У зв’язку з повномасштабною збройною агресією Росії проти України питання соціального захисту сімей загиблих військовослужбовців набуло особливого значення. Законодавство України передбачає низку державних гарантій і виплат, покликаних забезпечити матеріальну підтримку родин полеглих Захисників і Захисниць.

Однією з ключових гарантій є разова грошова допомога у зв’язку із  загибеллю військовослужбовця під час безпосередньої участі у бойових діях. Виплата одноразової грошової допомоги передбачена 10 ч. 15 ст. Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Відповідно до положення цієї статті розмір такої одноразової грошової допомоги складає 15 мільйонів гривень. Виплата даної суми розбивається на два етапи – 1) на першому етапі виплачується 1/5 від призначеної суми; 2) на другому етапі виплачується решта, а саме 4/5 від загально призначеної суми,  щомісячно рівними частинами впродовж наступних 80 місяців.

Основною підставою для призначення одноразової грошової допомоги є загибель військовослужбовця Збройних Сил України під час дії воєнного стану. Категорії осіб, які можуть претендувати на отримання одноразової грошової допомоги – визначені 10-1 ст. Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», зокрема до них відносяться:

1) батьки;

2) дружина або чоловік, які не одружились вдруге;

3) діти, які не досягли повноліття;

4) утриманці померлого.

Варто підмітити, що грошова допомога розділяється рівними частинами на всіх утриманців загиблого військовослужбовця.

Переходячи до процедурних аспектів отримання одноразової грошової допомоги, то варто в першу чергу згадати, що реалізувати право на отримання цієї допомоги особи можуть з дня його виникнення. Днем виникнення цього права є дата загибелі особи, що зазначена в свідоцтві про смерть. Для отримання такої одноразової допомоги необхідно звернутись із заявою до територіального центру комплектування або до органу соціального захисту, що займається питаннями забезпечення сімей військових.

Заява може бути подана у паперовій формі, в електронній – через портал «Дія», або ж засобами Реєстру. Разом із заявою про отримання одноразової грошової допомоги необхідно також надати:

1) документ, що посвідчує особу;

2) реєстраційний номер облікової картки платника податків;

3) свідоцтво про смерть військовослужбовця;

4) документ, що підтверджує родинні зв’язки з загиблим військовослужбовцем;

5) контактні дані – номер телефону та адреса електронної пошти;

6) адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання або адреса фактичного місця проживання (для внутрішньо переміщених осіб);

7) реквізити рахунку для перерахування коштів.

Окрім одноразової грошової допомоги, в 15 ст. Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено й інші пільги для сімей загиблих Захисників та Захисниць, зокрема їх можна поділити на такі види: медичні пільги; пільги, що стосуються комунальних послуг; трудові пільги; пільги на житло; освітні пільги.

Медичні пільги включають в себе:

1) безплатне одержання ліків, лікарських засобів;

2) безплатне першочергове зубопротезування;

3) щорічне медичне обстеження і диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів;

4) першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація.

Комунальні пільги включають в себе:

1) 50-процентну знижку плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством;

2) 50-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами);

3) позачерговий безплатний капітальний ремонт власних жилих будинків і першочерговий поточний ремонт жилих будинків і квартир.

Трудові пільги включають в себе:

1) виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи;

2) використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час;

3) переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування в разі ліквідації підприємства, установи, організації.

Житлові пільги включають в себе:

1) позачергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов;

2) одержання позики на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт жилих будинків і подвірних будівель;

3) першочергове право на вступ до житлово-будівельних (житлових) кооперативів, кооперативів по будівництву та експлуатації колективних гаражів, до садівницьких товариств, на придбання матеріалів для індивідуального будівництва.

Освітні пільги включають в себе:

• вступ поза конкурсом до державних та комунальних закладів вищої та фахової передвищої освіти на спеціальності, підготовка за якими здійснюється за рахунок коштів відповідно державного та місцевих бюджетів.

Підсумовуючи, можна констатувати, що законодавство України передбачає комплексну систему матеріального й соціального забезпечення сімей загиблих військовослужбовців, що включає в себе як одноразову грошову допомогу, так і широкий спектр пільг. Однак важливим моментом є те, щоб ці гарантії залишались не тільки в законодавчих приписах, а й втілювались в життя, для забезпечення гідного рівня підтримки родин тих, хто віддав життя за державу.

