацію дрібносортного стану. Проводимо гарячі випробування двох нових побудованих машин безперервного лиття заготовок. Також не зупиняється реконструкція другого агломераційного цеху з установкою сучасних електрофільтрів. Плануємо будівництво нової фабрики огрудкування, яке стартує цього року. За 14 років роботи в Україні загальні інвестиції компанії АрселорМіттал вже склали 9,7 млрд доларів.

– Насамкінець, назвіть Ваші три поради студентам-клініцистам.

По-перше, не бійтесь мріяти. Але нехай ці мрії будуть не лише про себе – важливо думати про те, що ви можете зробити для інших.

По-друге, ніколи не втрачайте можливості реалізувати вашу мрію, шукайте варіанти, будьте завжди готові заради шансу to run an extra mile.

І останнє – дивіться на можливості ширше, не задовольняйтесь добре протоптаними та широкими дорогами, будьте готові знайти свій власний шлях, не скористатись, а створити.

Цю публікацію підготовлено за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку за умовами Договору з Асоціацією юридичних клінік України в рамках гранта, наданого Проектом USAID “Трансформація фінансового сектору”. Висловлені в цій публікації думки автора необов’язково відображають погляди Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду Сполучених Штатів Америки.

Моніторинги юридичних клінік – це велика історія успіху Асоціації

Моніторинги юридичних клінік – це велика історія успіху Асоціації

Періодично в мене питають, як там наші моніторинги юридичних клінік. Скільки їх? Що з ними?

Поки маю хвилину – задовільню інтерес.

Моніторинг діяльності юридичної клініки Прикарпатського національного університету ім.В. Стефаника – це 21-ий моніторинг.
З них – 2 проведені за фінансової підтримки Координатора проектів ОБСЄ, ще 2 – програми Нове правосуддя USAID та 17 – Міжнародного фонду “Відродження”.

Обов’язковим учасником моніторингів є зовнішні експерти з партнерських мереж. Не рахував, але найбільше ми працювали з Українською гельсінської спілкою з прав людини, Мережею правового розвитку, Українською фундацією правової допомоги, системою Безоплатної правової допомоги, Міністорством юстиції (точніше директоратом прав людини). Це відкрита опція. Ми за розширення співпраці, у т.ч. міжнародної: до нас вже долучались колеги з Польщі і це лише початок.

Якщо рахувати, що юридичних клінік в Україні 50, тоді ми охопили 42% мережі. Десь до кінця року спробуємо вийти на 50% і на цьому не зупинитись.

Моніторинги все менше використовуємо лише для оцінки. Команди Асоціації юридичних клінік України намагаються дати більше: за новим форматом 2.0, моніторинг – це лише попередній збір даних для підготовки Плану розвитку юрклініки. Це унікальна річ, адже вона орієнтована не на розвиток стандартності – кожна клініка індивідуальна і план спрямований на посилення цих особливостей. Якщо коротко – вивести юридичні клініки з рівня “зарах” на рівень “відмінно” – лідерства. Звісно, чимало кому, щоб почати з нуля, ще треба до нього доповзти. Але прогрес є і він суттєвий.

До речі, вдалі керівники (або там де це можливо) використовують моніторинг для того, щоб оновити свою матеріальну базу (меблі, приміщення, зовнішня реклама тощо). І це правильно.

А ще, досить часто юридичні клініки, що пройшли школу моніторингу – позитивно оцінюються грантодавцями і часто отримують гранти чи приєднуються до командних грантів.

Коротше, моніторинги – це велика історія успіху Асоціації.

Дякую всім причетним.

Автор:

Андрій Галай, Голова Асоціації юридичних клінік України

Інтерв’ю Олени Матвійчук: про медіацію, її переваги та перспективи роботи для студентів

Інтерв’ю Олени Матвійчук: про медіацію, її переваги та перспективи роботи для студентів

Чотири юридичних клініки України впроваджують регіональний проєкт “Юридичні клініки – агенти популяризації медіації як способу вирішення спорів“, мета якого: поглибити знання щодо застосування медіації, створити та розвивати на базі юридичних клінік регіональну мережу агентів популяризації медіації, а також налагодити горизонтальну співпрацю юридичних клінік з медіаційними, правозахисними громадськими організаціями та професійними медіаторами. 

В межах впровадження регіональних проєктів Асоціація юридичних клінік України підготувала низку інтерв’ю щодо актуальності та важливості реалізації таких ініціатив. 

Олена Майтвійчук  розповіла  про досвід  роботи у сфері медіації, переваги та застосування  медіації в Україні, а також чому студентам юридичних клінік необхідно навчатися медіації та збільшувати практику вирішення спорів шляхом медіації. Олена більше 4 років є медіаторкою та співпрацює з судами щодо підвищення доступу людей до правосуддя, фасилітаторка діалогових процесів в громаді з метою мирного врегулювання конфліктів та спільного прийняття рішень, тренерка з розвитку потенціалу організацій та стратегічного планування.

