Використання зображення людей

На сьогоднішній день суспільство активно використовує зображення людини/людей для різних цілей до прикладу для реклами певного товару, ілюстрації нових статей, публікації фотографій у соціальних мережах, оформлення презентацій тощо. Це може бути засобом самовираження, ідентифікації або навіть маніпуляції громадською думкою. Проте питання правомірності такого використання викликає багато дискусій. Чи завжди людина має контроль над своїм зображенням? Чи не порушуються її права під час публікації фото чи відео? Ці аспекти роблять тему використання зображення людини надзвичайно актуальною та важливою.

Відповідно до «ЗУ Про захист персональних даних» персональними даними є відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Виходячи з цього можна зробити висновок, що зображення людини є її персональними даними, а отже для публікації такого зображення потрібна згода суб’єкта персональних даних тобто самого володільця. До того ж така згода має бути добровільною (за умови її поінформованості) та висловлена у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання такої згоди. Поінформованість означає, що особа повинна знати ким та з якою метою будуть оброблятися її персональні дані. Добровільність в даному контексті визначається можливістю самостійно вирішувати, чи давати згоду на обробку своїх даних чи – ні, без будь якого зовнішнього тиску (тут варто зазначити, що згода може бути відкликана, окрім випадків передбачених законом).

Стаття 307 Цивільного кодексу України визначає захист інтересів фізичної особи при проведенні фото-, кіно-, теле- та відеозйомок. А саме фізична особа може бути знята на фото, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Проте варто зазначити що згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру. До того ж особа, яка погодилася на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, може вимагати припинення їх публічного показу в тій частині, яка стосується її особистого життя.

Статтею 308 ЦК України  встановлено, що фотографія (інші художні твори), на яких зображено людину, можуть бути публічно показані, відтворені, розповсюджені лише за її згодою, а в разі її смерті – лише за згодою їхніх дітей, вдови (вдівця), а якщо їх немає, – батьків, братів та сестер.

Коли фотографія, інший художній твір з зображенням людини може бути публічно показаний, відтворений або розповсюджений без її згоди на це?

1.     У випадку коли особа позувала авторові за плату, наприклад (позувала чи виконувала роль для створення реклами за грошову або іншу винагороду

     Так, ми можемо часто бачити рекламні банери з зображенням людини. І тут виникає питання: чи потрібно отримувати згоду фізичної особи, зображеної на фото, взятому з інтернет-ресурсів? Зміст абзацу 9 частини 1 статті 8 Закону України “Про рекламу” дає підстави для висновку, що незалежно від джерела походження розміщеного зображення, наявності чи відсутності скарг від особи, зображеної на фото, чинним законодавством передбачено обов’язковість письмової згоди особи на розміщення її зображення в рекламі. Фото з інтернет-джерел не є винятком. 

Варто також зазначити особа, яка позувала авторові фотографії, іншого художнього твору за плату, а після її смерті – її діти та вдова (вдівець), батьки, брати та сестри можуть вимагати припинення публічного показу, відтворення чи розповсюдження фотографії, іншого художнього твору за умови відшкодування автору або іншій особі пов’язаних із цим збитків.

2.     Коли таке розповсюдження викликано необхідністю захисту її інтересів або інтересів інших осіб. До прикладу публікація зображення особи з метою її розшуку.

Чи можна з соціальних мереж показувати, відтворювати або розповсюджувати фотографію, інший художній твір з зображенням людини без дозволу?

Поширення (розміщення) особою фото в соціальній мережі в інтернеті без обмеження кола користувачів, які можуть переглядати це фото, є публічним показом фото, який здійснює ця особа самостійно. Тож використання таких фото іншими особами є правомірним, адже попереднє поширення (розміщення) у соціальній мережі було публічним і за згодою особи, яка своїми діями зробила таку інформацію відкритою.

У разі якщо фото були відкриті лише для певного кола користувачів, то публічного розповсюдження таких фото не було, а отже їх використання без згоди особи є неправомірним

Такого висновку дійшов Верховний Суд у справі № 214/11028/21. 

Отже, використання зображення людини є важливим аспектом у сучасному суспільстві, адже воно широко застосовується в медіа, рекламі, мистецтві, юридичній та комерційній діяльності. Однак цей процес має бути етичним і законним, з урахуванням прав людини на приватність та інтелектуальну власність. Без згоди особи використання її зображення порушує її моральні та правові норми, а також тягне за собою відповідальність, встановлену законом.