Конфлікти і свобода займатись юридичною клінічною освітою

Конфлікти і свобода займатись юридичною клінічною освітою

Керівника юрклініки звільнили – кінець планів та надій?

Серед типових кейсів про негаразди юридичних клінік – конфлікти між та з їх шефами. Буває ситуація звучить так – мені тепер не дають цим займатись.

Призначили іншого/у відповідального… Ми не можемо знайти спільну мову… Тепер займатись – принижувати власну гідність… І таке подібне. Моє бачення – суб’єктивне. Але воно є. Отже.

По-перше, це нормально.

Видихайте і прийміть це. Всі ми маємо право на повагу до гідності, самоповагу, свободу поглядів (напр. щодо організації юрклініки чи власного бачення викладання власної дисципліни).

Ми можемо заради цього конфліктувати, бажано цивілізовано. Це нормально. Якщо не ми – керівники на факультеті чи кафедрі, то це напевно хтось інший.

Він може нас оцінювати, призначати/звільняти. Станьте самі керівниками і вашими рішеннями можливо будуть незадоволені. Чи не так? Або не рухайтеся кар’єрою, займіть тихенько місце і “заростайте мохом з північного боку”. Тільки не скаржтеся потім.

АЮКУ старається це врегулювати.

Підтримуйте це. Звичайно ми, Асоціація, відстоюємо позицію щодо призначення/звільнення на підставі обгрунтованого рішення.

Не виключено, що Асоціація як НГО в майбутньому буде публічно ставити питання про обгрунтованість призначення/звільнення керівників юрклінік. Звісно з повагою до самоврядування і свободи управлінського розсуду у виші.

Саме про це наш пункт у проекті Положення про юрклініку вишу, щодо компетенцій керівника юрклініки та потреби підтверджувати компетенцію всіх залучених викладачів через підвищення кваліфікації. Ось він:

“Керівник юридичної клініки призначається на посаду рішенням керівника закладу вищої освіти, за поданням керівника інституту, факультету тощо. Керівник юридичної клініки має володіти достатньою правовою, управлінською та педагогічною компетентністю. Керівник юридичної клініки також може виконувати функції куратора.”

До речі – проти цього пункту періодично виступали окремі керівники юрклінік. Сміх та й годі. Але йдемо далі.

А все таки, чи є рішення win-win?

Якщо питання оргрішень щодо діяльності юрклініки – прерогатива керівництва факультету, то свобода поглядів і творчості у наших власних курсах – більш доступна нам самим (за певного методичного розсуду кафедри). Так?

Ось і рішення. Ви не зійшлись характерами, але хочете займатись юридичною клінічною освітою? Впровадьте її у свій курс/и! Зробіть їх практичнішими, розвиньте форми координованої самостійної роботи, включно з правозахистом і правопросвітою. Знайдіть власну організаційну форму такої де-факто юрклініки, наприклад через партнерство з держ- чи гром-сектором. І все, ви маєте ще одну юрклініку на факультеті.

А що далі?

А далі дивіться як вам зручно, об’єднуйтесь, роз’єднуйтесь, комбінуйтесь. Думаю, Асоціація може таку юрклініку розглядати як самостійну, ми поважаємо свободу організації.

Лише дійте якісно – відповідно до наших стандартів.

 

Автор: Андрій Галай

Крафт завжди поб’є конвеєр

Крафт завжди поб’є конвеєр
Цей допис є продовженням авторського блогу Голови Асоціації юридичних клінік України Андрія Галая “І, все-таки, чому юридичні клініки занепадають? Ще пару кроків у нову філософію юридичних клінік”
Це дещо протирічить одній з приказок минулого блогу. Де “порядок б’є клас”.
Так. Але ні. Порядок поб’є неорганізований, виснажений, знеструмлений клас.
Б’є пристрасть. Роби, що любиш. Що більше вдається.
Звісно є стандарт. Фундамент. В юрклініці це цінності прав людини і верховенства права, юридичний аналіз, юридична комунікація, юридичне формулювання і виступ. Все інше – оті вільні речі вільного вибору форм діяльності. Цікаві вам і цікаві вашим студентам.
Звісно, експериментуючи, можна помилитись і зіпсувати порцію продукту. Але наступна буде ще смачніша.
Чому ми оцінюємо роботу юридичних клінік за формальними критеріями, пропагуючи у цьому блозі свободу вибору напрямів діяльності?
На нинішньому етапі розвитку ми оцінюємо прості речі. Адже хочемо бути впевненим у тому, що юридична клініка працює (не штампує, а працює).
Асоціація очікує, що студентів конкретної юрклініки будуть навчати практиці. Для цього треба впевнитись, що є кому, де і на чому вчити. Хочете – ведіть 10 справ рівня ЄСПЛ на рік. Але покажіть (в 1 чергу собі і керівництву) – чим ви займаєтесь весь цей час. Нам потрібно бути впевненими, що ваші 100500 справ не вигадуються зі стелі, а чесно розглядаються, що ваші 50 студентів не вирішують по 0.3 простенькі справи на рік.
За цим підходом Асоціація відмічає та підбирає вдалі рецепти для крафтової продукції юридичних клінік.
Заохочуючи креативність і оригінальність, допомагаючи спроможним юридичним клінікам працювати за власною системою цінностей і показників. І промотуючи вдалі приклади.
Автор матеріалу: Андрій Галай

І, все-таки, чому юридичні клініки занепадають? Ще пару кроків у нову філософію юридичних клінік

