Відповідальність за невиконання грошових зобов’язань за мікрокредитами

Мікрокредити чи онлайн-кредити набувають популярності через швидкість отримання коштів в позику. Мікрокредити це позики, переважно, на невелику суму чи невеликий строк погашення заборгованості.

Особливістю мікрокредитів в частині питання відповідальності є:

  1. Як правило, відсутність чіткої інформації про розмір відповідальності у випадку порушення зобов’язань. Такі дії є проявом недобросовісної конкуренції (ст. 151 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»).
  2. Інформація про розмір відповідальності може бути розміщена не в договорі, а в Правилах МФО (кредитора) на сайті. За умовами кредитного договору, така інформація може змінюватись односторонньо кредитором.

Зрозуміло, що за користування коштами фінансової установи нараховуються відсотки, адже це не благодійна допомога.

Але є ще одна плата, на яку часто не звертають уваги при укладенні договору: неустойкаштраф чи пеня за несвоєчасне виконання зобов’язань, або так зване “прострочення”.

Нарахування штрафу та пені передбачено законодавством, окремі аспекти нарахування врегульовуються  в договорі. Однак, часто пеня за онлайн кредитами збільшує суму заборгованості у декілька разів, а то й у декілька десятків разів. Чи правомірно це? І що можна з цим вдіяти?

Коли зобов’язання є порушеним?

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК – Цивільного кодексу України).

Отже, для належного виконання зобов’язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків (термінів), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов’язання є його порушенням. Незалежно, чи договір був укладений письмово чи електронно.

Які наслідки порушення?

За загальним правилом наслідки порушення можуть бути встановлені договором або законом. Зокрема, сплата неустойки (п.3 ч.1 ст.611 ЦК України).

Неустойка – це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання (ст. 549 ЦК України). Неустойка може бути двох видів:

  • штраф – неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання;
  • пеня – неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Штраф може застосовуватись до будь-якого порушення зобов’язання, а пеня тільки щодо прострочення виконання.

Важливо, що розмір неустойки:

  • може бути встановлений законом і збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом;
  • може бути встановлений законом і зменшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом;
  • може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

NB! Проценти на неустойку не нараховуються (ч.2 ст.550 ЦК України)

Тобто, зобов’язання з надання кредиту, його повернення та сплати процентів є основним, а зобов’язання зі сплати неустойки є додатковим до основного.

Однак, законодавством обмежений розмір додаткового зобов’язання (неустойки).

Відповідно до Закону України “Про споживче кредитування”:

Розмір пені не може:

  • перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (станом на 24 квітня 8%, тобто не може перевищувати 16%).
  • не може бути більшим, ніж 15 відсотків суми простроченого платежу.

NB! Деякі договори з метою уникнення обмежень встановлених законом містять положення, про розмір % від суми заборгованості в день, а не від суми простроченого платежу. Це суперечить законодавству.

Сукупний розмір неустойки: 

  • не може перевищувати половини суми, отриманої споживачем за таким договором (тобто, загального розміру кредиту), і
  • не може бути збільшений за домовленістю сторін.

Але варто звернути увагу, що обмеження не поширюється на деякі категорії кредитів. Зокрема, на мікрокредити (ст.3 Закону України “Про споживче кредитування”). Це означає, що для захисту своїх прав, у випадку нарахування надмірно великого розміру неустойки, Вам не вдасться застосувати наведені вище обмеження.

Натомість, є можливість визнати розмір неустойки за кредитом (в тому числі мікрокредитом) несправедливим, якщо розмір є більшим, ніж половина суми, яку Ви отримали у позику.

п.5 ч.3 ст.18 ЗУ «Про захист прав споживачів»: несправедливими є умови договору щодо встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад 50% вартості продукції – суми кредиту) у разі невиконання ним зобов’язань за договором.

Отже, якщо розмір неустойки за Вашим мікрокредитом є більшим, ніж 50% суми, яку Ви позичили, такий розмір є несправедливим – відтак, може бути оскарженим.

Як довго банк чи інша фінансова установа може нараховувати неустойку за порушення виконання кредитного договору?

Неустойка (додаткове зобов’язання) може нараховуватись і після завершення строку договору, до моменту поки Ви не повернете заборгованість в повному обсязі.

Відповідно до законодавства, боржник зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст. 625 ЦК України).

«…кредитний договір може встановлювати проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов’язання. І такі проценти можуть бути стягнуті кредитодавцем й після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування чи у разі пред’явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України» – Ухвала Великої Палати Верховного Суду від 24 січня 2019 року справа № 5017/1987/2012.  

Тобто, кредитор може заявити вимогу і після завершення строку позики. Однак, тільки в межах позовної давності.

Позовна давність

Позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Тобто, кредитодавець може звернутись до боржника через суд для стягнення коштів за договором.

Позовна давність до вимог про стягнення заборгованості за кредитом і процентів – загальна – 3 роки. Позовна давність для стягнення неустойки (штрафу, пені) – спеціальна – 1 рік.

NB! Як правило, на практиці кредитор звертається в суд за декілька днів до закінчення строку договору, для того, щоб стягнути максимальну суму процентів за користування коштами (основне зобов’язання).

NB! Для кредитів з почерговим погашенням (наприклад, щомісяця 300 гривень), позовна давність обчислюється окремо для кожного чергового платежу:

«Право позивача вважається порушеним з моменту порушення відповідачем терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов’язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу» – Постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року справа № 444/9519/12.  

З даної постанови також випливає, що кредитор на момент, коли боржник порушує зобов’язання та не сплачує чергових платежів має право звернути стягнення на:

  1. Не внесені раніше платежі за договором
  2. Проценти нараховані за користування коштами
  3. Частину боргу, що залишилась до повної виплати за кредитом

до спливу визначеного договором строку кредитування у межах позовної давності для кожного чергового платежу.

NB! У випадку спливу позовної давності заява про захист цивільного права або інтересу приймається судом до розгляду, проте сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини друга та четверта статті 267 ЦК України). Однак, суд може застосувати позовну давність за заявою боржника, саме тому дуже важливим є реагування на судові повістки та відвідування судових засідань.

Підсумовуючи, при укладенні кредитного договору слід звертати увагу:

  1. Чи визначено договором Вашу відповідальність у випадку порушення зобов’язання;
  2. Якщо визначено, то який розмір такої відповідальності, і чи не порушує він максимальні межі, встановлені законодавством?
  3. Чи не нараховується неустойка на іншу суму, ніж та яка відповідає сумі прострочення?
  4. Якщо кредитор звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості, слід детально проаналізувати розрахунок заборгованості та правильність нарахування штрафу, пені та проаналізувати на предмет позовної давності. В такому разі, радимо все ж звертатись за правовою допомогою, для належної підготовки відзиву на позов.

Пам’ятайте, що відповідальність за мікрокредитом настає невідкладно, як і за будьяким іншим видом кредиту.

Ця діяльність здійснюється завдяки підтримці Агентства США з міжнародного розвитку в рамках гранту, наданого Проект USAID «Трансформація фінансового сектору».

Відповідальність за невиконання грошових зобов’язань за мікрокредитами

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Scroll Up
X