126-1КК “Домашнє насильство” на практиці або чи є сенс потерпілому звертатись до правоохоронних органів?

У цій статті юридична клініка “Pro bono” Національного університету “Острозька академія” намагатиметься максимально допомогти жертвам домашнього насильства із описом на всіх можливих стадіях “маленької боротьби за незалежність”.

На думку авторів, так, є сенс звертатись, якщо ви стали жертвою чи свідком домашнього насильства, адже такі дії завдають шкоди не тільки потерпілій особі (жертві), але і зашкодить здоров’ю дітей, на очах яких це відбувається. Тому, не залишайтесь осторонь повідомте про це.

126-1КК "Домашнє насильство" на практиці або чи є сенс потерпілому звертатись до правоохоронних органів?

Як діяти?

Впершу чергу потрібно діяти при прояві домашнього насильства:

  • Викликайте поліцію за номером “102” – при телефонній розмові з оператором, опишіть, що саме відбувається, щоб він міг правильно кваліфікувати ваше звернення говоріть що вам необхідна спеціальна група з протидією домашньому насильству.
  • Повідомте про це національну “гаряча лінія” з протидії домашньому насильству: 116 123 (з мобільного) – Отримати консультацію щодо ситуації насильства та подальших кроків.
  • Можете повідомити громадську організацію, яка діє у вашому регіоні;
  • Можете скористатися чат-ботом з правової допомоги @Non_Violence_Bot…

126-1КК "Домашнє насильство" на практиці або чи є сенс потерпілому звертатись до правоохоронних органів?

Причини:

  • патологічні ревнощі;
  • модель поведінки, засвоєна у батьківській сім’ї;
  • занижена або завищена самооцінка;
  • нереалізовані мрії та бажання з дитинства;
  • власне самоствердження через інших людей;
  • потреба у визнанні;
  • психічні відхилення та захворювання;
  • різні релігійні та політичні погляди;
  • хронічний алкоголізм, наркоманія.

Алкоголь, стрес, дратівливість до близької людини — зазвичай лише поверхові, а не справжні причини жорстокості. Проте саме вони можуть стати індикаторами, які сигналізують про небезпеку.

Найтиповіші ситуації:

  1.  Чоловік протягом певного періоду вчиняє психологічне насильство щодо своїх близьких родичів (сестра), що виражалося у словесних образах потерпілої, висловлюванні нецензурною лайкою, що завдало їй морального та психологічного болю, приниженні її честі та гідності.
  2. Систематично психологічне насильство над співмешканкою.
  3. У стані алкогольного сп’яніння, вчиняє відносно своєї дружини дії психологічного насильства, що проявилися у словесних образах потерпілої нецензурними словами, шарпанні її за верхній одяг, а також сексуального чи фізичного насильства.
  4. Одним із найбільш поширених проявів економічного насильства в Україні є вигнання з дому (квартири), що в переважній більшості випадків застосовується до жінок та дітей.
  5. Батьки хочуть щоб дитина стала лікарем, але дитину цікавить дизайн відеоігор, батьки щодня влаштовує сварки й називають бажання дитини дурницями, а останнім часом почали наголошувати, що не буде допомагати грошима, якщо він піде вчитися на дизайнера. Батьки часто використовують фінансові переваги. В даному випадку є як психологічне так і економічне насильство.
  6. Насильство щодо дітей від своїх близьких, від своїх батьків та родичів. Найчастіше це виражається у емоційному та психологічному насильстві, оскільки батьки це вважають частиною виховного процесу.

Діти стають жертвами насильства навіть якщо агресія не спрямована на них безпосередньо, коли дитина стає свідком домашнього насильства вона автоматично стає жертвою.

На жаль, природа насильства циклічна і як правило насильство повторюється знову і знову

126-1КК "Домашнє насильство" на практиці або чи є сенс потерпілому звертатись до правоохоронних органів?

Коли насильство відбувається у родині – це не традиція, звичка або домашні правила – це ЗЛОЧИН, і його жертви потребують підтримки та справедливості.

Домашнє насильство — це порушення прав людини і злочин, який передбачає різне покарання для кривдника. Кривдника можуть притягнути до адміністративної та цивільно-правової відповідальності. А з січня 2019 року — і до кримінальної.

Основні ознаки насильства:

  1. Використання фізичної, психологічної або фінансової переваги.
  2. Умисна й свідома дія. (насильницькі дії не можна виправдати, навіть якщо вони вчинені в стані алкогольного або наркотичного сп’яніння)
  3. Систематичність (3 і більше разів, випадки: особа вчиняє насильство три і більше разів, за кожне з яких не була притягнута до відповідальності; особа вчиняє насильство, за яке не була притягнута до відповідальності й раніше була притягнута два і більше разів до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення
  4. Вчинення дії, щоб заподіяти шкоду. (фізичну, психологічну або фінансову, наприклад, спеціально позбавити грошей)
  5. Дія порушує права людини. Наприклад, принижує гідність, порушує право на таємницю листування чи телефонних розмов, право на працю й відпочинок тощо.