І, все-таки, чому юридичні клініки занепадають? Ще пару кроків у нову філософію юридичних клінік
Цей допис є змістовним продовженням дискусійної сесії на Форумі АЮКУ 2019. Там ми говорили про приклади застарілих організаційних прийомів юридичних клінік. Два найвеселіших враження про це – ми примудрились порівняти занепад Римської імперії і польоти в космос з практикою складання непотрібних анкеток до файликів у юрклініках.
Ми довели, що нераціонально організовані системи програють більш прогресивним на певний період часу. Це не завжди означає більшу інтелектуальну розвиненість системи. Так германські варвари взяли культурний Рим, монгольські – організований Китай, а деякі просто зараз читкодами ламають міжнародну політичну систему.
Як це вийшло? Теж, на Форумі говорилось: тому що порядок б’є клас, інфографіка – лонгрід, а мета виправдовує засоби.
Сьогодні в ходу читкоди і лайфхаки. Інформація вже не володіє світом, адже часто  застаріває майже після узагальнення. Що натомість – пристрасть і креатив. І трішки незатисненого комплексами бізнес-мислення.
Що це означає для юридичних клінік? Навчання студентів іде швидше і інакше. Звісно старі методи неефективні. Ніяких лекцій. Але і аудиторний підхід з елементами інтерактиву і читання вже не так працює як десять років тому.
Задумаймося. У індустрії відеоігор сьогодні вже майже не існує повністю побудованих без участі ігрової спільноти прекрасних шутерів і стратегій.
Так само у новинах все більше ролі відіграють розповіді простих очевидців і учасників соцмереж. Як у публічному управлінні все більшу роль відіграють представники профільної громадськості. Так само в клініках – думка спільноти. А це студенти і викладачі.
Так що робити, щоб не гальмувати?
Любите грати в антикорупнційну мафію чи розвиток громад? Грайте або самі щось вигалайте. Маєте класного практика (зазвичай вони працюють у вузьких сферах) – нема проблем, впроваджуйте екстравузьку спеціалізацію; креативного ІТішника – вигадуйте якусь програму і будуйте юридичні стартапи. Ви гарний науковий керівник (це звучить екстремально для сучасної України)? – разом впроваджуйте щось цікаве і практичне (якщо знайдете хоч пару таких самих крейзі-студентів). Любите візуальну-культуру – робіть ненудний відеоблог чи виставку інфографіки. І так далі, не все ж мені вибовтувати, залишу якісь секрети для нових живих сесій.
Юрклініка дозволяє імпровізувати, бути нестандартно ефективним. Такою вона була, коли в 19му столітті її придумали і ненавчені студенти ішли допомагати людям замість зубріння текстів. Чому сьогодні вона не має бути такою ж незвичною за духом, але модернізованою за формою чудасією.
І ви побачите – так швидко перегоните нудних формалістів від юриспруденції.
Автор: Андрій Галай 

Єдиний український правильно організований функціонал адміністратора

Єдиний український правильно організований функціонал адміністратора

Сумні враження про штатні умови роботи українських юридичних клінік зазвичай лишаються після усіх моніторингів. Ні, штатні розписи юрклінік бувають. Бувають і штати у “креативному форматі” як, наприклад, в Чернівецькому університеті, де посади юрклінік де-факто кафедральні. Бувають і посади адміністратора/лаборанта/координатора (зазвичай лаборанта, не особливо важливо як це називається) – мені траплялись у Дніпровському чи Волинському універах.

Але відчуття, що адміністратор забезпечує діяльність юрклініки і спроможний/а протримати роботу у нормі за тижневої відсутності керівника виникає лише в Могилянській академії.

Цей допис не про похвалити. Більше того, вважаю, що не в усіх типах і оргформах юрклінік адміністратор потрібний (наприклад у тих, де пріоритет не в конвейєрі, а в інноваціях, не так і потрібний адміністратор), його існування ставить додаткові виклики для функціоналу керівника юрклініки (руки звільнені – то треба показувати роботу головою).

Ще додам, не думаю, що потенціал цього гарного організаційного рішення в Могилянській академії використовується на повну, адже організація і управління – це, все ж, різні речі. Це про те, навіщо адміністратор юрклініки і “з чим його їдять”.

Так от. Щось із спостережень, щось із думок. Перше – це не звичайний лаборант (як би він не називався за посадою). Це людина, яка координує потік діяльності, вміє організовувати людей, групи, інструменти, комунікувати, писати, ремонтувати … За мінімальну оплату це зробити непросто, але можна. У Могилянській академії це наприклад півтори ставки. Це не єдиний спосіб забезпечити мотивацію ефективного адміна, є і інші.

Друге – питання не в оплаті, а в людині. Всі перечислені речі може робити не втомлена переведена звідкись з кафедри чи деінде особа, а лише зацікавлена й компетентна. Підбирайте, а не беріть, що дають!

Третє – роботі адміністратора юрклініки треба навчати. Тренінги Асоціації для цього типу працівників ще не дуже часто практикувалися. Але ми будемо шукати способи поєднати в своїй навчальній діяльності аудиторію зі студентів, які виконують координаційні функції і мотивованих адміністраторів/лаборантів, де вони є.

 

Автор: Андрій Галай

Юлія Хмарук: “…після участі в школі юридичні клініки повинні змінити свій статус-кво з учасників програм і заходів – на організаторів та рівноправних партнерів правопросвітнього руху”

Юлія Хмарук: “…після участі в школі юридичні клініки повинні змінити свій статус-кво з учасників програм і заходів – на організаторів та рівноправних партнерів правопросвітнього руху”

17-19 червня у Варшаві проходила Перша міжнародна школа професійних навичок для керівників та викладачів юридичних клінік, учасником якої я мала величезне задоволення бути.