– Олено, розкажіть, будь ласка, про себе: чим займаєтеся та досвід роботи у сфері медіації.

Я займаюсь медіацією з 2013 року, перші ініціативи були у співпраці з судами у Волинській області. Наразі, як медіаторка більше допомагаю командам та структурам вирішувати конфлікти

– Поясніть, що таке “медіація” та у чому її переваги.

Медіація – це один з альтернативних способів вирішення суперечок у позасудовому порядку за участю медіатора. У чому ж її переваги? Насамперед: 

  • економія часу (розгляд справ в суді та виконання судових рішень тривають роками, медіація в середньому займає 3-4 зустрічі по 1,2-3 години );
  • економія коштів (відсутні витрати на проведення експертизи, послуги адвоката, судовий збір та ін.);
  • здоров’я та емоцій (медіація дозволяє зрозуміти і усвідомити свої емоції, а за ними власні інтереси, потреби та потреби, інтереси іншої сторони ).

– На скільки популярною та застосовною є медіація в Україні? Чи свідчать, на Вашу думку, дані опитування серед населення Чернівецької та Івано-Франківської областей (54 % опитаних не знають, що таке медіація) про те, що медіація вимагає особливої правопросвіти? 

Щодо результатів опитування, то в таких питаннях мене теж цікавить, як виміряти популярність? Скільки людей звертаються чи скільки людей знають? Скільки людей цим займаються? Якщо за такими критеріями, то найбільш популярний у нас, напевно, Пенсійний фонд України. Оскільки, точно всі знають і часто туди звертаються.

А щодо медіації, то для популярності її як послуги потрібно, щоб люди знали куди, до кого можна звернутись і головне – навіщо? Тобто, я за створення можливостей отримати послугу, а не роздавання брошур. З власного досвіду скажу, що людям не важливо як ми називаємо послуги (медіація, мирне врегулювання, арбітраж, ін.) це важливо для нас, щоб розуміти принципи, підходи і різницю між альтернативними методами вирішення конфліктів. Людям важливо, щоб їх точка зору, потреби, інтереси були почуті та враховані при врегулюванні спору.  

Щодо застосованості, то знову ж таки, зважаючи на наш досвід, у 2013 році не було окремого закону, а слово “медіація” знали лише судді і ми, однак, це не завадило нам 3 роки співпрацювати і допомагати людям. На сьогоднішній день, на мою точку зору, варто вводити інструменти мирного врегулювання спорів не лише у юриспруденцію. Ми живемо в умовах постійних конфліктів, а люди просто не вміють їх вирішувати мирно, ADR (alternative dispute resolution – альтернативні способи вирішення спорів – ред.) потрібно вводити у всі сфери, де є люди і відносини між ними (школи, садочки, громади та ін.). 

– 4 юридичних клініки України спільно реалізують регіональний проєкт “Юридичні клініки – агенти популяризації медіації як способу вирішення спорів“. На Вашу думку, на скільки перспективною є медіація в межах діяльності саме юридичних клінік?

До юридичних клінік люди звертаються за допомогою тоді, коли щось трапилось чи ось-ось має трапитись. Що важливо в таких умовах? Зрозуміти чого хоче людина на рівні інтересів, потреб, а не на рівні позицій. Як діють юристи? Коли до них приходить людина, вони бачать проблему і відразу малюють план-схему, що потрібно зробити, аби вирішити справу, звісно у правовому полі, підбираючи відповідні статті. Однак, дуже часто результат реалізації плану-схеми не той, який би хотіла людина. Чому? Бо людину не питають про те, чому саме таких результатів вона хоче, що для неї є важливим.

Ось тут-таки саме попередні зустрічі у процесі медіації допомагають в першу чергу самим людям зрозуміти, а що ж в реальності вони хочуть і чому? Тому медіацію в юридичних клініках, звісно, варто запроваджувати та стежити за якістю надання послуг. Юридична клініка як точка опори для людей, місце, де люди мають надію отримати підтримку у вирішенні їх проблем, в цьому їм теж може допомогти медіація. 

– Яка користь від вивчення медіації для майбутніх правників та для клієнтів, які звертаються за допомогою? 

У всіх розвинутих країнах використовують альтернативні методи вирішення спорів, як одну з гарантій доступу до правосуддя. Важливо, щоб при можливості захистити свої права в суді, також були створені можливості досудового, мирного врегулювання.

Навчання щодо медіації я б розділила на дві категорії:

  • загальну ввідну інформацію з інформацією про моделі запровадження, дослідження з цієї тематики, взагалі розуміння, що таке конфлікти і чому вони з’являються;
  • спеціальну: де тренувати саме навички та відпрацьовувати їх.

Наголошу, що медіатором працювати не просто і багато, хто з моїх колег після проходження навчання так і не починають практикувати медіацію в реальному житті. Це має бути свідомий вибір.

– Що можете порадити студентам під час вивчення медіації, на що звертати особливу увагу?

