Оформлення права власності на успадковану земельну ділянку

Юридична клініка Університету митної справи та фінансів підготувала юридичну консультацію з відповідями на поширені випадки щодо оформлення права власності на земельну ділянку, отриману у спадщину.

Спадкоємець із якихось причин пропустив 6-місячний строк для прийняття спадщини

Якщо спадкоємець протягом встановленого строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Виникає необхідність включити його до числа спадкоємців, а, отже, і внести зміни до свідоцтва про право на спадщину. Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Як вказує судова практика, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини.

Спадкодавець чи спадкоємець мали оригінал державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого на ім’я спадкодавця, проте втратили його

У цьому випадку спадкоємцю відмовляють у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку. Тож  потрібно отримати дублікат державного акта. Для цього потрібно письмово звернутись до органу який його видав.

Державна реєстрація прав у випадку, передбаченому п. 53 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 р. №1127, проводиться виключно за умови встановлення державним реєстратором наявності зареєстрованих речових прав на підставі таких документів у Державному земельному кадастрі чи в Реєстрі прав власності на нерухоме майно або на паперових носіях інформації (в реєстрових книгах, реєстраційних справах, ведення яких здійснювали підприємства БТІ), з обов’язковим зазначенням у Державному реєстрі прав відомостей про втрату, пошкодження чи зіпсування відповідного документа (державного акта на право власності чи постійного користування земельною ділянкою, свідоцтва про право власності на нерухоме майно).

Для реєстрації права власності на земельну ділянку при втраті державного акта на право власності на земельну ділянку достатньо надати державному реєстратору прав або нотаріусу належним чином завірену копію втраченого або пошкодженого державного акта. У разі виявлення в державному акті помилок, пов’язаних з наявністю порушень прав та інтересів спадкоємців, необхідно звернутися до суду з позовом про визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на землю. Далі, відповідно до судового рішення, отримати новий Державний акт на право приватної власності на землю.

Особа отримала у спадок земельну ділянку, проте померла, не встигнувши належним чином зареєструвати права на цю спадщину

Відповідно до ст. 1276 Цивільного кодексу України, якщо спадкоємець помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов’язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Спадкова трансмісія не розповсюджується на випадки, коли спадкоємець не встиг оформити право власності на спадщину. Тобто, якщо спадкоємець, закликаний до спадкування за законом або за заповітом, помер після відкриття спадщини, але до закінчення 6-місячного строку, встановленого для прийняття спадщини, в цьому випадку належне йому (спадкоємцю) право на спадщину разом з іншими його правами і обов’язками переходить до його спадкоємців.

Спадкоємцю необхідно оформити право на успадковане нерухоме майно, право власності на яке не було зареєстровано належним чином спадкодавцем

Досить поширеною є така ситуація: Спадкодавець заповідає Спадкодаємцеві-1 земельну ділянку. Після смерті Спадкодавця, Спадкоємець-1 приймає спадщину, оформлює документи на усе інше майно, окрім ділянки, однак не встигає оформити право власності на таку ділянку та помирає. Спадкоємець-2, якому заповідано усе майно Спадкоємця-1, своєчасно звертається до нотаріуса, однак нотаріус не може оформити право власності Спадкоємця-2 на земельну ділянку, адже право власності Спадкоємця-1 належним чином не оформлено.

Після отримання відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину Спадкоємець-2 може звернутися до суду з позовом (підставою такого звернення слугуватиме невизнання третьою особою права власності на земельну ділянку за особою). Справа розглядається в порядку цивільного судочинства у суді за місцезнаходженням майна. До позовної заяви додаються докази, що обґрунтовують позовні вимоги.

Як правило, позов заявляється до органу місцевого самоврядування (міської, сільської, селищної ради), оскільки документ на право власності видається ним. При цьому, у  якості третьої особи зазначається нотаріус, який відмовляється видати свідоцтво про право на спадщину.

Якщо земельна ділянка знаходиться у спільній частковій власності декількох осіб, то позовні вимоги заявляються до співвласника земельної ділянки, який нібито “не визнає” права спадкоємця. Якщо немає конфліктів із співвласником – то співвласник у судовому засіданні може підтримати позовні вимоги, і суд на підставі цього, а також на підставі доводів та доказів, що застосовуються у першому випадку, приймає рішення про визнання права власності на визначену частину ділянки.

Підсумовуючи, зауважимо, що право власності на земельну ділянку у спадкоємця виникає з моменту її державної реєстрації. З моменту отримання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, спадщина на земельну ділянку може вважатись оформленою належним чином. Вказаний витяг є остаточним документом, який підтверджує право власності на успадковану земельну ділянку.

Оформлення права власності на успадковану земельну ділянку

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

X