Можливі наслідки порушення умов кредитного договору

До Правової лабораторії клінічних методів навчання «PRO BONO» при юридичному факультеті Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля звернулася клієнтка з наступними питаннями:

  • Яким чином здійснюється стягнення за порушення кредитного договору?;
  • Як проходить процедура внесення боржника до Єдиного реєстру боржників і які наслідки це тягне для боржника?

Щодо можливості здійснення стягнення за порушення кредитного договору 

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання. За прострочення платежу, пеня сплачується на користь кредитора, у розмірі, що встановлюється за згодою сторін, тобто за умовами кредитного договору (ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”).

Зазвичай, стягнення заборгованості відбувається в позасудовому та судовому порядках. Позасудовий порядок полягає в повідомленнях про вимогу сплатити заборгованість за кредитним договором, попередження про наслідки невиконання зобов’язання, або ж наявності виконавчого напису нотаріуса. Судовий ж порядок полягає в примусовому стягненні кредитних коштів, у зв’язку зі зверненням до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Окрім того, не варто забувати, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов’язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України (тобто, сплати самої суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати кредиторові 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), оскільки зобов’язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК України (п.17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ “Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин” № 5 від 30.03.2012 року).

Примусове виконання судових рішень зі стягнення боргу покладається на Державну виконавчу службу (далі — ДВС), яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці.

На підставі ст. 25 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов’язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред’явлення такого документу до виконання, він відповідає вимогам, які передбачені законодавством, та пред’явлений до виконання у відповідний відділ ДВС. Упродовж трьох робочих днів із дня надходження до ДВС виконавчого документа державний виконавець виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржнику.

За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та грошові кошти боржника, про що виносить відповідні постанови.

Державний виконавець зобов’язаний здійснити виконавчі дії зі стягнення заборгованості протягом шести місяців із дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Заходами примусового виконання рішень щодо стягнення заборгованості згідно ст. 32 Закону України “Про виконавче провадження” є:

  • звернення стягнення на грошові кошти та інше майно (майнові права) боржника, у т. ч., якщо вони знаходяться в інших осіб.
  • звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника.
  • вилучення в боржника та передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні.
  • інші заходи, передбачені рішенням.

Виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.

При відкритті виконавчого провадження державний виконавець також виносить постанову про розшук такого майна.

У разі невиконання зобов’язання за кредитним договором у добровільному порядку, заборгованість буде стягнута шляхом примусового стягнення, що потягне за собою додаткові витрати боржника, такі як: відшкодування судового збору, витрат на виконавче провадження, виконавчий збір, витрати на адвоката та ін. Витрачений час на представлення інтересів боржника в суді та під час проведення виконавчих дій обчислюється не одним місяцем.

Щодо процедури внесення боржника в реєстр і які наслідки це тягне для боржника.

Реєстр боржників утворено відповідно до Закону України “Про виконавче провадження” та Положення «Про автоматизовану систему виконавчого провадження».

Єдиний реєстр боржників – це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження України та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов’язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.

Відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.

Єдиний реєстр боржників містить такі відомості:

  • прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження боржника– фізичної особи або найменування, ідентифікаційний код юридичної особи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань боржника – юридичної особи;
  • найменування органу або прізвище, ім’я, по батькові та посада посадової особи, яка видала виконавчий документ;
  • найменування органу державної виконавчої служби або прізвище, ім’я, по батькові приватного виконавця, номер засобу зв’язку та адреса електронної пошти виконавця;
  • номер виконавчого провадження;
  • категорія стягнення (аліменти, штраф тощо).

Відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу, повернення виконавчого документа до суду, чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

Пошук інформації через веб-сайт Єдиного реєстру здійснюється за такими реквізитами:

  • прізвище, ім’я, по батькові (за його наявності), число, місяць, рік народження боржника — фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);
  • найменування, ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань боржника — юридичної особи.

Внесення інформації про боржника до Єдиного реєстру боржників має такі наслідки:

  • реєстратори речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, до яких із метою вчинення правочину щодо відчуження майна звернувся боржник, внесений на день звернення до Єдиного реєстру боржників, у разі відсутності в них інформації про накладення арешту виконавцем на кошти або майно боржника зобов’язані відмовити у вчиненні реєстраційних дій і в день звернення боржника повідомити виконавця про майно, щодо відчуження якого звернувся боржник. А виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня отримання такого повідомлення зобов’язаний прийняти рішення про накладення арешту на майно та направити відповідну постанову вказаним особам;
  • якщо в період, визначений вище, такий правочин буде укладено, за умови, що він призвів до неможливості задовольнити вимоги стягувача за рахунок такого майна, це є підставою для визнання правочину недійсним.

Консультант Леонід Сітченко

Можливі наслідки порушення умов кредитного договору

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

X