Депортація дитини: що робити та як запобігти

11.03.2024

Україна та світ вперше зіткнулись з постійно діючим та завчасно спланованим державою-агресором механізмом депортації українських дітей. Численні історії батьків та родичів про те, як забрали їх дитину, стали основою для вироблення певного алгоритму дій, щоб уникнути депортації в майбутньому, та дій, необхідних у разі виникнення такої ситуації.

Залежно від того, куди саме вивозять дітей – на тимчасово окуповану територію України чи територію росії або іншої країни – можна говорити про депортацію та примусове переміщення. Депортація – це насильницьке перевезення на територію іншої країни, а примусове переміщення – це насильницьке переміщення в межах однієї держави. Тому якщо росія перевозить дітей у межах тимчасово окупованих територій України – це примусове переміщення.

По-перше, слід розуміти, що держава-агресор забирає дітей-сиріт, тобто позбавлених батьківського піклування, задля того, щоб в подальшому таку дитину ніхто не шукав.

ВАЖЛИВО: час від моменту депортації/ зникнення грає важливу роль.

Якщо депортація вже сталась з дитиною (або Вам стало відомо про факт зникнення іншої дитини, наприклад, позбавленої батьківського піклування), слід дотримуватися таких дій:

1.Зібрати всю можливу інформацію про дитину: ПІБ, вік, стать, останнє місце перебування. Якщо Вам відома хронологія самої події, необхідно її записати.

2. Перед тим, як починати діяти, намагайтеся зібрати якомога більше інформації про депортовану дитину та обставини таких подій.

Вам необхідно зібрати та повідомити наступні дані:

ПІБ дитини, яка була примусово переміщена чи депортована;
точна дата народження дитини;
місце народження дитини;
місце проживання дитини;
місце, з якого дитина була примусово переміщена та обставини такого незаконного переміщення;
переміщена з батьками чи без батьків, в супроводі інших осіб;
якщо відомо – надайте дані про поточне місце перебування дитини та останнє відоме місце її знаходження, обставини таких подій;
статус дитини: сирота, позбавлений батьківського піклування;
особливі прикмети, які має дитина (особливості тіла, шрами, родимки тощо);
ПІБ, дата народження, місце реєстрації та проживання, номери мобільних телефонів, електронні адреси та місце поточного перебування батьків/законних представників або родичів дитини;
дані особи, яка повідомила про примусове переміщення дитини: ПІБ, місце поточного перебування, контактний номер телефону, адреса електронної скриньки.

3. Потім необхідно повідомити про цей факт Національне інформаційне бюро Ураїни (НІБ), за номером 1648, або ж в чат-бот Telegram і Viber, за номером : +380 44 287-81-65, або ж заповнити форму на їх сайті за лінком: https://childrenofwar.gov.ua/ya-rozshukuyu-ditinu/.

4. За можливості повідомити Національну поліцію України, скориставшись лінією 102.

5. Також слід заповнити форму «Моя дитина зникла»

6. Не слід нехтувати допомогою волонтерів та організацій, адже саме вони, станом на сьогодні, допомагають батькам / рідним повернути свою дитину з окупованих територій.

Важливо, щоб кожен факт зникнення дитини був зафіксований, задля здійснення вже першочергових дій – встановлення місця знаходження.

Відповідно до аналітичного дослідження на тему «Повернення депортованих українських дітей батьками: чи існують ризики звинувачення у колабораційній діяльності?» зазначено про неможливість притягнення до кримінальної відповідальності батьків або рідних, які самі безпосереднього повертали своїх дітей за колабораційну діяльність (ст. 111-1 КК України). Цей висновок обумовлюється складом зазначеного кримінального правопорушення, головним в якому є мета вашого виїду та перебування на території рф, адже вона полягає в тому, щоб забрати дитину, тобто є гуманітарною. Зазначене стоється і факту надання батьками/ опікунами/ рідними «дозволу» на виїзд.

Авторка консультації:
Діана Болістовська,
консультантка юридичної клініки «Захист» Національної академії внутрішніх справ

У випадку виникнення запитань – звертайтеся до юридичної клініки «Захист»