Система безоплатної правової допомоги в Україні: держава, юридичні клініки, громадські об'єднання

У цій консультації розкриваються такі питання:

  • Що таке безоплатна правова допомога?
  • Як утворена система безоплатної правової допомоги в Україні?
  • Яка роль держави у системі безоплатної правової допомоги?
  • Яку діяльність провадять юридичні клініки?
  • Яку роль відіграють громадські об’єднання у сфері безоплатної правової допомоги?

Життя є найбільш непередбачуваною матерією з усіх, що відомі людству. Часом виникають обставини, які змушують людину приймати вкрай непрості рішення або ж шукати вихід зі складних ситуації. Саме право є ключем до вирішення багатьох задач.

Водночас бувають випадки, коли особа потребує кваліфікованої правничої допомоги. Остання особливо актуальна для тих, хто опинився у складних життєвих обставинах в цей неспокійний час. У такому випадку, в нагоді може стати безоплатна правова допомога, інститут якої активно розвивається в Україні.

  1. Що таке безоплатна правова допомога?

          Основним нормативно-правовим актом, яким врегульовано надання безоплатної правової допомоги (далі – «БПД») є Закон України «Про безоплатну правову допомогу». Останній містить, зокрема,  визначення вищевказаного поняття. Відповідно до положень цього Закону БПД – це гарантована державою правова допомога, що повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел.

Варто зазначити, що основною метою функціонування системи БПД є забезпечення всім особам доступ до правосуддя. Відтак вищевказане, очевидно, є прямою реалізацією конституційного права кожного на професійну правничу допомогу. Саме БПД є державною гарантією можливості громадянина України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту, отримати в повному обсязі безоплатну первинну правову допомогу, а також можливість певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правову допомогу.

  1. Як утворена система безоплатної правової допомоги в Україні?

Передусім варто зазначити, що до системи БПД в Україні належать:

  • Координаційний центр з надання правової допомоги;
  • суб’єкти надання безоплатної первинної правової допомоги;
  • суб’єкти надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Система безоплатної правової допомоги в Україні: держава, юридичні клініки, громадські об'єднання

Координаційний центр з надання правової допомоги є першою й провідною ланкою БПД в Україні. Як зазначається у Положенні про Координаційний центр з надання правової допомоги, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 6 червня 2012 р. № 504, Координаційний центр з надання правової допомоги утворений з метою формування та забезпечення функціонування в Україні ефективної системи безоплатної правової допомоги, забезпечення її доступності та якості. Вищевказана структура є державною установою і належить до сфери управління Міністерства юстиції України.

Первинна правова допомога передбачає інформування громадян про права і свободи, порядок їх реалізації, а також механізми відновлення порушених прав. Зазначене характеризується такими видами правових послуг:

  • надання правової інформації;
  • надання консультацій і роз’яснень з правових питань;
  • складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру);
  • надання консультацій, роз’яснень та підготовка проектів договорів користування земельними ділянками (оренда, суборенда, земельний сервітут тощо) для сільського населення – власників земельних ділянок;
  • надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

Право на безоплатну первинну правову допомогу згідно з Конституцією України та Законом України «Про безоплатну правову допомогу» мають усі особи, які перебувають під юрисдикцією України.

Водночас варто звернути окрему увагу на тих суб’єктів, які надають відповідні правові послуги. Такими, зокрема, є: органи виконавчої влади; органи місцевого самоврядування; фізичні та юридичні особи приватного права; спеціалізовані установи; центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Вторинна правова допомога передбачає створення рівних можливостей осіб до правосуддя. Зазначене реалізується за допомогою надання таких видів правових послуг:

  • захист;
  • здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
  • складення документів процесуального характеру.

Принагідно зауважити, що суб’єктами права на безоплатну вторинну правову допомогу є конкретно визначені категорії осіб. Законом, зокрема, передбачено такий перелік осіб, що мають відповіді права:

  • особи, які перебувають під юрисдикцією України та середньомісячний дохід яких не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення – на всі види правових послуг, передбачені вторинною правовою допомого;
  • особи з інвалідністю, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб – на всі види правових послуг, передбачені вторинною правовою допомого;
  • діти, у тому числі діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту населення – на всі види правових послуг, передбачені вторинною правовою допомого;
  • внутрішньо переміщені особи – на всі види правових послуг, передбачені вторинною правовою допомого;
  • громадяни України, які звернулися із заявою про взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб, – на отримання послуг зі здійснення представництва їх в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, складення документів процесуального характеру, а також інших послуг з питань, пов’язаних з отриманням довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, до моменту отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
  • громадяни України – власники земельних ділянок, які проживають у сільській місцевості – на всі види правових послуг, передбачені вторинною правовою допомого;
  • громадяни України, які проживають на тимчасово окупованій території, – на отримання послуг зі здійснення представництва їх в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, складення документів процесуального характеру, а також інших послуг з питань, пов’язаних із захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб (в тому числі про відшкодування шкоди, завданої внаслідок обмеження у здійсненні права власності на нерухоме майно або його знищення, пошкодження) у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації та тимчасовою окупацією території України;
  • особи, до яких застосовано адміністративне затримання – на отримання послуг зі здійснення представництва їх в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, складення документів процесуального характеру;
  • особи, до яких застосовано адміністративний арешт – на отримання послуг зі здійснення представництва їх в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, складення документів процесуального характеру;
  • особи, які відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважаються затриманими – на отримання послуг із захисту складення документів процесуального характеру;
  • особи, стосовно яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою – на отримання послуг із захисту складення документів процесуального характеру;
  • особи, у кримінальних провадженнях стосовно яких відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу Українизахисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії, а також особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі, – на всі види правових послуг, передбачені вторинною правовою допомого;
  • особи, на яких поширюється дія Закону України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту”, – на всі види правових послуг, передбачені вторинною правовою допомого, з моменту подання особою заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, до прийняття остаточного рішення за заявою, а також іноземці та особи без громадянства, затримані з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення, з моменту затримання;
  • особи, які звернулися із заявою про визнання особою без громадянства, – на всі види правових послуг, передбачені вторинною правовою допомого, з дня подання особою заяви про визнання особою без громадянства до прийняття остаточного рішення за заявою, а також під час отримання дозволу на імміграцію, оформлення посвідки на тимчасове чи постійне проживання;
  • особи, що не мають документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, – на отримання послуг зі здійснення представництва їх в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, складення документів процесуального характеру, з питань встановлення в судовому порядку фактів, що мають юридичне значення, пов’язаних з оформленням та видачею документів;
  • ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань, – на всі види правових послуг, передбачені вторинною правовою допомого;
  • особи, які перебувають під юрисдикцією України і звернулися для отримання статусу особи, на яку поширюється дія Закону УкраїниПро статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, – на отримання послуг зі здійснення представництва їх в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, складення документів процесуального характеру, – до моменту прийняття рішення про надання такого статусу;
  • особи, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, – на отримання послуг зі здійснення представництва їх в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, складення документів процесуального характеру, протягом розгляду справи в суді;
  • особи, щодо яких суд розглядає справу про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку, – на отримання послуг зі здійснення представництва їх в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, складення документів процесуального характеру протягом розгляду справи в суді;
  • особи, реабілітовані відповідно до законодавства України, – на отримання послуг зі здійснення представництва їх в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, складення документів процесуального характеру;
  • особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, – на всі види правових послуг, передбачені вторинною правовою допомого;
  • потерпілі від кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості, катування або жорстокого поводження під час воєнних дій чи збройного конфлікту, – на отримання послуг зі здійснення представництва їх в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, складення документів процесуального характеру, у кримінальних провадженнях, розпочатих за фактом вчинення таких кримінальних правопорушень;
  • викривачі корупції – на всі види правових послуг, передбачені вторинною правовою допомого.

Суб’єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні є центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, а також адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.

Враховуючи викладене, особливості системи БПД в Україні, варто зазначити, що ключову роль у відповідній сфері відіграє держава, юридичні клініки та громадські об’єднання.

Система безоплатної правової допомоги в Україні: держава, юридичні клініки, громадські об'єднання

  1. Яка роль держави у системі безоплатної правової допомоги?

Очевидно, що держава відіграє головну роль у системі БПД. Насамперед це обумовлюється тим, що саме на неї покладено обов’язок забезпечення гарантій, передбачених Конституцією України та законами України. Це й не дивно, адже саме держава володіє ресурсом для реалізації політики в масштабах всієї країни.

Роль держави у системі БПД опосередковується шляхом формування державної політики у відповідній сфері, реалізації своїх повноважень Координаційним центром з наданням правової допомоги.

Діяльність держави щодо формування політики у сфері БПД характеризується не лише декларуванням у законодавстві певних гарантій та прав для громадян, але й створення спеціальних проектів та програм.

Отримати правову допомогу можна, зокрема, в центрах з надання безоплатної правової допомоги, бюро правової допомоги. Для отримання відповідних послуг слід звернутись до вищевказаних установ й отримати консультації у дистанційному режимі. Зазначене можна зробити у такий спосіб:

1) Звернутись за безкоштовним телефоном: 0-800-213-103.