На себе і зміни в собі! Медіацію неможливо не полюбити, тому важливо, щоб цю любов передавали студентам саме ті, хто її також любить і має досвід. Медіація відкриває світ емоцій, дозволяє зрозуміти, що емоції – це не про проблеми, а швидше про запит на допомогу, як прояв потреб. Розуміти власні емоції, яка моя потреба чи інтерес так себе проявляє – це цікаво і захопливо. Володіти навичками медіатора корисно не лише у процесі медіації, а і загалом у житті, адже конфліктні ситуації трапляються скрізь, а у нашій країні так мало людей, які можуть фахово допомогти їх вирішити.  

– Чи важливо, на Вашу думку, розвивати тему медіації та збільшувати практику вирішення спорів шляхом медіації? 

Звісно, процес медіації дозволяє багато чого зрозуміти самим людям у спорах. І навіть, якщо під час медіації сторони не досягнуть спільних рішень, свою користь від процесу вона вже принесла – перевірено

Проєкт “Розвиток регіонального лідерства та усталення моделі координації Асоціації юридичних клінік України” реалізується Асоціацією юридичних клінік України за фінансової підтримки Міжнародного Фонду “Відродження”.

Вибори Правління Асоціації юридичних клінік: чому варто подавати свою кандидатуру

Вибори Правління Асоціації юридичних клінік: чому варто подавати свою кандидатуру

У березні відбудеться Форум Асоціації юридичних клінік України – 2020: Відповідальний бізнес та права людини, важливою складовою якого стануть вибори членів Правління та Голови Асоціації. Наразі, триває процес висування кандидатів на ці посади як шляхом самовисування, так і за рекомендацією інших представників Асоціації. Напередодні виборів Голова Асоціації юридичних клінік України Андрій Галай підготував блог, у якому закликає колег подавати свої кандидатури. Чому це важливо і які переваги чесних конкуретних виборів – далі у матеріалі.

Усі ми побачили анонс Форуму Асоціації юридичних клінік України – 2020 і побачили анонс виборчої кампанії. Зрештою, на минулорічному Форумі про це теж наголошували, тому, сподіваюсь, це очікувана інформація.

Цей пост, щоб привернути увагу спільноти, пояснити, щоб не пролистали. Типу “це для когось, але не для мене”.

Чому нам потрібні прозорі конкурентні вибори?

Існує стереотип: вибори – це значить що є, або буде якесь протистояння, конфлікт. Нічого подібного – команда Правління Асоціації у робочих відносинах відпрацювала майже два роки (з позаминулого З’їзду) і логічно, що вибори мають відбутися. Більше того, у форматі Правління+ до нас долучається ледь не третина керівників юридичних клінік, усі зацікавлені.

Може не треба змін? Йой, най буде.

Я багато про це думав, спілкувався з колегами, щось читав. Ось коротке бачення.

  1. Мережі мають бути неієрархічні і гнучкі.

Це як про управлінський механізм, так і підхід “неполітбюро”. “Політбюро” – це коли люди сидять у президіумах за щось минуле, гарне і заслужене, зараз нічого не генерують (або роблять щось неактуальне для спільноти). Легкий доступ до Правління+ це частково вирішує, однак потрібна і конкуренція, і розумна змінність у правлінні.

  1. Мережі мають будуватись на ідеях і їх конкуренції. 

Усі активні і працездатні лідери мають проявляти свої бачення і спроможність. Нормально, коли лідери з кращими ідеями і можливостями їх втілювати працюють кілька каденцій. Розум же не проп’єш, правда? (Застереження 1. Алкоголь знижує працездатність і адекватність. Застереження 2. Я закликаю усіх колег з правління 2018-2020, хто не втомився і має бачення розвитку мережі подаватися. На мій погляд, це був якісний склад).

Але і найрозумніші з часом вичерпуються, потребують відпочинку і підзарядки. І найпрацездатніші можуть хотіти відпочити. Натомість, у правильних мережах є довга лава запасних, молодих і не дуже лідерів з цікавими і новими баченнями. Я не закликаю до революцій. Просто не соромтесь і подавайте своє бачення. Можливо, воно найкраще.  Ми вже другий рік розбудовуємо регіональне лідерство, покажіть свою спроможність. Зробіть це спокійно – місця у Правлінні+ на всіх вистачить.

Актуальність (спроможність) ідей і програм. Що це?

Буквально на днях я “зарубав” кілька ідей проєктів та ініціатив. Не сам, але моє бачення у прийнятих рішеннях було вагомим. Так, на мою думку, не всі пропозиції активностей варто підтримувати. Процитую улюбленого Пратчетта: “Навчитись щось не робити так само складно, як навчитись щось робити. А інколи й складніше”.