Основною метою, ідеєю школи був розвиток регіонального лідерства юридичних клінік. Якщо коротко: після участі в школі юридичні клініки повинні змінити свій статус-кво з учасників програм і заходів, які проводяться на регіональному рівні, – на організаторів та рівноправних партнерів правопросвітнього руху.

Асоціація юридичних клінік України, яка організовувала захід, підійшла до завдання комплексно, через що і знання, здобуті в ході школи, дозволили сформувати не загальне уявлення про «предмет, види, цілі та завдання» відповідних активностей клініки, а змогли вселити в кожного учасника рішучість та впевненість у тому, що поставлена ціль буде досягнута. Адже ми отримали знання про конкретні практичні інструменти, які можуть бути використані в тих чи інших ситуаціях.

Робота проходила в рамках 3 блоків.

І. Знайомство з роботою юридичних клінік в Польщі.

В загальному можна сказати, що ситуація така ж, як і в Україні – варіюється залежно від клініки.

Зокрема, ми дізналися, що:

☑ Клініки у більших університетах мають поділ на секції по галузях права. У Варшавському університеті їх аж 12

☑ Найбільше справ за рік розглядає ЮК Варшавського університету – близько 1000. Кажуть, кількість справ відчутно скоротилася після запровадження системи безоплатної правової допомоги

☑ Кадри: у Варшавському університеті передбачена окрема посада секретаря, який здійснює попередній запис на консультації. У Лазарському університеті разом з керівником працює також помічник – це студент, якого за виконання роботи в клініці звільняють від плати за навчання

☑ В Університеті соціальних та гуманітарних наук випускники університету волонтерять в клініці, вже будучи на роботі, перевіряючи консультації та допомагаючи на інтерв’юванні та консультуванні клієнтів

☑ Матеріальне забезпечення – завжди окреме питання. Проте кімната для консультування клієнтів – must-have.

☑ Після відвідування ЮК Лазарського університету захотілося відродити практику «Адвокат по переписці» (консультування осіб, які перебувають в місцях позбавлення волі). Хороша потрібна практика. І головне – консультанти відчувають вдячність (на фото є намальовані клієнтами картини в знак вдячності за допомогу).

☑Окрема металева шафа для зберігання справ – обов’язкова вимога.

☑ Всі ЮК Польщі мають укладені договори страхування відповідальності перед третіми особами за неякісно надану правову допомогу

ІІ. Ще говорили про мотивацію і налагодження взаємовигідної співпраці з партнерами – дуже важливо усвідомлювати всі наявні «важелі впливу» (в хорошому сенсі цих слів) та переваги, які ти можеш запропонувати своєму партнеру, а також способи вирішення конфліктів (виявляється, інколи конфлікт корисно навіть проігнорувати)

ІІІ. До участі в школі учасники розробляли проекти співпраці юридичних клінік, які були презентовані під час школи. Тому в найближчому майбутньому необхідно очікувати, що українська спільнота юридичних клінік сколихне інформаційний простір цікавими та соціально корисними ініціативами!

 

Матеріал підготувала Юлія Хмарук

У співпраці наша сила!

У співпраці  наша сила!

Протягом трьох днів м. Варшава гостинно приймала представників Асоціації Юридичних клінік України, які стали ініціаторами та організаторами Міжнародного стажування “First Cross-boarder school of professional skills for academics of legal clinics”.

Стажування ґрунтувалось на обміні українсько-польським досвідом функціонування та менеджменту мережі Юридичних клінік Польщі та України. І досвід польських колег вражає, адже їм вдалося створити бренд Юридичних клінік, що гармонійно вписався у структуру ЗВО, які навчають майбутніх юристів.

Що ж обговорюють лідери юридичного клінічного руху?

Цікавезний досвід роботи кращої юридичної клініки Польщі (Варшавський університет), який дуже граційно презентувала її керівниця Dr. Katarzyna Julia Kowalska, надихнув на пошук нових ідей та способів їх реалізації.

Завдяки представникам польської мережі юридичних клінік учасники визначили, що юридичні клініки займають значне місце у системі правозахисту та вищої юридичної освіти Польщі. Цікавим є те, що усі юридичні клініки у Польщі мають свій рейтинг, який публікують у ЗМІ. Протягом трьох днів нам вдалося побачити практики трьох кращих юридичних клінік Варшави.

Значний акцент був поставлений саме на менеджмент ЮК, адже керівник має вміти знайти партнерство, розробити стратегію та вирішити конфлікти в процесі роботи. Завдяки досвіду, яким поділився Delaine Swenson (Польща) та роботі над практичними кейсами, які були надані членами правління Асоціації юридичних клінік України Андрієм Галаєм, Марією Цип’ящук та Юлією Ломжець, нам вдалося систематизувати знання та практичний досвід і знайти більш ефективні методи вирішення проблем, які виникають в роботі керівника ЮК.

Практичний блок стажування передбачав розробку та презентацію власного проекту регіонального розвитку мережі юридичних клінік України. У цій частині хотілося зробити все і одразу, адже так багато хочеться зробити для розвитку студентів та персоналу Юридичної клініки на регіональному рівні. Досвідчені ментори допомогли оптимізувати ідеї у ефективний проект, який буде працювати на розвиток регіональної мережі.

Проект, який був презентований спрямований на правопросвіту молоді, адже досвід роботи протягом року з учнями старших класів у м. Кривому Розі показав, що молодь знає, але не розуміє права людини. Саме навколо вирішення цієї проблеми запропоновано об’єднати юридичні клініки регіону.