Джерела:

 Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту : Закон України від 22.10.1993 № 3551-XII : станом на 1 січ. 2026 р. URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text(дата звернення: 08.02.2026).

1. Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей : Постанова Каб. Міністрів України від 29.04.2016 № 336 : станом на 23 трав. 2025 р. URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/336-2016-п#Text(дата звернення: 08.02.2026).
2. Про затвердження Особливостей виплати окремим категоріям осіб з числа членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) члена сім’ї : Наказ М-ва у справах ветеранів України від 06.11.2025 № 885. URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1711-25#Text(дата звернення: 08.02.2026).
3. Деякі питання призначення та виплати окремим категоріям осіб з числа членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) члена сім’ї : Постанова Каб. Міністрів України від 30.07.2025 № 936 : станом на 29 жовт. 2025 р. URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/936-2025-п#Text(дата звернення: 08.02.2026).
4. Виплати та пільги членам сім’ї загиблого Захисника чи Захисниці України | Безоплатна правнича допомога.Безоплатна правова допомога. URL:https://legalaid.gov.ua/publikatsiyi/vyplaty-ta-pilgy-chlenam-simyi-zagyblogo-zahysnyka-chy-zahysnyczi-ukrayiny/(дата звернення: 08.02.2026).
5. Виплата 15 мільйонів сім’ям загиблого військового: як отримати допомогу | АО “Бачинський та партнери”.АО “Бачинський та партнери”. URL:https://legalaid.ua/ua/vyplaty-simyam-zagyblyh-vijskovosluzhbovcziv/(дата звернення: 08.02.2026).

Матеріал підготував
студент 4-го курсу правничого факультет НаУКМА
Гайдаш Назар

Оренда квартири є одним із найпоширеніших способів реалізації права на житло в Україні. Укладення такого договору потребує особливої уваги та відповідальності від обох сторін правовідносин, адже від правильності його оформлення залежить належний захист прав та інтересів як орендодавця, так і орендаря.

Що таке оренда квартири і чим вона регулюється

Відповідно до ч. 1 ст. 810 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) житла одна сторона — власник житла (наймодавець) — передає або зобов’язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання в ньому на певний строк за плату.

Доцільно звернути увагу на відмінності між орендою та наймом. Різниця полягає насамперед у суб’єктному складі та предметі відповідних правовідносин. Договір найму передбачає передачу у користування виключно житлового приміщення, а стороною, що його винаймає, може бути лише фізична особа. Натомість договір оренди може укладатися як між фізичними, так і між юридичними особами, а його предметом може бути будь-яке рухоме чи нерухоме майно.

Хто може здавати і хто може орендувати квартиру

Зазвичай сторонами у договорі є наймодавець або орендодавець (власник житла) та наймач або орендар (особа, яка винаймає житло). Ними можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Якщо наймачем є юридична особа, вона має право використовувати житло виключно для проживання фізичних осіб. Важливо також перевірити, чи особа, яка укладає договір як наймодавець, дійсно є власником житла або має належні повноваження на передачу його в найм.

Як має бути оформлений договір оренди квартири

Договір найму (оренди) житла укладається виключно у письмовій формі. Усна домовленість не має юридичної сили та не забезпечує захисту прав сторін. Слід звернути увагу, що відповідно до п. 3.1 глави 5 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, договори найму (оренди), укладені строком на три і більше років, підлягають обов’язковому нотаріальному посвідченню.

Предметом договору оренди може бути квартира, її частина або інше житлове приміщення, придатне для постійного проживання. У договорі оренди квартири необхідно чітко зазначити адресу об’єкта, його площу та основні характеристики. Крім того, орендар квартири у багатоквартирному будинку має право користуватися спільним майном будинку, зокрема підвалами, ліфтами, сходовими клітками та іншими приміщеннями, що забезпечують належну експлуатацію житла.