Основні мої причини непідтримки ідей:

  • Непідйомність – сума зусиль більша, ніж користь для мережі. Принаймні на цьому етапі;
  • Організаційна слабкість – недостатньо продумані і прораховані з позиції ресурсів;
  • Вузькість – проєкт спрямований більше на розвиток себе, а не спільноти. Асоціація підтримує розвиток і проєкти усіх і кожної юрклініки, але не готова розпилювати власний організаційний ресурс на мікроменеджмент локальних ініціатив;
  • Нерівність – проєкт де-факто розвиває інші мережі та інституції. Ми раді допомагати, але не готові бути обєктами.

І так далі… Навіщо я це написав? До того, що ідей багато, не всі з них найкращі. Правління має періодично проходити ротацію, щоб відкривати вхід для нових ідей і нових позицій щодо раніше визнаних непріоритетними. І до того, щоб натякнути проти яких програм на виборах я буду публічно виступати.

Як пройдуть вибори?

Про це читайте окремий пост. Але генерально: висвітлення програм, запитання до кандидатів, прозорі вибори за рейтинговим голосуванням. Все буде максимально заздалегідь – слідкуйте за оголошеннями і розсилками.

А що я?

Якщо цікаво – ще не вирішив. Але точно бачу свою місію не стільки самому кудись пройти, скільки допомогти вибрати кращі програми і, відповідно, кращих кандидатів.

 

Автор:

Андрій Галай, голова Асоціації юридичних клінік України

 

Олімпіада з консультування – по той бік декорацій

Олімпіада з консультування – по той бік декорацій

Кілька днів тому завершився черговий Національний раунд Олімпіади юридичних клінік України з консультування клієнтів. Для мене особисто це був шостий рік поспіль, коли я або безпосередньо організовувала ці змагання, або координувала їх організацію (у 2018 році, Ірпінь).

А ще, через апгрейд формату – у 2019 році мені випало організовувати аж … півтори і ще пів Олімпіади. Чому так? Бо, як виявилося, цей конкурс викликав інтерес не лише у мене, але й у колег з Польщі, які запропонували частину національних раундів провести у чарівному Кракові (вже на початку 2020 року). Тож чвертьфінали Олімпіади 2020 ми проводили традиційно в Острозі у грудні 2019, а півфінал та фінал – в Польщі. А ще студенти з ELSA-Львів також захотіли провести регіональні україномовні змагання з консультування – тому + 0,5 Олімпіади. Між іншим, чудовий приклад для наслідування – такі регіональні змагання, які студенти організували повністю своїми силами та бажанням.

А ще виявилося, що Олімпіада – це й своєрідна “скринька Пандори” із багатьма особистими викликами, випробуваннями на міцність та неочікуваностями.

Викликами: Чи зможеш знайти достатньо ресурів, суддів, клієнтів? А зможеш зробити тільки англійською? – адже потім міжнародний раунд. А ще … – Зможеш зробити без фінансування та ще й запропонувати учасникам заплатити організаційний внесок? А зможеш під час сесії? Чи ще під час канікул? А зможеш розселити учасників в Острозі, де 1,25 готелю, а весь житловий фонд єдиного університету вже встигли вибронювати до тебе?

Випробуваннями на міціність: нервів, дружби, відносин з колегами, своїми та не своїми студентами-клініцистами, власної самооцінки, межі витривалості і мотивації робити це знову і знову.

Неочікуваностями: бо не чекаєш від людей таких вчинків або не вчинків; бо вкотре вичитані та продумані правила знову створюють дилему; бо отримуєш допомогу там, де навіть і не думав і від тих, кого й не знав або знав не дуже; бо попри майже певність того, що так точно не спрацює – воно працює.

Працює. Чому?

За ці шість років і тричі участь у міжнародному раунді я вже точно знаю, що є мінімальною запорукою хороших змагань з консультування:

  1. Якісні фабули. Учасників оцінюють за 11-ма критеріями, серед яких юридичний аналіз та правові поради – це лише дві позиції. Інші – це психологічні, етичні та моральні аспекти, які майбутні юристи повинні врахувати та продемонструвати. Якщо ці аспекти не закладені у фабулу – не буде чого демонструвати.
  2. Талановиті актори-клієнти. Від того, як запрошений актор виконує свою роль – залежить виступ команди в цілому. Залежить і те, чи зможе цей клієнт розкрити гарно складену фабулу (див. п. 1). Хороший клієнт завжди знайде момент у розмові з “юристами” – навіть найбільш зляканими та швидкими, щоб озвучити необхідне.
  3. Підготовлені судді. Секрет такий собі, звісно) Краків показав, як добре робити попередній дружній раунд, під час якого і судді, і команди, і клієнти доходять тями. Можна 10 разів дивитися відео, читати правила та критерії, а можна 1 раз зіграти. Вгадайте, від чого ефект буде кращим?

Усе решта – логістика, культурна програма, таблички й “краса” бейджиків, дипломів, програми і т. п. – це другорядне. Це точно не те, на чому слід концентруватися, поки пункти 1-3 ще не пропрацьовані – бо вони є фундаментом.

