Що потрібно знати про вибори – 2019?

Є лише одна подія, яка за популярністю може зрівнятись з виходом  8-го сезону Game of Thrones.

Ні, це не нові правила здійснення валютних операцій, не позов до суду проти Уляни Супрун і навіть не відмова України від участі у Євробаченні 2019. Це – чергові вибори Президента України, які відбудуться 31 березня.

Фото з Facebook. Denis Gritsfeldt

Звучить відповідально, чи не так?
Тому, йдучи на вибори, потрібно дещо знати про них.

Вибори… Які вони?

 Загальні – голосують усі громадяни України, яким виповнилося 18 років на день проведення виборів. Не мають права голосу лише громадяни, яких визнано судом недієздатними.

Рівні – кожен виборець має один голос, а усі кандидати в Президенти мають рівні права і можливості брати участь у виборах.

Прямі – ми обираємо президента безпосередньо, а не через представників. Приміром, у Сполучених Штатах Америки спочатку обирають колегії виборців, а ті, в свою чергу, обирають президента.

Добровільні – ніхто не може змусити вас брати чи не брати участь у виборах.

Вільні – виборцям забезпечуються умови для вільного формування своєї волі та її вільного виявлення при голосуванні. Зокрема, з цією метою виборчі дільниці забезпечені кабінками, в яких під час голосування може знаходитися лише один виборець.

Таємні – голосування є таємним, та контроль за волевиявленням виборців забороняється. Фотографування, відеофіксація результатів волевиявлення в кабіні для таємного голосування, а також демонстрація виборцем результатів волевиявлення у приміщенні для голосування забороняються і є порушенням таємниці голосування.

Особисті – тому що кожен виборець голосує особисто. Іншими словами, своє право голосу не можна передоручити дружині/чоловіку/батькам тощо.

Отже голосувати можуть усі громадяни України, яким виповнилось 18 років? – Так, але не зовсім…

Важливо знати, що проголосувати Ви зможете лише тоді, коли включені до Державного реєстру виборців і занесені до виборчого списку. В іншому випадку Ви не зможете проголосувати, навіть маючи на це право.

Кожен виборець може особисто перевірити інформацію про своє включення/невключення до Державного реєстру виборців, знайти свою дільницю, а також побачити усі виборчі кампанії, в яких може взяти участь, тут – https://www.drv.gov.ua.

Як проходитимуть вибори?

31 березня – перший тур виборів. Голосування здійснюватиметься на 29824 виборчих дільницях. Участь у виборах зможуть взяти близько 30 мільйонів громадян, що мають право голосу.

 З 8 до 20 години у приміщеннях виборчих дільниць у Вас буде можливість проголосувати. Для цього необхідно пред’явити один з документів, що підтверджує громадянство України: паспорт, тимчасове посвідчення громадянина України (для іноземців, які набули громадянство України та взяли зобов’язання припинити іноземне громадянство) або військовий квиток (для військовослужбовців строкової служби).

! Якщо Ви встигли зайти до виборчої дільниці до 20 години, то Ви маєте право проголосувати незалежно від того, скільки часу займе очікування.

! Окрім того, у випадку, якщо Ви помилково поставили позначку навпроти не того кандидата та виявили це до моменту опущення бюлетеня в виборчу скриньку, Ви маєте право один раз замінити бюлетень і проголосувати. Для цього необхідно подати письмову заяву до голови виборчої комісії.

  • до 10 квітня – оголошення результатів.

Якщо жоден з кандидатів не набере 50%+1 голосів, то цього ж дня оголошується другий тур, у який виходять два кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів під час голосування 31 березня.

Чи можна проголосувати не за місцем реєстрації?

Так. Можна тимчасово змінити своє місце голосування. Для цього потрібно подати заяву про тимчасову зміну місця голосування із зазначенням дільниці чи адреси, за якою Ви бажаєте проголосувати, до органу ведення Державного реєстру виборців. В Острозі таким органом є відділ ведення Державного реєстру виборів Острозької міської ради, що знаходиться за адресою вул. Лесі Українки, 1. Заяву може бути подано як за зареєстрованим місцем проживання, так і за тією адресою, де Ви маєте намір проголосувати в день виборів.

Заява подається лише особисто. До заяви необхідно долучити документи (їх копії), які підтверджують необхідність тимчасової зміни місця голосування. Тобто якщо Ви не можете проголосувати за зареєстрованим місцем проживання у зв’язку із навчанням в іншому населеному пункті, слід надати довідку з місця навчання; якщо причина –  відрядження, то необхідно надати відповідну довідку з місця роботи тощо.

Скористатися правом на тимчасову зміни місця голосування можна не пізніше, ніж за 5 днів до проведення виборів. Тобто останнім днем подачі заяви про тимчасову зміну місця голосування 31 березня був понеділок, 25 березня.

Проте якщо буде призначено ІІ тур виборів і Вам необхідно буде змінити місце голосування – Ви знаєте як це зробити.

Насправді, законодавство передбачає можливість звернутися із заявою про уточнення списку виборців до суду (ст. 174 Кодексу адміністративного судочинства України) включно до двох днів перед днем голосування. Тож, це ще одна опція. Але, в будь-якому випадку, зміни до списку виборців не можуть бути внесені у день голосування. Навіть, якщо в цей день надійде рішення суду.

Які (Ваші) дії можуть бути розцінені як порушення законодавства?

Фото Укрінформ.

