«Інтерактивна правопросвіта школярів за програмою «Street law»» Науково-практична конференція юридичних клінік України

«Інтерактивна правопросвіта школярів за програмою «Street law»» Науково-практична конференція юридичних клінік України

30 травня 2019 року, напередодні Дня захисту дітей, у Правничій клініці Національного університету «Києво-Могилянська академія» відбулася науково-практична конференція юридичних клінік України «Інтерактивна правопросвіта школярів за програмою Street law» за участю членів правління Асоціації юридичних клінік України, представників юридичних клінік міста Києва та Київської області, громадських організацій.

Від Національної академії внутрішніх справ у заході брали участь члени юридичних клінік «Захист» навчально-наукового інституту № 1, «Expert» навчально-наукового інституту № 2 та «De jure» навчально-наукового інституту № 3.

 

Відкрив захід Голова Асоціації юридичних клінік України Андрій Галай,  який наголосив на важливості розвитку правопросвітнього напряму в мережі юридичних клінік, регіональної співпраці та розповів про тренди, виклики і можливості правопросвіти юридичних клінік.

Модераторами  конференції були: Юлія Матвєєва – член правління АЮКУ, керівниця ЮК Національного університету «Києво-Могилянська академія» та Наталія Цюприк – член правління АЮКУ, керівниця ЮК «Захист» Національної академії внутрішніх справ.

Із студентами-консультантами юридичних клінік поділились досвідом правопросвітницької діяльності спікери заходу: Сергій Бреус – директор Правобережного київського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги;

Шейлат Афолабі – менеджерка проектів Всеукраїнської благодійної організації «Українська фундація правової допомоги»; Євгенія Коломієць-Людвіг – доцент кафедри підприємницького та корпоративного права КНЕУ імені Вадима Гетьмана; Ірина Єфремова керівник Юридичної клініки «Право і практика» Білоцерківського національного аграрного університету; Тетяна Середа – інспектор Управління забезпечення прав людини Національної поліції України; Олександра Падучак – керівник громадської організації «Безпечний світ».

Учасники конференції активно обговорювали причини, що спонукають школярів до вчинення злочинів, соціальні мережі та їх вплив на розвиток дітей, булінг в навчальному закладі та важливість формування правової свідомості молоді, ділились досвідом юридичних клінік.

За результатами конференції домовились про створення онлайн платформи під назвою «Регіональна співпраця» з метою проведення спільних правопросвітницьких, інформаційно-роз’яснювальних заходів, обміну досвідом.

 

Від юридичних клінік «De jure» навчально-наукового інституту № 3 НАВС брали участь: керівник клініки «De jure» Сюравчик Валерій Григорович, курсанти: 303 н.г. Захарко Ірина Валеріївна; 302 н.г.: Панасюк Вікторія Вікторівна, Приходько Олександра Олександрівна; студенти («бакалавр права») 105 н.г. Левковець Аліна Сергіївна; Гончар Наталія Валентинівна; 106 н.г. Глушак Юлія Андріївна.

Асоціація юридичних клінік України стане співзасновником Української школи практичних знань з питань доступу до правосуддя

Асоціація юридичних клінік України стане співзасновником Української школи практичних знань з питань доступу до правосуддя

Член праавління Асоціації юридичних клінік України Юлія Матвєєва, Міністерство юстиції України в особі заступниці Міністра Іванна Смачило, директор Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк, директор ВБО “Українська фундація правової допомоги” Микола Сіома та голова правління ГС “Мережа правового розвитку” Наталія Бімбірайте – підписали меморандум про взаєморозуміння щодо заснування Української школи практичних знань з питань доступу до правосуддя.

Метою створення Школи є пошук, дослідження, систематизація та розповсюдження кращих національних та міжнародних практик, спрямованих на забезпечення ефективного доступу до правосуддя. Таким чином, Школа об’єднає усіх провайдерів системи БПД – як державні структури, так і недержавні, серед яких АЮКУ займає важливу нішу як особлива навчальна інституція в цоьму середовищі. Школа може стати важливим майданчиком для навчання студентів та кураторів ЮК та обміну досвідом.
Співпраця, яка може налагодитись в результаті реалізації меморандуму, сприятиме подальшому підвищенню рівня визнання АЮКУ та юридичного клінічного руху.

Текст підготувала Юлія Матвєєва

Photo credit: Українська фундація правової допомоги

То ми у “Десятці”?!

То ми у “Десятці”?!

Квітень для команди Юридичної клініки Школи права УКУ розпочався дуже незвично. Чому? Бо Ірина Каня та Юрій Шваб в столиці Ірландії, місті Дублін після перемоги в Олімпіаді з юридичного консультування клієнтів в Україні, представляли Україну на міжнародних змаганнях з консультування клієнтів ім. Брауна-Мостена 2019 (ICCC 2019).

