Безготівкові перекази

Навчально-практична лабораторія “Юридична клініка” Університету державної фіскальної служби України підготувала правову консультацію з роз’ясненням щодо безготівкових переказів.

Безготівкові перекази вже досить тривалий час є елементами повсякденного життя населення всього світу. Ми користуємось ними як під час виконання своїх робочих (трудових) функцій, так і в побуті, вдома.

Здається, не залишилось жодного громадянина, який хоча б раз оплатив товар або послугу не передаючи гроші “з рук в руки”, а здійснив безготівковий переказ. Безготівковими коштами оплачується все: комунальні послуги, товари на площадках інтернет-магазинів, послуги виконавців сфери обслуговування, страхові внески, податки, платежі за кредитами і багато-багато іншого.

Зараз, найрозповсюдженішими способами відправки грошей є:

  • здійснення платежу через касу банку або фінансової установи;
  • платіж через термінал самообслуговування (зокрема, iBox або термінали ПриватБанку);
  • сплата за допомогою цілодобових банківських сервісів (такі як Приват24, Raiffeisen Online, Oschad 24/7 тощо).

Платіж може бути як повністю безготівковим (з банківського або карткового рахунку платника коштів), так і частково безготівковим – “змішаним” (внесення грошей в термінал або касу банку та їх подальше перерахування отримувачу).

Не дивлячись на різні способи, спільною рисою безготівкових переказів є те, що банк (фінансова установа) виконує доручення клієнта по перерахуванню його коштів іншій (третій) особі, яку вказує клієнт.

Під визначенням “клієнт”, чинне законодавство розуміє особу, яка має рахунок у банку або користується банківськими послугами.

Не зайвим буде нагадати, що ж повинен знати клієнт та яку інформацію надати, щоб здійснюваний ним безготівковий платіж був виконаний банком без жодних зауважень, а отримувач платежу чітко і безсумнівно розумів від кого і за що надійшли йому кошти.

Загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків, встановлено Постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004, якою затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі – Інструкція).

Як зазначалось, аби здійснити платіж, клієнт надає банку відповідне доручення. Робиться це, у спосіб надсилання (вручення) банку платіжного доручення – розрахункового документу, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.

Платник може давати доручення про списання коштів зі свого рахунку на бланках розрахункових документів, види яких передбачені договором банківського рахунку чи іншим договором, у якому обумовлено право банку здійснювати договірне списання коштів, а також у вигляді електронного розрахункового документа, якщо це передбачено договором між ним і банком.

Слід знати, що банк не несе відповідальності за достовірність змісту платіжного доручення, оформленого клієнтом. Відповідальність за відповідність інформації, зазначеної в платіжному дорученні, суті операції, за якою здійснюється переказ, несе платник. Відповідальність за правильність заповнення реквізитів платіжного доручення (іншого розрахункового документа) несе особа, яка оформила цей документ і подала до банку. Банк лише перевіряє відповідність заповнення реквізитів розрахункових документів клієнтів.

Які обов’язкові реквізити повинні бути зазначені у платіжному дорученні для правильного його виконання?

Зазвичай, відповідно до пункту 3.1 Інструкції, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, тобто коректне заповнення всіх реквізитів призводить до “правильності” заповнення.

В той же час, Інструкція  передбачає можливість подання платником – фізичною особою платіжного доручення в довільній формі, яке має містити такі обов’язкові реквізити:

  • назву документа;
  • дату складання і номер;
  • прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), код платника та номер його рахунку;
  • найменування банку платника;
  • найменування/прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), код отримувача та номер його рахунку;
  • найменування банку отримувача;
  • суму цифрами та словами;
  • призначення платежу;
  • підпис платника.

І якщо з більшістю “обов’язкових реквізитів” все зрозуміло, то вважаємо за необхідне звернути Вашу увагу на такий реквізит як “призначення платежу”. Інформація, яка зазначена платником у “призначенні платежу” – жодним чином не вплине на виконання банком доручення по переказу коштів.

Так навіщо його заповнювати?

Пункт 3.7 Інструкції визначає, що реквізит “Призначення платежу” платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення “Призначення платежу”. Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Відтак, сутність реквізиту “призначення платежу” та наповнення його відповідним змістом дозволяє платнику і отримувачу коштів без жодних сумнівів встановити мету перерахування платником коштів, а таке наповнення стане не тільки суто інформативним (на згадку), але й допоможе довести у необхідних випадках (наприклад у суді), що певний обов’язок зі сплати коштів належним чином виконаний.

Наприклад, заповнення: ”

  • “….сплата за послуги електропостачання за лютий 2020 року. Договір № 01234-к...”,
  • “…штраф за несвоєчасну сплату щомісячного платежу (січень 2020) за кредитним договором № КД-987…”,
  • “…часткова оплата 70% вартості пральної машини LG….“,
  • “…повернення позики за договором від 03.01.2020…“,
  • “…. сплата судового збору за розгляд апеляційної скарги на ухвалу від 03.03.2020 у справі № _…”

Це убезпечить Вас від можливих негативних наслідків або недобросовісності іншої сторони, на виконання зобов’язань перед якою Ви сплачуєте власні кошти.

Підсумовуючи, наголошуємо на необхідності бути уважними при здійсненні переказу безготівкових коштів, перевіряти заповнення всіх необхідних реквізитів платежу та вказувати достовірну і повну інформацію яка, у разі потреби, буде свідченням Ваших дійсних намірів щодо перерахованих коштів.

Автор:

Володимир Кабанов адвокат, викладач -консультант Навчально-практична лабораторія “Юридична клініка” Університету державної фіскальної служби України

Безготівкові перекази

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

X