Примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності

Якщо для спорудження автомобільної дороги у органу місцевого самоврядування виникла необхідність залучення частини земельної ділянки, яка перебуває у власності одного із членів територіальної громади, то чи обов’язково відповідному органу звертатися до адміністративного суду для її відчуження у комунальну власність?

Про це читайте у правовій консультації Юридичної клініки Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова 

Стаття 12 Земельного кодексу України передбачає, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад.

У свою чергу частина 1 статті 9 Закону України “Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності” закріплює, що сільські, селищні, міські ради, Київська і Севастопольська міські ради в межах території здійснення їх повноважень можуть приймати рішення про викуп земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, для таких суспільних потреб, як, зокрема, будівництво, капітальний ремонт, реконструкція та обслуговування лінійних об’єктів та об’єктів транспортної і енергетичної інфраструктури, пов’язаних з обслуговуванням відповідно територіальної громади села, селища, міста (доріг, мостів, естакад, газо- та водопроводів, ліній електропередачі, зв’язку, аеропортів, нафтових та газових терміналів, електростанцій).

При цьому, відповідно до частини 3 цього Закону об’єктом такого викупу може бути як вся земельна ділянка, так і її частина. Однак у випадку, якщо відчужується частина земельної ділянки, а решта її площі не може раціонально використовуватися за цільовим призначенням, за вимогою власника земельної ділянки викупу підлягає вся земельна ділянка.

Порядок викупу земельної ділянки детально врегульований положеннями Закону України “Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності” і включає в себе, зокрема, такі етапи, як:

  1. внесення пропозиції про викуп земельної ділянки, її розгляд та прийняття рішення про викуп органом місцевого самоврядування;
  2. письмове повідомлення власника земельної ділянки про рішення щодо викупу або ж у випадку, якщо місце проживання або місцезнаходження такої особи невідоме, то розміщення відповідного оголошення у передбачених друкованих виданнях. При цьому викупна ціна, яка вказується у повідомленні, повинна визначатися за результатами експертної грошової оцінки;
  3. отримання згоди власника земельної ділянки та проведення з ним переговорів щодо викупної ціни, строків та інших умов викупу;
  4. укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, що підлягає нотаріальному посвідченню, а у випадку, якщо в якості компенсації замість викупленого майна особі надається інша земельна ділянка чи майно, то може укладатися і договір міни.

Згідно з положеннями статті 15 Закону України “Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності” у разі неотримання згоди власника земельної ділянки з її викупом для суспільних потреб зазначений об’єкт може бути примусово відчужений у комунальну власність лише як виняток з мотивів суспільної необхідності і виключно під розміщення, зокрема, лінійних об’єктів та об’єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, магістральних трубопроводів, ліній електропередачі, аеропортів, морських портів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об’єктів, необхідних для їх експлуатації.

Однак примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду, в тому числі й за зверненням органу місцевого самоврядування, який відповідно до закону наділений повноваженням викуповувати відповідні земельні ділянки для суспільних потреб.

При цьому відповідно до статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративні справи про примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності розглядаються та вирішуються у першій інстанції апеляційним адміністративним судом за місцем розташування нерухомого майна, що підлягає примусовому відчуженню.

Вимога про примусове відчуження земельної ділянки підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що будівництво, капітальний ремонт, реконструкція об’єктів, під розміщення яких відчужується відповідне майно, є неможливим без припинення права власності на таке майно попереднього власника.

У рішенні адміністративного суду обов’язково зазначаються умови попереднього повного відшкодування вартості земельної ділянки, інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, збитків, заподіяних власнику внаслідок примусового відчуження, та їх розмір.

Таким чином, у аналізованій ситуації для спорудження автомобільної дороги орган місцевого самоврядування насамперед повинен скористатися процедурою викупу частини земельної ділянки і лише у випадку недосягнення згоди щодо викупу із власником земельної ділянки звертатися до адміністративного суду із позовом щодо її примусового відчуження з мотивів суспільної необхідності.

Консультацію підготував

Бойченюк Іван, аспірант кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова

Примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

X