Як зазначає менеджерка Юридичної клініки Школи права УКУ, Христина Ковцун, дані змагання є певною мірою унікальними і не схожими, до прикладу, на такі популярні серед студентів-правників мут-корти. Суть змагань полягає в тому, щоб налагодити комунікацію з клієнтом, який прийшов на зустріч з юристами з певною правовою проблемою. При цьому, клієнт може бути як дуже емоційним та перетягати на себе ініціативу під час спілкування, так і мовчазним та закритим або ж умисно щось приховувати. Не зважаючи на все це, студенти повинні отримати всю необхідну інформацію про справу клієнта, всі важливі деталі, виявити не лише правові, але й соціальні та морально-етичні проблеми, ну і одразу запропонувати клієнту (актору) декілька варіантів виходу із ситуації. Саме ці вміння і оцінюють на ICCC судді. Цікаво, що колегія суддів на міжнародних змаганнях складається з юриста-практика, юриста-науковця та практикуючого психолога. Аналіз проблеми конкурсанти здійснюють на основі законодавства країни, яку вони представляють. Тобто, в нашому випадку Ірина та Юрій консультували американця, який тимчасово перебуває в Україні і стикнувся з правовою проблемою. Цьогоріч участь в змаганнях брали представники з 21 країни, зокрема: США, Велика Британія, Швейцарія, Канада, Бразилія, Шотландія, Туреччина, Хорватія, Німеччина, Нова Зеландія, Індія, Малайзія, Шотландія, Австралія, Кенія, Нідерланди та ін. Тобто судді почули правовий аналіз на основі законодавства стількох країн! “Як тренер команди, я була присутньою лише на раундах наших студентів, окрім фінанлу – зазначає Христина. – Я точно можу сказати, що Україна була дійсно гідно представлена на міжнародних змаганнях. Свідченням цього є те, що наша команда згідно рейтингу посіла 10 місце, розділивши його з командою зі Швейцарії. Я дуже пишаюсь успіхом Іри та Юрія, ще й з огляду на те, що вони боролись з native speakers. За час підготовки до змагань Юрій та Ірина просто неймовірно виросли, в порівнянні з національними змаганнями. Блискучий правовий аналіз на третьому раунді, структурування інформації, правильна постановка запитань, отримання практично всієї необхідної інформації від клієнта, належний тайм-менеджмент, а головне злагоджена командна робота – це лише невеликий перелік вмінь та навичок, які розвинули та проявили Ірина та Юрій. Я дуже дякую Ірині та Юрію за злагоджену роботу, врахування всіх порад та зауважень, належну підготовку, винахідливість та творчий підхід. Слід також додати, що судді на кожному раунді відзначали позитивні моменти та високий рівень консультування Юрія та Ірини, також давали слушні зауваження. Для себе я запам’ятала формулювання однієї із суддів про великий потенціал команди. Про рівень організації Law Society of Irland та професійний рівень суддів треба писати окрему статтю. Сама присутність містера Фореста Мостена, відомого американського медіатора, юриста в сфері сімейного права, професора права та знаного як “peacemaker who never goes to court“, говорить про рівень оцінювання.

Щодо важливих зауважень на майбутнє: на фіналі ми бачили як проводить консультування команда-переможець зі США (власне минулого року перемогу здобула також команда зі США). Є щось таке дуже природньо-просте в налагодженні комунікації, завоюванні довіри клієнта з першого слова, налагодженні контакту навіть з першого погляду, і ще, аж певна самовпевненість, повна готовність взяти всю ситуацію під свій контроль. Саме ці моменти, на мій погляд, принесли перемогу команді зі США. Тобто, комунікація і вміння презентувати себе клієнтові – те, над чим я особливо працюватиму при підготовці до наступних змагань з командою студентів. Величезна подяка за фінансову підтримку учасників змагань АО “ЮФ “Гринчук та Партнери” та АО “ЮФ” Астерс”. Також я особливо дякую УКУ та Школі права УКУ, дійсно всій, всій команді за допомогу, підтримку і поради, без яких ця поїздка точно не відбулася б”.

Враження учасників змагань:

Ірина Каня: “У мене залишились дуже яскраві враження після міжнародних раундів змагань. Бути чесною, вони мені сподобались у декілька разів більше, аніж національні раунди. По-перше, змінилась тема змагань – від корупційних злочинів до крадіжок – яка мені була більш близькою, тому надані фабули справ мені дуже подобались. По-друге, клієнти на змаганнях були професійними акторами. І це було справжнє задоволення консультувати їх. Актори настільки добре передавали усі емоції, що в деякі моменти я забувала, що це не справжній кейс і ми всього лиш на змаганнях. Здавалось, що від нас і якості наданої консультації дійсно залежить їх майбутнє. По-третє, після кожного виступу ми отримали дуже якісний фідбек від суддів, серед яких були і викладачі, і юристи-практики, і психологи, який неодмінно зможемо використати у нашій подальшій професійній діяльності та й житті загалом. Єдине, про що шкодую, то це те, що надто пізно дізналась про ці змагання і вже не зможу взяти участь в них наступного року. Загалом рекомендую всім студентам-правникам звернути уваги на ці змагання, бо це справді дуже корисний та крутий досвід. Я не очікувала, що ці змагання принесуть не лише хвилювання, а й задоволення від участі. І нарешті хочу подякувати своєму тіммейту Юрію Швабу, без якого я б ніколи не потрапила на ці міжнародні раунди, менеджерці Юридичної клініки Христині Ковцун за її терпіння та тренерство, а також керівниці Магістерської програми Світлані Хилюк та професору В’ячеславу Навроцькому за суттєву допомогу у підготовці. І особлива подяка Школі права УКУ за надану підтримку, без якої ми б не отримали цей прекрасний досвід”.

