Правова допомога та правопросвіта: місія юридичних клінік у системі захисту прав людини в контексті євроінтеграції

Матеріали Міжнародного наукового форуму «Правова допомога та правопросвіта: місія юридичних клінік у системі захисту прав людини в контексті євроінтеграції», що відбувся 11–12 червня 2026 року у Вінниці, доступні для ознайомлення та завантаження.

До збірника увійшли матеріали виступів і наукових повідомлень, у яких автори аналізують сучасні виклики клінічної правничої освіти, практики надання правової допомоги та підходи до правопросвітньої роботи.

У центрі уваги — роль юридичних клінік у захисті прав людини, підготовці майбутніх правників, розвитку їхніх практичних і комунікаційних навичок, підтримці вразливих груп та наближенні української правничої освіти до європейських стандартів. Матеріали Форуму показують, як юридичні клініки реагують на суспільні виклики та поєднують навчання з реальною допомогою людям.

ЗАВАНТАЖИТИ ЗБІРНИК

Підготовка цього видання стала можливою завдяки проєкту Асоціації юридичних клінік України «Розвиток інституційної спроможності юридичних клінік України для надання правової допомоги, просування прав людини та правової освіти в умовах європейської інтеграції», що реалізується в межах Програми «Інфраструктура прав людини для України» (2025–2027). Проєкт реалізується за підтримки Шведського агентства з міжнародного розвитку Sida у співпраці з Інститутом прав людини і гуманітарного права імені Рауля Валленберга.

Десять правопросвітніх занять для громад пройшли апробацію під час Другої Школи Street Law

У Кропивницькому завершилася Друга Школа Street Law Асоціації юридичних клінік України — етап, на якому десять нових правопросвітніх занять про права людини, виклики війни та захист інтересів різних груп населення пройшли перше практичне випробування.

Школа відбулася на базі Донецького державного університету внутрішніх справ, який гостинно прийняв команди з різних регіонів України. Окрім навчальної роботи, учасники й учасниці познайомилися з навчальними лабораторіями університету, відвідали Центр психологічної підтримки та мали можливість краще пізнати Кропивницький під час екскурсії містом.

Друга Школа стала продовженням Програми «Школи Street Law 2026», яку АЮКУ реалізує для посилення правової обізнаності людей у громадах через практичну, зрозумілу та чутливу до контексту правопросвіту. Перший модуль програми був присвячений методиці Street Law, правам людини, соціальній згуртованості, перехідному правосуддю, простій мові та травма-інформованому підходу. Після цього команди працювали над власними темами, досліджували потреби цільових авдиторій і готували сценарії занять, які згодом проводитимуть у громадах.

Саме тому головною метою Другої Школи стала не презентація готових матеріалів, а їхня апробація. Команди проводили заняття для колег та експерток програми, отримували детальний зворотний зв’язок і одразу бачили, які елементи працюють, а які потребують доопрацювання: чи достатньо зрозуміло подано правову інформацію, чи відповідають вправи потребам авдиторії, чи витримує команда складні запитання, як реагує на скепсис, надмірну активність, незацікавленість або емоційну напругу.

З командами працювали експертки програми: Юлія Ломжець, голова Правління АЮКУ; Вікторія Єгорова, національна проєктна менеджерка з антикорупції Управління ООН з наркотиків і злочинності (UNODC); Лілія Амелічева, членкиня Правління АЮКУ; Юлія Саєнко, координаторка Програми «Школи Street Law».

Від ідеї — до заняття, яке працюватиме в громаді

Street Law — це спосіб говорити про складні правові питання так, щоб люди могли застосувати отримані знання у власному житті: зрозуміти алгоритм дій, побачити доступні механізми захисту, поставити правильні запитання, не залишитися сам на сам із проблемою.

Саме таку логіку команди втілювали у своїх заняттях. У центрі кожної теми була конкретна група людей або конкретна ситуація, з якою сьогодні стикаються українці в умовах війни: родини військових, ветерани й ветеранки, діти захисників, ВПО, люди, чиє майно пошкоджене або знищене внаслідок війни, громади, які переживають конфлікти, втрати, переміщення та потребують інструментів для діалогу і взаємної підтримки.

Першою своє заняття представила команда Правової лабораторії клінічних методів навчання «PRO BONO» Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля та ЛОО «Чайка». Їхня тема — «Реалізація та захист прав людини: що змінив воєнний стан?» — дала можливість обговорити, як в умовах війни змінюється обсяг реалізації окремих прав, де проходить межа між законним обмеженням і порушенням, та як пояснювати ці питання широкій авдиторії без надмірної юридичної складності.

Команда Юридичної клініки Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди та ГО «Всеукраїнська незалежна рада з прав людини» працювала з темою правового захисту дітей військових, ветеранів і ветеранок. Це заняття було важливим як з правової, так і з комунікаційної точки зору: такі теми потребують обережності, чутливості й уміння говорити про права без формального підходу до людей, за кожною ситуацією яких стоїть особистий досвід війни.

Юридична клініка «Право і практика» Білоцерківського національного аграрного університету та БМГО «Правова єдність» представили заняття про онлайн-загрози під час війни, зокрема кібербулінг і ризики вербування. Ця тема поєднує правову просвіту, цифрову безпеку та роботу з молоддю, для якої онлайн-простір є частиною повсякденного життя. Під час апробації команда перевіряла, як говорити про ризики не залякуючи, а формуючи відповідальність і розуміння алгоритмів безпечної поведінки.

Окреме заняття цієї ж команди було присвячене алгоритму дій у випадках, коли людина зникла безвісти за особливих обставин. Це одна з найбільш чутливих тем програми, адже вона стосується родин, які перебувають у стані невизначеності, тривоги й очікування. Для такого заняття важливо правильно пояснити правові механізми й при цьому вибудувати безпечну комунікацію, у якій люди отримують практичні орієнтири без додаткового емоційного навантаження.

Команда Юридичної клініки Вінницького торговельно-економічного інституту ДТЕУ та ГО «Сила Поділля» працювала з темою військового омбудсмана як механізму захисту прав військових. У фокусі заняття були інструменти, які можуть допомогти військовослужбовцям захищати свої права, а також пояснення того, як працює інституційний механізм реагування на порушення у військовій сфері.

Юридична клініка «Pro bono» Національного університету «Острозька академія» та ГО «Рівненська правозахисна група» представили заняття про Міжнародний реєстр збитків і порядок подання заяв до нього. Команді вдалося перекласти складну міжнародно-правову процедуру мовою практичного алгоритму для людей, які постраждали від війни та потребують зрозумілої інформації про можливості фіксації шкоди.

Юридична клініка імені Миколи Удода Донецького національного університету імені Василя Стуса та ГО «Європейський альянс великих можливостей» апробували заняття про механізми отримання компенсації за пошкоджене внаслідок війни майно. Для багатьох громад ця тема має безпосереднє практичне значення, тому під час обговорення особливу увагу приділили чіткості пояснення процедур, реалістичності прикладів і зрозумілості кроків, які людина може зробити після заняття.

Команда Юридичної клініки «Veritas» Луцького національного технічного університету та ГО «РЕСПУБЛІКА ЮА» представила заняття про конструктивний діалог у громаді, роботу з конфліктами та пошук спільних рішень в умовах суспільних змін. Це заняття показало, що правопросвіта може бути не лише про знання норм, а й про формування навичок взаємодії: слухати, аргументувати, домовлятися, шукати рішення там, де є напруга або різні інтереси.

Юридична клініка юридичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича та ГО «Буковинський центр медіації» працювали з темою пам’яті й того, як суспільство фіксує та осмислює досвід війни, втрат і спротиву. Це заняття поєднало правовий, гуманітарний і ціннісний виміри: як говорити про пам’ять відповідально, як працювати з чутливими історіями та як допомагати громадам осмислювати пережите без спрощення або формалізації.

Спеціалізована правнича клініка з питань, пов’язаних з війною, Сумського державного університету та ГО «Сумська молодіжна організація “Ліцей”» представили заняття про волонтерство як інструмент соціальної згуртованості. Команда акцентувала на тому, що волонтерство під час війни — це не лише допомога окремим людям, а й спосіб підтримувати зв’язки в громаді, формувати довіру та посилювати здатність людей діяти разом.

