Сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Правнича клініка Національного університету “Києво-Могилянська академія” підготувала юридичну консультацію з роз’ясненням щодо сплати податку на на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

В Україні справляється місцевий податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. За обʼєктом оподаткування – це податок на нерухоме майно. Податковим кодексом України правовий механізм цього податку встановлений у Статті 266. Податок на нерухоме майн, відмінне від земельної ділянки.

Основні елементи податку та порядок його справляння

Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової, нежитлової нерухомість або її частка.

Серед об’єктів, які обкладаються цим податком:

• об’єкти житлової нерухомості: житловий будинок (садового типу і багатоквартирний); прибудова до житлового будинку; квартира; котедж; кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах; садовий будинок; дачний будинок;
• об’єкти нежитлового фонду: будівлі готельні, офісні, торговельні; гараж; будівлі промислові та склади; будівлі для публічних виступів (казино, гральні будинки); господарські (присадибні) будівлі; допоміжні (нежитлові) приміщення – це сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо; інші будівлі.

Не підлягають оподаткуванню об’єкти нерухомості, визначені у Кодексі закритим переліком. На даний час цей перелік складають 16 видів нерухомого майна, до прикладу: об’єкти нерухомості, розташовані в зонах відчуження і безумовного відселення; дитячі будинки сімейного типу; об’єкти житлової нерухомості, які належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування; гуртожитки тощо.

Базою оподаткування є загальна площа об’єкта нерухомості або його частки.

Особливість: База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів на право власності.

Юридичні особи базу оподаткування нерухомого майна обчислюють самостійно.

Пільгою із сплати податку є зменшення бази оподаткування один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (календарний рік), тобто зменшення оподатковуваної площі:

• для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
• для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
• для різних типів обʼєктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток

(у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Якщо в особи є декілька об’єктів нерухомості, площа яких перевищує вищевказану площу, то сплатити податок необхідно за загальну сумарну площу всіх об’єктів, що перевищує встановлені ліміти.

Податок розраховується на підставі трьох показників:

• розміру мінімальної заробітної плати станом на 1 січня поточного року,
• ставки податку, що різниться у різних адміністративно-територіальних одиницях, але не може бути більшою розміру ставки, встановленого в ПК України, а саме 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
• площі обʼєкта нерухомості.

Наприклад: яку суму податку на нерухоме майно повинна буде сплатити власниця квартири площею 90 кв.м. у м. Борисполі?

Для розрахунку дізнаємося наступні параметри:

• площу квартири, що підлягатиме оподаткуванню (у нашому випадку це 30 кв. м.);
• ставку податку на вказаний вид нерухомого майна у м. Борисполі (у нашому випадку це 0,05%; див. заг. перелік на сайті: https://tax.gov.ua/rishennya-mistsevih-rad-/);
• розмір мінімальної зарплати в Україні станом на 1 січня 2020 р. (4723 грн).

З наведених показників вираховуємо вартість одного квадратного метра нерухомого майна: 0,05 х 4723 = 236,15 грн. Таким чином, за 30 кв.м. особа повинна буде сплатити: 236,15 х 30 = 7 084,5 грн.

При цьому, обчислення суми податку є обов’язком не самої власниці квартири, а контролюючого органу за місцем реєстрації власника зазначеної нерухомості. Сплата податку має відбутися протягом 60-ти днів після отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, яке направляється платнику податку контролюючим органом до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). Податкове повідомлення-рішення вже містить у собі усі необхідні платіжні реквізити, отже, платник податку має лише здійснити платіж в установі банку або в поштовому відділенні.

Відповідальність платника податку

Важливо зазначити, що за несплату чи несвоєчасну сплату податку на нерухомість передбачені штрафи: при затримці сплати податку до 30 календарних днів розмір штрафу становитиме 10 % погашеної суми податкового боргу, а при затримці більш ніж у 30 календарних днів – 20 % погашеної суми податкового боргу. Після спливу строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня – в розмірі 120% річних облікової ставки Національного банку України.

Також слід враховувати наступні нюанси:

1. Введені в експлуатацію, але не зареєстровані об’єкти (на які право власності на ще не оформлено) не можуть бути об’єктом оподаткування цим податком.

2. У разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб, визначення платників податку відбувається наступним чином:

• якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
• якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
• якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

3. Фізичні особи можуть мати пільги при сплаті податку на нерухоме майно. Однак, скористатися пільгами буде неможливо, якщо майно використовується власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

4. У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та фактичними даними щодо майна, яке підлягає оподаткуванню, платник податку на майно може звернутися  з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо правильності нарахованої суми податку. Контролюючий орган у такому випадку зобов’язаний провести перерахунок суми податку і наслати платникові податків нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення буде вважатися скасованим.

Консультацію підготувала:

Брагинська О., студентка правничого факультету НаУКМА