Юрій Шваб: “Перші враження були дивні. Купа людей зі всього світу, різні культури, релігії, вподобання, манери. Я перший раз відчув, що таке мультикультуралізм. В перший день вирішили застосувати тактику team secret, але не вийшло, так як інші команди постійно підходили знайомитись. Так і перший день змагань пройшов. Знайомства, відкриття, жеребкування, спілкування. На другий день розпочалися самі змагання. Ми мали певні заготовки і план дій на кожну ситуацію (ситуації командам надавалися за два тижні до змагань). Тобто приблизно ми знали, яка буде проблема і що від неї очікувати. Єдине чого ми не могли передбачити – це тип клієнта. Ми не знали, чи буде він мовчазний чи емоційний, чи закритий, чи буде панікувати, чи буде кричати. Тому тут треба було діяти по-ситуації. Перший раунд мені сподобався, він стосувався крадіжки в магазині. В процесі консультування ми виявили, що клієнт клептоман та іноземець, хоча він був досить закритий і не говорив багато. Друга ситуація була досить кумедна. Як казали нам судді після раунду, клієнт був сильний і говіркий, тому він керував процесом консультування. Насправді ми ж були здивовані не типом клієнта, а ситуацією. Вона стосувалася картин Моне, які були колись викрадені. І тут ми не знали, які поради давати. Третя ситуація була ідеальна. Клієнтка (а точніше актриса) грала свою роль геніально (сльози, емоції, біль). Ми ж запропонували декілька хороших варіантів вирішення проблеми. Всім цей раунд сподобався. Але на жаль, ввечері нам повідомили, що ми не пройшли далі. Одне точно можна сказати: досвід ми здобули величезний і готові ним поділитися з наступною командою УКУ. Подяка: п. Світлані Хилюк, п. В’ячеславу Навроцькому – за дуже корисні поради в сфері кримінального права. п. Марії Цип’ящук та п. Ділейну Свенсону (Delaine Swenson) – за практичні поради, як краще консультувати і організувати весь процес. п. Івану Городиському – за підтримку і допомогу”.

Матеріал підготувала: Христина Ковцун

Юридичні клініки по-канадськи: інтерв’ю з Анатолієм Левчуком, громадським радником

Юридичні клініки по-канадськи: інтерв’ю з Анатолієм Левчуком, громадським радником

У рамках проекту “Доступна та якісна правова допомога в Україні” 18–22 березня 2019 року відбувся візит української делегації до Канади.

Здобувши новий досвід, учасник делегації, представник спільноти Громадські радники в Україні, Анатолій Левчук погодився розповісти про особливості функціонування юридичних клінік у Канаді.

– Анатолію, розкажіть коротко, що це була за поїздка? І чому Вашу увагу привернули саме юридичні клініки?

Поїздка відбулася у рамках проекту “Доступна та якісна правова допомога в Україні”. Він діє з 2014 року і його мета – покращення рівного доступу до правосуддя для населення України та підвищення рівня обізнаності населення щодо прав на отримання безоплатної правової допомоги.
Делегатами стали члени команди проекту QALA; представники Координаційного центру надання безоплатної правової допомоги в Україні та підрозділів правових клубів “Правокатор” з Одеси, Львова, Харкова, Дніпра, Києва; представник Директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності Міністерства юстиції України; представник Громадських радників (я – Анатолій Левчук) – спільноти, яка функціонує для підвищення праводоступу у малих громадах.
Мета візиту – вивчити передові канадські практики й уроки посилення правової спроможності на прикладі провінції Онтаріо; отримати практичний досвід останніх інновацій у сфері посилення спроможності вразливих груп щодо їхніх законних прав та загального рівня правової освіченості.
Юридичні клініки привернули увагу тому, що саме через їх мережу громадах власне і надаються послуги у сфері права.

– З Ваших публікацій під час перебування в Канаді, ми зрозуміли, що в юридичних клініках Канади працюють переважно кваліфіковані спеціалісти, а самі юрклініки, переважно, спеціалізуються на конкретній сфері права. Тож, на Вашу думку – що спільного у канадських та українських юридичних клінік? Чи вони більш подібні до українських центрів надання безоплатної вторинної правової допомоги?
Якщо розглядати українські юридичні клініки при університетах і систему безоплатної правової допомоги (БПД) в Україні, то канадські клініки більш схожі до центрів БПД.
Варто розпочати з того, що у 1998 році Урядом провінції Онтаріо було введено Акт про надання послуг з безоплатної правової допомоги. Відповідно до цього було створено організацію “Правова допомога Онтаріо” – незалежну, але фінансовану з державних коштів та публічно підзвітну некомерційну організацію для адміністрування програми надання безоплатної правової допомоги.
Щороку система надає понад мільйон послуг мешканцям провінції. Щорічний бюджет організації – 371,6 млн. дол.
Щодо спеціалізації. В Онтаріо є 57 локальних і 17 спеціалізованих клінік. Локальні займаються великим спектром правових питань у конкретних громадах, тоді як спеціалізовані фокусуються на чітко визначених правових питаннях, але як правило не обмежується громадою, а охоплюють територію всієї провінції, а то й країни. Наприклад, є спеціалізована клініка, яка працює у сфері права в’єтнамською і китайською мовами.

– Розкажіть, будь ласка, ще про локальну клініку, яка вас вразила.