Апробація в умовах, наближених до реальної роботи

Особливістю Другої Школи стало те, що команди працювали в максимально наближених до реальності умовах. Під час занять учасники й учасниці інших команд моделювали різні типи поведінки, з якими тренери можуть зіткнутися у громадах: надмірну активність, скепсис, незручні запитання, жарти, незацікавленість, спроби перебивати або переводити розмову в інший бік.

Для команд це стало важливою частиною навчання. Для успішного заняття мало розробити його сценарій — важливо під час його проведення утримувати увагу авдиторії, не втрачати логіку, реагувати на опір, залишатися коректними в дискусії та водночас не відходити від навчальної мети. До звичних освітніх викликів додавалися й обставини, добре знайомі всім українським заходам під час війни: повітряні тривоги, необхідність переривати роботу, переходити в укриття, а потім повертатися до обговорення складних тем.

Після кожної апробації команди отримували розгорнутий зворотний зв’язок від експерток і колег. Обговорювали як зміст заняття, так і його структуру, темп, логіку вправ, якість інструкцій, роботу з авдиторією, використання прикладів та чутливість до досвіду людей, для яких ці заняття створюються.

Школа Street Law дала можливість перенести розроблені заняття з текстового сценарію у формат живої взаємодії та зрозуміти, де потрібно скоротити теоретичний блок, де додати практичний приклад, де змінити запитання, а де — посилити фінальний алгоритм дій для учасників і учасниць майбутніх заходів.

Травма-інформований підхід як частина правопросвіти

Окрему увагу під час Школи приділили роботі з людьми, чий досвід пов’язаний із війною, втратою, переміщенням або іншими травматичними подіями. Лідерки та лідери команд познайомилися з роботою Центру психологічної підтримки Донецького державного університету внутрішніх справ і долучилися до практичного обговорення того, як інтегрувати принципи травма-інформованого підходу у правопросвітню діяльність. Для програми Street Law це має принципове значення. Правова інформація може бути корисною лише тоді, коли вона подана безпечно, зрозуміло й з повагою до досвіду людей.

Тому під час Школи команди говорили не лише про те, що саме потрібно пояснювати людям, а й про те, як це робити: як не посилювати напругу, як уникати стигматизації, як формулювати питання, як реагувати на емоційні відповіді та як дбати про безпеку авдиторії й самих тренерів.

Що далі

Після Другої Школи команди доопрацьовуватимуть свої заняття з урахуванням отриманих рекомендацій. Наступний крок — проведення правопросвітніх заходів у громадах для молоді, ВПО, ветеранів, родин військових та інших груп населення.

Заняття, які були апробовані у Кропивницькому, стануть основою для занять для людей, де команди розповідатимуть про права людини, доступні механізми захисту, можливості взаємодії з інституціями, безпечну поведінку, соціальну згуртованість і підтримку одне одного в умовах війни.

Дякуємо командам за енергію, включеність та готовність працювати з такими важливими темами! Також висловлюємо щиру вдячність Донецькому державному університету внутрішніх справ за гостинність, підтримку та створення комфортних умов для роботи учасників і учасниць Школи.

Програма «Школи Street Law» проводиться в межах Програми «Інфраструктура прав людини для України» (2025–2027), яка фінансується урядом Швеції через Шведське агентство з питань міжнародної співпраці та розвитку (Sida), та реалізується Інститутом прав людини та гуманітарного права імені Рауля Валленберга за участі Асоціації юридичних клінік України як виконавчої партнерки.

Юридичні клініки в умовах євроінтеграції: підсумки Наукового форуму АЮКУ

Для юридичних клінік практика часто стає початком дослідження. Робота з клієнтами, взаємодія з громадами, правопросвітні проєкти та нові суспільні виклики породжують запитання, на які не завжди є готові відповіді. Саме тому важливою складовою діяльності юридичних клінік є наукові дослідження проблем, з якими вони працюють, пошук нових підходів та обмін напрацьованим досвідом із колегами.

Ці питання стали центральними для Наукового форуму Асоціації юридичних клінік України «Правова допомога та правопросвіта: місія юридичних клінік у системі захисту прав людини в контексті євроінтеграції», який відбувся 11–12 червня 2026 року у Вінниці на базі Юридичної клініки імені Миколи Удода Донецького національного університету імені Василя Стуса.

Форум зібрав понад 30 представників/ць юридичних клінік України, науковців/иць, студентів/ок, міжнародних експертів/ок та партнерів/ок Асоціації. Особливістю Форуму стало поєднання наукової дискусії з професійним діалогом про розвиток юридичних клінік. Учасники та учасниці обговорювали актуальні дослідження та практики, а також підбивали підсумки року та визначали пріоритети подальшого розвитку клінічного руху.

Участь у Форумі стала завершальним етапом комплексної програми підвищення кваліфікації для кураторів і кураторок юридичних клінік. Упродовж кількох місяців учасники та учасниці програми працювали над питаннями управління юридичними клініками, захисту прав людини, правопросвіти, міжнародного співробітництва та розвитку інституційної спроможності. Форум дав можливість підсумувати отриманий досвід та представити власні напрацювання.

Розвиток мережі юридичних клінік

Перший день Форуму був присвячений розвитку мережі юридичних клінік України, її досягненням, викликам та перспективам. Голова АЮКУ Юлія Ломжець представила результати діяльності Асоціації за рік, розповіла про ключові зміни в клінічному русі та пріоритети, які сьогодні визначають його подальший розвиток.

Сьогодні мережа АЮКУ об’єднує понад 60 юридичних клінік, більше 220 викладачів та понад 1000 студентів. Така мережа потребує постійної підтримки та спільних підходів до якості клінічної освіти. Саме тому серед ключових напрямів роботи АЮКУ у 2025 році було впровадження оновлених Стандартів діяльності, запуск системи онлайн-моніторингу та інші інструменти розвитку мережі. Упродовж року Асоціація провела кілька масштабних студентських конкурсів та стажувань, а також розвивала міжнародні партнерства. Зокрема, АЮКУ стала співорганізаторкою Всесвітньої конференції Global Alliance for Justice Education (GAJE), започаткувала партнерство з британською організацією CLEO, а також продовжувала реалізацію спільних проєктів з міжнародними партнерами.

Ще однією приємною подією Форуму стало поповнення мережі АЮКУ: до Асоціації приєдналися три нові юридичні клініки:

Важливою частиною програми Форуму стала презентація результатів післяаналітичного дослідження «Юридичні клініки правничих шкіл України: досвід, проблеми та міжнародні партнерства». Огляд, підготований Лілією Амелічевою, Юлією Саєнко, Юлією Ломжець, став продовженням дослідження, проведеного у 2025 році, та дозволив оцінити, як юридичні клініки впроваджують попередні рекомендації, які практики виявилися найбільш ефективними та які виклики залишаються актуальними для клінічного руху. Дослідження показало, що юридичні клініки активно долучаються до професійного навчання, дедалі частіше працюють із проєктами та шукають міжнародні партнерства.

На основі отриманих результатів команда дослідниць також представила дорожню карту розвитку юридичних клінік України — практичний інструмент, який окреслює можливі траєкторії розвитку юридичної клініки від етапу створення до формування сталої інституції, інтегрованої в освітній процес, правозахисну діяльність та життя громади.

Міжнародний досвід і партнерства

Окремий блок Форуму був присвячений міжнародному досвіду розвитку юридичних клінік та пошуку рішень для викликів, з якими стикається клінічна освіта в різних країнах.

Представниця Інституту прав людини та гуманітарного права імені Рауля Валленберга Галина Кохан презентувала програму «Інфраструктура прав людини для України» (2025–2027), спрямовану на підтримку правозахисних інституцій, університетів та громад у процесі відновлення України та її європейської інтеграції. Окрему увагу вона приділила співпраці Інституту з Асоціацією юридичних клінік України, розвитку правозахисного підходу в клінічній освіті, впровадженню травмаінформованих підходів у роботі клінік та можливостям професійного розвитку для українських дослідників і викладачів.