На який строк можна орендувати квартиру і як її використовувати

Окрему увагу при укладенні договору слід приділити строку його дії. Якщо строк прямо не визначено в договорі, він вважається укладеним на п’ять років. Тому для уникнення небажаних правових наслідків доцільно зазначати конкретний строк оренди квартири. Закон також передбачає особливості короткострокового найму житла, укладеного на строк до одного року. До таких договорів не застосовуються положення щодо зазначення осіб, які проживатимуть разом з наймачем, правила про тимчасових мешканців, окремі переважні права наймача, а також можливість укладення договору піднайму чи заміни наймача.

Орендар квартири зобов’язаний використовувати її виключно для проживання, забезпечувати збереження майна та підтримувати житло в належному стані. Перепланування, реконструкція або інші зміни у квартирі допускаються лише за згодою орендодавця. Орендар також зобов’язаний своєчасно сплачувати орендну плату та оплачувати комунальні послуги, якщо інше прямо не передбачено договором. Поточний ремонт квартири, як правило, здійснюється орендарем, тоді як обов’язок проведення капітального ремонту покладається на орендодавця, якщо сторони не домовилися інакше. Водночас переобладнання житлового будинку, в якому знаходиться житло, передане у найм, якщо воно істотно змінює умови володіння чи користування житлом, не допускається без згоди наймача.

Оплата оренди, ремонти та мешканці квартири

Істотною умовою договору оренди житла є визначення орендної плати, оскільки такий договір не може бути безоплатним. Одностороння зміна розміру орендної плати не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. У договорі доцільно чітко визначити періодичність внесення плати, конкретну дату оплати, спосіб розрахунку та порядок підтвердження факту оплати.

У договорі оренди квартири мають бути зазначені всі особи, які проживатимуть у квартирі разом з орендарем, за винятком випадку короткострокового найму. Такі особи набувають рівних прав та обов’язків щодо користування житлом. Якщо орендарів декілька, їхні обов’язки за договором є солідарними. Вселення інших осіб для постійного проживання можливе лише за згодою орендодавця та інших мешканців квартири. Тимчасові мешканці можуть проживати у квартирі за згодою наймача та інших мешканців без сплати орендної плати, за умови попереднього повідомлення наймодавця. Такі особи не набувають самостійного права володіння чи користування житлом.

Які права має орендар квартири

Закон надає орендарю квартири низку переважних прав. Зокрема, відповідно до ст. 822 Цивільного кодексу України, після закінчення строку дії договору орендар має переважне право на укладення договору оренди на новий строк. Крім того, у разі продажу квартири орендар має переважне право на її придбання.

Коли і як можна розірвати договір оренди

Що стосується розірвання договору найму (оренди) квартири, то наймач має право за згодою інших осіб, які постійно проживають разом з ним, у будь-який час відмовитися від договору, письмово попередивши про це наймодавця за три місяці. Якщо наймач звільнив житло без такого попередження, наймодавець має право вимагати плату за найм за три місяці, за умови доведення, що він не міг укласти договір на таких самих умовах з іншою особою. Також наймач має право відмовитися від договору, якщо житло стало непридатним для постійного проживання.

Договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу наймодавця, зокрема у разі систематичної несплати орендної плати (понад шість місяців, а при короткостроковому наймі — більше двох разів), руйнування або псування житла. Крім того, договір може бути розірваний, якщо наймодавцю необхідне житло для власного проживання, за умови попередження наймача не пізніше ніж за два місяці. У разі розірвання договору наймач та інші мешканці підлягають виселенню на підставі рішення суду без надання іншого житла.

Автори консультації:
консультанти Юридичної клініки “Pro bono”
НУ “Острозька академія”
Олександра Лавринюк, Владислав Кондратюк,
Діана Собчук, Олена Рідель 

У повсякденному житті ми часто робимо подарунки: на дні народження, весілля або просто як знак уваги. Здебільшого це сприймається як звичайна побутова дія або прояв щедрості. Проте з точки зору закону передача цінного майна іншій особі безоплатно є повноцінним правочином, який має свої чіткі правила, форму та наслідки. Недотримання законодавчих вимог під час дарування, особливо коли йдеться про нерухомість чи коштовні речі, може призвести до визнання такого договору недійсним або виникнення судових спорів. Тому розуміння правової природи дарування є актуальним для кожного, хто планує передати чи отримати майно у дар.