Прикладом однієї з локальних клінік в Онтаріо є Правова клініка громади Рексдейл. Це правова клініка, що фінансується “Правовою допомогою Онтаріо”, надає безкоштовну правову допомогу особам із низьким рівнем доходів, що живуть у громаді. Спектр правових питань, з якими працює клініка, такі: житлові проблеми, права орендарів; страхування зайнятості; трудове право; імміграція; програма підтримки осіб з інвалідністю; забезпечення добробуту громади.
Клініка розташована на базі хабу, у якому близько 10 установ надають різноманітні послуги населенню. Тут і медична служба, і організація підтримки жінок, система медіації, параюристи, правоосвітні та інші установи.
Хто зрозуміє, уявіть, що 10 українських правових клубів “Правокатор” облаштовані на одній локації. Ось це хаб у громаді Рексдейл.
Лише за напрямами роботи “Робота з людьми із психічними захворюваннями”, “Зайнятість”, “Боротьба проти дискримінації” за останні 2 роки вирішено 450 правових проблем і надано допомогу 345 клієнтам.

– Яка роль студентів у юридичних клініках в Канаді? Які функції вони виконують? Що потрібно студенту, аби розпочати роботу в юридичній клініці?
У цьому аспекті співпраця, як правило, розпочинається зі стажування студентів у юридичних клініках. Їх охоче приймають на стажування на кілька годин впродовж тижня. Часто стажери після закінчення навчання залишаються працювати у клініках. Але як приклад хочеться розповісти про іншу форму співпраці – про зону правових інновацій.
Legall Innovation Zone (LIZ) в Торонто – це перший у світі інкубатор правових інновацій. Мета LIZ – давати можливість людям і організаціям знаходити кращі правові рішення та розповсюджувати правові знання. LIZ відкрили 4 роки тому на базі університету. Сьогодні тут, в одному приміщенні, функціонує ще 6 інституцій. Серед них, наприклад: Інститут містобудування, Інститут лідерства, Інститут з питань старіння, Лабораторія соціальних медіа. У LIZ до 10 працівників, 2 з яких – студенти і кілька працює не на повну зайнятість. Фінансується організація з університету (який отримує фінансування з державного бюджету), організаціями-партнерами та за рахунок окремих проектів і стартапів.
Організація працює у трьох основних напрямах: 1) налагодження партнерства з правовими і дотичними організаціями; 2) дизайн – пошук нових правових рішень та освіта; 3) підтримка бізнес-стартапів.
Як це працює? Люди з різних сфер, серед них і юристи, які мають хороші бізнес-ідеї, презентують їх. Команда LIZ відбирає і підтримує найкращі з них. Вони разом працюють над тим, щоб бізнес став успішним і розвивався. Через деякий час цей бізнес починає приносити гроші.

– Можете навести приклад успішного стартапу?
Можливо видасться дивним мій вибір щодо прикладу, але розповім про Arunana – виконавчого директора стартапу щодо складання заповітів в онлайн-режимі. Чоловік дослідив, що: “У Канаді 6 з 10 людей не мають заповіту; 8 з 10 людей думають, що для формування заповіту потрібен юрист. Більшість людей не задумується про оновлення цього документу (наприклад, після народження дитини). Вони думають, що це дорого. Та й люди не люблять говорити про смерть)). Але трапляється так, що хтось несподівано помирає, а сім’я після цього страждає, у тому числі через розподіл і відсуджування майна”.
Так ось, Arunan створив чудовий онлайн-інструмент, за допомогою якого будь-яка людина у провінції може сформувати й оновлювати свій заповіт. Коштує процедура дешевше, ніж у юристів, тому люди активно використовують сервіс. Власник почав заробляти хороші гроші, від чого виграє і Legall Innovation Zone як інкубатор правових інновацій.

– Цікаво! Що все-таки, на вашу думку, українським клінікам та Асоціації юридичних клінік варто в першу чергу переймати в канадських колег?
Буду критичним у формулюванні думки. Вважаю, що як у сфері права, так і в інших сферах розбудови місцевого самоврядування і України нам потрібно працювати більш злагоджено і системно. Різні організації не повинні “перетягувати ковдру”, треба знаходити точки дотику і спільно розвивати системи, планувати діяльність на роки вперед.
Впевнений, що для Асоціації юридичних клінік і для Громадських радників в Україні досвід Канади у сфері права вкрай важливий, адже наша спільнота лише формується, а вони вже встигли пройти великий шлях. Найбільш цінним в обміні досвідом, на мою думку, була можливість побачити як системно організовувати діяльність спільноти задля підвищення її спроможності. Вважаю, що саме системність у щоденній роботі і націленість на досягнення стратегічних орієнтирів дозволять нам забезпечити доступ до права на всіх рівнях, зокрема й у малих громадах.

А нотатки працівників системи БПД про навчальний візит читайте на сайті наших партнерів.

Інтерв’ю підготувала: Анна Миронюк

Півсправи зроблено: аналіз стану виконання стратегічного плану АЮКУ 2018-2019 за 2018 рік

Півсправи зроблено: аналіз стану виконання стратегічного плану АЮКУ 2018-2019 за 2018 рік

“Ціль без плану – це просто мрія”. А тому ми не лише ставимо перед собою завдання, а й здійснюмо постійний трекінг нашої роботи над ними. Отож, представляємо вашій увазі аналіз стану виконання плану Комунікаційної стратегії АЮКУ 2018-2019

АНАЛІЗ СТАНУ ВИКОНАННЯ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУ 2018-2020
ЗА 2018 РІК

1. Індикатор виконання завдань Стратегічного плану: Видання підручника «Основи юридичної клінічної практики» та навчально-методичного забезпечення до нього.
Авторами підготовлені розділи підручника. На даний час підготовлений текст потребує загального редагування та коригування.
Стан виконання: В процесі.
Пріоритет/корективи: Активізувати роботу з донорами (USAID, OBSE).

