Юридична революція в блокчейні (Cмарт-контракти)

Смарт-контракти

Смарт контракти, також відомі як «розумні контракти», є інноваційними інструментами, які змінюють традиційні правові відносини в цифровому світі. Вони являють собою самовиконувані програми, які забезпечують автоматичне виконання умов угоди між сторонами без посередників завдяки технології блокчейн, що покращує прозорість, швидкість і вартість транзакцій.

Здатність автоматично виконуватися в певних умовах є основною перевагою смарт-контрактів. Наприклад, у сфері фінансів вони можуть гарантувати автоматичні виплати за кредитами або страховими полісами, що зменшує ймовірність людської помилки та шахрайства. Смарт-контракти в логістиці покращують ефективність ланцюга постачання, дозволяючи відстежувати рух товарів і автоматично здійснювати платежі під час доставки.

Смарт-контракти мають різний юридичний статус. Вони вже визнаються юридично обов’язковими в таких країнах як США,Сінгапур, Тайланд та ін.

Наприклад, штати Аризона, Невада, Теннессі та Вайомінг у Сполучених Штатах прийняли законодавство, яке визнає законність смарт-контрактів. Зважаючи на те, що правове регулювання смарт-контрактів в Україні ще не завершено, вони мають значний потенціал для оптимізації бізнес-процесів і державних послуг. Смарт-контракти також використовуються в сфері нерухомості, де вони можуть автоматизувати операції купівлі-продажу та оренди, що робить процеси прозорішими та зменшує бюрократію. Вони можуть бути використані в галузі охорони здоров’я для ведення медичних записів, зберігаючи безпеку та конфіденційність даних пацієнтів.

Важливо зазначити, що смарт-контракти мають деякі проблеми, незважаючи на багато переваг. Серед них складність внесення змін після розгортання, необхідність правильного програмування умов і потенційні юридичні суперечки щодо їх виконання. Отже, щоб переконатися, що смарт-контракти відповідають чинному законодавству та вимогам користувачів, важливо враховувати як технічні, так і правові аспекти.

Як блокчейн змінює право власності

Токенізація активів є революційною технологією, яка змінює уявлення про право власності в цифрових умовах. Основою є блокчейн, який дозволяє створювати цифрові токени з реальних активів, таких як цінні папери, нерухомість, мистецтво чи навіть інвестиційні портфелі. Токенізація відкриває нові можливості для інвестування та володіння активами, оскільки вона дозволяє ділити активи на частки та дозволяє вільному торгуванню ними через блокчейн-мережу, процес стає особливо важливим у глобалізованій економіці, де власність, як право на активи, може бути передана незалежно від кордонів держави чи території.

Токенізація розв’язує важливі проблеми правової системи власності., він спрощує процес передачі прав власності, оскільки смарт-контракти виконують транзакції автоматично за заздалегідь визначеними умовами, оскільки всі транзакції в блокчейні публічні та незмінні, токенізація забезпечує прозорість операцій, що не тільки усуває проблему шахрайства, але й дозволяє інвесторам і покупцям відстежувати історію власності активу.

Токенізація активів також полегшує доступ до інвестицій широкому колу осіб. З токенізації інвестування в великі активи раніше було обмежено великими гравцями. Тепер, купуючи частку активу у вигляді токена, люди можуть інвестувати в об’єкт невеликі суми. Наприклад, можна токенізувати об’єкт нерухомості вартістю 1 мільйон доларів на 1000 токенів, кожен з яких представляє 0,1% власності, що дозволяє дрібним інвесторам отримати частку об’єкту, не вкладаючи великих грошей, і, отже, знизити фінансові ризики.

Крім того, слід зазначити, що токенізація змінює основні принципи управління власністю. Передача прав власності може бути пов’язана зі складними процедурами та дорогими юридичними послугами в традиційній правовій системі. Тим не менш, блокчейн автоматизує ці процеси та усуває багато додаткових ланцюгів, що робить транзакції дешевшими та швидшими. У блокчейні всі дані про власність зберігаються на захищеній децентралізованій платформі, яка не піддається контролю будь-якої особи чи організації, що робить блокчейн надзвичайно безпечним, оскільки дані про власність не можуть бути вкрадені чи маніпулюватися.

У багатьох сферах економіки активно розвивається токенізація. Зокрема, у сфері нерухомості вона дозволяє інвесторам купувати частки в житлових або комерційних об’єктах, навіть якщо вони не проживають у тій самій країні. Крім того, це полегшує продаж часток і забезпечує швидкі транзакції без фізичної присутності двох сторін. Крім нерухомості, токенізація набуває популярності у сфері мистецтва, де частини робіт мистецтва або інших цінних речей можуть бути розділені та роздані широкій аудиторії. Наприклад, картина, вартість якої може становити кілька мільйонів доларів, може бути оцінена в тисячі токенів, що дозволяє інвесторам купувати частки та спекулювати на зміні її вартості.

Токенізація змінює ринок цінних паперів у фінансовому секторі. Компанії можуть випускати токени, що представляють частку в активах або доходах замість традиційних акцій та облігацій. Деякі великі фінансові компанії та платформи для інвестування вже використовують цю стратегію. Децентралізовані фінанси (DeFi) також розвиваються завдяки появі токенізованих активів. DeFi пропонує нові методи інвестування, кредитування та управління активами без участі банків або фінансових посередників.

Правове регулювання токенізації активів є важливим елементом у світлі цих змін. Більшістьюрисдикцій лише розпочали розробку законів, які регулюватимуть такі транзакції. Наприклад, уСполучених Штатах Комісія з цінних паперів та бірж (SEC) активно вивчає можливості контролюнад токенізованими активами, які можуть бути класифіковані як цінні папери. У той же час деякі країни ЄС, такі як Швейцарія та Естонія, змінюють свої закони, щоб дозволити токенам бути в законі.