Після чверть-фіналу минулого грудня я написала на своїй Фейсбук-сторінці: “Для мене особисто #Олімпіада_з_консультування – це завжди емоція. Сильна, глибока. І цього разу – радісна і довершена.” Мабуть, настане день, коли стане також і завершеною) Але спочатку – Міжнародний раунд в Україні.

Авторка:

Марія Цип’ящук, координаторка Національної Олімпіади юридичних клінік України з консультування клієнтів

Юридична клініка Черкаського національного університету демонструє перші успіхи після проведеного моніторингу

Юридична клініка Черкаського національного університету демонструє перші успіхи після проведеного моніторингу

Восени 2019 року юридична клініка Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького пройшла моніторинг діяльності відповідно до Стандартів Асоціації юридичних клінік України. Після моніторингу Асоціація разом з представниками клініки працювали над поетапним впровадженням наданих рекомендацій та затвердили План розвитку юридичної клініки.

Про успіхи впроваджених рекомендацій та перші результати юридичної клініки Черкаського національного університету після проведеного моніторингу її діяльності розповідає керівник громадської організації “Черкаський правозахисний центр” Тарас Щербатюк.

Апробація нового формату роботи Асоціації з юридичними клініками показала її ефективність та дієвість. Яскравим прикладом є робота юридичної клініки Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького, яка першою випробувала новий формат роботи. Впровадження Плану розвитку «дисциплінувало» юридичну клініку, а також дозволило поетапно реалізовувати надані рекомендації та виправляти існуючі недоліки.

Впізнаваність юридичної клініки

Після моніторингу, однією з проблем юридичної клініки визначили її недостатню впізнаваність: про роботу юридичної клініки знало досить мало черкащан, відповідно, це спричинило появу іншої проблеми – малу кількість клієнтів та практики для студентів.

Під час роботи за Планом розвитку, юридична клініка значно підвищила свою упізнаваність. Клініка провела роботу зі стейкхолдерами, розмістила інформацію в органах державної влади, університеті та ресурсах партнерів. Крім того, інформацію про роботу клініки розпочали активно поширювати на сторінці у соціальній мережі Instagram та сайті університету. Така інформаційна робота сприяла появі клієнтів у клініці та посилили кадровий потенціал (для представниці юридичної клініки призначено надбавку за важкі умови праці).

Правопрсвіта юридичної клініки

Наступною проблемою у роботі клініки була низька ефективність діяльності в сфері правопросвіти населення.

В межах реалізації Плану розвитку, юридична клініка провела якісну роботу у цьому напрямку:

  • з метою структурування своєї роботи, розроблено та прийнято План проведення правопросвітніх заходів на 2020 рік;
  • ведення журналу обліку заходів та рецензування;
  • регулярна робота зі студентами щодо підготовки правопросвітніх матеріалів;
  • домовленість з іншими навчальними закладами міста та органами влади про проведення просвітніх заходів на їх базі.

Також затверджено Положення про юридичну клініку, який відповідає вимогам Асоціації та анкету клієнта, що містить дані про кураторів, які здійснюють супроводження студентів, та зміст наданої консультації. Це допомагає підвищити ефективність роботи з клієнтами та здійснювати контроль за роботою студентів.

Навчання для студентів

Окрім цього,  юридична клініка значно покращила «бонусні» показники роботи зі студентами, які є такими собі софт-критеріями якості діяльності юридичної клініки. Так, на 2020 рік складено План проведення додаткових заходів з навчання для студентів, які працюють в юридичній клініці та проведена робота із  розрізнення видів наданої допомоги (правова інформація/ правова консультація).

Завдяки проведеній роботі, за моєю оцінкою, юридична клініка покращила не менш як десять індикаторів оцінювання, а це впевнений прогрес. Однак, клініка не зупиняється на досягнутому та активно працює над виправленням інших недоліків, а також продовжує самовдосконалюватися.

Результати юридичної клініки Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького свідчать про те, що нова форма робота досить продуктивна та спонукає застосовувати для інших юридичних клінік України.

Автор:

Тарас Щербатюк, керівник громадської організації “Черкаський правозахисний центр”

 

Розвиток регіонального лідерства, як запорука сталого розвитку мережі юридичних клінік

Розвиток регіонального лідерства, як запорука сталого розвитку мережі юридичних клінік

Ідея розвитку регіональної співпраці та посилення спроможності юридичних клінік не нова. В тому чи іншому вигляді вона обговорювалася протягом останніх п’яти років. Проте далі розмов справа не йшла. Керівники юридичних клінік регулярно брали участь у щорічних з’їздах, найактивніші – в школах АЮКУ, але, повертаючись до повсякденної рутини, забували про регіональне лідерство до наступної зустрічі.

Не дивлячись на пробуксовування розвитку регіональної співпраці, юридичний клінічний рух демонстрував зростання: збільшувалася чисельність клінік, кількість залучених викладачів та студентів. Спільнота юридичних клінік стала більш згуртованою і стабільною. До роботи більшості клінік долучилися керівники і викладачі-куратори, які постійно та професійно займаються юридичною клінічною освітою.