Важливо знати ознаки насильства, щоб уміти відрізняти конфлікт від домашнього насильства. У випадку конфлікту ми можемо завдати людині випадкової образи, але, якщо після такого конфлікту одна людина почала свідомо повторювати такі образи щодо іншої й робить це навмисно, щоб принизити чи отримати те, чого прагне, то йдеться про насильство.

Фізичне – форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, шарпання за одяг, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Економічне – форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру;

Психологічне – форма домашнього насильства, що включає словесні образи (нецензурна лайка), погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи;

Сексуальне – форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності;

Такі види насильства призводять до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи, а також буде відображатись на психіці, поведінці та здоров’ї, у тому числі, дітей.

Злочин, пов’язаний з домашнім насильством – це:

  • злочин, передбачений ст. 126-1 Кримінального кодексу України
  • злочин, що містить кваліфікуючу ознаку «вчинення злочину щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах»

Коли ми говоримо про домашнє насильство, треба розуміти, що мова йде не стільки про дім у фізичному сенсі цього слова, місце постійного перебування особи, скільки про певний символічний простір, де «домашність» виводиться через окреслення кола осіб, на яких поширюється дія законодавства про домашнє насильство. Ч. 2, 3 ст. 3 Закону України від 07.12.2017 р. «Про запобігання та протидію домашньому насильству» окреслюють коло осіб, на яких поширюється законодавство про запобігання та протидію домашньому насильству. Це означає, що зв’язка «спеціальний суб’єкт – спеціальний потерпілий» для злочинів, пов’язаних з домашнім насильством є необхідними для кваліфікації діяння саме за статтею 126-1 КК України.

Як це може відбуватись на практиці?

У класичному випадку: кривдник вчиняє одну або кілька форм насильства щодо жертви (жертв), на що остання здійснює виклик поліції через лінію 102. Поліція в свою чергу складає протокол про адміністративне правопорушення за ст. 173-2 КУпАП. Після цього така ситуація повторюється ще як мінімум двічі, і тоді жертва може звернутись або до поліції або до прокуратури із заявою про вчинення кримінального правопорушення (ст. 126-1 КК України).

Чому може звернутись? На сьогодні за чинним законом про кримінальну відповідальність вказаний злочин за класифікацією є нетяжким. Відповідно до Кримінально процесуального кодексу ціла низка правопорушень, зокрема, і домашнє насильство провадиться у формі приватного обвинувачення, яке може бути розпочате ЛИШЕ за заявою потерпілого. Перед зверненням подумайте про  можливі наслідки такого рішення та визначтесь чи бажаєте ви настання таких наслідків. Верховний Суд ж висловив наступну позицію у постанові від 25.02.2021 року по справі №583/3295/19:

«…Об`єктивну сторону зазначеного кримінального правопорушення складають діяння, що виражаються в систематичному насильстві в формах фізичного, психологічного та економічного насильства. Сексуальне насильство виходить за межі цих форм і за наявності підстав кваліфікується за відповідними статтями КК України. Словосполучення «систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства» описує діяння. Закінченим кримінальне правопорушення вважається з моменту вчинення хоча б однієї із трьох форм насильства (фізичного, психологічного чи економічного) втретє, у результаті чого настав хоча б один із вказаних в законі наслідків. При цьому не має значення, чи було відображено в адміністративному протоколі поліції, в обмежувальному приписі чи в іншому документі факт перших двох актів насильства. Факт документування має значення для доказування систематичності, але не більше ніж інші передбачені законом докази. Шкода фізичному або психологічному здоров`ю потерпілої особи, передбачена 173-2 КУпАП, саме з метою відмежування від шкоди, визначеної ст. 126-1 КК України, не охоплюється поняттям «фізичні або психологічні страждання, втрата працездатності, емоційна залежність, погіршення якості життя потерпілої особи».

У правоохоронців досі побутує позиція, що «сімейні чвари» мають залишатись і вирішуватись виклично там же, і тому часто не поспішають відкривати кримінальні провадження із словами на кшталт «сьогодні посварилися, завтра помиряться і будуть просити закрити провадження, а мені з цим ще возитись пів місяця». Законодавець в свою чергу зробив зміни на користь потерпілого, а саме кримінальне провадження не буде закрито, якщо потерпіла буде просити (за власним розсудом чи примусом) закрити провадження. На практиці прокурор у такій категорії справ, зазвичай, сприяє складенню угоди про примирення сторін, у випадку, якщо все-таки якась із сторін не займе жорстку позицію. Тому, якщо ви розумієте, що слідчий чи прокурор не мають великого ентузіазму займатись вашим провадження, краще все ж звернутись до адвоката за представництвом.

Також потрібно розуміти, що, якщо кривдник має позитивну характеристику і не був судимим, то, зазвичай, покарання у вигляді позбавлення волі суд не покладає.

126-1КК "Домашнє насильство" на практиці або чи є сенс потерпілому звертатись до правоохоронних органів?

Автори публікації:

Сніжана Бойко та Андрій Тетюрко, консультанти юридчної клініки “Pro Bono” Національного університету “Острозька академія”

 

 

126-1КК “Домашнє насильство” на практиці або чи є сенс потерпілому звертатись до правоохоронних органів?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

X