Sabai Protocol — це технологія, яка дозволяє токенізувати, випускати та розподіляти як реальні активи (RWA), так і віртуальні активи (VA), один із прикладів практичного використання токенізації, протокол спрощує адаптацію токенізованих активів до потреб бізнесу, надаючи зручні інструменти для управління токенізованими активами. Protocol Sabai робить використання токенізованих активів прозорим і гнучким, що робить його корисним для компаній, які хочуть інтегрувати токенізацію у свої процеси. Компанії можуть використовувати токенізацію для залучення інвесторів, управління фінансовими потоками та навіть виконувати децентралізовані операції без посередників.

У кінцевому підсумку токенізація активів змінює парадигму права власності, зробивши її більш гнучким і доступним для широкого кола інвесторів. Блокчейн забезпечує децентралізований, захищений і відкритий процес передачі прав власності. Він може використовуватися для інвестування в різні види активів і інвестицій. У той час як токенізація полегшує доступ до інвестування, вона також відкриває нові можливості для управління власністю в цифровому світі.

Блокчейн та DeFi

Хоча децентралізоване фінансування (DeFi) є інноваційною фінансовою системою, яка обіцяє широку доступність і автоматизацію, воно створює значні юридичні перешкоди для звичайного правового регулювання. Платформи децентралізованої фінансової системи (DeFi), що базуються на блокчейні, поєднують смарт-контракти та криптоактиви, щоб пропонувати фінансові послуги без будь-якого централізованого регулювання. Відсутність центральних сторон, відповідальних за фінансові операції, надання позик чи зберігання депозитів, ускладнює регулювання таких послуг і захист прав споживачів

Ідентифікація та відповідальність сторін є одним із основних юридичних питань децентралізованої фінансової системи. Більшість децентралізованих фінансових проектів працюють децентралізовано, що означає, що немає конкретної організації чи особи, яка відповідає за роботу платформи. Неясно, хто відповідає за помилки, втрати коштів або шахрайство, оскільки децентралізовані фінансові платформи базуються на смарт-контрактах, які автоматично виконують операції. Традиційні правові системи, які базуються на ідентифікації учасників транзакцій і можливості притягнення їх до відповідальності, не мають визначеної відповідальної сторони.

 Відсутність страхових механізмів у децентралізованій фінансовій системі та захист прав споживачів також є важливими юридичними аспектами. У разі банкрутства банку традиційні фінансові послуги мають механізми страхування депозитів, такі як Федеральна резервна корпорація США (FDIC). Децентралізовані платформи не надають таких гарантій. Якщо користувач втрачає гроші через злам платформи чи помилку в смарт-контракті, ймовірність того, що вони будуть повернені, дуже низька. Розробка нових законодавчих механізмів для захисту прав користувачів необхідна через відсутність страхування та складність притягнення винних до відповідальності.

Дотримання конфіденційності та принципів боротьби з відмиванням коштів (AML) та протидії фінансуванню тероризму (CFT) є ще одним викликом, який потребує правового аналізу. Більшість децентралізованих платформ дозволяють користувачам залишатися анонімним, що робить більш складним виконання правил AML/CFT, які є нормою в звичайних фінансових системах. У деяких юрисдикціях починаються регуляторні ініціативи для боротьби з ризиками, пов’язаними з анонімністю на децентралізованих фінансових платформах, але ці ініціативи є досить новими. Необхідно розробити нові методи ідентифікації користувачів децентралізованих платформ, водночас зберігаючи основні принципи децентралізації, оподаткування доходів від децентралізованої фінансової системи залишається проблемою в багатьох юрисдикціях.

Зазвичай доходи від участі у децентралізованій фінансовій системі, зокрема від фармінгу, стейкінгу та ліквідності, підлягають оподаткуванню; однак визначення цих доходів і їх облік є складним завданням. Користувачам важко розрахувати податкове навантаження в країнах, де законодавство ще не охоплює операції децентралізованої фінансової системи, що може призвести до юридичних проблем. Крім того, на глобальних платформах децентралізованої фінансової системи не існує єдиних правил оподаткування криптоактивів, оскільки різні юрисдикції використовують різні підходи до оподаткування криптоактивів.

Децентралізація фінансування відкриває нові перспективи для фінансових послуг, але також створює значні перешкоди для сучасної правової системи. Для забезпечення прозорості та захисту прав споживачів у сфері децентралізованих фінансів необхідні нові законодавчі підходи. Створення міжнародних стандартів для регулювання децентралізованої фінансової системи або прийняття спеціальних законодавчих актів, що враховують особливості децентралізації та ймовірність того, що платформи будуть працювати без централізованої адміністрації чи відповідальних осіб, можуть бути найкращим рішенням для держав.

Джерела:

1. Real-World Assets Tokenization | Sabai Protocol. Sabai Protocol. URL: https://sabaiprotocol.com/(date (https://sabaiprotocol.com/) of access: 26.11.2024).
2. Кононець О.М. Сучасний стан правового регулювання криптовалюти в Україні. Юридичний науковий електронний журнал. 2024. Nº 3. С. 197-200.
3. Бречко О.В. Використання криптовалюти на ринку платежів: нові можливості для національних економік. Вісник THEY. 2016. Nº3. C.50-60.
4. Бутко М.Д. Криптовалюта як альтернатива фіатним коштам. Міжнародний науковий журнал «Грааль науки». 2023. Nº 33. C. 121-127.
5. Логойда В.М. Перспективи врегулювання правового статусу криптовалюти в Україні. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2021. Nº 63. С. 152-157.

Консультацію підготував
Ішмуратов Нікіта
студент 4 курсу, клініцист НЛ “Правнича клініка” НаУКМА