Юридична клініка “Право і практика” Білоцерківського національного аграрного університету проаналізувала питання розірвання шлюбу та підготувала консультації щодо основних підстав для припинення шлюбу.
Відповідно до Сімейного кодексу України, шлюб припиняється у випадках:
- унаслідок смерті одного з подружжя або оголошення його померлим;
- унаслідок його розірвання;
- один із подружжя визнаний судом безвісно відсутнім;
- один із подружжя визнаний судом недієздатним;
- визнання шлюбу фіктивним.
Незважаючи на цей перелік, насправді для розірвання шлюбу може бути безліч причин. Головна мета для швидкого й безболісного вирішення цього спору – довести взаємну згоду на розлучення та обґрунтувати небажання продовжувати спільне життя разом.
Сама процедура розірвання шлюбу може проводитися як органом державної реєстрації актів цивільного стану (РАЦС), так і в судовому порядку.
Сімейним кодексом передбачена можливість розірвання шлюбу в судовому порядку тоді, коли подружжя має дітей. Відповідно до ст. 109 Сімейного кодексу, подружжя має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти; яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той із батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення права на особисте виховання дітей. Письмовий договір у такому випадку має бути нотаріально посвідчений.
Що стосується розірвання шлюбу органом державної реєстрації актів цивільного стану, то, відповідно до Сімейного кодексу, подружжя, яке не має дітей, має право подати до РАЦС відповідну заяву. Після спливу одного місяця від дня подання заяви цей орган складає актовий запис про розірвання шлюбу й видає відповідне свідоцтво.
Під час процедури розірвання шлюбу можуть виникати певні питання або навіть проблеми, наприклад щодо стягнення аліментів, поділу майна подружжя, права на вибір прізвища після розірвання, участі у вихованні дітей, виїзду дітей за кордон, установлення режиму окремого проживання подружжя та його правові наслідки.