Повернення банківського вкладу

Правнича клініка Національного університету “Києво-Могилянська академія” підготувала правову консультацію щодо повернення банківського вкладу, на прикладі нещодавного звернення.

Обставини справи

До студентського консультаційного центру “Правнича клініка Києво-Могилянської академії” звернувся клієнт з проханням допомогти вирішити проблему, пов’язану із поверненням банківського вкладу.

За обставинами справи клієнт є вкладником коштів до ПАТ “Банк Михайлівський” (далі – Банк) на суму більше 90 000 грн. Після отримання інформації про ліквідацію Банку клієнт звертався із заявами до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, яка здійснює виведення з ринку неплатоспроможного Банку, а також безпосередньо до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонду) з питанням щодо включення його до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Однак клієнт отримав відмову на ці звернення.

Аналіз ситуації

За результатами розгляду справи, студенти юридичної клініки підготували адміністративний позов до Київського окружного адміністративного суду з проханням визнати незаконною відмову та включити клієнта до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Окрім цього,  склали клопотання про поновлення строку для звернення до суду.

Стратегія вирішення проблеми з пропущеним строком позовної давності

Основною перешкодою при підготовці процесуальних документів стала та обставина, що суто формально шестимісячний строк звернення до суду за правилами адміністративного судочинства клієнт пропустив, а тому постало завдання забезпечити можливість перспективного судового розгляду справи.

З одного боку, в клопотанні  вдалося змістовно обґрунтувати поважність пропуску строку звернення до суду, з іншого ж боку, беручи до уваги конституційний принцип непорушності права власності, практику Європейського суду з прав людини (в якій зроблено наголос на особливому підході у справах захисту прав людей похилого віку), студенти дійшли протилежного висновку, що до відносин, які склалися в цій ситуації, встановлене процесуальним законом обмеження щодо строку звернення до суду не має застосовуватися, про що зазначили в позовній заяві. Тому студенти юрклініки застосували дві стратегії, які взаємно виключають одна одну.

В проєкті адміністративного позову студенти юридичної клініки обґрунтували те, що 6-тимісячний строк, встановлений законом для звернення з адміністративним позовом до адміністративного суду, у  випадку клієнта не застосовується.

З позиції Кодексу України про адміністративне судочинство (далі – КАС України) строк для звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом пропущений. Так, ст. 122 КАС України встановлено 6-місячний строк звернення з адміністративним позовом до адміністративного суду з дня, коли особа дізналася про порушення свого права.

Про порушення права бути включеним до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування своїх вкладів за рахунок коштів Фонду гарантування, клієнт дізнався у 2017 році, отримавши від Уповноваженої особи Фонду відповідь на першу заяву від 06.04.2017 р. Суд, перевіряючи дотримання строку звернення з адміністративним позовом, може дійти висновку, що цей строк пропущений, і у звʼязку з цим запропонувати діяти в порядку, встановленому нормою ч. 1 ст. 123 КАС України, а саме подати заяву про поновлення цього строку.

Для цього юридична клініка підготувала проєкт Заяви про поновлення пропущеного строку для звернення з позовом до адміністративного суду. Цю заяву необхідно подати до суду не пізніше 10 календарних днів з дня вручення ухвали суду про залишення позову без руху, що поданий без заяви про поновлення пропущеного строку.

Законодавча база

У процесі дослідження використано такі нормативно-правові акти: Конституція України, Цивільний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України, Закон України “Про систему гарантування вкладів”, Закон України “Про банки та банківську діяльність”, Закон України “Про платежі та платіжні системи в Україні”.

Також нами було використано таку судову практику:

  • Постанова Великої Палати Верховного Суду у справі №910/17448/16 від 16.05.2018 року;
  • Постанова Великої Палати Верховного Суду, у справі №826/1476/15 від 04.07.2018 року;
  • Постанова Великої Палати Верховного Суду, у справі №804/1925/16 від 20.09.2018 року;
  • Постанова Касаційний адміністративний суд Верховного Суду у справі №826/25513/15 від 07.10.2019 року;

Практика Європейського суду з прав людини:

  • Справа «Комнацький проти України» (Komnatzkii v. Ukraine) ЄСПЛ від 15.10.2009 р. заява № 40753/07;
  • Справа «Зеленчук і Цицюра проти України» (Zelenchuk and Tsytsyura v. Ukraine) ЄСПЛ від 22.05.2018 р. заяви №846/16 і №1075/16
  • Справа «Стоян Мітєв проти Болгарії» (Mitiev v. Bulgary) ЄСПЛ від 08.03.2018 р. заява 34779/09
  • Справа «Феррадзіні проти Італії» (Ferrazzini v. Italy) від 12 липня 2001 р. заява № 44759/98
Повернення банківського вкладу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

X