Зростала й інституційна спроможність АЮКУ. Останні два роки ми успішно реалізували низку ініціатив, спрямованих на системний розвиток мережі юридичних клінік. Так, у розвиток Стандартів було розроблено Інструмент оцінювання стандартної якості діяльності юридичних клінік та було запущено процес моніторингів. Впроваджене середньострокове стратегування діяльності, системно та ефективно впроваджуються заходи Стратегічного плану та Комунікаційної стратегії АЮКУ.

Після успішної реалізації проєкту “Розвиток інституційної спроможності Асоціації / мережі юридичних клінік України” (у партнерстві з Українською фундацією правової допомоги за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”), ми усвідомили дві речі: перша – ми здатні на більше, друга – розвиток мережі неможливий без посилення спроможності самих юридичних клінік. В результаті розвиток регіонального лідерства мережі юридичних клінік став одних з основних пріоритетів розвитку Асоціації.

Першим кроком в пошуку майбутніх лідерів юридичного клінічного руху  стала Перша Українсько-польська школа для викладачів юридичних клінік, що відбулася в червні 2019 року у Варшаві. Учасники Школи детально та відверто обговорили бачення розвитку регіональної співпраці та можливих проблем і представили власні проєктні ініціативи. Вперше за багато років, окрім бажання розвивати юридичний клінічний рух в регіонах, ми отримали конкретні пропозиції та проєкти від людей зацікавлених і вмотивованих їх впроваджувати. Що ще потрібно? Фінансування!

Розвиток мережевих ініціатив та посилення регіонального співробітництва – це один із напрямків проєкту “Розвиток регіонального лідерства та усталення моделі координації Асоціації юридичних клінік України”, підтриманого Міжнародним фондом “Відродження” влітку 2019 року.

Впровадження проєкту дозволило провести конкурс та надати фінансування трьом проєктам, які, на нашу думку, дозволять запустити співпрацю між юридичними клініками та посилить їх спроможність до самостійного пошуку та реалізації проєктів.

Проєкт “Посилення регіональної та міжсекторальної співпраці юридичних клінік Київщини” виконується Юридичною клінікою “Право і практика” Білоцерківського Національного аграрного університету у співпраці з ЮК Університету державної фіскальної служби України та ЮК Академії адвокатури України.

Проєкт має дві стратегічні цілі. Перша – провести аналіз стейкхолдерів та їх інтересів, дослідити український ринок провайдерів безоплатної правової допомоги.

З ким і для кого ми працюємо? Хто наші партнери? Які організації зацікавлені в розвитку юридичної клінічної освіти? Якою має бути оптимальна модель партнерської співпраці? На всі ці питання відповість «Мапа взаємодії юридичних клінік зі стейкхолдерами».

“Мапа” має стати практичним інструментом і буде використовуватись як дороговказ для юридичних клінік на шляху побудови успішної міжсекторальної співпраці усіх учасників системи надання безоплатної правової допомоги.

Сучасне правопросвітнє заняття не можливе без залучення інноваційних методик викладання у правопросвітній діяльності. Саме тому другою ціллю проєкту став розвиток навичок студентів-клініцистів з організації правопросвітніх занять та підвищення фінансової грамотності шкільної молоді. Результатом реалізації правопросвітньої частини проєкту стане серія занять “Податки – це легко”.

Проєкт “Юридичні клініки – агенти популяризації медіації як способу вирішення спорів” виконується Юридичною клінікою Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича співпраці з ЮК   Університету Короля Данила, ЮК Прикарпатського  університету імені Василя Стефаника та ЮК “Феміда” Прикарпатського факультету Національної академії внутрішніх справ.

Чи можуть юридичні клініки вирішувати спори за допомогою медіації? Можуть,  впевнені автори проєкту. Головне – навчити студентів-консультантів доносити переваги медіації та переконувати клієнта у її дієвості. Для цього самі клініцисти мають знати базові основи медіації та популяризувати медіацію серед населення. Відповідно метою проєкту є створення та розвиток на базі юридичних клінік регіональної мережі агентів популяризації медіації.

Проєкт “Безкоштовна юридична підтримка малого бізнесу” виконується Юридичною клінікою “Pro Bono” Національного університету “Острозька академія” співпраці з ЮК Українського католицького університету, ЮК ХУУП імені Леоніда Юзькова та ЮК “Liberta” Тернопільського національного економічного університету.

Питання про спеціалізацію юридичних клінік та розширення кола можливих клієнтів поставало не раз, але в більшості випадків, керуючись типовим Положенням “Про юридичну клініку” та законодавством про безоплатну правову допомогу, клініки обмежувалися консультуванням малозабезпечених громадян. Даний проєкт – спроба вийти за рамки і надати можливість студентам працювати з абсолютно новою категорією справ. Суть проєкту полягає в наданні консультантами юридичних клінік-учасниць ініціативи безоплатної правової допомоги представникам малого підприємництва та можливості набути комплексних знань та досвіду у сфері, з якою вони стикнулися б лише на роботі.