2. Індикатор виконання завдань Стратегічного плану: Щорічне проведення однієї школи для учасників юридичних клінік.
Влітку 2018 року, відбулась Літня школа для кураторів юридичних клінік України на тему: “Юридична клінічна освіта: сучасні вимоги стандартизації та актуальні виклики”. Ця Школа проходила з 5 по 8 липня в м. Вижниця, Чернівецької області. Востаннє, такого роду, повноцінна школа відбувалася 2014 року.
Стан виконання: Виконано.

3. Індикатор виконання завдань Стратегічного плану: Проведення трьох науково-практичних заходів з проблематики юридичної клінічної освіти з публікацією їх результатів.
У 2018 році відбулося два науково-практичні заходи, які частково охоплювали проблематику юридичної клінічної освіти, результати яких були опубліковані. 17-19 вересня 2018 року в рамках Х Міжнародної науково-практичної конференції “Становлення та розвиток правової держави в Україні: проблеми теорії та практики” (Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, м. Миколаїв) пройшло засідання секції “Безоплатна правова допомога в Україні. Основи юридичної клінічної практики”.
5 жовтня 2018 року в Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ пройшла Всеукраїнська студентська науково-практична конференція «Безоплатна правова допомога в Україні: шляхи подальшого розвитку та модернізації».
Стан виконання: Виконано 67%
Пріоритет/корективи: Розробити критерії організації та проведення науково-практичних заходів з проблематики юридичної клінічної освіти

4. Індикатор виконання завдань Стратегічного плану: Затвердження нової редакції Стандартів АЮКУ.
Останніми роками в Конституцію та закони України внесені численні зміни які стосуються і реформування вищої школи, і порядку представництва громадян в судах. Відповідно до них виникла необхідність приведення Стандартів АЮКУ у відповідність до законодавства України.
Стан виконання: Не виконано.
Пріоритет/корективи: Привести редакцію Стандартів АЮКУ у відповідність до законодавства України, обговорити і затвердити її на З’їзді.

5. Індикатор виконання завдань Стратегічного плану: Проведення моніторингу 20-30 юридичних клінік.
Наразі, після пілотування моніторингу, у 2018 році було оцінено 11 (18%) від усіх юридичних клінік. Шість з них оцінено як юридичні клініки базового рівня, п’ять – як такі, що відповідають стандартам якості.
Стан виконання: Проведено моніторинг 11 юридичних клінік.
Пріоритет/корективи: Продовження моніторингів юридичних клінік.

6. Індикатор виконання завдань Стратегічного плану: Прийняття нової редакції Положення про юридичну клініку ЗВО.
Правлінням АЮКУ підготовлено текст Положення, який було узгоджено Асоціацією в форматі Правління+ та фахівцями Міністерства Юстиції України.
Стан виконання: Текст Положення підготовлений.
Пріоритет/корективи: Активізувати роботу з партнерами щодо ухвалення Положення МОНом та старту інформаційної кампанії з його впровадження.

7. Індикатор виконання завдань Стратегічного плану: Проведення заходу за участі керівництва ЗВО з питань впровадження юридичної клінічної освіти та її стандартів.
28 листопада 2018 р. на базі Національного університету «Києво-Могилянська академія» відбулось експертне обговорення результатів моніторингів юридичних клінік (ЮК) закладів вищої освіти, до якого були залучені керівники трьох ЗВО, де у 2018 році були проведені моніторинги.
Стан виконання: Виконано.
Пріоритет/корективи: Проведення подібного заходу після затвердження нової редакції Положення про юридичну клініку ЗВО.

Методичні рекомендації з проведення занять street law «Поліція і права людини»

Методичні рекомендації з проведення занять street law «Поліція і права людини»

Уже п’ятий рік органи правопорядку України перебувають у стадії активних реформ. Кінцевий результат – безпека громадян та дотримання прав людини поліцією.
Найгучніші етапи реформи вже в історії – відокремлення Національної поліції від МВС (деполітизація), запуск патрульної поліції, переатестація поліцейських, введення інституту детективів.
На жаль, хід цих реформ, поки що не виправдовує сподівань громадян, оскільки відокремлення відбулося більше на папері, ніж на ділі. Теж саме стосується й переатестації, оскільки її результатом стало звільнення лише 7,7% колишніх міліціонерів, тобто нині більшість поліцейських – це колишні міліціонери, а отже, реформа кримінальної поліції ще не завершена.
Разом з тим, треба відмітити, що напередодні проведення цих реформ, серед порушень прав людини поліцією, найбільш поширеними були дії, які стосувалися безпідставних затримань, незаконного застосування сили, катувань та жорстокого поводження. Відрадно, що сьогодні відмічається суттєве зменшення цих правопорушень.
На наш погляд, факторами, які сприяли цьому процесу, в першу чергу, є інституційні зміни: дія нового КПК та розвиток системи надання безоплатної правової допомоги. Зокрема, значному зменшенню кількості затримань і, відповідно, зменшенню незаконних дій та насильства під час затримання, посприяли норми КПК про необхідність отримання дозволу на затримання особи у слідчого судді, про забезпечення права затриманого на безоплатну правову допомогу, зокрема, права на участь адвоката в допиті затриманого, а також – про визнання судом доказів, зібраних незаконним шляхом, недопустимими.
Разом з тим, не можна відкидати і впливу на цю тенденцію змін, які відбуваються в поліції внаслідок її реформування.
На жаль, поки що вплив реформ на стан правопорядку в країні залишається ще низьким, оскільки в суспільстві рівень довіри до поліції залишається ще не високим, як наслідок, немає належного взаєморозуміння та взаємодії між громадянами та працівниками поліції, що в свою чергу ускладнює роботу по запобіганню та протидії з такими явищами в суспільстві як дискримінація, домашнє насильство, насильство серед дітей (булінг), незаконне затримання тощо.
Власне, ці методичні рекомендації розроблені з метою забезпечення проведення поліцейськими та майбутніми-правниками (студентами юридичних клінік вишів України) спільних занять в школах, інших навчальних закладах для усвідомлення молоддю наявних проблем в суспільстві, необхідності дотримання прав людини, підготовки поліцейських, майбутніх правників, а також нашої молоді для роботи в умовах демократичного суспільства та формування до поліції високого рівня довіри.