Відповідно до статті 717 Цивільного кодексу України, за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Ключовою ознакою цього договору є його безоплатність. Це означає, що дарувальник не має права вимагати від обдаровуваного ніякої компенсації — ні грошової, ні у вигляді послуг. Якщо договір передбачає зустрічну передачу речі або майнового права, то такий договір не є даруванням (найчастіше суди кваліфікують такі угоди як удавані, що фактично приховують купівлю-продаж).

У якій формі укладається договір? Вимоги до форми договору дарування залежать від того, що саме ви даруєте (стаття 719 ЦК України): усна форма, письмова форма, письмова форма з нотаріальним посвідченням.

Спеціальні вимоги щодо форми договору дарування:

1) Договір дарування предметів особистого користування та побутового призначення може бути укладений усно.

2) Договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

3) Договір дарування майнового права та договір дарування з обов’язком передати дарунок у майбутньому укладається у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми цей договір є нікчемним.

4) Договір дарування рухомих речей, які мають особливу цінність, укладається у письмовій формі. Передання такої речі за усним договором є правомірним, якщо суд не встановить, що обдаровуваний заволодів нею незаконно.

5) Договір дарування валютних цінностей фізичних осіб між собою на суму, яка перевищує п’ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Окрему специфіку має договір дарування транспортних засобів. Законодавство не встановлює обов’язкової вимоги щодо нотаріального посвідчення договору дарування транспортного засобу між фізичними особами. На практиці такий договір може бути укладений безпосередньо у сервісному центрі МВС України шляхом оформлення типового договору дарування одночасно з державною перереєстрацією транспортного засобу на ім’я обдаровуваного.

Разом із тим сторони не позбавлені права укласти договір дарування транспортного засобу у нотаріальній формі за власним бажанням або у випадках, коли це зумовлено конкретними обставинами (наприклад, укладення договору через представника, необхідність додаткової правової перевірки документів тощо). У такому разі нотаріально посвідчений договір є підставою для подальшого звернення до сервісного центру МВС з метою здійснення державної реєстрації (перереєстрації) транспортного засобу.

У будь-якому випадку навіть нотаріально посвідчений договір є лише підставою для подальшого звернення до сервісного центру МВС, де відбувається державна перереєстрація транспортного засобу.

Чи можна «забрати» подарунок назад? Це одне з найпоширеніших питань. За загальним правилом, договір дарування є безповоротним. Однак стаття 727 ЦК України передбачає вичерпний перелік підстав, коли дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування:

1) Злочин проти дарувальника: Якщо обдаровуваний умисно вчинив злочин проти життя, здоров’я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей. Якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, розірвання договору мають право вимагати його спадкоємці.

2) Загроза втрати дарунка: Якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність (наприклад, сімейна реліквія, авторський твір тощо).

3) Недбале ставлення до речі: Якщо річ становить історичну, наукову, культурну цінність, а обдаровуваний поводиться з нею так, що ця річ може бути знищена.

Отже, договір дарування — це не просто жест доброї волі, а юридичний інструмент переходу права власності. Його укладення потребує уважного ставлення до форми правочину та розуміння наслідків. Для обдаровуваного це можливість отримати майно без витрат, а для дарувальника — спосіб розпорядитися своїм майном на користь близьких, проте з ризиком втрати контролю над ним. Тому перед підписанням документів, особливо щодо нерухомості, варто зважити всі ризики та чітко дотримуватися вимог законодавства.

Примітки.

Отримання майна у дар може мати податкові наслідки, особливо якщо йдеться про нерухомість, транспортні засоби або значне за вартістю майно.

Відповідно до п. 174.6 ст. 174 Податкового кодексу України, дарунки оподатковуються за тими ж правилами, що й спадщина. Ставка податку залежить від ступеня споріднення між дарувальником і обдаровуваним та їх резидентського статусу:

0 % – якщо дарувальник є членом сім’ї першого або другого ступеня споріднення (батьки, діти, чоловік/дружина, брати, сестри, баба, дід, онуки) і обидві сторони є резидентами України. У цьому випадку військовий збір не сплачується:

5 % ПДФО + 5 % військового збору – якщо сторони є резидентами України, але не перебувають у близькому спорідненні;

18 % ПДФО + 5 % військового збору –  якщо дарувальник або обдаровуваний є нерезидентом України.

Хто сплачує податок? Податок сплачує обдаровуваний як особа, що отримує дохід.
У разі дарування нерухомого майна сплата податків, як правило, здійснюється до нотаріального посвідчення договору.