Польський досвід доводить:

  1. Юридичні клініки є основним і ефективним інструментом формування навичок правозастосування у майбутніх юристів.
  2. Проектна діяльність – важлива складова розвитку ЗВО та Юридичних клінік зокрема, однак цьому треба вчитись, змінюючи свідомість учасників освітнього процесу.
  3. У єднанні наша сила – не можливо побудувати прогресивну мережу без співпраці та об’єднання зусиль активних та прогресивних її представників.

“Нові знання, цікаві знайомства та зміна оточення завжди надихають на поступ. Однак коли ти розумієш, що уся команда зацікавлена у побудові ефективної співпраці і вболіває за розвиток твоєї Юридичної клініки – це вже відповідальність!”

Матеріал підготувала Катерина Дацко

Вимірювання інтегрованості юридичної клініки у місцеві спільноти, які впроваджують права людини

Вимірювання інтегрованості юридичної клініки у місцеві спільноти, які впроваджують права людини

Вимірювання інтегрованості юридичної клініки у місцеві спільноти, які впроваджують права людини

НА ПРИКЛАДІ ЮРИДИЧНОЇ КЛІНІКИ “ФЕМІДА” ПРИКАРПАТСЬКОГО ФАКУЛЬТЕТУ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Проф. А.Галай

Юридичні клініки давно перестали бути незнайомим утворенням для місцевих мереж правозахисту, правової просвіти та юридичної освіти загалом. Кожна із понад 50 юридичних клінік України має більший чи менше коло партнерів, сталі та оригінальні форми співпраці з місцевою владою, органами юстиції, правоохоронними органами, судами, недержавними провайдерами правової допомоги та правопросвіти. Однак, що вважати гарною системою співпраці, який її обсяг варто вважати взірцевим, чи можуть бути якісь особливі підходи до співпраці залежно від типу юридичної клініки, чи нормальним буде відсутність співпраці юридичної клініки? З цих численних питань немає дискусій лише щодо останнього, адже у співпраці краще реалізувати ціль юридичної клініки – забезпечити практичне навчання праву через залучення до різних форм практичної діяльності юриста.

При формуванні Інструменту вимірювання якості діяльності юридичних клінік України у 2017 році вперше було сформульовано критерій щодо того, наскільки ефективно юридична клініка співпрацює з місцевими близькими за метою та напрямами діяльності спільнотами (пункт 6 напряму 1 “Організація і забезпечення юридичної клініки”)[1]. Однак цей критерій був визначений як бонусний (додатковий) без чіткого вимірювання його виконання. Асоціація юридичних клінік України і надалі вважає, що коло і обсяг співпраці з різноманітними стейкхолдерами юридичної клініки має визначатись за внутрішнім рішенням її персоналу. Проте останні моніторинги дозволили спробувати запропонувати конкретну систему вимірювання того, наскільки юридична клініка про-активна, інтегрована до місцевих мереж.

Вперше довелося детальніше, ніж зазвичай, оцінювати цей критерій у співпраці з представником системи державної безоплатної правової допомоги, яка має певні інструменти оцінювання подібної діяльності для своїх центрів. Так вперше цей критерій був відмічений у звіті за результатами моніторингу юридичної клініки Університету митної справи та фінансів (м. Дніпро)[2]. Але вже на тому моніторингу відчувалося, що критерії оцінювання обрані досить широкі та оцінка вийшла недостатньо чітка як з позиції оцінки, так і з позиції формування рекомендацій.

Тому при наступному моніторингу у Івано-Франківську до якого вдалось долучитися, було зроблено спробу виписати як критерії аналізу, так і модель оцінювання, що може стати прикладом для подальших моніторингів. Звісно це авторська думка, яка подається на обговорення і не претендує на визнання істиною.

Критерії вимірювання рівня співпраці

Отже, показник ” Інтегрованість у місцеві спільноти, які впроваджують права людини”досліджено за критеріями:

  • існування співпраці юридичної клініки і її документальне оформлення (яке має допомагати її організовувати, а не бути елементом бюрократизації та підміни роботи паперообігом);
  • зрозумілість співпраці (заходи співпраці чіткі та видимі оточуючим);
  • системність співпраці (тобто регулярність заходів співпраці із зрозумілою повторюваністю впродовж одного року, а також охоплення співпрацею різних типів місцевих партнерів);
  • природність співпраці, яку веде юридична клініка (заходи співпраці логічні для тих цілей, якими займається юридична клініка, тобто посилення якості практичної юридичної освіти через залучення студентів до соціально-важливої професійної діяльності);
  • рівномірність публічності співпраці як на ресурсах юридичної клініки, так і на партнерських ресурсах.

Нижче наводиться оцінка за цим критерієм діяльності юридичної клініки “Феміда” Прикарпатського факультету Національної академії внутрішніх справ. Добре, що експеримент проведений на юридичній клініці, що дійсно багато робить для співпраці з місцевими мережами. Це дозволило подолати моральну межу, адже цю юридичну клініку здебільшого високо оцінили, і психологічного бар’єру щодо того, що доводиться багато критикувати не було.

Як була оцінена за новими критеріями юридична клініка “Феміда”?

 Існування співпраці клініки і її документальне оформлення. Як стало зрозуміло під час моніторингу, юридична клініка “Феміда” веде активну співпрацю з великою групою представників партнерських інституцій: регіональний та місцевий центр БПД, місцеве управління юстиції, різними підрозділами поліції, регіональним представником омбудсмана, місцевою Радою адвокатів, правозахисною громадськістю (“Україна без тортур”, місцевою асоціацією ветеранів АТО) та ін. Співпраця оформлюється зазвичай договорами, графіками, спільними планами.  Оцінка показника: відмінно.