Уявімо, Ви вже прийшли на виборчу дільницю та готові проголосувати. Але будьте обережні, адже навіть просте селфі може привернути увагу правоохоронця. Хоча за саме фотографування відповідальності немає, однак якщо людина фотографує результат волевиявлення (позначку навпроти кандидата), то це може бути розцінене як порушення обмежень щодо проведення агітації, яка, як відомо, в день виборів заборонена. Також як свідчить практика, часто таке фотографування є ознакою дії схеми підкупу виборців.

Загалом особа може нести кримінальну відповідальність за такі правопорушення:

1.Згідно зі статтею 159 КК України за порушення таємниці голосування особа може понести покарання у вигляді 3 років обмеження волі. Для членів дільничної виборчої комісії чи посадових або службових осіб, що уповноважені проводити вибори або є суб’єктами виборчого процесу, наприклад, спостерігачів, передбачена відповідальність у вигляді 3 років позбавлення волі.

2.Законом також передбачена відповідальність за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання для себе чи третьої особи неправомірної вигоди за порушення в реалізації свого виборчого права. Такі дії караються штрафом від 1700 до 5100 гривень або виправними роботами на строк до 2 років, або обмеженням волі на той самий строк.

3.У випадку статті 157 Кримінального кодексу, а саме – перешкоджання вільному здійсненню громадянами своїх виборчих прав чи перешкоджання діяльності суб’єкта виборчого процесу, поєднане з обманом або примушуванням –такі дії караються обмеженням волі на строк до 3 років або позбавленням волі на той самий строк. Одним із прикладів такого правопорушення є випадки, коли керівник підприємства чи установи збирає своїх підлеглих і вказує, під загрозою звільнення, за кого вони повинні проголосувати.

І на останок- дещо про схеми. Тут складніше, ніж у школі

Що ви знаєте про «карусель»? (Ні, це не старий добрий мультфільм)

Це одна з найпоширеніших схем фальсифікації результатів виборів, при якій громадянин за гроші виносить із дільниці свій порожній бюлетень, а в урну кидає заздалегідь заповнений.

Існує ще технологія «хусточки», що, як правило, означає видачу виборчого бюлетеню особі, яка не має права на його отримання.

Будьте обережні коли вимикають світло…

Адже це ідеальний момент щоб незаконно вкинути заповнені заздалегідь бюлетені. До урни складно вкинути, така технологія використовується рідко. Проте є ще вкидання під час підрахунку голосів. Тут головне – затримати порушника на території виборчої дільниці й викликати поліцію.

Виборчий процес. Чи все проходить «гладко»?

З початку передвиборчої кампанії станом на 21 березня поліція відкрила 189 кримінальних проваджень, з них 56% стосуються порушень правил проведення передвиборчої кампанії, інші – порушень виборчого законодавства.

Загалом до поліції надійшло 3 550 заяв та повідомлень, пов’язаних з виборчим процесом, з них переважна більшість (1940) стосуються незаконної агітації.

Складено 594 протоколи про вчинення адміністративних правопорушень, за яким було накладено штрафи на суму 12 648 грн.

Що робити, якщо Ви стали свідком або жертвою правопорушення під час виборів?

У разі обману, фальсифікації, насильства, погроз, залякування виборців слід звертатися до поліції. Якщо Ви стали свідком підкупу, то громадська омбудсменка із захисту виборчих прав Громадянської мережі ОПОРА, викладачка Національного університету «Острозька академія» Марія Цип’ящук радить спочатку спробувати дізнатися про підкуп якнайбільше інформації, тобто спробувати “підіграти” агітатору, довідатися дані про цю особу, її контакти, як, де і яким способом це буде відбуватися (але у жодному випадку не погоджуватися, навіть у розмові, на прийняття такої обіцянки)… А потім подати заяву у поліцію.

Окрім того, у вас є можливість безпосередньо скаржитись до суду якщо ви хочете:

  • Оскаржити рішення, дії чи бездіяльність дільничних виборчих комісій, членів цих комісій. Це можуть бути випадки коли:
  1. члени дільничної виборчої комісії видають одній особі по два чи більше бюлетенів для голосування;
  2. якщо на дільниці зафіксована роздача авторучок, чорнила яких зникають, а потім члени комісії в пустих бюлетенях під час їх підрахунку проставляють галочки в порожніх клітинках;
  3. інші діяння, які є свідченням фальсифікації або які порушують Ваше право голосу.

Заяву можна подати протягом 5 днів з дня порушення до місцевого суду.

  • Включити себе до списку виборців.

Подати заяву можна до суду не пізніш як за два дні до дня голосування. Суд розглядає таку справу невідкладно.

  • Оскаржити дії чи бездіяльність засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори, за їх місцезнаходженням.

У разі виникнення додаткових запитань з приводу реалізації своїх виборчих прав Ви можете звернутись до Юридичної клініки «Pro bono» Національного університету «Острозька академія» за адресою: м. Острог, вул. Семінарська 2, або написати на e-mail: oa.probono@gmail.com  чи на сторінку у Facebook: https://www.facebook.com/legalclinic.probono.nuoa .

Консультацію підготували консультантки Юридичної клініки «Pro bono» Національного університету «Острозька академія» ШЕЛЕСТЮК Юлія та ПІСТУН Христина

 

Матеріал опублікований на сайті OstrohInfo 28 березня 2019 року.

Що потрібно знати про вибори – 2019?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

X