Нотаріуси повідомляють податкові органи про посвідчені договори дарування, а у випадках застосування нульової ставки ПДФО податкова декларація не подається.

Автор(к)и консультації:
консультант(к)и  Юридичної клініки “Pro Bono”
НУ “Острозька академія”
Лавринюк Олександра,
Кондратюк Владислав,
Собчук Діана,
Рідель Олена

У сучасних умовах питання визнання людини безвісно відсутньою або оголошення її померлою стало особливо важливим. Ці юридичні процедури допомагають захистити права родичів зниклої особи, навести правову визначеність і врегулювати майнові та сімейні питання, які неможливо вирішити без офіційного статусу.

Через війну тисячі українців зникли безвісти. Серед них — військовослужбовці, які не повернулися з бойових завдань, цивільні, що зникли на тимчасово окупованих територіях, а також люди, які загинули під час обстрілів, але їхні тіла не вдалося знайти або ідентифікувати.

Цивільний кодекс України ( частина 1 статті 43) передбачає, що суд може визнати особу безвісно відсутньою, якщо протягом одного року за місцем її постійного проживання немає жодних відомостей про її місцезнаходження.

Оголошення особи померлою можливе у разі тривалішої відсутності інформації. Загальний строк становить три роки, однак закон скорочує його:

• до шести місяців, якщо людина зникла за обставин, що реально загрожували її життю;

• до одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, якщо зникнення пов’язане з надзвичайною ситуацією техногенного або природного характеру.

Такі справи розглядаються судами в порядку окремого провадження відповідно до статей 305–309 Цивільного процесуального кодексу України (далі — ЦПК України). 

Найчастіше статус безвісти зниклих отримують військовослужбовці, які проходили службу на території України. Якщо військовий зник під час бойових дій і перебував у небезпечних для життя умовах, військова частина проводить службове розслідування та визначає його офіційний статус.

Кожен військовослужбовець має право заздалегідь оформити особисте розпорядження на випадок полону або зникнення безвісти. У цьому документі він може вказати, кому і в яких частках виплачувати його грошове забезпечення. Якщо такого розпорядження немає, держава спрямовує виплати родичам першої черги: дружині або чоловіку, законним представникам неповнолітніх дітей та дітям з інвалідністю з дитинства, батькам (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовця аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови що ці права не були поновлені). Ці особи отримують від 50 до 80 % грошового забезпечення рівними частками.

За відсутності родичів першої черги виплати переходять до родичів другої черги — повнолітніх дітей, братів або сестер. У такому разі загальна сума виплачується рівними частками й не перевищує 20 % грошового забезпечення.

Командир військової частини розглядає подані документи протягом 15 днів і письмово повідомляє заявника про прийняте рішення. Виплату починають з дня зникнення військовослужбовця або потрапляння в полон — за заявою заінтересованих осіб.

До заяви необхідно додати документи, що підтверджують особу заявника та родинні зв’язки:

• копія паспорта громадянина України або копія тимчасового посвідчення громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства — копія паспортного документа іноземця або копія документа, що посвідчує особу без громадянства, копія посвідки на постійне/тимчасове проживання, копія посвідчення біженця або копія іншого документа, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства в Україні); 
• копія документа, що засвідчує реєстрацію заявника у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків із зазначеного Реєстру, внесені до паспорта громадянина України (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
• копія свідоцтва про шлюб або копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу — для виплати грошового забезпечення дружині (чоловікові);
• копія свідоцтва про народження дитини або копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження —для виплати грошового забезпечення законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей військовослужбовців.

Окрему увагу закон приділяє захисту майна зниклої особи. До ухвалення судового рішення нотаріус може встановити опіку над майном, провести його опис і призначити опікуна за останнім місцем проживання людини.

Визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою має серйозні правові наслідки. Родичі отримують можливість:

• розірвати шлюб у спрощеному порядку;

• оформити спадщину;

• отримати соціальні та страхові виплати, пенсію по втраті годувальника;

• вирішити питання користування житлом та іншим майном.

Якщо людина, яку визнали безвісно відсутньою, з’являється, суд скасовує рішення про визнання її безвісно відсутньою, а управління її майном припиняється (Ст. 45 ЦК України).