2) Скористатись месенджерами Телеграм (URL: http://legalaid.gov.ua/telegram.html) та Вайбер (URL: http://legalaid.gov.ua/viber.html)

3) Заповнити форму для звернення на сайті системи БПД
(URL: https://www.legalaid.gov.ua/zvernennya/onlajn-yurydychna-konsultatsiya/ )

Окрім цього, отримання БПД можливе також за зверненням до відповідного підрозділу Міністерства юстиції України. Зазначена опція реалізовується за допомогою заповнення спеціальної форми на веб-сайті міністерства, що міститься за посиланням: https://minjust.gov.ua/feedback. Також, як інформує міністерство, є можливість надсилання звернення за правовою допомогою на електронні адреси: themis@minjust.gov.ua, callcentre@minjust.gov.ua.

  1. Яку діяльність провадять юридичні клініки?

Юридичні клініки є структурними підрозділами вищих навчальних закладів, які реалізовують діяльність щодо надання послуг первинної безоплатної правової допомоги, а також складання різноманітних процесуальних документів (заяв, скарг, звернень, позовних заяв тощо).

Наказом Міністерства освіти і науки України № 592 від 3 серпня 2006 року затверджено типове положення про юридичну клініку вищого навчального закладу. Відповідного до норм вказаного документа однією з цілей діяльності відповідних підрозділів є юридичної клініки є забезпечення доступу представників соціально вразливих груп суспільства до правової допомоги.          Надання відповідних послуг реалізується студентами-консультантами, які діють під керівництвом викладачів-кураторів. Така організація процесу дає можливість клієнту отримати якісну правову допомогу, а студентам – опанувати практичні навички з надання послуг правового характеру.             Принагідно зауважити, що мережа юридичних клінік є надзвичайно розвиненою. Таким чином, доступ до БПД є у ширшого кола осіб.

Для отримання правової допомоги саме у юридичній клініці варто скористатись веб-сайтом Асоціації юридичних клінік України (URL: https://legalclinics.in.ua/). На зазначеному електронному ресурсі є можливість ознайомитись з мапою відповідних установ по всій державі, а також обрати найближчу та зручну за розташування юридичну клініку.

  1. Яку роль відіграють громадські об’єднання у сфері безоплатної правової допомоги?

Розглядаючи систему БПД, неможливо оминути увагою діяльності різноманітних громадських об’єднань. Внесок відповідних суб’єктів важко переоцінити, адже вони також провадять свою діяльність з метою захисту прав та свобод людини. Державні установи, часом, не можуть охопити весь об’єм запитів та потреб осіб, що звертаються за правовою допомогою. Відтак громадські об’єднання уможливлюють реалізацію конституційного права особи на доступ до правосуддя, збільшуючи кількість суб’єктів надання відповідних послуг.

Зокрема в Україні діють громадські об’єднання у сфері БПД, які створюються об’єднанням правників. Відповідні утворення надають, переважно, первинну правову допомогу, з характером якої можна було ознайомитись в попередніх розділах. Водночас

Нижче наведено перелік (не є вичерпним) громадських об’єднань, які надають послуги у сфері БПД:

  • Асоціація жінок-юристок України «ЮрФем»

URL: http://jurfem.com.ua/

  • Громадська організація «Юридична сотня»

URL: https://legal100.org.ua/

  • Українська Гельсінська спілка з прав людини

URL: https://helsinki.org.ua/

  • Громадська спілка Мережа правового розвитку

URL: https://ldn.org.ua/

  • Українська фундація правової допомоги

URL: https://ulaf.org.ua/nasha-komanda

 

Детальніше ознайомитись з порядком реалізації права на безоплатну правову допомогу та державними гарантіями щодо надання безоплатної правової допомоги в Україні можна у чинній редакції Закону України  «Про безоплатну правову допомогу» від 02.06.2011 № 3460-VI

 Основні нормативно-правові акти щодо системи безоплатної правової допомоги:

  1. Конституція України: Закон України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР (з наступними змінами)
  2. Закон України «Про безоплатну правову допомогу» від 02.06.2011 № 3460-VI (з наступними змінами)
  1. Постанова Кабінету Міністрів України «Про утворення Координаційного центру з надання правової допомоги та ліквідацію Центру правової реформи і законопроектних робіт при Міністерстві юстиції» від 06.06.2012 р. № 504

Автори консультації:

Владислав Рибалко та Максим Завгородній, студенти – консультанти правничої клініки Національнгого університету “Києво – Могилянська академія”

 

 

Система безоплатної правової допомоги в Україні: держава, юридичні клініки, громадські об’єднання

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

X