Арман Гаспарян представив досвід Вірменії, де сьогодні функціонує мережа з 12 юридичних клінік. Його виступ був присвячений викликам, з якими стикається клінічний рух країни: обмеженим ресурсам, необхідності кращої координації між клініками, відсутності формалізованої асоціації та пошуку балансу між освітньою функцією юридичних клінік і наданням безоплатної правової допомоги. Водночас вірменський досвід продемонстрував, що юридичні клініки дедалі активніше стають важливими учасниками системи захисту прав людини та правової підтримки вразливих груп населення.

Ченге Хамадзіріпі поділилася історією розвитку юридичних клінік Зімбабве — від окремих волонтерських ініціатив до створення національної Асоціації університетських юридичних клінік (ZULCA). Особливий інтерес викликав досвід адвокації інтересів юридичних клінік перед університетами та професійними регуляторами, завдяки якому вдалося посилити визнання клінічної освіти, покращити умови роботи клініцистів та розширити можливості для практичного навчання студентів. Окремо йшлося про роль професійних об’єднань у забезпеченні сталого розвитку клінічного руху.

Попри відмінності в національних контекстах, виступи міжнародних спікерів продемонстрували, що юридичні клініки в різних країнах стикаються зі схожими питаннями: забезпечення якості клінічної освіти, інституційне визнання їхньої діяльності, пошук сталих моделей фінансування тощо. Відтак міжнародний обмін досвідом залишається одним із важливих ресурсів розвитку юридичних клінік в Україні.

Досліджуючи практику юридичних клінік

Наукова частина Форуму була присвячений дослідженням і практикам, що виникають із повсякденної роботи юридичних клінік. Тематика виступів учасників та учасниць охоплювала питання прав людини, доступу до правосуддя, підтримки вразливих груп населення, а також розвиток юридичних клінік як освітніх і правозахисних інституцій. Доповідачі говорили про те, як клініки реагують на виклики війни, працюють із ветеранами та ВПО, впроваджують антидискримінаційні підходи, розвивають правопросвіту та готують студентів до професійної діяльності. Серед доповідачів були науковці, керівники юридичних клінік, студенти, які представили власне бачення сучасної клінічної освіти та поділилися досвідом участі в роботі юридичних клінік.

Юлія Ломжець представила доповідь про права людини у вищій освіті та роль юридичних клінік у формуванні правозахисної культури в університетському середовищі. Людмила Руденко зосередилася на правопросвіті як важливому елементі забезпечення доступу до правосуддя відповідно до європейських стандартів. Сергій Саінчин поділився досвідом правової підтримки ветеранів та особливостями роботи юридичних клінік із цією категорією клієнтів. Вікторія Орел розглянула питання юридичної аргументації студентів-консультантів та особливості комунікації з клієнтами. Лілія Амелічева представила результати роботи та досліджень щодо правової і правопросвітньої допомоги внутрішньо переміщеним особам.

У межах другої панелі Олена Кононець проаналізувала взаємодію юридичних клінік із системою безоплатної правничої допомоги та адвокатурою. Софія Шутяк звернула увагу на проблеми правового регулювання відходів руйнації та можливу роль юридичних клінік у цих процесах. Юлія Матвєєва презентувала антидискримінаційний підхід у діяльності юридичних клінік та його практичне значення для роботи зі студентами й клієнтами. Владислав Літвінов представив погляд студентів на сучасну юридичну клініку та її значення для професійного розвитку майбутніх правників. Катерина Калаченкова порушила тему участі юридичних клінік у реалізації принципів Європейського зеленого курсу та їхньої ролі у вирішенні нових суспільних викликів в умовах цифровізації.

Результати

Дводенна програма Форуму продемонструвала, що юридичні клініки сьогодні стають учасниками суспільних змін, реагують на наслідки війни, працюють із ветеранами та внутрішньо переміщеними особами, розвивають правопросвітні ініціативи, впроваджують підходи, засновані на правах людини, та формують нові напрями співпраці на національному й міжнародному рівнях. Водночас перед юридичними клініками залишаються спільні виклики: забезпечення сталого розвитку, посилення інституційної спроможності, інтеграція клінічної освіти в освітній процес, розвиток міжнародних партнерств і пошук ефективних відповідей на нові суспільні потреби. Саме тому обмін досвідом, спільні дослідження та професійний діалог залишаються важливими інструментами розвитку клінічного руху.

Серед практичних результатів Форуму — підготовка збірника наукових тез, презентація результатів післяаналітичного дослідження юридичних клінік України та дорожньої карти розвитку юридичних клінік. Разом вони формують основу для подальших професійних дискусій, адвокаційної роботи та розвитку клінічного руху в Україні.

Форум проводиться в межах Програми «Інфраструктура прав людини для України» (2025–2027), яка фінансується урядом Швеції через Шведське агентство з питань міжнародної співпраці та розвитку (Sida) та реалізується Інститутом прав людини та гуманітарного права імені Рауля Валленберга за участі Асоціації юридичних клінік України як виконавчої партнерки.

UP 2026: проєктні рішення, практичні кейси та досвід для майбутніх правників

19-20 травня 2026 року в Києві відбувся фінал Міжнародного стажування для студентів юридичних клінік «UP 2026» на тему «Людиноцентрична публічна служба: європейські стандарти, регіональна політика та інноваційні моделі управління». Організаторами стажування стали Асоціація юридичних клінік України та Національне агентство України з питань державної служби. До фіналу пройшли шість команд, які показали найкращі результати під час наукового етапу стажування. Протягом двох днів учасники й учасниці працювали з практичними кейсами, презентували власні проєктні рішення та обговорювали виклики, пов’язані з роботою публічної служби й розвитком громад.

У фінальній частині стажування взяли участь команди :

«Legal Unity UA» (Юридична клініка Харківського національного університету внутрішніх справ);
«Вектор змін» (Юридична клініка «Veritas» Чорноморського університету імені Петра Могили);
«Звʼязок поколінь» (Юридична клініка ім. Миколи Удода Донецького національного університету імені Василя Стуса);
«Крапля» (Юридична клініка «Veritas» Чорноморського університету імені Петра Могили;
«Титани права» (Юридична клініка Харківського національного університету внутрішніх справ);
Команда «Убунту» (Юридична клініка Львівського національного університету імені Івана Франка).

Однією зі складових фіналу став воркшоп Юлії Ломжець, голови Асоціації юридичних клінік України, в межах якого учасники й учасниці говорили про стейкхолдерів у громадських та соціальних проєктах: хто впливає на реалізацію ініціатив, як будувати взаємодію між різними групами та чому без цього навіть хороші ідеї часто не працюють у громадах. Під час практичного блоку команди складали карти стейкхолдерів і аналізували їхній вплив на реалізацію окремих проєктів.

Окремою частиною фінального етапу стала робота над кейсом чоловіка з розладом аутичного спектру, який намагався зареєструвати ФОП, але зіткнувся з барʼєрами у доступі до адміністративних послуг. Для команд це стало можливістю подивитися ширше на, здавалося б, звичну адміністративну процедуру, — через питання доступності державних сервісів, безбарʼєрності, розумного пристосування та недискримінації. Команди пропонували різні підходи до вирішення ситуації: частина учасників та учасниць робила акцент на міжнародних стандартах і правах людини, інші — на практичних змінах у роботі ЦНАПів, алгоритмах підтримки та конкретних кроках, які може зробити людина в подібній ситуації.

Після презентацій команди отримали зворотний звʼязок від суддів та експертів. Зокрема, йшлося про те, які особливості функціонування системи публічних послуг важливо враховувати у таких кейсах, як працює політика безбарʼєрності в Україні та чому доступність сервісів — це базова умова роботи публічної служби.