Оголошення особи померлою прирівнюється до її смерті за правовими наслідками. Водночас закон обмежує спадкоємців у розпорядженні нерухомістю: протягом п’яти років вони не мають права її відчужувати, а нотаріус накладає відповідну заборону.

Родичам зниклої особи варто зберігати всі документи, які підтверджують факт зникнення. Це можуть бути повідомлення військових частин, довідки з лікарень, матеріали правоохоронних органів, свідчення очевидців, звернення до Червоного Хреста або волонтерських організацій. Важливо також фіксувати всі спроби розшуку через державні та міжнародні структури.

Під час воєнного стану скоротилися строки для оголошення померлими осіб, які зникли за обставин, що загрожували їм смертю. Це стосується як військовослужбовців, так і цивільних осіб, які зникли на окупованих територіях або внаслідок обстрілів. Держава допускає ширше коло доказів під час процедури визнання особи безвісно відсутньою або оголошення померлою. Суд може врахувати свідчення побратимів, інформацію від волонтерів, а також дані з відкритих джерел і соціальних мереж.

Держава надає соціальну підтримку родинам зниклих безвісти, зокрема матеріальну допомогу та психологічну підтримку. Органи соціального захисту консультують такі сім’ї та допомагають оформити необхідні документи.

Отже, питання правового статусу зниклих осіб потребує постійної уваги як з боку державних органів, так і з боку громадських організацій. Тому удосконалення законодавства, спрощення процедур та забезпечення доступу до правосуддя є необхідними кроками для захисту прав родин, які постраждали від війни.

Авторки консультації: 
консультантки Юридичної клініки “Pro Bono”
НУ “Острозька академія”
Світлана Мовчун,
Вікторія Мілейко,
Яна Кобзар 

Ця тема – один із найболючіших викликів для українців: як отримати компенсацію за дім, який залишився на тимчасово окупованій території чи зоні ведення активних бойових дій? На жаль, на сьогодні прямий шлях через стандартну програму єВідновлення для таких об’єктів закритий.

Йдеться виключно про нерухомість, що знаходиться в межах територій, які офіційно визначені як такі, на яких тривали або тривають бойові дії, або які перебували під тимчасовою окупацією після початку повномасштабної агресії рф, тобто з 24 лютого 2022 року. Ключовим орієнтиром є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 (далі – Перелік).

Чому це не працює сьогодні?

Головна причина полягає у чинних нормативно-правових актах, що регулюють програму:

• Законі України № 2923-IX від 23.02.2023;
• Порядку надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна, затвердженого постановою КМУ від 30.05.2023 № 600;
• Порядку надання компенсації для відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації, з використанням електронної публічної послуги «єВідновлення», затвердженого постановою КМУ від 21.04.2023 № 381.

Закон України № 2923-IX, який регулює програму єВідновлення, встановлює принципове обмеження: надання компенсації за знищене або пошкоджене житло за національною програмою єВідновлення, не поширюється на об’єкти нерухомого майна, що на момент початку повномасштабного вторгнення вже перебувало на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України. Інакше кажучи, житло та інші об’єкти, розташовані в Криму, окремих районах Донецької та Луганської областей, не підпадають під дію компенсаційного механізму, навіть якщо саме руйнування відбулося вже після 24 лютого 2022 року.

Власники такого житла формально можуть подати заяву. Але для реалізації права не достатньо просто написати звернення – держава вимагає пройти процедуру підтвердження через спеціальні органи на місцях. А от тут і виникає проблема.

Ключовим етапом розгляду заяви про надання компенсації є фізичне обстеження знищеного чи пошкодженого майна спеціальною Комісією. Очевидно, що для житла, яке знаходиться на територіях, внесених до відповідного Переліку після 24 лютого 2022 року, такий огляд провести неможливо.

Хоча законодавець теоретично допускав розгляд таких заяв, про що свідчить норма про продовження строку розгляду заяв на 30 днів, якщо доступ до житла тимчасово обмежено (наприклад, унаслідок проведення воєнних (бойових) дій)) (абзац другий ч. 3 ст. 6 Закону України № 2923-IX). Однак на практиці неможливість огляду, фотофіксації та визначення обсягу руйнувань робить виплату компенсації нереальною.

