Погрози від “колекторів” – що робити?

До юридичної клініки “Феміда” Донецького державного університету управління звернулася клієнтка з проханням допомогти у вирішенні проблеми з поверненням кредитної позики.

Обставини справи

В січні 2020 року клієнтка взяла кредит в фінансовій установі “ШвидкоГроші” на суму 9 000 грн. Клієнтка зазначила, що сплатила 3 000 грн, але у зв’язку із введенням карантину перестала сплачувати кредит, оскільки втратила дохід (офіційного доходу не мала).

На початку квітня 2020 року, їй зателефонували колектори з погрозами. Клієнтка пояснила, що у з’вязку із ситуацією, яка виникла, сплата кредиту не можлива. При цьому вона не відмовляється сплатити борг після відновлення заробітку по закінченню карантину. Після цього, впродовж тижня “колектори” телефонували їй з погрозами, а потім зателефонували її батькам.

Аналіз ситуації

За результатами розгляду справи, студенти юридичної клініки підготували письмову консультацію із чітким алгоритмом дій споживача фінансових послуг у цій ситуації, а також надали інформацію щодо прав та обов’язків споживача фінансових послуг.

Консультанти роз’яснили:

Неправомірність погроз “колекторів”, адже ці дії підлягають кримінальному покаранню згідно ст. 182, ст. 189, ст. 355 Кримінального кодексу України.

Правильність спілкування у разі продовження таких дзвінків і погроз. Зокрема просити, щоб люди, які телефонують представилися і попередити, що дзвінок записується на диктофон.

Три шляхи розвитку ситуації:

• Звернутися до фінустанови з пропозицією пошуку компромісів та можливості реструктуризації боргу.
• Написати заяву до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Відповідно до Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” одержувач фінансових послуг має право звернутися зі скаргою на дії фінансової компанії в Національні комісії, що здійснюють державне регулювання у сфері фінансових послуг. На сайті Нацкомфінпослуг міститься електронна форма для заяв, звернень, скарг громадян, правильність заповнення якої пояснена клієнтці.
• Звернутися до поліції, у разі продовження дзвінків із погрозами від “колекторів” з обов’язковим наданням запису дзвінків з погрозами, як доказом того, що дійсно відбуваються погрози.

Законодавча база:

У процесі дослідження використано такі нормативно-правові акти:

1. Конституція України
2. Цивільний кодекс України
3. Закон України “Про банки та банківську діяльність”
4. Кримінальний кодекс України
5. Закон України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”