Правнича клініка Національного університету “Києво – Могилянська академія” підготовувала правову консультацію, аби розповісти, як подати позов про стягнення аліментів на дітей, а також які мінімальні та максимальні розміри аліментів.

Аліменти є формою обов’язкової фінансової участі родича в житті особи, якій призначаються аліменти. Аліменти на утримання дитини, відповідно, є однією з обов’язкових форм участі батьків у житті їх дітей. Обов’язок зі сплати аліментів покладається законом на того з батьків, який проживає від дитини окремо після розлучення сімейної пари. Сплата аліментів водночас стає і обов’язком для родича, і гарантією забезпечення прав дитини, яка відповідно до ст. 27 Конвенції про права дитини, має право на гідний (належний) рівень життя.

Право на отримання аліментів виникає в дитини з моменту її народження і триває до моменту досягнення дитиною повноліття, або до досягнення нею 23 років, у випадку якщо особа продовжує навчання і у зв’язку з цим потребує матеріальної допомоги (ст.180, 199 СК).

Сплата аліментів відбувається в один із трьох способів:

1.  у добровільному порядку за ініціативою платника аліментів,
2.  на підставі договору, укладеного між батьками за взаємною згодою, або
3.  на підставі рішення суду за позовом одержувача аліментів.

Зазвичай, проблемним стає третій спосіб отримання аліментів, тому саме про нього ми поговоримо у цій статті дещо детальніше.

Право на звернення до суду за примусовим стягненням аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина, або безпосередньо дочка, син, які продовжують навчання (стягувач) (ч. 3 ст. 181 та ч. 3 ст. 199 СК). Для присудження аліментів стягувач має звернутися до місцевого загального суду із заявою про видачу судового наказу, або із позовною заявою. Звернення до суду відбувається за правилами альтернативної підсудності, яка надає стягувачу право обрати суд, до якого він звернеться із заявою чи позовом. Так, звернутися до місцевого загального суду стягувач може як за місцем власного проживання, так і за місцем проживання платника аліментів (боржника) (ч. 1 ст. 28 ЦПК).

Судовий порядок стягнення аліментів може відбуватися у порядку наказного чи в порядку позовного провадження.

Наказне провадження вважається спрощеним, а тому більш швидким. Так, для видачі судового наказу необхідно 5-ть днів, при цьому суд розглядає справу  без виклику сторін до суду. Суд вирішує справу на підставі доданих до заяви документів і за результатами розгляду видає судовий наказ — особливу форму судового рішення, що має силу виконавчого документа. Після отримання судового наказу, для виконання судового рішення стягувачу не потрібно буде отримувати додаткових документів — якщо боржник добровільно не виконуватиме рішення суду, позивач зможе пред’явити судовий наказ виконавчій службі для примусового виконання рішення суду.

У випадку звернення до суду в порядку наказного провадження заявник , втім, буде обмежений у виборі своїх вимог до боржника. Так, заявник зможе заявити лише одну із двох чітко визначених вимог закріплених у ч. 1 ст. 161 ЦПК:

1.  вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину – 1/4, на двох дітей – 1/3, на трьох і більше дітей – 1/2 заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину;
2.  вимогу про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі – 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Таким чином, особливістю наказного провадження, окрім його оперативності, є його обмеженість — заявити вимогу про стягнення коштів можна лише у прив’язці до частки від доходу платника аліментів, або у прив’язці до прожиткового мінімуму на дитину, що підлягає постійній індексації.  Тому, наприклад, у 2021 році в порядку наказного провадження можна стягнути аліменти на дитину у таких розмірах:

• у першому випадку сума аліментів залежатиме від рівня доходу платника аліментів, але розмір аліментів обмежуватиметься максимальною сумою в 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, тому: з січня 2021 року максимальний розмір аліментів на одну дитину становитиме 19 210 грн для дітей віком до 6 років та 23 950 грн для дітей віком від 6 до 18 років; з липня 2021 року — 20 130 грн для дітей віком до 6 років та 25 100 грн для дітей віком від 6 до 18 років; з грудня 2021 року — 21 тис. грн для дітей віком до 6 років та 26 180 грн для дітей віком від 6 до 18 років;
• у другому випадку сума аліментів становитиме не залежатиме від рівня доходу платника аліментів та буде фіксованою, однак становитиме собою лише суму гарантованого мінімуму аліментів на одну дитину відповідного віку, тому: з січня 2021 року розмір аліментів на одну дитину становитиме 960,5 грн для дітей віком до 6 років та 1 197, 5 грн для дітей віком від 6 до 18 років; з липня 2021 року — 1 006,5 грн для дітей віком до 6 років та 1 255 грн для дітей віком від 6 до 18 років; з грудня 2021 року — 1 050 грн для дітей віком до 6 років та 1 309 грн для дітей віком від 6 до 18 років.

Отож ми бачимо, що у порядку наказного провадження можна стягнути аліменти з прив’язкою до доходів платника, або з прив’язкою до прожиткового мінімуму. Перевагою наказного провадження є його оперативність та можливість не з’являтися до суду на судовий розгляд справи про присудження аліментів. Недоліком цього виду провадження є обмеження обсягу вимог, які можуть бути пред’явлені до платника аліментів та обмеження сум аліментів відповідно до законодавства, що пов’язує сплату аліментів на дитину до відповідних прожиткових мінімумів.