У фіналі команди також презентували своє домашнє завдання — проєктні заявки, в яких учасники та учасниці пропонуваkи практичні рішення для місцевих громад у сфері захисту прав людини, прозорості, відповідальності та соціальної згуртованості:

Команда «Legal Unity UA» (Юридична клініка Харківського національного університету внутрішніх справ) запропонувала проєкт онлайн платформи правової підтримки для громад, яка допоможе людям швидше отримувати юридичні консультації та відповіді на поширені питання.
Команда «Вектор змін» (Юридична клініка «Veritas» Чорноморського університету імені Петра Могили) розробила ідею чат-бота для молоді та студентів ВПО, де можна буде швидко знайти інформацію про права, пільги, роботу, навчання та адаптацію в новій громаді.
Команда «Звʼязок поколінь» (Юридична клініка ім. Миколи Удода Донецького національного університету імені Василя Стуса) працювала над проєктом навчання людей старшого віку користуванню державними електронними сервісами та цифровими інструментами.
Команда «Крапля» (Юридична клініка «Veritas» Чорноморського університету імені Петра Могили) запропонувала створити цифрову мапу джерел питної води з інформацією про якість води та доступні точки набору у громаді.
Команда «Титани права» (Юридична клініка Харківського національного університету внутрішніх справ)представила проєкт безпечного простору для дітей і підлітків, де можна буде отримати психологічну підтримку, правову допомогу та пройти тренінги з безпеки.
Команда «Убунту» (Юридична клініка Львівського національного університету імені Івана Франка) запропонувала модель співпраці громад, органів місцевого самоврядування та юридичних клінік для того, щоб люди могли простіше отримувати первинну правову допомогу та консультації.

Для багатьох учасників і учасниць це був перший досвід, коли потрібно було не лише придумати ідею, а й пояснити, як вона працюватиме на практиці: де шукати партнерів, як планувати діяльність і що робити, щоб рішення відповідало реальним потребам громади.

Виступи команд оцінювали представниці організацій та інституцій, які працюють у сферах публічного управління, прав людини, розвитку громад та інституційних змін:

Галина Кохан — програмна менеджерка Інституту прав людини і гуманітарного права імені Рауля Валленберга;

Юлія Ломжець — голова Асоціації юридичних клінік України;  

Катерина Дацко — виконавча директорка ГО «Фундація інституційного розвитку».

Анастасія Миркєєва — державна експертка експертної групи з питань стратегічного розвитку управління персоналом Генерального департаменту з питань управління персоналом на державній службі та в органах місцевого самоврядування НАДС;

Олена Ковтун — начальниця управління міжнародного співробітництва, економічного аналізу та стратегічних комунікацій Боярської міської ради.

Цьогоріч найбільшу кількість балів за результатами двох фінальних днів отримала команда «Убунту» з Юридичної клініки Львівського національного університету імені Івана Франка. До складу командиувійшли Марта Матвіїв та Владислав Фартушок.

Головним призом для переможців стане стажування в Міністерстві розвитку громад та територій України.

Вітаємо команду-переможницю та дякуємо всім учасникам і учасницям фіналу за роботу, ідеї та увагу до проблем, із якими громади стикаються щодня.

Дякуємо суддям за професійність та бажання ділитися досвідом із майбутніми фахівцями й фахівчинями.

Дякуємо партнерам стажування за підтримку програми та можливість для студентів юридичних клінік працювати з практичними кейсами, обговорювати реальні виклики публічної служби й тестувати власні рішення у сфері розвитку громад та доступності послуг.

Стажування проводиться в межах Програми «Інфраструктура прав людини для України» (2025–2027), яка фінансується урядом Швеції через Шведське агентство з питань міжнародної співпраці та розвитку (Sida), та реалізується Інституту прав людини і гуманітарного права імені Рауля Валленберга за участі Асоціації юридичних клінік України як виконавчої партнерки.

Міжнародний науковий форум АЮКУ: роль юридичних клінік у захисті прав людини

Асоціація юридичних клінік України запрошує представників та представниць юридичних клінік взяти участь у Міжнародному науковому форумі «Правова допомога та правопросвіта: місія юридичних клінік у системі захисту прав людини в контексті євроінтеграції». Форум відбудеться 11-12 червня 2026 р. на базі Юридичної клініки ім. Миколи Удода Донецького національного університету імені Василя Стуса (м.Вінниця).

Завдання Форуму — спільно визначити нові орієнтири для юридичних клінік у сферах захисту прав людини, правопросвіти та правничої освіти. Говоритимемо про роботу юридичних клінік в умовах війни, дієві механізми підтримки вразливих груп, а також про розвиток клінічної науки як аналітичної бази для оновлення юридичної освіти.

Програма Форуму поєднає кілька напрямів роботи. Традиційно учасники й учасниці обговорять діяльність Асоціації, розвиток мережі юридичних клінік, міжнародні партнерства, досвід клінік у 2025–2026 роках. Окрім того, Форум матиме повноцінну наукову складову — із тематичними панелями, фаховими дискусіями та обговоренням підходів до правопросвіти, захисту прав людини й розвитку юридичної клінічної науки.

Тематичні напрями Форуму:

забезпечення прав людини в контексті правопросвітницької діяльності юридичних клінік в умовах євроінтеграції;
соціально-правовий вимір захисту прав людини в умовах війни: інклюзивність і допомога вразливим категоріям;
роль юридичних клінік у формуванні моделей правозахисту у вищій освіті та розвитку юридичної клінічної науки.

Тези доповідей учасників та учасниць увійдуть до електронного збірника.

Форум проходитиме у змішаному форматі. Очна частина Форуму відбудеться у Вінниці, до участі ми запросимо 20 представників та представниць юридичних клінік. Усі охочі можуть приєднатися онлайн через ZOOM.

Для участі у Форумі необхідно до 29 травня 2026 року заповнити реєстраційну форму: https://forms.gle/PgJh6KoEoVwrYmpL6. Запрошення для очної участі будуть надіслані не пізніше 2 червня.

Деталі – в інформаційному листі.

Міжнародний науковий форум проводиться в межах Програми «Інфраструктура прав людини для України» (2025–2027), яка фінансується урядом Швеції через Шведське агентство з питань міжнародної співпраці та розвитку (Sida), та реалізується Інститутом прав людини та гуманітарного права імені Рауля Валленберга за участі Асоціації юридичних клінік України як виконавчої партнерки.

Травнева школа АЮКУ: як юридичні клініки посилюють спроможність допомагати захисникам, ветеранам та ВПО

14-16 травня 2026 року у Львові на базі Українського католицького університету відбулася Травнева школа для кураторів та кураторок юридичних клінік «Правова допомога захисникам та внутрішньо переміщеним особам». Школа стала частиною програми підвищення кваліфікації Асоціації юридичних клінік України та була організована, щоб посилити спроможність юридичних клінік працювати з правовими запитами військовослужбовців, ветеранів, внутрішньо переміщених осіб і членів їхніх сімей, а також сприяти розвитку професійних компетентностей кураторів і кураторок, які організовують цю роботу.

Упродовж трьох днів учасники та учасниці працювали над питаннями організації спеціалізованих юридичних клінік, особливостями консультування військовослужбовців, ветеранів та членів їхніх сімей, механізмами відшкодування шкоди, а також підходами до роботи з клієнтами, які перебувають у кризовому стані.

Однією з ключових тем Школи стала спеціалізація юридичних клінік. Під час воркшопу, присвяченого досвіду Юридичної клініки УКУ, Христина Ковцун розповіла про модель клініки, яка з 2017 року спеціалізується на наданні правової допомоги військовослужбовцям і ветеранам. Учасники та учасниці обговорили підходи до організації роботи спеціалізованих юридичних клінік, підготовки студентів-консультантів, ведення справ та розвитку міжсекторальних партнерств. Значну увагу було приділено практичним викликам роботи з військовослужбовцями, ветеранами та членами їхніх сімей, зокрема питанням формування довіри, ефективної комунікації та супроводу емоційно складних справ.

Практичний блок Травневої школи щодо надання правової допомоги військовослужбовцям та членам їхніх сімей був побудований навколо реальних категорій справ, з якими сьогодні працюють юридичні клініки. Учасники аналізували питання проходження військової служби, проходження військово-лікарських комісій та оскарження їхніх рішень, соціального забезпечення, виплат у разі загибелі чи зникнення безвісти військовослужбовця, а також правового супроводу родин військовополонених. Окрему увагу було приділено алгоритмам роботи з документами, типовим проблемам у справах цієї категорії та доступним ресурсам для консультантів.