Методичні рекомендації з проведення занять street law «Поліція і права людини»

Конкурс на кращий відеоролик про Олімпіаду з консультування 2019

Конкурс на кращий відеоролик про Олімпіаду з консультування 2019

Якщо ти креативний, вмієш знаходити оригінальні рішення та любиш створювати цікаві відеоролики, тоді не зволікай і бери участь у нашому конкурсі. Це чудова нагода поділитися з іншими своєю творчістю та отримати за це грошову винагороду.

Отож, Асоціація юридичних клінік України запрошує усіх охочих та талановитих до участі у конкурсі на створення креативного відеоролика про Олімпіаду з консультування 2019.

Переможець буде визначений колегіально та отримає грошовий приз розміром в 1000 (одну тисячу) гривень!

Умови конкурсу:

  1. Використання фото та відеоматеріалів Олімпіади з консультування 2019. Завантажити матеріали можна тут.
  2. Тривалість – до 3 хв.
  3. Сюжет ролику повинен розкривати зміст Олімпіади, інформацію про переможців, фрагментарно демонструвати її формат та зміст (власне інтерв’ювання та консультування). Із основною інформацією щодо цьогорічної Олімпіади можна ознайомитися тут, а про її підсумки – тут.
  4. Привабливість – ролик повинен бути динамічним, цікавим та логічним водночас.
  5. Використання елементів айдентики АЮКУ: Шрифт – Palantino Linotype; кольори – коричневі #3d1e0c; #573200, #72471c, #9e7d00, #f5e987 Низ #5c3c31, #532527, #d5a529, #4c1e07, сині #000689, #5656c8; блакитний #1d84b1, золотий #ac7b05, #d49e32, #e4df67, #cc9320
  6. Формат та роздільна здатність відео – HDTV (720 p) / Full HD (1080i)

Роботи (посилання на них) приймаються до 07 квітня 2019 року на електронну скриньку: as.lc.ukraine@gmail.com

У листі також потрібно вказати ім’я, прізвище та контактні дані виконавця.

Переможця буде оголошено на сайті АЮКУ не пізніше 15 квітня 2019 року.

Вимірювання інтегрованості юридичної клініки у місцеві спільноти, які впроваджують права людини

Вимірювання інтегрованості юридичної клініки у місцеві спільноти, які впроваджують права людини

Вимірювання інтегрованості юридичної клініки у місцеві спільноти, які впроваджують права людини

НА ПРИКЛАДІ ЮРИДИЧНОЇ КЛІНІКИ “ФЕМІДА” ПРИКАРПАТСЬКОГО ФАКУЛЬТЕТУ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Проф. А.Галай

Юридичні клініки давно перестали бути незнайомим утворенням для місцевих мереж правозахисту, правової просвіти та юридичної освіти загалом. Кожна із понад 50 юридичних клінік України має більший чи менше коло партнерів, сталі та оригінальні форми співпраці з місцевою владою, органами юстиції, правоохоронними органами, судами, недержавними провайдерами правової допомоги та правопросвіти. Однак, що вважати гарною системою співпраці, який її обсяг варто вважати взірцевим, чи можуть бути якісь особливі підходи до співпраці залежно від типу юридичної клініки, чи нормальним буде відсутність співпраці юридичної клініки? З цих численних питань немає дискусій лише щодо останнього, адже у співпраці краще реалізувати ціль юридичної клініки – забезпечити практичне навчання праву через залучення до різних форм практичної діяльності юриста.

При формуванні Інструменту вимірювання якості діяльності юридичних клінік України у 2017 році вперше було сформульовано критерій щодо того, наскільки ефективно юридична клініка співпрацює з місцевими близькими за метою та напрямами діяльності спільнотами (пункт 6 напряму 1 “Організація і забезпечення юридичної клініки”)[1]. Однак цей критерій був визначений як бонусний (додатковий) без чіткого вимірювання його виконання. Асоціація юридичних клінік України і надалі вважає, що коло і обсяг співпраці з різноманітними стейкхолдерами юридичної клініки має визначатись за внутрішнім рішенням її персоналу. Проте останні моніторинги дозволили спробувати запропонувати конкретну систему вимірювання того, наскільки юридична клініка про-активна, інтегрована до місцевих мереж.