Зрозумілість співпраці. Заходи співпраці юридичної клініки “Феміда” полягають здебільшого у навчальних заходах, які проводяться на базі юридичної клініки для її учасників. Інші напрями співпраці – проведення юридичною клінікою консультацій на базі центрів безоплатної правової допомоги та проведення правопросвітніх занять з різними категоріями учасників. Здебільшого заходи співпраці можна побачити на соціальних сторінках юридичної клініки (напр. https://www.facebook.com/pg/Juridicclinicafemida/posts/?ref=page_internal), а також на ресурсах факультету та Національної академії внутрішніх справ. Ці висновки зроблені більшою мірою із пояснень керівниці юридичної клініки, якщо досліджувати заходи співпраці виключно на згаданих ресурсах – системне висвітлення їх відбувається лише з жовтня 2018 року і лише на сторінці у Фейсбук. На сайтах факультету та Академії, на інших соціальних мережах інформація про активну співпрацю з’являється нерегулярно і сталу повну картину зрозуміти важко. Також, заходів системних співпраці з місцевою владою, а також іншими юридичними клініками регіону ще не налагоджено, а це важлива складова посилення авторитету та значення юридичної клініки у громаді, зокрема в процесі реформи децентралізації. Оцінка показника: задовільно.

Системність співпраці. Слідкуючи з жовтня 2018 року, заходи співпраці відбуваються регулярно, фактично щотижня відбувається який-небудь активний захід зазвичай за участю партнерських інституцій. Коло партнерів співпраці широке, воно представлене системою правової допомоги (БПД, юстиція, адвокатура), органами за спеціалізацією юридичної клініки (поліція), недержавним правозахистом (“Україна без тортур”, місцева асоціація ветеранів АТО), заклади з аудиторією для навчальних занять (школи, геріартричний заклад). Оцінка показника: відмінно.

Природність співпраці. Підбір заходів співпраці охоплює практично усі можливі напрями діяльності юридичної клініки і її потреби: 1) навчання студентів юридичної клініки експертами з числа партнерських організацій, в тому числі і спеціалізованих – поліції; 2) залучення до консультування на базі центрів безоплатної правової допомоги, взаємне інформування про надання правової допомоги (додатково див. п. 5.2) та направлення клієнтів; 3) проводяться періодичні правопросвітні заняття з різною аудиторією (однак, могла їх частота проведення б бути поставлена на більш  регулярному рівні). Оцінка показника: відмінно.

Рівномірність публічності співпраці. Рівноправність і взаємнозацікавленість співпраці випливає з приділення уваги її заходам на інформаційних ресурсах обох партнерів: юридичної клініки та зовнішньої організацій. Дослідження сайтів партнерських інституцій показало:

  • Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Iвано-Франківській області: повідомлення про заходи співпраці наявні та відповідають інформації юридичної клініки (витяг з сайту);
  • місцевий центр БПД: інформаці про проведені заходи спільно з юридичною клінікою за останні 3 місяці відсутні на соціальній сторінці Центру у ФБ (хоча заходи Центру для факультету вцілому відмічені), однак Центр слідкує за сторінкою юридичної клініки;
  • обласне управління юстиції: інформації про проведені спільно з юридичною клінікою заходи на офіційному сайті не знайдені;
  • Обласна поліція: інформації про проведені спільно з юридичною клінікою заходи на офіційному сайті не знайдені;
  • Регіональний представник омбудсмана: публікації є, див. лінк;
  • Місцевий геріатричний пансіонат: публікації є, див. лінк;
  • Місцева асоціація ветеранів АТО: публікації є, див. лінк;

Це свідчить про достатню рівноправність співпраці. Оцінка показника: добре.

Загальна оцінка була визначена за середнім показником – добре. Насправді це висока оцінка, адже інтегрованість юридичних клінік у спільноти, що впроваджують права людини лише останнім часом розглядається як важливий пріоритет і чи не вперше розкрита як алгоритм із чітким інструментарієм.

Які рекомендації були надані юридичній клініці щодо посилення інтеграції з стейкхолдерами?

 Основні напрями посилення цього напряму діяльності:

  • будування співпраці на паралельних інформаційних засадах (впровадження усіх природних форм співпраці, перехід від регулярності до постійної системності заходів співпраці; зрозумілі і ненадмірні форми документообігу співпраці, системне висвітлення спільних заходів на усіх ресурсах юридичної клініки; взаємне висвітлення спільних заходів),
  • розширення впливу юридичної клініки на розвиток місцевої громади,
  • започаткування співпраці з іншими регіональними юридичними клініками, а так само і юридичними клініками сусідніх країн (Польщі та Словаччини).

Незважаючи на додатковість цього індикатора для загального моніторингу діяльності юридичної клініки, чіткі рекомендації з його тексту можуть суттєво посилити інтегрованість юридичної клініки до місцевих правозахисних та освітянських спільнот та розвинути її лідерський потенціал. Вважаємо, що кожна з юридичних клінік, причому не лише українських, зможе почерпнути для себе певних  висновків.

Кажучи відверто, така система оцінки може стати корисною і для мереж цих стейкхолдерів. Адже оцінка критерію рівномірності (рівноправності) співпраці показала, що часто партнерські спільноти не є взірцем організаційної майстерності у комунікації та побудові партнерства.