Розгляд справи у порядку позовного провадження, у свою чергу, дозволяє стягнути аліменти у більшому розмірі, ніж у наказному провадженні — у позовному провадженні відсутні максимальні граничні розміри аліментів на дитину. Більше того, саме у порядку позовного провадження вирішуються усі супутні позовні вимоги пов’язані зі стягненням аліментів, зокрема, питання про  присудження додаткових витрат на дитину також вирішується у порядку позовного провадження. Розмір аліментів у порядку позовного провадження визначається судом, при цьому присуджуючи аліменти суд враховує (ч. 1 ст. 182 СК України):

• стан здоров’я та матеріальне становище дитини;
• стан здоров’я та матеріальне становище платника, наявність в нього майна та майнових прав;
• наявність у платника інших осіб, що перебувають на утриманні;
• витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
• інші обставини, що мають істотне значення.

При врахуванні матеріального становища платника аліментів суд враховуватиме не лише доходи боржника передбачені Постановою КМУ від 26 лютого 1993 року № 146, але й інші види доходів платника аліментів, зокрема доходи від майна чи майнових прав.

Отож, розгляд справи у позовному провадженні займає більше часу на відміну від розгляду справи у порядку наказного провадження. Розгляд справи відбувається з викликом сторін до суду для розгляду справи. Сума аліментів, що може бути присуджена дитині в порядку позовного провадження не обмежується максимальною сумою, як це відбувається при розгляді справи у наказному провадженні, але мінімальна гарантована сума виплат становить таку ж суму, що й при розгляді справи у наказному провадженні — на одну дитину 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 СК). При розгляді питання про присудження аліментів на дитину, суд також може врахувати необхідність присудження на користь позивача додаткових витрат на дитину (ст. 185 СК).

Рішення суду за результатами розгляду позовної заяви (на відміну від рішення суду за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу) не є виконавчим документом, тому при виникненні необхідності стягнення аліментів у примусовому порядку, позивачеві доведеться отримати додатковий документ — виконавчий лист, який можна отримати в суді, який приймав рішення (ч. 1 ст. 431 ЦПК). Виконавчий лист стане юридичною підставою для примусового виконання судового рішення виконавчими службами. Позивач також матиме можливість, за власним вибором, пред’явити виконавчий лист до виконання за місцем отримання доходу боржником (ч. 4 ст. 187 СК).

Нагадаємо, що пред’явлення позову про присудження аліментів не має позовної давності. Позов можна подавати у будь-який час, доки існує право на отримання фінансової допомоги на утримання дитини. Аліменти присуджуються з дати подання особою відповідної заяви до суду. Строки розгляду справи не впливають на обсяг присуджених аліментів. В усіх випадках звернення до суду за стягненням аліментів, відповідні заявники звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях (ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір»).

Порівнявши два способи стягнення аліментів через суд і обравши для себе найбільш зручний варіант, слід зібрати необхідний пакет документів для їх направлення до судової установи.

Для звернення до суду із заявою про видачу судового наказу слід зібрати такий пакет документів:

• заява, що подається у письмовій формі за вимогами встановленими ст. 163 ЦПК із посиланням на ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», що звільняє стягувача від сплати судового збору
• копія паспорта стягувача
• копія ідентифікаційного коду заявника, боржника;
• копія свідоцтва про розірвання шлюбу
• копія свідоцтва про народження дитини;
• довідка про доходи боржника (у випадку відсутності довідки, в заяві слід зазначити клопотання про витребування судом такої довідки у боржника)
• копія заяви та додатків для боржника.

Для звернення до суду із позовом про стягнення аліментів слід зібрати такий пакет документів:

• позовна заява, що подається у письмовій формі за вимогами встановленими ст. 175 ЦПК із посиланням на ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», що звільняє позивача від сплати судового збору
• копія паспорта стягувача
• копія ідентифікаційного коду заявника, боржника;
• копія свідоцтва про розірвання шлюбу
• копія свідоцтва про народження дитини;
• довідка про доходи боржника (у випадку відсутності довідки, в позові слід зазначити клопотання про витребування судом такої довідки у боржника)
• копія заяви та додатків для боржника.

За наявності рекомендуємо також долучити до позову копії довідок про стан здоров’я дитини (якщо дитина часто хворіє, або потребує особливого чи тривалого лікування) та копії доказів на підтвердження наявності додаткових витрат на дитину (чеки та квитанції про сплату за навчання дитини у школах, гуртках, а також витрати на оздоровлення та відпочинок дитини).

У випадку подання позову про стягнення аліментів на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання до позову також додаються копія паспорта дитини та довідка з навчального закладу про те, що дитина перебуває на навчанні.

Підсумовуючи вищевикладене, зазначимо, що одержувач аліментів завжди має діяти у найкращих інтересах дитини, тому зобов’язаний звертатися до суду для захисту прав і законних інтересів дитини. Водночас, слід згадати і про зворотну сторону медалі у подібних справах — питання збереження сімейних відносини дітей з їх батьками є не менш важливим аспектом, що порушується в усіх справах про присудження аліментів. Тому при обранні інструментів правового впливу батьки повинні діяти, наскільки це можливо, мирно, враховуючи не лише матеріальні, але й духовні особливості життя родини.

Авторка консультації:

Олена Брагінська, студентка правничої клініки Національного університету “Києво – Могилянська академія”