Вперше довелося детальніше, ніж зазвичай, оцінювати цей критерій у співпраці з представником системи державної безоплатної правової допомоги, яка має певні інструменти оцінювання подібної діяльності для своїх центрів. Так вперше цей критерій був відмічений у звіті за результатами моніторингу юридичної клініки Університету митної справи та фінансів (м. Дніпро)[2]. Але вже на тому моніторингу відчувалося, що критерії оцінювання обрані досить широкі та оцінка вийшла недостатньо чітка як з позиції оцінки, так і з позиції формування рекомендацій.

Тому при наступному моніторингу у Івано-Франківську до якого вдалось долучитися, було зроблено спробу виписати як критерії аналізу, так і модель оцінювання, що може стати прикладом для подальших моніторингів. Звісно це авторська думка, яка подається на обговорення і не претендує на визнання істиною.

Критерії вимірювання рівня співпраці

Отже, показник ” Інтегрованість у місцеві спільноти, які впроваджують права людини”досліджено за критеріями:

  • існування співпраці юридичної клініки і її документальне оформлення (яке має допомагати її організовувати, а не бути елементом бюрократизації та підміни роботи паперообігом);
  • зрозумілість співпраці (заходи співпраці чіткі та видимі оточуючим);
  • системність співпраці (тобто регулярність заходів співпраці із зрозумілою повторюваністю впродовж одного року, а також охоплення співпрацею різних типів місцевих партнерів);
  • природність співпраці, яку веде юридична клініка (заходи співпраці логічні для тих цілей, якими займається юридична клініка, тобто посилення якості практичної юридичної освіти через залучення студентів до соціально-важливої професійної діяльності);
  • рівномірність публічності співпраці як на ресурсах юридичної клініки, так і на партнерських ресурсах.

Нижче наводиться оцінка за цим критерієм діяльності юридичної клініки “Феміда” Прикарпатського факультету Національної академії внутрішніх справ. Добре, що експеримент проведений на юридичній клініці, що дійсно багато робить для співпраці з місцевими мережами. Це дозволило подолати моральну межу, адже цю юридичну клініку здебільшого високо оцінили, і психологічного бар’єру щодо того, що доводиться багато критикувати не було.

Як була оцінена за новими критеріями юридична клініка “Феміда”?

 Існування співпраці клініки і її документальне оформлення. Як стало зрозуміло під час моніторингу, юридична клініка “Феміда” веде активну співпрацю з великою групою представників партнерських інституцій: регіональний та місцевий центр БПД, місцеве управління юстиції, різними підрозділами поліції, регіональним представником омбудсмана, місцевою Радою адвокатів, правозахисною громадськістю (“Україна без тортур”, місцевою асоціацією ветеранів АТО) та ін. Співпраця оформлюється зазвичай договорами, графіками, спільними планами.  Оцінка показника: відмінно.

Зрозумілість співпраці. Заходи співпраці юридичної клініки “Феміда” полягають здебільшого у навчальних заходах, які проводяться на базі юридичної клініки для її учасників. Інші напрями співпраці – проведення юридичною клінікою консультацій на базі центрів безоплатної правової допомоги та проведення правопросвітніх занять з різними категоріями учасників. Здебільшого заходи співпраці можна побачити на соціальних сторінках юридичної клініки (напр. https://www.facebook.com/pg/Juridicclinicafemida/posts/?ref=page_internal), а також на ресурсах факультету та Національної академії внутрішніх справ. Ці висновки зроблені більшою мірою із пояснень керівниці юридичної клініки, якщо досліджувати заходи співпраці виключно на згаданих ресурсах – системне висвітлення їх відбувається лише з жовтня 2018 року і лише на сторінці у Фейсбук. На сайтах факультету та Академії, на інших соціальних мережах інформація про активну співпрацю з’являється нерегулярно і сталу повну картину зрозуміти важко. Також, заходів системних співпраці з місцевою владою, а також іншими юридичними клініками регіону ще не налагоджено, а це важлива складова посилення авторитету та значення юридичної клініки у громаді, зокрема в процесі реформи децентралізації. Оцінка показника: задовільно.

Системність співпраці. Слідкуючи з жовтня 2018 року, заходи співпраці відбуваються регулярно, фактично щотижня відбувається який-небудь активний захід зазвичай за участю партнерських інституцій. Коло партнерів співпраці широке, воно представлене системою правової допомоги (БПД, юстиція, адвокатура), органами за спеціалізацією юридичної клініки (поліція), недержавним правозахистом (“Україна без тортур”, місцева асоціація ветеранів АТО), заклади з аудиторією для навчальних занять (школи, геріартричний заклад). Оцінка показника: відмінно.

Природність співпраці. Підбір заходів співпраці охоплює практично усі можливі напрями діяльності юридичної клініки і її потреби: 1) навчання студентів юридичної клініки експертами з числа партнерських організацій, в тому числі і спеціалізованих – поліції; 2) залучення до консультування на базі центрів безоплатної правової допомоги, взаємне інформування про надання правової допомоги (додатково див. п. 5.2) та направлення клієнтів; 3) проводяться періодичні правопросвітні заняття з різною аудиторією (однак, могла їх частота проведення б бути поставлена на більш  регулярному рівні). Оцінка показника: відмінно.