 

[1] Інструмент оцінювання стандартної якості діяльності юридичних клінік України / авт.кол. АЮКУ; узагальнення А. Галай, Ю.Ломжець. – Дніпро: Асоціація юридичних клінік України, 2017.– 17 с. – URL. https://legalclinics.in.ua/instrument-otsinyuvannya-standartiv-yakosti-diyalnosti-yurydychnyh-klinik-ukrayiny/

[2] Результати моніторингу юридичної клініки Університету митної справи та фінансів / проф. А. Галай (кер.ав.кол.), Р.Андрусишин, Я. Тарасова. – Дніпро: Асоціація юридичних клінік України, 2018.– 27 с. – URL. https://legalclinics.in.ua/wp-content/uploads/Zvit-monitoryng-YUK-Univ-Mytnoyi-spravy-Dnipro-2018.pdf

Як підготувати ЮК до моніторингу: досвід монітора

Як підготувати ЮК до моніторингу: досвід монітора

Перевірка, на яку ти сам подав заявку – дещо незвичне явище! Тільки не для спільноти Юридичних клінік, які хочуть стати кращими та ефективно розвиватись!

Ділюсь власними враженнями, як керівник клініки, яку моніторили та як член моніторингової групи від АЮКУ.
В процесі моніторингу вдалось попрацювати з Юридичними клініками двох типів – Юридична клініка базового рівня і Юридична клініка – флагман клінічного руху, яка відповідає стандартам якості. Тож що необхідно врахувати в процесі підготовки ЮК до моніторингу АЮКУ?

Шляхи підготовки ЮК до моніторингу.

1. Чітко по критеріям Інструменту оцінювання Стандартів якості діяльності юридичних клінік України (далі Інструмент) підготувати документи-підтвердження. Даний шлях максимально забезпечить отримання вашою Юридичною клінікою балів, що підвищить її відсоток відповідності Стандартам і продемонструє вашу готовність до змін та подальшого удосконалення. В той же час, надмірна доказовість не завжди є свідченням ефективної роботи, тому оцінюйте її реально, адже фокус моніторингу направлений на розвиток ЮК, а не маскування недоліків.
2. Не готуватись до моніторингу – позиція «працюємо як можемо». Не зрозуміла мені позиція, однак вона свідчить про впевненість у власній досконалості або ж навпаки – неготовність до поступу вперед. В такому випадку слід готуватись, що протягом трьох днів моніторингу ви будете хаотично збирати необхідні документи та налагоджувати комунікацію із адміністрацією та партнерами.

Поради по підготовці до моніторингу:

1. За тиждень чітко сплануйте вашу сумісну з моніторами роботу на три дні моніторингу. Обов’язково узгодьте зустріч з адміністрацією (по можливості, в перший день роботи моніторингової групи, це сприятиме подальшій співпраці) та їх присутність на публічному заході. Запросіть партнерів на захід-презентацію результатів моніторингу. Також слід за декілька днів повідомити ЗМІ і домовитись з ними про сюжет або зустріч в ефірі.
2. Заздалегідь підготуйте такі організаційні документи, які мають бути завірені належним чином: Положення про ЮК, копію штатного розпису або довідку із відділу кадрів про наявність структурного підрозділу та штатних посад, копію навчального плану та робочої програми дисципліни (якщо передбачено включення ЮК у навчальний процес).
3. Перевірте діловодство ЮК та оформлення її інформаційного забезпечення у корпусах закладу вищої освіти та у приміщеннях партнерів.
4. Підготуйте документи, які підтверджують підвищення кваліфікації викладачів кураторів з правозахисту та особливостей роботи юридичної клініки.
5. Перевірте матеріально-технічне забезпечення – належна робота оргтехніки в ЮК, наповнення інформаційних стендів щодо правил роботи ЮК.
6. Ретельно сплануйте правопросвітнє заняття, яке ви хочете показати моніторам, слід врахувати відповідність цільової аудиторії та методу його проведення. Для прикладу, звичайний лекторій, зовсім не сприймається учнями середніх шкіл, в той же час, практичні завдання, безпосереднє залучення до обговорення і енерджайзери запам’ятаються, а ви отримаєте фідбек у вигляді цікавості до вас та запрошення наступного разу.
7. Консультування – найцікавіше, адже клініки зацікавлені у клієнтах, їх кількість мотивує студентів до роботи у ЮК. Важливо в процесі моніторингу дати можливість оцінити якість інтерв’ювання та надання студентами консультації. Для цього слід проводити консультування в аудиторії, де одночасно проходить не більше двох консультацій та обов’язково залучені викладачі-куратори.
8. Залучайте до моніторингу найбільш активних студентів-клініцистів. Робота в процесі моніторингів показала, що залучення студентів до цього процесу мотивує їх на подальше удосконалення та підкреслює, що без їх активності не може відбуватись ефективна робота Юридичної клініки.
ОСНОВНА ПОРАДА. Готуватись до моніторингу необхідно! Знаходьте баланс між бажаним та реальним і виводьте свою Юридичну клініку на новий, більш якісний, рівень розвитку.

Авторка публікації: Катерина Дацко, 

керівиниця юридичної клініки Криворізького
економічного інституту ДВНЗ “Київський національний
економічний університет імені Вадима Гетьмана”, учасниця моніторингової групи

 

Юридичні клініки: працюючі й розбалансовані конвеєри, сонні царства

Юридичні клініки: працюючі й розбалансовані конвеєри, сонні царства

Цей допис навіяний і моніторингами, і іншими спостереженнями, обговореннями, дослідженнями, які охоплюють період з 2003 року до сьогодні. Тому дозволю собі відвертість. Спробую лише замаскувати реальні назви, адже правда інколи ображає.