Кожен з представлених проєктів унікальний та має власні амбітні цілі. Для їх реалізації проводяться та плануються різноманітні заходи та активності. Для Асоціації ж дані проєкти – це крок у правильному напрямку. Розвиток регіонального лідерства та розбудова горизонтальної моделі управління – це майбутнє мережі. Сподіваємося, що після успішної реалізації поточних проєктів, нас чекають нові цікаві ініціативи.

Авторка:

 Юлія Ломжець, виконавча директорка Асоціації юридичних клінік України

Інтерв’ю Юлії Морій: особливості захисту ветеранів у США

Інтерв’ю Юлії Морій: особливості захисту ветеранів у США

Влітку 2019 року юристка громадської організації «Юридична сотня», експертка з нормопроектування, законотворчого процесу та адвокації Юлія Морій стала учасницею Програми “Відкритий Світ” з питань жінок-ветеранок. Юлія розповіла для Асоціації юридичних клінік України про систему державної підтримки ветеранів, роботу громадського сектору в США та особливості роботи юридичних клінік для ветеранів.

 – Юліє, розкажіть про Програму “Відкритий Світ”, у якій Ви брали участь.

На початку червня 2019 року я була делегаткою Програми “Відкритий Світ” при Бібліотеці Конгресу США, яка покликана зміцнювати взаєморозуміння й співробітництво між Україною та Сполученими Штатами шляхом надання можливості українським лідерам у різних галузях діяльності зустрітися зі своїми американськими колегами й обмінятися досвідом та ідеями з найбільш важливих для обох сторін питань. Я увійшла до складу делегації з питань жінок-ветеранок і моєю метою було ознайомитись із системою державної підтримки ветеранів, роботою громадського сектору в США і особливостями підтримки саме ветеранок. Основна професійна програма в нас проходила в місті Сіракузи штату Нью-Йорк. Перед цим ми 2 дні перебували у Вашингтоні, де ознайомились із державним ладом США, роботою центральних державних органів, окрема увага була приділена ролі Бібліотеки Конгресу США.

– Які особливості захисту ветеранів існують у США?

Ветеранами в Штатах вважаються не тільки люди, які брали участь в бойових діях, але також люди, які відслужили мінімум один контракт на військовій службі та звільнені «з честю». Що стосується їх підтримки, то я б її охарактеризувала як дуже фрагментовану.

В Штатах функціонує Міністерство у справах ветеранів США, яке є другим після Міністерства оборони за фінансуванням та чисельністю персоналу. В Міністерстві діє окрема система госпіталів та поліклінік, а також своя мережа ветеранських цвинтарів. Проектний офіс створення Міністерства у справах ветеранів в Україні, до якого входили також експерти Юридичної сотні, рекомендували враховувати структуру саме американського міністерства та систему державної підтримки ветеранів.

Федеральна система підтримки ветеранів має три основні напрями: медичне забезпечення, пільги та привілеї ветеранів, а також меморіальний напрям. Ветерани можуть отримувати пенсію, її розмір залежить від ступеня ушкодження здоров’я та матеріального становища, доходу ветерана. Важливою преференцією ветеранів, яка стимулює багатьох йти на військову службу, є компенсація на навчання, яке в Штатах є дуже дорогим і не кожен може собі дозволити.

Так, діє федеральна система у справах ветеранів, проте у ветеранів все одно немає комплексного розуміння, на що вони можуть розраховувати при звільненні з військової служби, оскільки розмір «ветеранської пенсії», пакет медичних послуг вираховують індивідуально. Крім того, в кожному штаті, місті, організаціях та установах встановлюють свої преференції для ветеранів. З одного боку це дуже круто, оскільки відчувається повага і вдячність за службу абсолютно всюди, але оцінюючи з погляду доступності до інформації, є багато прогалин. Зокрема, консультаційні центри, які акумулюють всю інформацію про підтримку ветеранів існують тільки подекуди за ініціативи окремих громадян чи організацій і про них ще теж треба дізнатись.

– Чому в США створюються окремі юрклініки для ветеранів? Вочевидь, питання, з якими звертається така група людей, доволі специфічні і потребують додаткової підготовки?

Шанобливе ставлення до ветеранів в американському суспільстві відчувається просто всюди: і в державних установах, і в магазинах, і в навчальних закладах. До прикладу, в коледжах і університетах створюють окремі типу ветеранські офіси чи кімнати, де їх консультують, допомагають із вступом і навчанням, проводять різні зустрічі просто для спілкування. Це однозначно найбільш поважна і захищена соціальна група населення в США, що впливає і на розвиток юриспруденції та ставлення правників до ветеранів.

Відповідаючи на питання – так, юридичні проблеми, з якими стикаються ветерани у зв’язку з реалізацією своїх прав і гарантій, є специфічними і потребують додаткової підготовки. Можна сказати, що напрям роботи з ветеранами, є окремою галуззю юриспруденції.