Важливою складовою Школи стали воркшопи, присвячені комунікації та кризовому консультуванню. Учасники працювали з принципами травма-чутливого підходу в юридичній клініці, обговорювали, як забезпечити безпечний простір для клієнта, вибудовувати довіру, підтримувати людину у кризовому стані та водночас зберігати професійні межі. Значну увагу було приділено практичним ситуаціям взаємодії з ветеранами, військовослужбовцями та родинами загиблих, коли правова консультація нерозривно поєднується з необхідністю чутливої комунікації.

Окремий тематичний блок навчання, який провела Людмила Руденко, стосувався встановлення фактів, що мають юридичне значення в умовах воєнного стану. Під час воркшопу учасники та учасниці розглянули особливості судових процедур щодо встановлення фактів народження та смерті на тимчасово окупованих територіях, підтвердження родинних відносин, утримання, спільного проживання та інших юридичних фактів, від яких залежить отримання соціальних гарантій, спадкових прав або одноразової грошової допомоги. Значна частина роботи була присвячена аналізу актуальної судової практики та процесуальних особливостей таких справ.

Завершальний день Школи був присвячений питанням компенсації за пошкоджене та зруйноване майно, роботі механізму «єВідновлення» та Міжнародного реєстру збитків. Учасники та учасниці детально розібрали законодавчі механізми компенсації, алгоритми супроводу заявників, типові проблеми при отриманні відшкодування та можливості судового захисту прав постраждалих осіб. Особливу увагу було приділено ролі юридичних клінік у консультуванні громадян щодо фіксації збитків та використання національних і міжнародних механізмів захисту.

Травнева школа підсумувала черговий етап програми підвищення кваліфікації для кураторів і кураторок юридичних клінік. Упродовж трьох днів учасники та учасниці працювали над актуальними питаннями надання правової допомоги військовослужбовцям, ветеранам, внутрішньо переміщеним особам та членам їхніх сімей, аналізували практичні кейси й обмінювалися досвідом роботи.

Навчання дозволило поглибити знання щодо найбільш поширених категорій справ, пов’язаних із наслідками війни, удосконалити підходи до консультування клієнтів у складних життєвих обставинах, а також ознайомитися з новими інструментами та механізмами захисту прав постраждалих. Напрацювання Школи допоможуть юридичним клінікам ефективніше реагувати на запити клієнтів і посилювати якість правової допомоги, яку вони надають у своїх громадах.

Програма підвищення кваліфікації проводиться в межах Програми «Інфраструктура прав людини для України» (2025–2027), яка фінансується урядом Швеції через Шведське агентство з питань міжнародної співпраці та розвитку (Sida), та реалізується Інститутом прав людини та гуманітарного права імені Рауля Валленберга за участі Асоціації юридичних клінік України як виконавчої партнерки

Знання, що стануть дією: завершився перший модуль «Шкіл Street Law 2026»

24 квітня у Луцьку завершився перший навчальний модуль Програми «Школи Street Law 2026», який об’єднав 10 міжсекторних команд юридичних клінік і громадських організацій з різних регіонів України. Впродовж чотирьох інтенсивних днів куратор(к)и та студент(к)и юридичних клінік разом із партнерами з громадського сектору навчалися працювати з темами, які згодом стануть основою правопросвітницьких заходів у громадах.

Стратегічна мета: від навчання до змін у громадах

«Школи Street Law 2026» створені для того, щоб посилити правову обізнаність і спроможність людей, які постраждали від війни, та підтримати громади через якісну правопросвіту. Програма спрямована на підготовку команд, які проводитимуть навчання для молоді, ВПО, ветеранів, родин військових та інших груп, допомагаючи людям краще орієнтуватися у своїх правах і можливостях захисту цих прав.

Під час навчання команди опанували методику Street Law (практичне право), поглибили розуміння прав людини, тем відновлення після війни, соціальної згуртованості та травма-інформованого підходу. Окрему увагу приділили тому, як адаптувати складні правові теми до потреб конкретних авдиторій і зробити навчання практичним та доступним.

За словами Юлії Саєнко, експертки АЮКУ, координаторки Програми «Школи Street Law 2026», цей етап допоміг сформувати спільне бачення того, як правопросвіта може реально працювати для людей у громадах.

«Ми прагнемо, щоб юридична допомога вийшла за межі кабінетів і стала максимально доступною для тих, хто найбільше її потребує. Наша мета — дати командам практичні інструменти та інтерактивні методики, які допоможуть говорити про складні правові виклики зрозумілою мовою. Перший модуль продемонстрував неймовірну синергію між юридичними клініками та громадським сектором. Тепер команди готові йти в громади, проводити моніторинг запитів і розробляти власні правопросвітницькі заняття, які базуватимуться на довірі та розумінні потреб людей. Це лише початок великого шляху до посилення правової спроможності українців у цей складний час».

Зміст навчання та робота з тренерами

Програма була розділена на чотири тематичні блоки, кожен із яких відповідав ключові завдання майбутньої роботи команд: як навчати, про що говорити з людьми, як працювати з чутливими темами та будувати довіру під час взаємодії.

Інструментарій Street Law. Разом із Юлією Матвєєвою, керівницею Правничої клініки НаУКМА, команди розбирали методику Street Law і вчилися будувати заняття з активним залученням людей. Учасники та учасниці зробили огляд найпоширеніших інтерактивних методик, розібрали структуру занять та навчилися враховувати контекст авдиторії ще на етапі підготовки.

Права людини та доступність. Блок, проведений Сергієм Собко-Буровим, керівником Освітнього дому прав людини у Чернігові, та Яною Собко-Буровою, експерткою Освітнього дому прав людини у Чернігові, був присвячений засадничим принципам прав людини та методам їх захисту в умовах війни. Учасники та учасниці розбирали, як права людини визначають обсяг і зміст обовʼязків держави, де проходить межа між допустимим обмеженням і порушенням прав, та як застосовувати трискладовий тест для оцінки різних ситуацій, зокрема перевіряти, чи має обмеження прав людини законну підставу, чи переслідує легітимну мету та чи є необхідним і пропорційним. Окрему увагу приділили «простій мові» (Plain Language) та формату легкого читання як інструментам безбар’єрності, що роблять правову інформацію доступною для найширшої авдиторії.

Перехідне правосуддя та згуртованість. Разом з Ольгою Котюк, аналітикинею збройних конфліктів та спеціалісткою з перехідного правосуддя, команди опрацьовували механізми переходу суспільства від війни до миру, де правосуддя включає не лише покарання винних, а й відновлення довіри, пошук правди та роботу з пам’яттю. Учасники й учасниці більше дізналися про досвід країн, які проходили складний шлях після конфліктів, та обговорювали, які уроки з цього досвіду можуть бути корисними для України.

Цей блок доповнила тема соціальної згуртованості, над якою команди працювали разом з Альоною Матвійчук, медіаторкою, тренеркою, фасилітаторкою, експерткою з розвитку громад та громадських організацій. Учасники й учасниці краще зрозуміли, що об’єднує громади, що створює напругу, як оцінювати реальні потреби людей і як працювати з чутливими темами через діалог, співпрацю та пошук спільних рішень.

Травма-інформований підхід. Психотерапевтка Марта Гладій говорила з командами про те, як комунікувати з людьми, які пережили втрати, окупацію, переміщення чи інший травматичний досвід, не завдаючи додаткової шкоди. Учасники й учасниці навчилися краще розпізнавати прояви травми в поведінці, будувати безпечну взаємодію та дбати про психологічну безпеку — як учасників заходів, так і самих тренерів.

Окрему сесію експертка провела для лідерів та лідерок команд. Саме вони надалі працюватимуть із представниками місцевої влади та надавачами соціальних послуг щодо впровадження травма-інформованого підходу у громадах.

Що далі?

