Особливості спадкування в умовах воєнного стану. Оновлені правила.

В останні роки через вторгнення рф на територію України життя більшості українців зазнало суттєвих змін. Не обійшли ці зміни і сферу життєдіяльності, що стосується спадкування. Законодавство теж не стоїть на місці.

Так, 30 січня 2024 року набули чинності відразу два закони, які так чи інакше стосуються спадкування, а саме:

• Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини»
• Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини»

Ці Закони внеслиі деякі зміни до:

• Цивільного кодексу України
• Закону України «Про нотаріат»
• Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»
• Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»

Тепер стаття 1221 ЦК України викладена в такій редакції:

1. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
2. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна – місцезнаходження основної частини рухомого майна.
3. Якщо спадкодавець мав останнє місце проживання на території іноземної держави, місце відкриття спадщини визначається відповідно до Закону України «Про міжнародне приватне право».

Фактично йде поступове повернення до довоєнної процедури спадкування, оскільки, наприклад, за попередньою редакцією ЦК України місцем відкриття спадщини було місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні такого майна, або вимоги кредиторів. На підставі отриманої першої заяви нотаріус заводив спадкову справу, яка підлягала державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Яким чином це виглядало на практиці? Умовно, останнім місцем проживання спадкодавця було м. Харків. Спадкоємець, рятуючись від війни, переїхав до Львова й там звернувся до нотаріуса за відкриттям спадкової справи. Як наслідок, інші спадкоємці також були вимушені їхати до Львова.

За попередньою редакцією ст. 1221 ЦК України можна було відкрити спадкову справу будь-де і в будь-якого нотаріуса на території України, незалежно від того, де спадкодавець востаннє жив.

Відповідно, сьогодні особа може подавати заяву до нотаріуса, який знаходиться у тому ж регіоні, де було останнє місце проживання померлого. Однак, якщо смерть настала на окупованій території, або в районах, де ведуться активні бойові дії, спадкоємець може подати заяву до будь-якого нотаріуса на території України.

Окрім того, навесні була скасована норма про продовження строків для прийняття спадщини (з 6 до 10 місяців). Тобто повернувся довоєнний шестимісячний строк для прийняття чи відмови від спадщини.

Також варто враховувати, що якщо смерть фізичної особи зареєстрована пізніше ніж через один місяць з дня смерті такої особи або дня, з якого її оголошено померлою, строки, встановлені статтями 1269, 1270, 1271, 1272, 1273, 1276, 1277, 1283, 1298 ЦК України, обчислюються з дня державної реєстрації смерті особи. При цьому часом відкриття спадщини вважається день смерті спадкодавця або день, з якого спадкодавця оголошено померлим, незалежно від часу державної реєстрації смерті.

За додатковими консультаціями Ви завжди можете звернутися до нашої Правничої клініки та отримати відповіді на всі Ваші запитання!

Матеріал підготувала
Ярмілко Марія, клініцистка НЛ “Правнича клініка” НаУКМА,
студентка 4-го курсу факультету правничих наук НаУКМА.