Закон “Про академічну доброчесність”: Простою мовою про складне

Закон “Про академічну доброчесність”: Простою мовою про складне

Що це за закон і яка мета?

Уявіть університет, де половина дипломних робіт — це переписаний чужий текст, кандидатські дисертації захищають люди, які самі їх не писали, а викладачі ставлять оцінки за «подяки», а не за знання. Саме проти цього й спрямований новий закон.

Документ уперше формує єдині комплексні законодавчі межі академічної доброчесності в системі освіти і науки — від загальної середньої до вищої освіти, науки, наукових досліджень, експертизи та присудження наукових ступенів і вчених звань.

На кого поширюється?

  • Учні шкіл
  • Студенти коледжів та університетів
  • Викладачі закладів загальної та вищої освіти
  • Адміністрація закладів освіти
  • Науковці

Поняття доброчесності за законом

Відповідно до цього закону, визначення поняття академічної доброчесності виходить за межі простого «не списувати». Закон трактує це як фундаментальну основу всієї освітньої та наукової діяльності.

Закон вперше на законодавчому рівні закріплює конкретний перелік етичних принципів, на яких базується доброчесність:

  • Чеснсть
  • Довіра
  • Справедливість
  • Повага
  • Відповідальність
  • Стійкість

ШІ та академічна доброчесність

Ключові тези:

  • ШІ не заборонений, але його використання має бути прозорим.
  • Якщо ви використали ШІ для написання реферату чи статті, ви зобовʼязані вказати це та описати, яку
    саме частину роботи виконав алгоритм.
  • Використання ШІ без зазначення цього факту прирівнюється до порушення доброчесності.

Коли запрацює?

Верховна Рада ухвалила Закон «Про академічну доброчесність» 18 грудня 2025 року, Президент підписав його 29 січня, і він набрав чинності 1 лютого 2026 року. Повноцінно запрацює він через шість місяців після публікації — тобто з 31 липня 2026 року.

Що вважається порушенням академічної доброчесності?

У законі визначений цілий перелік порушень, що вважаються порушенням академічної доброчесності.

До нього зокрема відноситься:

  • Академічний плагіат (видання чужих текстів, ідей чи результатів за власні
    без посилання на джерело)
  • Фабрикація та фальсифікація даних (вигадування або підробка результатів досліджень)
  • Відчуження та приписування авторства (привласнення чужої роботи або, навпаки, поставити своє імʼя на роботі, яку ти не робив)
  • Несамостійне виконання завдань.
  • Недоброчесне оцінювання
  • Академічний саботаж (навмисне перешкоджання роботі іншим: псування чужих досліджень, приховування матеріалів і т.д.)
  • Схиляння до порушення (підштовхувати когось іншого до нечесних дій)
  • Інституційні порушення — коли сам заклад системно ігнорує або приховує порушення доброчесності
  • Самоплагіат

Окрема норма щодо ШІ

Варто детальніше звернути увагу на п. 7 ч. 1 ст. 18 цього закону. Порушенням є недоброчесне використання результатів, згенерованих штучним інтелектом. У законі чітко сформульоване правило щодо використання ШІ

“У разі використання в академічному творі обʼєкта, згенерованого штучним інтелектом, автор повинен повідомити про це в такому творі із зазначенням методики генерування та/або посилання на відповідну компʼютерну програму чи її опис згідно з вимогами щодо оформлення та/або оприлюднення відповідних академічних творів, визначених відповідним субʼєктом академічної діяльності” -4. 4 cm. 8 Закону

Санкції

Для викладачів та науковців:

  • Відмова у присудженні ступеня
  • Позбавлення звання чи ступеня
  • Заборона викладати
  • Звільнення

Для університетів:

  • Втрата акредитації

Для здобувачів освіти:

  • Повторне проходження оцінювання
  • Повторне навчання
  • Позбавлення стипендії
  • Анулювання результатів
  • Відрахування

Система забезпечення академічної доброчесності в закладах

Заклади освіти та наукові установи зобовʼязані:

  1. мати внутрішню систему забезпечення академічної доброчесності;
  2. затвердити внутрішні політики, процедури та уповноважені органи;
  3. забезпечити прозорий порядок розгляду повідомлень про порушення;
  4. оприлюднювати внутрішні акти та результати розгляду таких повідомлень;
  5. використовувати програмні засоби для виявлення ознак порушень доброчесності.

Керівники закладів освіти та наукових установ несуть персональну відповідальність за функціонування цих систем.

Повідомлення про порушення

Хто може повідомляти?

  • Студент, який помітив списування або продаж робіт
  • Викладач, який виявив плагіат у роботі
  • Будь-яка інша людина, яка знайшла ознаки плагіату в оприлюдненій науковій праці чи дисертації

Куди і як подається повідомлення?

  • У кожному закладі має бути створена спеціальна
    Комісія з питань академічної доброчесності
  • Повідомлення зазвичай подається у письмовій або електронній формі.

Що повинно містити повідомлення

  • Чітке описання порушення – що саме, де, коли і хто вчинив. Наприклад: «В дипломній роботі студента Іваненка О.В., захищеній у червні 2026 р., розділ 2.3 (стор. 45-52) є дослівним копіюванням статті професора Коваля М.І. без посилання на джерело»
  • Докази або посилання на них — скріншоти, посилання на оригінальні публікації, роздруківки, відеозаписи тощо. Повідомлення без жодних доказів важко розглядати
  • Відомості про заявника — хоча закон не забороняє анонімних звернень, анонімні повідомлення розглядаються з більшими складнощами, і заклад може відмовити в розгляді, якщо немає жодної змоги перевірити факти.

Консультацію підготував
Максим Мартинов,
студент 4-го курсу факультету правничих наук НаУКМА

Закон “Про академічну доброчесність”: Простою мовою про складне

Знайдіть клініку на мапі

На мапі

Знайдіть клініку в реєстрі

У реєстрі