Завершенням модуля стало «картування» (Mapping) громад. Учасники й учасниці проаналізували екосистему організацій та інституцій у своїх регіонах, розпочали пошук каналів комунікації з молоддю, ВПО, ветеранами та іншими цільовими авдиторіями. Окрім аналітичної роботи, команди вже напрацювали перелік пріоритетних тем для майбутніх правопросвітницьких занять, з якими вони згодом вирушать у громади.

Наступний етап — міжсесійний практичний період, який триватиме до середини літа 2026 року. У цей час команди досліджуватимуть, з якими правовими питаннями та труднощами найчастіше стикаються люди у громадах, уточнюватимуть потреби цільових груп і розроблятимуть власні сценарії занять у форматі Street Law. Паралельно учасники проходитимуть онлайн-сесії, отримуватимуть зворотний зв’язок від тренерів і тестуватимуть свої напрацювання.

У вересні–жовтні 2026 року команди перейдуть до практичного впровадження: кожна проведе офлайн-заходи у громадах. Це будуть правопросвітницькі заняття для молоді, ВПО, ветеранів, родин військових та інших груп, підготовлені з урахуванням реальних потреб людей і місцевого контексту. Саме на цьому етапі напрацьовані під час навчання підходи й інструменти почнуть працювати на практиці — у взаємодії з людьми та громадами.

Березнева школа для кураторів юридичних клінік: підходи до роботи в умовах війни

26–28 березня 2026 року на базі Українського католицького університету відбулася Березнева школа для кураторів і кураторок юридичних клінік «Ефективна юридична клініка в умовах війни: програма розвитку та управління». Вона зібрала понад 25 представників юридичних клінік з різних закладів вищої освіти України — людей із різним досвідом, але схожими запитами щодо роботи клінік в сучасних умовах. Школа дала можливість обмінятися практиками, переглянути підходи до роботи юридичних клінік і знайти рішення, які можна застосувати в щоденній діяльності.

Про Програму

Березнева школа є першим етапом програми підвищення кваліфікації для кураторів і кураторок юридичних клінік, яку проводить Асоціація юридичних клінік України у партнерстві з Інститутом прав людини та гуманітарного права імені Рауля Валленберга.

Загалом програма охоплює 90 годин навчання і складається з трьох взаємопов’язаних етапів: березневої школи, тематичної травневої школи та наукового форуму. Вона спрямована на посилення спроможності юридичних клінік у роботі в умовах воєнного стану й поєднує навчання, роботу з кейсами та аналітичну складову, щоб учасники могли обмінятися досвідом, дізнатися про нові підходи у роботі юридичних клінік та адаптувати їх до своєї практики.

Три дні навчального інтенсиву

Зміст Березневої школи вибудовувався довкола ключових напрямів роботи юридичних клінік — від управління і організації процесів до взаємодії з клієнтами, етичних рішень, правопросвіти і комунікації. Упродовж трьох днів учасники та учасниці говорили не так про «ідеальну модель» юридичної клініки, як про реальну роботу з її обмеженнями, складними ситуаціями і постійною потребою балансувати.

Однією з центральних тем стала роль юридичної клініки й питання, з якими вона стикається у щоденній практиці: як поєднати навчальну складову з наданням правової допомоги, як будувати роботу команди, як реагувати на обмеження, які задає контекст війни. У цих обговореннях чітко звучало: ефективність клініки починається з розуміння того, навіщо вона працює і яку цінність створює — для студентів, для клієнтів, для закладу освіти.

Чимало уваги приділили тому, що часто залишається «за кадром» — організаційним рішенням. Цей тематичний блок Школи провели представниці Юридичної клініки Українського католицького університету — керівниця клініки, членкиня Правління АЮКУ Христина Ковцун та кураторка клініки, експертка АЮКУ Марта Цимбала. Спікерки поділилися досвідом налагодження документообігу в своїй юридичній клініці й показали, як у цьому допомагають технології.

Йшлося про дуже практичні речі: як організувати роботу зі справами та заходами так, щоб не губилася інформація, як розподіляти ролі в команді, як вибудувати процеси, які не залежать від однієї людини. Учасники й учасниці розбирали конкретні інструменти, співвідносили їх зі своїми можливостями і обговорювали, як ці рішення працюють у різних умовах. При цьому прозвучала важлива думка: технології не замінюють куратора, але змінюють його роль — роблять її більш управлінською і такою, що потребує системного бачення всієї роботи клініки.

Окремий блок розмови стосувався етики. Здавалося б, знайомі принципи у клінічному середовищі часто потребують додаткового осмислення. Під час тематичної сесії, яку провела керівниця Правничої клінік НаУКМА, членкиня Правління АЮКУ Юлія Матвєєва, йшлося про ситуації, де немає однозначних відповідей: в яких випадках юридична клініка має право відмовити клієнту, де проходить межа відповідальності студентів, як вибудовувати взаємодію з іншими надавачами правової допомоги тощо. Додатковий вимір цьому обговоренню додала тема штучного інтелекту — чи не найпалкіші дискусії стосувалися того, як використовувати ШІ у роботі так, щоб він підсилював процес, а не підміняв навчання.

«Особливо відгукнулася секція «Етичні стандарти діяльності правничих клінік: від конфіденційності до використання ШІ». Вона чітко підсвітила: класичні принципи юридичної етики нікуди не зникають, але в цифрову епоху вони звучать по-новому. Конфіденційність, доброчесність, відповідальність — це вже не лише про людей, а й про технології, з якими ми працюємо», — прокоментував Валентин Підгородецький, учасник Школи, керівник навчальної лабораторії «Юридична клініка» Державного податкового університету.

Важливою частиною школи стала робота з клієнтом, й своїм досвідом у цій сфері ділилася керівниця Юридичної клініки Сумського державного університету, членкиня Правління АЮКУ Людмила Руденко. Учасники й учасниці говорили про те, як навчати студентів інтерв’юванню і консультуванню, як готувати їх до взаємодії з різними типами клієнтів, як допомогти їм почуватися впевнено у складних ситуаціях. Йшлося як про загальні засади, так і про конкретні підходи, які допомагають структурувати розмову з клієнтом, уточнювати запит і не втрачати фокус під час роботи з кейсом.

Цю розмову доповнила тема психологічних аспектів роботи юридичної клініки. Експертка АЮКУ Марія Ципʼящук розповіла про те, в яких напрямках роботи юридичної клініки і як саме варто враховувати знання психології. Особливий акцент був на травма-інформованому підході і тому, як досвід війни змінює спосіб, у який люди говорять, реагують і приймають рішення. Для юридичних клінік це означає потребу вибудовувати взаємодію більш уважно: без тиску, без очікування «правильних» реакцій, із урахуванням стану людини і її досвіду.

Водночас увага була і до самих консультантів — до того, як працювати з навантаженням, зберігати ресурс і не ігнорувати власний стан. Окремо Марія підкреслила, що існує ризик вторинної травматизації, коли через постійну роботу зі складними історіями змінюється емоційний стан самого консультанта/ки.

«Найбільшу увагу привернули лекції щодо документообігу та психологічних аспектів роботи юридичної клініки. Перша — як спосіб організації необхідної щоденної поточної роботи, а друга — як цікава, мабуть, багатьом слухачам, дисципліна про розуміння людської природи загалом та у контексті роботи юридичної клініки», — поділився враженням Сергій Степанов, учасник Школи, заступник керівника Юридичної клініки Донецького державного університету внутрішніх справ.

Ще один важливий напрям роботи юридичних клінік — правопросвіта — також став частиною програми Школи. Учасники працювали з різними форматами і підходами, розбирали, як зробити заняття змістовними і при цьому тримати увагу авдиторії. Марія Ципʼящук, яка провела цю секцію, зосередилася на інтерактивних методах і на тому, як підготувати студентів до роботи з різними цільовими групами. Окрім формату правопросвітницьких занять, обговорили й внутрішню їх логіку: як вибудувати взаємодію, як тримати динаміку, як реагувати на непередбачувані ситуації під час заняття. Учасники й учасниці мали змогу спробувати окремі методи на практиці й подивитися, як вони працюють у реальному процесі навчання.

