Визнання особи безвісно відсутньою або оголошення померлою: значення для прав близьких

У сучасних умовах питання визнання людини безвісно відсутньою або оголошення її померлою стало особливо важливим. Ці юридичні процедури допомагають захистити права родичів зниклої особи, навести правову визначеність і врегулювати майнові та сімейні питання, які неможливо вирішити без офіційного статусу.

Через війну тисячі українців зникли безвісти. Серед них — військовослужбовці, які не повернулися з бойових завдань, цивільні, що зникли на тимчасово окупованих територіях, а також люди, які загинули під час обстрілів, але їхні тіла не вдалося знайти або ідентифікувати.

Цивільний кодекс України ( частина 1 статті 43) передбачає, що суд може визнати особу безвісно відсутньою, якщо протягом одного року за місцем її постійного проживання немає жодних відомостей про її місцезнаходження.

Оголошення особи померлою можливе у разі тривалішої відсутності інформації. Загальний строк становить три роки, однак закон скорочує його:

• до шести місяців, якщо людина зникла за обставин, що реально загрожували її життю;

• до одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, якщо зникнення пов’язане з надзвичайною ситуацією техногенного або природного характеру.

Такі справи розглядаються судами в порядку окремого провадження відповідно до статей 305–309 Цивільного процесуального кодексу України (далі — ЦПК України). 

Найчастіше статус безвісти зниклих отримують військовослужбовці, які проходили службу на території України. Якщо військовий зник під час бойових дій і перебував у небезпечних для життя умовах, військова частина проводить службове розслідування та визначає його офіційний статус.

Кожен військовослужбовець має право заздалегідь оформити особисте розпорядження на випадок полону або зникнення безвісти. У цьому документі він може вказати, кому і в яких частках виплачувати його грошове забезпечення. Якщо такого розпорядження немає, держава спрямовує виплати родичам першої черги: дружині або чоловіку, законним представникам неповнолітніх дітей та дітям з інвалідністю з дитинства, батькам (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовця аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови що ці права не були поновлені). Ці особи отримують від 50 до 80 % грошового забезпечення рівними частками.

За відсутності родичів першої черги виплати переходять до родичів другої черги — повнолітніх дітей, братів або сестер. У такому разі загальна сума виплачується рівними частками й не перевищує 20 % грошового забезпечення.

Командир військової частини розглядає подані документи протягом 15 днів і письмово повідомляє заявника про прийняте рішення. Виплату починають з дня зникнення військовослужбовця або потрапляння в полон — за заявою заінтересованих осіб.

До заяви необхідно додати документи, що підтверджують особу заявника та родинні зв’язки:

• копія паспорта громадянина України або копія тимчасового посвідчення громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства — копія паспортного документа іноземця або копія документа, що посвідчує особу без громадянства, копія посвідки на постійне/тимчасове проживання, копія посвідчення біженця або копія іншого документа, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства в Україні); 
• копія документа, що засвідчує реєстрацію заявника у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків із зазначеного Реєстру, внесені до паспорта громадянина України (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
• копія свідоцтва про шлюб або копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу — для виплати грошового забезпечення дружині (чоловікові);
• копія свідоцтва про народження дитини або копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження —для виплати грошового забезпечення законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей військовослужбовців.

Окрему увагу закон приділяє захисту майна зниклої особи. До ухвалення судового рішення нотаріус може встановити опіку над майном, провести його опис і призначити опікуна за останнім місцем проживання людини.

Визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою має серйозні правові наслідки. Родичі отримують можливість:

• розірвати шлюб у спрощеному порядку;

• оформити спадщину;

• отримати соціальні та страхові виплати, пенсію по втраті годувальника;

• вирішити питання користування житлом та іншим майном.

Якщо людина, яку визнали безвісно відсутньою, з’являється, суд скасовує рішення про визнання її безвісно відсутньою, а управління її майном припиняється (Ст. 45 ЦК України).

Оголошення особи померлою прирівнюється до її смерті за правовими наслідками. Водночас закон обмежує спадкоємців у розпорядженні нерухомістю: протягом п’яти років вони не мають права її відчужувати, а нотаріус накладає відповідну заборону.

Родичам зниклої особи варто зберігати всі документи, які підтверджують факт зникнення. Це можуть бути повідомлення військових частин, довідки з лікарень, матеріали правоохоронних органів, свідчення очевидців, звернення до Червоного Хреста або волонтерських організацій. Важливо також фіксувати всі спроби розшуку через державні та міжнародні структури.

Під час воєнного стану скоротилися строки для оголошення померлими осіб, які зникли за обставин, що загрожували їм смертю. Це стосується як військовослужбовців, так і цивільних осіб, які зникли на окупованих територіях або внаслідок обстрілів. Держава допускає ширше коло доказів під час процедури визнання особи безвісно відсутньою або оголошення померлою. Суд може врахувати свідчення побратимів, інформацію від волонтерів, а також дані з відкритих джерел і соціальних мереж.

Держава надає соціальну підтримку родинам зниклих безвісти, зокрема матеріальну допомогу та психологічну підтримку. Органи соціального захисту консультують такі сім’ї та допомагають оформити необхідні документи.

Отже, питання правового статусу зниклих осіб потребує постійної уваги як з боку державних органів, так і з боку громадських організацій. Тому удосконалення законодавства, спрощення процедур та забезпечення доступу до правосуддя є необхідними кроками для захисту прав родин, які постраждали від війни.

Авторки консультації: 
консультантки Юридичної клініки “Pro Bono”
НУ “Острозька академія”
Світлана Мовчун,
Вікторія Мілейко,
Яна Кобзар