Близько 10 років тому я сформував детальний опис характеристик 4 рівнів розвитку юридичних клінік. Тоді це була особиста ініціатива і та класифікація (юридичні клініки: фантом, стандарт, стандарт плюс та лідер) залишилась лише науковою теорією.

Сьогодні ми маємо діючу класифікацію, яка теж складається з 4 рівнів (від організації, що прагне стати юрклінікою, до юридичної клініки високого ґатунку), що встановлюються моніторингом.

Що цікаво – наразі вищого шабля (81%) перші одинадцять оцінених юрклінік не досягли. Деякі ледь-ледь. При цьому монітори побачили чимало цікавих юридичних клінік, у кожній були приклади гарних управлінських практик. Ми всі стали більш поінформованими про себе, а отже – зросте і весь рух і чемпіони неодмінно з’являться. А можливо вони вже є, після виконання рекомендацій моніторингу.

Але чому така назва допису? Що це таке конвеєри, сонні царства? До чого класифікація десятилітньої давнини?

До того, що ми побачили різні рівні розвитку юрклінік. Якщо раніше вважалось, що рівень організації юридичних клінік залежить від тривалості їх роботи, то сьогодні ми бачимо контрасти. Юридичні клініки-новачки мають статус структурного підрозділу та забезпечують клінічний навчальний курс, одразу демонструють ознаки інноваційних практик. З іншого боку, юрклініки з числа фундаторів відродження руху, з 10+ роками функціонування бува валандаються без статусу і курсу, демонструють вельми скромні поточні результати в залученні кураторів, консультуванні та правопросвіті. Особливо сумно буває побачити таке у тих організацій, хто раніше визнавався лідерами, демонстрував високі показники й інноваційні напрями, вів за собою і вважався взірцем інших юрклінік.

Так от, для мене особисто змінений постулат, що успіхи юрклінік залежать від досвіду. Нова позиція – все залежить від ефективного управління. Досвід допомагає, зокрема утримуватись від помилок, але він не є критично важливим. Навпаки, у юрклінік неофітів буває те, чого все менше у досвідчених – ентузіазму як прагнення робити більше, ніж те, як тебе цінують.

Юридична клініка – механізм (чи організм, вибирайте що кому до вподоби), її функціонування щось на кшталт конвеєру. Вона може бути діючою, налагодженою, або розбалансованою, засміченою, невідлагодженою. Цей механізм до третього рівня оцінки (юридична клініка, що відповідає стандартам якості) дозволяють сформувати Стандарти. Вищий ґатунок якості досяжний лише за інтелектуального інноваційного управління.

Які фактори руйнують колишніх лідерів? Втома. Втрата ентузіазму і прагнення до пошуку нових сфер. Це класичні ознаки, що вимагають ротації. Управлінська література рекомендує ротацію (зміну посади чи виду діяльності) після кожних 2-5 років. В юрклініках допустима горизонтальна ротація (керівнику взятись за новий напрям роботи, перейти в статус куратора). Але варто спостерігати за результативністю в перспективі, якщо кілька років поспіль демонструється регрес, варто залучати “нову кров”.

А бувають ще юрклініки типу “сонні царства”. Вони не завжди “фантоми” (тобто існуючі лише на папері), як вважалось раніше. Вони можуть собі існувати десятиліттями, давати тихі і скромні результати, ховатись від моніторингів і від публічності взагалі. Як ніби ми не знаємо: уникання публічності – ознака неякості (ще один чинник з підручників менеджменту).

Подекуди керують юрклініками люди, які не ставлять мети вивести свою організацію в лідери. Тобто одразу невдале управлінське рішення стає на заваді розвитку організації. Про таке був ще один допис (див. Що ховається за юрклініками. Гра в правду-неправду). Але це вже зовсім буде складно описати, не наводячи прикладів.

Тому рухаймось вперед, запрошуймо Асоціацію на моніторинг. Ми завжди порадимо, як стати найкращою юридичною клінікою!

 

Моніторинги юридичних клінік проводяться Асоціацією юридичних клінік України у партнерстві з Українською фундацією правової допомоги за підтримки Міжнародного фонд “Відродження” в рамках реалізації проекту “Розвиток інституційної спроможності Асоціації / мережі юридичних клінік України.”

Автор: Андрій Галай

Про “синдром монітора” Місцевого індексу прав людини. Досвід юридичних клінік

Про “синдром монітора” Місцевого індексу прав людини. Досвід юридичних клінік

Допис нижче – це особисті враження трьох людей, учасників Юридичної клініки “Pro Bono” Національного університету “Острозька академія”, які долучилися до правозахисного моніторингу “Місцевий індекс прав людини” в Рівненській області.

Про що Місцевий індекс прав людини? – це комплексне дослідження, спрямоване не виявлення зусиль влади на місцях у напрямку дотримання та забезпечення базових прав людини. Він був розроблений Українською Гельсінською спілкою з прав людини і наразі нараховує 9 ключових напрямків: безпека громади, навколишнє природне середовище, охорона здоров’я, гідний рівень життя, освіта і культурний розвиток, соціальний захист для вразливих категорій, праця та умови її реалізації, право на інформацію, добре врядування. Дослідження проводиться за чіткими критеріями, визначеними в Інструменті моніторингу, а загальний рейтинг населеного пункту вираховується за простою бальною системою.

В Рівненській області моніторинг проходив з кінця квітня по кінець серпня 2018 року у Острозі, Рівному та Пісківській ОТГ (Костопільський р-н). Зазвичай подібні дослідження проводяться досвідченими правозахисниками. Цього разу до команди моніторів – представників громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини в м. Рівне, долучилися також і двоє студентів Юридичної клініки “Pro Bono” Національного університету “Острозька академія”.