Комунікаційна менеджерка АЮКУ Наталія Шелудякова запросила учасників та учасниць провести міні-авдит власних комунікаційних практик: проаналізувати, навіщо клініка комунікує, з ким, якою мовою і через які канали. Такий підхід дозволив подивитися на комунікацію як на частину щоденної роботи клініки, яка впливає на доступ клієнтів до допомоги, формує довіру і визначає, наскільки зрозумілою та видимою є діяльність клініки для різних аудиторій.

«Актуальні теми, реальні кейси та пропозиції можливих векторів розвитку юридичних клінік це лише тільки «верхня частина айсбергу», справжня суть успіху Березневої школи це лектори для яких «виступ заради виступу» є неприйнятною моделлю, а справжня мета — донести, вислухати та почути кожного. Саме ця єдність аудиторії та лекторів, їх гнучкість в дискусіях та вміння одразу корегувати напрям виступу в залежності від інтересу слухачів стало фактором максимальної залученості всіх і кожного від першої до останньої хвилини цього заходу»,— прокоментував Павло Шведенко, учасник Школи, керівник «Юридичної клініки «De Lege Lata» Полтавського державного аграрного університету.

Результати

Насичене навчання й змістовні діалоги не звели Березневу школу до набору готових рішень. Школа радше допомогла учасникам й учасницям розкласти свою роботу на окремі складові і подивитися на неї більш структуровано. У дискусіях куратори й кураторки юридичних клінік постійно поверталися до визначальних речей, які, втім, не завжди проговорюються: як на практиці поєднувати навчання і роботу з клієнтами; що підтримує команду в умовах обмежених ресурсів; як змінюється взаємодія з людьми, досвід яких повʼязаний з війною; де технології справді допомагають, а де створюють ілюзію ефективності. Такий обмін досвідом допоміг юридичним клінікам чіткіше побачити свої сильні сторони і зони для розвитку, а також сформулювати конкретні кроки, з яких можна почати зміни вже зараз. Й що не менш важливо — позбутися відчуття, що кожна клініка залишається з цими викликами сам на сам.

Це добре відчувається і в відгуках учасників й учасниць:

«Ці кілька днів у Березневій школі стали для мене чимось значно більшим, ніж просто навчанням. Це досвід, який «перезібрав» моє бачення того, як має функціонувати юридична клініка в епоху змін та постійних викликів. Я повернулася додому з великою кількістю ідей, які ми почнемо втілювати у роботі нашого навчального юридичного центру. І, мабуть, найголовніше — з відчуттям, що ми не самі, що є спільнота, яка міркує, відчуває і діє в одному напрямі», — розповіла про свої враження Вікторія Орел, учасниця Школи, кураторка Юридичного центру Правова СТУДіЯ» Полтавського університету економіки і торгівлі.

«В житті трапляються події, які спонукають нас до руху вперед, надихають на нові звершення. Саме такою стала для мене Березнева школа для керівників та керівниць юридичних клінік. Вона допомогла структурувати ті знання, які вже мала, намалювати перспективи розвитку Юридичної клініки НУК. І це не просто абстракція. Чіткі, логічні поради від лекторів посприяли у побудові алгоритмів для покращення роботи клініки в умовах воєнного стану. Іншим корисним аспектом березневого підвищення кваліфікації стало налагодження тісного зв’язку з колегами. Обмін досвідом у неформальній атмосфері допоміг зрозуміти, що ми не одні. Є шляхи кооперації, налагодження контактів, можливість перейняти позитивний досвід», — прокоментувала Ірина Дмитрук, учасниця Школи, завідувачка Юридичної клініки Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова.

Дякуємо всім за включеність у роботу та готовність разом шукати рішення й проєктувати зміни у діяльності українських юридичних клінік. Попереду — травнева школа та науковий форум, де учасники та учасниці продовжать роботу над окремими напрямами і напрацюваннями.

Програма є частиною проєкту «Розвиток інституційної спроможності юридичних клінік України для надання правової допомоги, просування прав людини та правової освіти в умовах європейської інтеграції», що реалізується в межах Програми «Інфраструктура прав людини для України» (2025–2027), яка фінансується урядом Швеції через Шведське агентство з питань міжнародної співпраці та розвитку (Sida), та реалізується Інститутом прав людини та гуманітарного права імені Рауля Валленберга за участі Асоціації юридичних клінік України як виконавчого партнера

Презентації юридичних есе у межах Міжнародного стажування UP 2026

10 та 12 березня у межах Міжнародного стажування для студентів юридичних клінік UP 2026 відбулися презентації юридичних есе. Команди представили свої роботи та поділилися баченням того, якою може бути сучасна публічна служба в Україні.

Загалом на конкурс було подано 22 есе, кожне з яких стало спробою осмислити, як принципи прав людини, доброчесності та європейських стандартів можуть працювати у щоденній практиці держави.

У своїх роботах учасники й учасниці значну увагу приділили ідеї людиноцентричної публічної служби — підходу, у якому в центрі рішень держави перебуває людина, її гідність і потреби. Команди аналізували, як принципи належного врядування — прозорість, підзвітність, професіоналізм та доступність адміністративних послуг — здатні змінювати взаємодію громадян із владою.

Окремий блок досліджень стосувався етичних викликів у діяльності публічних службовців. Учасники та учасниці піднімали питання межі між вдячністю і неправомірною вигодою, аналізували ситуації конфлікту інтересів та роль щоденних управлінських рішень у формуванні довіри до держави. У пошуках відповідей команди зверталися до національного законодавства, етичних кодексів і міжнародних практик.

Важливе місце у роботах посіла тема прав людини в умовах воєнного стану. Команди досліджували баланс між забезпеченням національної безпеки та збереженням фундаментальних свобод, аналізували міжнародно-правові механізми, зокрема можливість тимчасового відступу від окремих зобов’язань, та окреслювали межі допустимих обмежень прав людини.

Не менш значущою стала тема ролі юридичних клінік у формуванні людиноцентричної публічної служби. Учасники наголошували, що саме клінічна освіта дозволяє майбутнім правникам працювати з реальними кейсами та бачити за нормою права конкретну людину — з її історією, потребами і запитами. У такому середовищі принципи прав людини набувають практичного змісту.

Попри різні підходи, аргументи та дослідницькі фокуси, усі презентації об’єднувала спільна ідея: людиноцентрична держава формується через щоденні рішення людей, які діють чесно, відповідально та з повагою до прав інших.

Юридичні есе та їхні презентації оцінювали членкині Експертної комісії:

Галина Кохан — програмна менеджерка Інституту прав людини і гуманітарного права імені Рауля Валленберга;

Юлія Ломжець — голова Асоціації юридичних клінік України;

Катерина Дацко — виконавча директорка ГО «Фундація інституційного розвитку»;

За результатами оцінювання юридичних есе та їх презентацій суддівська колегія визначила шість найкращих команд, які продовжать участь у Міжнародному стажуванні на наступному — практичному — етапі. До фіналу пройшли команди під шифрами:
Б, О, З, Л, К, В.

Невдовзі команди-фіналістки отримають домашнє завдання, яке допоможе їм підготуватися до офлайн етапу стажування.

Міжнародне стажування проводиться в межах Програми «Інфраструктура прав людини для України» (2025–2027), яка фінансується урядом Швеції через Шведське агентство з питань міжнародної співпраці та розвитку (Sida), та реалізується Інституту прав людини і гуманітарного права імені Рауля Валленберга за участі Асоціації юридичних клінік України як виконавчого партнера.

Студенти і студентки юридичних клінік з усієї України змагалися у Національній Олімпіаді з консультування клієнтів 2026

Шістнадцять студенток і студентів із восьми юридичних клінік України отримали інтенсивний практичний досвід роботи з клієнтами під час Національної Олімпіади юридичних клінік України з консультування клієнтів 2026, що відбулася 5–7 березня. Змагання традиційно організовує ГО «Асоціація юридичних клінік України» у співпраці з Національним університетом «Острозька академія» та Навчально-науковим інститутом права ім. Іоаникія Малиновського. Координаторкою Олімпіади є правозахисниця, тренерка, адвокатка та юридична радниця Проєкту «Культура й ідентичність» Партнерства за сильну Україну (PFRU) Марія Цип’ящук. Також фінансову підтримку проведення заходу та участі команди-переможниці у міжнародному раунді змагань надала компанія Kernel.