При юридичних факультетах створюються юридичні клініки з різних галузей. Їхня спеціалізація залежить від того, що є пріоритетом для самого навчального закладу чи юридичного факультету та чи орієнтовані вони на допомогу ветеранам. Наприклад, при коледжі права Сіракузького університету функціонує 8 юридичних клінік: з питань банкрутства, дитячих та сімейних справ, кримінального захисту, справ людей з інвалідністю, медичних, податкових, транзакційних питань та, відповідно, клініка з ветеранських справ.

– Що відрізняє юрклініки для ветеранів від інших?

Я не відвідувала інші юридичні клініки, оскільки мене цікавило надання правової допомоги саме ветеранам. Проте можу припустити, що навряд чи вони чимось кардинально відрізняються, крім того, що студенти та інші юристи, які працюють в клініці зацікавлені допомагати саме ветеранам та їхнім сім’ям, оскільки самостійно обрали цей напрям.

– Наскільки часто звертаються громадяни в такі клініки? Мабуть, законодавством передбачені певні пільги ветеранам, і вони можуть звернутися на пільгових умовах в інші інстанції.

На той момент, коли наша делегація відвідала юридичну клініку, спеціалісти вели близько 200 судових справ. Крім захисту інтересів ветеранів в судах, клініка також надає правові консультації, яких близько 5-7 на тиждень. Чи є це багато в масштабах США я не можу оцінити, але точно це не мало для невеликого міста Сіракузи штату Нью-Йорк. І з усіх установ чи організацій, які ми відвідували як професійна делегація з України, це було єдине місце, де ми почули про проблеми, з якими стикаються ветерани і з якими звертаються за юридичною допомогою.

Зокрема, так, ветерани звертаються до юридичної клініки через певні перешкоди в реалізації тих гарантій, які передбачені державою. Це можуть бути і оскарження відмов в наданні певних пільг, але так само і допомога при складанні документів та заповненні форм на отримання цих пільг, оскільки процедура подання цих документів є дуже забюрократизованою і складною для людей.

Окремим напрямом справ є оскарження порядку та висновків при звільненні з військової служби, оскільки як я зазначала вище, статус ветерана та відповідну підтримку мають тільки люди, звільнені зі служби «з честю». І от таких людей, які звільняються не «з честю» досить багато. Вони не погоджуються з цим і оскаржують такі рішення, позиваючись до своїх військових структур, де вони служили.

Клініка також бере справи, які не пов’язані зі статусом ветерана чи військовослужбовця, тобто будь-які сімейні, цивільні, адміністративні та інші справи, з якими звертаються ветерани. Також немає територіальних обмежень, тобто до клініки можуть звертатись ветерани з інших міст, штатів, що також є дуже цікавим моментом з погляду відкритості та готовності підтримувати ветеранів та їхні сім’ї.

– Скільки студентів надають консультації в таких клініках, адже молодь часто цікавлять нові ще не до кінця врегульовані сфери (на кшталт ІТ права)?

З приводу тенденцій серед молодих правників погоджуюсь, але в той же час, напевно, їх все ж таки щось стимулює отримувати практику саме в ветеранській клініці, оскільки туди вони приходять абсолютно добровільно і не всіх бажаючих беруть. Минулого навчального семестру там працювало 20 студентів, але вже тоді керівництво клініки піднімало питання щодо розширення кількості старших юристів та відповідно студентів, оскільки попит на правову допомогу від ветеранів перевищував можливості клініки.

– Чи є надання консультацій в клініці обов’язковим елементом навчальної програми, чи воно здійснюється на волонтерських засадах? Можливо за це студенти отримують певні привілеї?

 В Штатах практика в юрклініці є обов’язковим предметом для студентів, які навчають на юридичних факультетах. Тобто, не відпрацювавши певну кількість годин в юридичній клініці, студент не може отримати диплом, оскільки не виконав всі вимоги освітнього процесу. Безперечно така система поєднання теорії і практики під час навчання має багато переваг, при чому студенти ще й мають можливість обирати галузь, яка їм більш цікава.

Коли я вчила правознавство в університеті, з 3-го курсу навчання я відвідувала юридичну клініку для здобуття практичного досвіду до того, як закінчу університет. В нас була і в українських студентів зараз є така можливість, проте отримання чи неотримання практичного юридичного досвіду під час навчання – це вибір студентів і покладається повністю на їх ініціативу.

– Чи потрібна нам така вузькопрофільна спеціалізація ЮК, зокрема в питаннях надання консультацій ветеранам?

 Мені здається, це залежить від розвитку юриспруденції в Україні загалом. В нас вузька спеціалізація юристів не є поширеною, ні під час навчання, ні під час подальшої роботи. Така практика серед юристів в Україні тільки зароджується і я вбачаю в цьому тільки позитивну сторону, оскільки людина фізично не може бути чудовим професіоналом з усіх питань. Звичайно, це має закладатись в університеті, і, зокрема, в юридичних клініках, як мінімум, було б добре розмежовувати справи і студентів, які їх ведуть.

X