Нечесна підприємницька практика та фінансове шахрайство під час укладення цивільно-правових договорів

До Правової лабораторії клінічних методів навчання “PRO BONO” при юридичному факультеті Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля звернулася клієнтка з питанням стосовно фінансового шахрайства під час укладення цивільно-правового договору про надання послуг із придбання автомобіля з розстрочкою платежу.

У випадку якщо укладений договір порушує Ваші права, як споживача та суперечить положенням Закону України “Про захист прав споживачів” внаслідок здійснення підприємтвом нечесної підприємницької практики і є таким, що містить несправедливі умови. Зокрема зміст договору не відповідає його виду. Ви уклали договір про надання послуг із придбання автомобіля з розстрочкою платежу, а в самому договорі йде мова про оплату вартості самого автомобіля, а не лише послуги з його придбання.

Відповідно до ч.1,2,3, ст.18 Закону України “Про захист прав споживачів” продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду споживача.

Несправедливими є, зокрема, умови договору про:

  • встановлення жорстких обов’язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця;
  • надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв’язку з розірванням або невиконанням ним договору;
  •  надання продавцю (виконавцю, виробнику) права передавати свої права та обов’язки за договором третій особі, якщо це може стати наслідком зменшення гарантій, що виникають за договором для споживача, без його згоди тощо.

Згідно ч.4 ст.18 Закону України “Про захист прав споживачів”  перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.

Відповідно до ч.5,6,8 ст.18 Закону України “Про захист прав споживачів”, якщо положення договору визнано несправедливим, таке положення може бути визнано недійсним. У разі коли визнання положення недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача договір може бути визнаним недійсним у цілому. Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Відповідно до ст.19 Закону України “Про захист прав споживачів” нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняється як таку, що вводять в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Зазначеним Законом встановлена недійсність правочинів, здійснених з використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема у введені в оману споживачів.

Захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов’язані з порушенням їх прав.

Укладення договору має на меті отримання сторонами певного результату. Водночас його досягнення буде можливе лише за умови відповідності правочину встановленим цивільним законодавством вимогам. Тому не зайвим буде нагадати підстави, а також правові наслідки визнання правочинів недійсними.

Підстави визнання правочину недійсним чітко визначено чинним законодавством, зокрема ст. 215 Цивільного кодексу (далі – ЦК).

Відповідно до п. 1 ст. 215 ЦК підставою недійсності правочину є недотримання в момент учинення правочину стороною (сторонами) вимог, установлених ч. 1–3, 5 та 6 ст. 203 ЦК, яка визначає загальні вимоги, дотримання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин, який учинено під впливом помилки щодо обставин, які мають істотне значення, може бути визнаний судом недійсним. У цьому разі істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов’язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

Такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Уважається, що обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, що можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. У такому разі сторона, яка застосувала обман, зобов’язана відшкодувати другій стороні збитки в подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв’язку з учиненням цього правочину.

Відповідно до ст. 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Водночас недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

Одним із наслідків недійсності правочину є двостороння реституція: У відповідності до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, – відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Насамкінець зазначимо, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним із моменту його вчинення. Водночас якщо за недійсним правочином права та обов’язки для сторін передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що Договір був укладений з порушенням вимог Закону України “Про захист прав споживачів”, містить несправедливі умови та ознаки нечесної підприємницької діяльності, що є підставою для визнання його недійсним.

Тобто, в даному випадку Ви маєте право подати позов до суду з вимогою визнати укладений договір недійсним.  Відповідно до п. 5. ст. 28 Цивільного процесуального кодексу позови про захист прав споживачів можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.  Це значить, що подати позов Ви можете до Сєвєродонецького міського суду Луганської області, який знаходиться за адресою: м. Сєвєродонецьк, бульвар Дружби Народів (вул. Леніна), 19.

Для представлення Ваших інтересів у суді та складення процесуальних документів Вам знадобляться послуги адвоката. Ви можете звернутися  до будь-якого адвоката у приватному порядку, або скористатися послугами Сєвєродонецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, якщо ви належите до однієї з категорій, яким законом надано право на отримання безоплатної правової допомоги .

Право на безоплатну вторинну правову допомогу мають категорії осіб, які визначені Законом України “Про безоплатну правову допомогу” та іншими законами України.

Консультант Олег Кальной

Нечесна підприємницька практика та фінансове шахрайство під час укладення цивільно-правових договорів

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

X