Навчання через практику

Національна Олімпіада з консультування клієнтів є унікальним освітнім форматом для студенток і студентів юридичних клінік. Учасниці та учасники моделюють реальну консультацію в юридичному офісі: проводять інтерв’ю з клієнтом, з’ясовують обставини його ситуації, визначають юридичні й неюридичні аспекти проблеми та пропонують можливі варіанти її вирішення.

Особливістю змагань є те, що вони відтворюють комплексний характер юридичної практики. Студентки й студенти повинні не лише застосувати правові знання, а й продемонструвати навички комунікації, емпатії, командної роботи та професійної етики. Усі раунди Олімпіади проводяться англійською мовою, що дозволяє учасницям і учасникам розвивати професійну юридичну комунікацію у міжнародному контексті та готуватися до участі у Brown-Mosten International Client Consultation Competition.

Перші змагання з консультування клієнтів в Україні відбулися у 2005 році саме в Острозькій академії. Відтоді університет залишається одним із ключових партнерів клінічного руху, і цьогоріч Олімпіада відбулася тут уже вдванадцяте поспіль.

Із вітальним словом до учасниць і учасників звернувся ректор Національного університету «Острозька академія», доктор психологічних наук, професор Едуард Балашов. Він наголосив на важливості таких змагань для формування практичних навичок майбутніх правників та розвитку їхньої здатності працювати з клієнтами у складних життєвих ситуаціях.

Виконавча директорка Асоціації юридичних клінік України Людмила Руденко підкреслила, що проведення Олімпіади має особливе значення для розвитку практичних навичок студентів-клініцистів, особливо в умовах повномасштабної війни.

Команди юридичних клінік

На участь у змаганнях зареєструвалися десять команд юридичних клінік із різних міст України. У підсумку участь взяли вісім команд, які представляли:

— Юридичну клініку ім. Миколи Удода Донецького національного університету імені Василя Стуса
— Лабораторію практичного права «Юридична клініка» Львівського національного університету імені Івана Франка
— Юридичну клініку Сумського державного університету
— Юридичну клініку Школи права Українського католицького університету
— Центр правового захисту Державного торговельно-економічного університету
— Юридичну клініку “Pro bono” Національного університету «Острозька академія»
— Навчальну лабораторію «Правнича клініка» Національного університету «Києво-Могилянська академія»
— Юридичну клініку «АСТРЕЯ» Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Для забезпечення неупередженості оцінювання під час раундів команди виступали анонімно — кожна отримувала літерне позначення під час жеребкування перед початком змагань.

Раунди та кейси

Змагання проходили у чотири етапи: два чвертьфінальні раунди (в них брали участь усі команди), півфінал і фінал.

Упродовж раундів команди працювали зі складними клієнтськими ситуаціями, пов’язаними з питаннями земельного та суміжних галузей права. Серед тем кейсів були оренда та використання земель сільськогосподарського призначення, організація туристичного та рекреаційного бізнесу, захист прав землевласників і землекористувачів у зв’язку з окупацією земель, а також використання земель для військових потреб.

Кейси вимагали від учасниць і учасників не лише точного юридичного аналізу, а й здатності реагувати на морально-етичні дилеми, проявляти емпатію та пропонувати креативні рішення для проблем клієнтів.

До півфіналу вийшли команди юридичних клінік Донецького національного університету імені Василя Стуса, Львівського національного університету імені Івана Франка, Сумського державного університету та Школи права Українського католицького університету.

Суддівська колегія

Виступи команд оцінювала суддівська колегія, до складу якої увійшли представниці й представники юридичного клінічного руху України та інших країн, адвокатури, правозахисної сфери, медіації та академічного середовища.

Суддями Національної Олімпіади 2026 стали:
Аліна Сєргєєва — сертифікована медіаторка Міжнародного інституту медіації, дослідниця (Вільнюс), тренерка з медіації, адвокатка, суддя міжнародних змагань із медіації та переговорів, співробітниця з питань миру та розвитку в ООН;
Ділейн Свенсон (Delaine Swenson) — професор права Люблінського католицького університету Івана Павла ІІ (Польща), директор і засновник Центру вдосконалення юридичних навичок;
Павел Клімек (Pawel Klimek) — PhD, адвокат, медіатор, національний представник Польщі у Brown-Mosten International Client Consultation Competition;
Олег Мартиненко — експерт ГО «Центр громадянських свобод», доктор політичних наук, професор. Український кримінолог, правозахисник. Член миротворчої місії Цивільної поліції ООН у Боснії та Герцеговині (1999–2001) та Косово (2002–2003). Ветеран російсько-української війни;
Ольга Котюк — директорка проєкту «Культура й ідентичність», Партнерство за сильну Україну (PFRU); фахівчиня з аналізу збройних конфліктів; викладачка курсу «Перехідне правосуддя», Київська Школа Економіки (KSE); магістерка правознавства (КНУ ім. Т.Шевченка); магістерка науки з аналізу збройних конфліктів (LSE, Велика Британія).;
Оксана Вознюк — суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області;
Ольга Шминдрук — адвокатка, медіаторка, кандидатка юридичних наук, доцентка кафедри цивільно-правових дисциплін Національного університету «Острозька академія»;
Юлія Хмарук — адвокатка;
Алла Філатова — адвокатка, керівниця юридичної компанії «Захід-Партнер», членкиня Ради та регіональна представниця молодіжного комітету НААУ-UNBA NextGen у Рівненській області, заступниця голови Ради адвокатів Рівненської області;
Микола Бляшин — адвокат, випускник Острозької академії, магістр права (University of Birmingham), PhD з порівняльного корпоративного права, запрошений викладач права ЄС Острозької академії;
Анна Гоменюк — менеджерка програми «Соціальна згуртованість» Міжнародного благодійного фонду «Карітас України», діалогова фасилітаторка.

Судді оцінювали виступи команд відповідно до критеріїв змагань та надавали учасницям і учасникам детальний професійний зворотний зв’язок після кожного раунду.

Результати

У фінальному раунді зустрілися команди юридичних клінік Школи права Українського католицького університету та Донецького національного університету імені Василя Стуса.

Перемогу у цьогорічній Олімпіаді здобула команда юридичної клініки Школи права УКУ у складі Мар’яни Трач та Юлії Лисак. Тренеркою команди виступила керівниця юридичної клініки Школи права УКУ Христина Ковцун.

Друге місце посіла команда юридичної клініки ДонНУ імені Василя Стуса у складі Єлизавети Грабової та Владислава Літвінова, підготовлена Лілією Амелічевою, Тетяною Міхайліною та Олександром Бахуром.

Команда-переможниця представлятиме Україну на міжнародному раунді Brown-Mosten International Client Consultation Competition, який відбудеться 15–18 квітня 2026 року в Загребі.

Клієнти-актори та подяки

Важливою складовою змагань є участь акторів-клієнтів, які допомагають створити реалістичні умови консультації.

Цього року ролі клієнтів виконували Роман Шулик, Пітер Джі (Peter Gee), Джемма Вайвала та Сергій Клімов. Асоціація юридичних клінік України щиро вдячна їм за професійну участь у проведенні раундів. Роман Шулик уже багато років підтримує змагання своєю блискучою грою клієнта, Peter Gee — викладач британського походження, який працює у польських університетах і раніше долучався до Олімпіади також як суддя, а Джемма Вайвала та Сергій Клімов цього року приїхали з Києва, щоб сприяти забезпеченню високого рівня раундів.

Асоціація юридичних клінік України дякує колективу Національного університету «Острозька академія», Навчально-науковому інституту права ім. Іоаникія Малиновського, суддям, тренеркам і тренерам команд, а також волонтеркам і волонтерам, які допомогли провести цьогорічну Олімпіаду.

Окрема подяка компанії Kernel та Артему Філіп’єву за багаторічну організаційну й фінансову підтримку змагань.

Зичимо команді-переможниці гідно представити Україну на міжнародному раунді та повернутися з перемогою.

Фото: Соломія Костенкова

« Назад