Про життя після, отриманий досвід та особистий розвиток говорять попередня керівниця та студенти-консультанти юридичної клініки

Арсен Іщик, студент-консультант Юридичної клініки “Pro Bono” Національного університету “Острозька академія”, учасник моніторингової групи. Арсен досліджував напрям моніторингу: добре врядування.

Насправді – це мій перший досвід моніторингу взагалі і я впевнено можу сказати, що ці чотири місяці роботи над проектом значно «апгрейдили» мої знання та навики. Деякі уміння в мене сформувалися під час моніторингу, наприклад: детальний аналіз рішень органу місцевого самоврядування, написання звітів та інші. В цьому мені допомагали й більш досвідчені учасники нашої моніторингової групи.
Перед тим, як долучитися до команди, ми подавали мотиваційні листи. Пишучи свій, я мав певне уявлення про процес такої роботи, однак – як з’ясувалося під час моніторингу, воно було досить далеким від реальності. Дякуючи терпінню старших учасників групи, я став більше приділяти уваги стилю написання тексту.
З іншої сторони, під час безпосереднього моніторингу, я зустрівся і з негативною складовою – досить часто доводилося чути від місцевих мешканців про невдоволення роботою органу місцевого самоврядування. Це дуже засмучує і я справді вірю, що подібні моніторинги стимулюватимуть як місцеву владу, так і самих мешканців до співпраці та покращення якості життя в цілому.
Я дуже радий, що став учасником такої команди та долучився до проекту, подолав певні свої страхи, отримав чудовий досвід роботи.

Ірина Мельникович, студентка-консультантка Юридичної клініки “Pro Bono” Національного університету “Острозька академія”, учасниця моніторингової групи. Ірина досліджувала напрям моніторингу: гідний рівень життя.

Після роботи в команді моніторів, хочу зазначити, що Місцевий індекс прав людини – це реально дієвий проект, який здатний дати поштовх громадам розвиватися і приділяти належну увагу дотриманню прав людини на місцевому рівні. Перед початком роботи я не очікувала, що звіти за результатами моніторингу проходять надретельну перевірку, яка складається з чітко визначених етапів. Після цього не залишається жодних сумнівів щодо якості такої роботи.
Але, окрім позитивних вражень під час моніторингу, я зіткнулась, також, з негативною практикою. Зокрема, органи місцевого самоврядування не завжди охоче співпрацюють з громадськістю, що і викликає негативне ставлення жителів громади до місцевої влади.
На мою думку, моніторинг дотримання прав людини на місцевому рівні повинен проводитися систематично і охоплювати якомога більше населених пунктів. Безперечно, ми отримали неоціненний досвід. Досвід, не тільки в плані написання наукових робіт, а і співпраці з органами місцевого самоврядування.

Обоє студентів погоджуються, що перший досвід роботи запам`ятовується завжди на все життя. Все те з чим вони зустрічалися, загартовувало та вдосконалювало їх. Кажуть, що рекомендації були написані виважено та щиро, і вони вірять у те, що вони сприятимуть розвитку демократичного суспільства в Україні.

Марія Цип’ящук, координаторка та юристка громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини в м. Рівному, керівниця моніторингової групи. Марія досліджувала напрями моніторингу: навколишнє природне середовище, праця та умови її реалізації,
Про “синдром монітора” Місцевого індексу прав людини

Коли завершується процес моніторингу у проекті “Місцевий індекс прав людини”, мимоволі озираєшся на кілька попередніх місяців свого життя та аналізуєш – що ж змінилося?
По-перше, знову починаєш нормально спати 🙂
По-друге, в голові відмічаєш появу думок, які тим або іншим чином не стосуються одного із дев’яти напрямків Індексу. Але – вже не можеш позбутися навику неусвідомленого фіксування деталей у будь-якій інформації, з якою працюєш – випадкова новина про те, що комітет міськради запросив активістів до обговорення, новий електронний сервіс від місцевого управління охорони здоров’я, встановлені сміттєві баки для роздільного сортування сміття. А ще – постійно порівнюєш практики свого міста із іншими. МІПЛ допомагає розкладати інформацію в місцевих новинах і власному щоденному досвіді впливу на владу на певну систему прав, заснованих на базових людських потребах, формує мислення у правовому оточенні.
По-третє – і це усвідомлюєш, коли повертаєшся або починаєш працювати в інших моніторингах чи подібних дослідженнях – завдання за іншими інструментами (алгоритми, доказовість, формат, оформлення) – здаються задачами з математики у початкових класах. Особливо це відчулося, коли нещодавно знову довелося проводити моніторинг однієї з юридичних клінік. Інструмент, який до того здавався доволі непростим – враз став зрозумілим і очевидним, звіт писався легко, а обґрунтування кожного критерію взагалі не викликало проблем. Місцевий індекс прав людини є гарною школою з моніторингів. Його проста складність допомагає здобувати компетенції з розуміння місцевого самоврядування, живого каталогу прав людини і ефективного менеджменту командних моніторингів.
Мораль: професійне зростання, іноді, приходить – звідки б і не міг подумати.

До речі, зі звітами моніторингів можна ознайомитися тут.

Моніторинги проводилися Українською Гельсінською спілкою з прав людини в рамках реалізації проекту “Громадський моніторинг органів місцевого самоврядування задля кращого дотримання прав людини”, впровадження якого стало можливим за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Нове правосуддя»

X