Рівномірність публічності співпраці. Рівноправність і взаємнозацікавленість співпраці випливає з приділення уваги її заходам на інформаційних ресурсах обох партнерів: юридичної клініки та зовнішньої організацій. Дослідження сайтів партнерських інституцій показало:

  • Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Iвано-Франківській області: повідомлення про заходи співпраці наявні та відповідають інформації юридичної клініки (витяг з сайту);
  • місцевий центр БПД: інформаці про проведені заходи спільно з юридичною клінікою за останні 3 місяці відсутні на соціальній сторінці Центру у ФБ (хоча заходи Центру для факультету вцілому відмічені), однак Центр слідкує за сторінкою юридичної клініки;
  • обласне управління юстиції: інформації про проведені спільно з юридичною клінікою заходи на офіційному сайті не знайдені;
  • Обласна поліція: інформації про проведені спільно з юридичною клінікою заходи на офіційному сайті не знайдені;
  • Регіональний представник омбудсмана: публікації є, див. лінк;
  • Місцевий геріатричний пансіонат: публікації є, див. лінк;
  • Місцева асоціація ветеранів АТО: публікації є, див. лінк;

Це свідчить про достатню рівноправність співпраці. Оцінка показника: добре.

Загальна оцінка була визначена за середнім показником – добре. Насправді це висока оцінка, адже інтегрованість юридичних клінік у спільноти, що впроваджують права людини лише останнім часом розглядається як важливий пріоритет і чи не вперше розкрита як алгоритм із чітким інструментарієм.

Які рекомендації були надані юридичній клініці щодо посилення інтеграції з стейкхолдерами?

 Основні напрями посилення цього напряму діяльності:

  • будування співпраці на паралельних інформаційних засадах (впровадження усіх природних форм співпраці, перехід від регулярності до постійної системності заходів співпраці; зрозумілі і ненадмірні форми документообігу співпраці, системне висвітлення спільних заходів на усіх ресурсах юридичної клініки; взаємне висвітлення спільних заходів),
  • розширення впливу юридичної клініки на розвиток місцевої громади,
  • започаткування співпраці з іншими регіональними юридичними клініками, а так само і юридичними клініками сусідніх країн (Польщі та Словаччини).

Незважаючи на додатковість цього індикатора для загального моніторингу діяльності юридичної клініки, чіткі рекомендації з його тексту можуть суттєво посилити інтегрованість юридичної клініки до місцевих правозахисних та освітянських спільнот та розвинути її лідерський потенціал. Вважаємо, що кожна з юридичних клінік, причому не лише українських, зможе почерпнути для себе певних  висновків.

Кажучи відверто, така система оцінки може стати корисною і для мереж цих стейкхолдерів. Адже оцінка критерію рівномірності (рівноправності) співпраці показала, що часто партнерські спільноти не є взірцем організаційної майстерності у комунікації та побудові партнерства.

 

[1] Інструмент оцінювання стандартної якості діяльності юридичних клінік України / авт.кол. АЮКУ; узагальнення А. Галай, Ю.Ломжець. – Дніпро: Асоціація юридичних клінік України, 2017.– 17 с. – URL. https://legalclinics.in.ua/instrument-otsinyuvannya-standartiv-yakosti-diyalnosti-yurydychnyh-klinik-ukrayiny/

[2] Результати моніторингу юридичної клініки Університету митної справи та фінансів / проф. А. Галай (кер.ав.кол.), Р.Андрусишин, Я. Тарасова. – Дніпро: Асоціація юридичних клінік України, 2018.– 27 с. – URL. https://legalclinics.in.ua/wp-content/uploads/Zvit-monitoryng-YUK-Univ-Mytnoyi-spravy-Dnipro-2018.pdf

Фінал Олімпіади з консультування 2019

Фінал Олімпіади з консультування 2019

До міжнародних змагань з консультування залишилося два тижні.
А поки що ви можете переглянути фінал національного відбору. У відео зібрані виступи трьох команд-фіналістів – команди юридичної клініки Українського католицького університету, “Pro bono” Національного університету “Острозька академія” та їхЛабораторія практичного права “Юридична клініка” Львівського національного
університету імені Івана Франка.
Сподіваємося, цей відеоматеріал допоможе вам вдосконалити свої навички консультування та підготуватися до наступних змагань.

Тренінг «Комунікація в діяльності юридичних клінік»: підсумки

Тренінг «Комунікація в діяльності юридичних клінік»: підсумки

Асоціація юидичних клінік України реалізовуючи свою Комунікаційну стратегію на 2018-2020 рр.  провела дводенний тренінг для юридичних кінік, який проходив 14-15 березня у м. Рівне.

Спікерами заходу були Олена Чудінович, комунікаційниця ГО «Громадянська мережа ОПОРА» в Рівненській області та Марія Цип’ящук, менеджерка з комунікаційного розвитку Асоціації юридичних клінік України. Вони розповіли про те, як правильно писати тексти для медіа, грамотно вести соціальні мережі своїх юрклінік та використовувати інформаційні ресурси АЮКУ, також  учасники дізналися про культуру ділового листування та про корисні інструменти для створення цікавого контенту.

Для участі організатори відібрали 12 представників ЮК з різних університетів України.

Тренінг передбачав багато інтерактиву, командної роботи  та практичних завдань: представники ЮК публікували пости в соціальних мережах своїх клінік, готували анонси, релізи та консультації, вчилися завантажувати публікації на сайт Асоціації, а також наприкінці занять кожен сформував власний ліст побажань та пропозицій щодо змін в архітектурі сайту АЮКУ.

Всі учасники отримали доступ до інформаційних джерел, які були використані під час тренінгу, і зможуть поділитися набутими знаннями та навичками у своїй клініці та з колегами.

Захід був організований  Асоціацією юридичних клінік України у партнерстві з ВБО «Всеукраїнська фундація правової допомоги» та за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

X