Коли сума прощеного боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті  не є додатковим благом, що оподатковується?

Навчальна лабораторія”Правнича клініка” Національного університету “Києво – Могилянська академія” продовжує тему “Захист прав споживачів фінансових послуг”. Студент Кирилюк Андрій  підготував правове роз’яснення  питання “Коли сума прощеного боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті не є додатковим благом, що оподатковується?”

Перш, ніж відповісти на поставлене запитання, зʼясуємо зміст поняття «додаткове благо» та його особливості як обʼєкта оподаткування ПДФО.

Доходи фізичної особи, які підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, визначено у ст. 164 Податкового кдексу України. Одним із видів таких оподатковуваних доходів Кодекс визначає додаткове благо, яке отримане фізичною особою та яке включається до бази оподаткування, що врегульоване в п.п. 164.2.17. п. 164.2. ст. 164 ПК України.

До оподатковуваного додаткового блага Кодексом віднесено й кредит, прощений кредитором. Особливості оподаткування прощеного кредиту врегульовано абз. «д» п.п. 164.2.17.п. 164.2 ст. 164 ПК України – додатковим благом вважається прощена кредитором за його самостійним рішенням, не повʼязаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, основна сума боргу (кредиту), у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного плодаткового року.

Якщо ж основна сума боргу (кредиту) не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (в розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, то відповідно до п.п. 165.1.55. ст. 165 Кодексу до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи така сума кредитного боргу не включається. Не включається до зазначеного місячного (річного) розрахунку оподатковуваного доходу й сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій, встановлених у кредитному договорі та прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не повʼязаним з процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Отже, прощений фінансовий кредит, в тому числі й кредит, що був виданий в іноземній валюті, є оподатковуваним додатковим благом фізичної особи, яка це благо отримала.

З цього загального правила є такі винятки.

  1. Відповідно до п.п. 165.1.59. п. 165.1.59. Кодексу до зазначеного місячного (річного) розрахунку не включаються суми, на які зменшено (прощено) борг фізичної особи шляхом проведення реструктуризації зобов’язань, передбачених кредитним договором, відповідно до якого кредитором було надано позичальнику – фізичній особі кредит в іноземній валюті, якщо така реструктуризація здійснена відповідно до порядку і на умовах, встановлених розділом IV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про споживче кредитування” або пунктом 5 розділу “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу України з процедур банкрутства”.
  2. У п. 8 підрозділу 1 Розділу ХХ. Перехідні положення ПК України встановлено особливості справляння податку на доходи фізичних осіб за прощеними фінансовими кредитами в іноземній валюті, повʼязані з курсовими різницями:

«8. Не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов’язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року».

Який порядок виключення суми прощеного боргу в іноземній валюті з додаткового блага?

Спочатку валюта зобов’язання за кредитом має бути змінена з іноземної в гривню. Без виконання цієї умови здійснити виключення суми прощеного боргу з додаткового блага не вдасться.

Наступним кроком є обрахунок суми курсової різниці за правилами вищенаведеного п. 8 підрозділу 1 Розділу ХХ ПК України.

Після цього від суми прощеного боргу потрібно відняти попередньо обраховану суму курсової різниці.

Результат є відємним? Тоді сума прощеного боргу не є додатковим благом за п.п. 164.2.17 ПК України, а отже, не оподатковується  (постанова КАС ВС від 25.11.2019 у справі № 500/2252/18, постанова КАС ВС від 18.01.2021 у справі № 120/935/19-а)

Отже, сума прощеного боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті не буде додатковим благом за умови, що відбулася зміна валюти за кредитним зобов’язанням і що різниця між сумою прощеного боргу та сумою курсової різниці є від’ємною.

Умовні скорочення:

  • ПДФО – податок на доходи фізичних осіб;
  • ПК України або Кодекс – Податковий кодекс України

Коли сума прощеного боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті  не є додатковим благом, що оподатковується?

Коли сума прощеного боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті не є додатковим благом, що оподатковується?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

X