Спадкування без заповіту: хто і в якій черзі отримує майно

Спадкування є процесом переходу прав та обов’язків від  померлої фізичної особи, до її спадкоємців. Цивільним кодексом передбачено два види спадкування – за законом, та за заповітом. Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок смерті, відповідно спадкування за заповітом відбувається в тому порядку, як це передбачено в останньому волевиявленні померлого. Складнішою ситуацією є випадок, коли покійний не залишив такого заповіту, тоді спадкування відбувається виходячи із законодавчо закріпленої процедури. Деталі спадкування за законом ми оглянемо в цьому матеріалі.

Цивільним кодексом в 86 главі закріплено положення щодо спадкування за законом. Відповідно, цей вид спадкування застосовується в таких випадках:

1) коли заповіт взагалі не складався;

2) коли його визнано недійсним судом;

3) коли спадкоємці за заповітом відмовилися від спадщини або не прийняли її;

4) коли заповіт охоплює не все майно померлого.

У випадку спадкування за законом, майно померлої особи розподіляється між родичами відповідно до черговості, передбаченої законом. Важливим моментом є те, що частки у спадщині кожного із спадкоємців є рівними, а у випадках коли спадкоємці бажають змінити розмір частки, то за усною згодою між собою, стосовно рухомого майна – вони можуть змінити розмір у спадщині когось із них. Коли мова йде про нерухоме майно чи транспортні засоби, то розмір частки може бути змінений виключно за письмовою угодою між спадкоємцями, посвідченою нотаріусом.

За законом виділяється всього 5 черг спадкоємців, залежно від ступеня спорідненості.

До першої черги належать діти спадкодавця, його дружина або чоловік, батьки. Важливо, що діти мають рівні права незалежно від того, народилися вони у шлюбі чи поза ним, основним фактором є те, щоб у свідоцтві про народження померла особа була записана як батько або матір, чи щодо яких встановлений у судовому порядку факт батьківства. Також, усиновлені діти прирівнюються до рідних і мають такі самі права на спадщину.

До другої черги належать рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід, як з боку батька, так і з боку матері.

До третьої черги належать рідні дядько та тітка спадкодавця.

До четвертої черги належать особи, що жили разом зі спадкодавцем однією сім’єю протягом щонайменше п’яти років до моменту  відкриття спадщини.

До п’ятої черги належать інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Окремо варто згадати спадкування за правом представлення, порядок якого визначено 1266 статтею Цивільного кодексу. Спадкування за правом представлення – це ситуація, коли у певних спадкоємців виникають права на спадкування, у випадку смерті до відкриття спадщини того з їх родичів, хто був би спадкоємцем. Тобто спадкоємці особи, умовно представляють особу, яка померла, в спадкових відносинах та яка б одержала права на спадкування, у тому випадку, якби була живою на момент відкриття спадщини. Наприклад, внуки та правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Варто також згадати, що після відкриття спадщини зацікавлені особи можуть укласти нотаріально посвідчений договір про зміну черговості одержання спадкоємцями права на спадкування. Однак такий договір не може порушити права тих спадкоємців, які в ньому не беруть участі, а також осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині:

• малолітні, неповнолітні особи;
• повнолітні непрацездатні діти спадкодавця;
• непрацездатна вдова або вдівець;
• непрацездатні батьки.

Існує також можливість для спадкоємця наступних черг отримати право на спадкування разом із спадкоємцями попередньої черги за рішенням суду. Для цього потрібно довести, що особа протягом тривалого часу доглядала спадкодавця, матеріально його забезпечувала або надавала іншу допомогу, коли той через похилий вік, хворобу чи каліцтво був у безпорадному стані.

Джерела

1. Цивільний кодекс України : Кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV : станом на 1 лют. 2026 р. URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text(дата звернення: 22.02.2026).
2. Спадкування у разі відсутності заповіту. Хто має право? | Безоплатна правнича допомога.Безоплатна правова допомога. URL: https://legalaid.gov.ua/publikatsiyi/spadkuvannya-u-razi-vidsutnosti-zapovitu-hto-maye-pravo/(дата звернення: 22.02.2026).
3. Хто має право на спадщину, коли немає заповіту – нагадує Міністерство юстиції України.Судова влада України. URL: https://court.gov.ua/press/news/1778710/(дата звернення: 22.02.2026).