Слід пам’ятати, що вихід є. Закон України № 2923-IX дозволяє використовувати дані дистанційного зондування Землі (ДЗЗ), тобто супутникові знімки (абзац 3 ч. 4 ст. 14 Закону України № 2923-IX). Це стало основою для експериментального проєкту, який реалізовувався у Мелітополі у період з 14 листопада 2023 року по 14 лютого 2024 року (постанова КМУ № 1185 від 27.10.2023), з обстеження знищеного майна, зокрема із застосуванням дистанційного зондування Землі (ДЗЗ). Пілотний проєкт виявився успішним. Це свідчило про доцільність запровадження окремого порядку дистанційного обстеження нерухомості на тимчасово окупованих або в зоні ведення активних бойових дій територіях.

Незважаючи на успішні результати пілотного проєкту та рекомендації, новий порядок дистанційного обстеження було затверджено Урядом лише 07 липня 2025 року –  через понад рік після завершення експерименту. 07 липня 2025 року Уряд постановою № 815 затвердив Особливості проведення дистанційного обстеження знищених окремих категорій об’єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях можливих бойових дій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, для яких не визначена дата завершення бойових дій.

Важливе обмеження: затверджені «Особливості» НЕ застосовуються для обстеження об’єктів нерухомого майна, розташованих на тимчасово окупованій російською федерацією території України.

Позитивні результати експерименту не змогли вирішити системних проблем, тому держава ініціювалаінший шлях – через законопроєкт № 11161 від 10.04.2024 про внесення змін до Закону України № 2923-IX від 23.02.2023 щодо компенсації знищеного чи пошкодженого майна, що знаходиться на територіях ведення активних бойових дій або тимчасово окупованих російською федерацією, який був прийнятий Верховною Радою 19 грудня 2024 року. 30 грудня 2024 року його було направлено на підпис Президенту України, однак прийнятий закон так і не було підписано.

Цей Закон пропонує новий підхід до вирішення проблеми компенсації за житло, яке перебуває на тимчасово окупованих територіях або в зоні ведення активних бойових дій.

1. Житло, що знаходиться в тимчасовій окупації чи зоні ведення активних бойових дій, для цілей компенсації вважатиметься знищеним автоматично, без фізичного огляду Комісією.
2. Компенсація надаватиметься у вигляді житлового сертифіката для придбання нового житла.
3. Ключова умова: компенсацію зможе отримати лише та особа, яка на дату подання заяви про надання компенсації проживає в Україні протягом останніх двох років.

Не вважатимуться порушенням вимоги щодо дворічного строку проживання в Україні такі обставини:

• якщо разовий виїзд за кордон у приватних справах, який не перевищував 90 днів, а строк перебування за межами України кожного річного періоду протягом останніх двох років на дату подання заяви не перевищував 183 дні;
• виїзд особи за кордон у службове відрядження, на навчання, у відпустку, на лікування за рекомендацією відповідного медичного закладу;
• проживання особи в іноземній державі, крім рф та РБ, за отриманим після 24.02.2022 правовим статусом біженця, особи, яка потребує додаткового захисту, особи, яка потребує тимчасового захисту, чи іншого подібного правового статусу, наданого у зв’язку із збройною агресією рф проти України.

4. Обов’язкове відчуження. Отримувач компенсації разом із заявою про надання компенсації повиненнадати нотаріально посвідчену заяву про те, що у разі отримання відповідної компенсації заявник зобов’язується відчужити у власність держави/територіальної громади об’єкт нерухомості, а також відступити право вимоги до рф щодо відшкодування збитків у розмірі отриманої компенсації.
5. Такий механізм буде застосовуватися виключно для територій, внесених до зазначеного вище Переліку після 24 лютого 2022 року, а отже, він не розв’язує проблему доступу до компенсації для громадян, чиє знищене або пошкоджене житло розташоване на територіях, окупованих рф станом на цю дату.

Законопроєкт № 11161, який міг би захистити права власників житла на ТОТ, найімовірніше, не набуде чинності, оскільки він не підписаний Президентом із 30 грудня 2024 року. Це рішення, імовірно, продиктоване обмеженими фінансовими можливостями держави компенсувати втрати всім постраждалим.

Програма «Житловий ваучер»

Нещодавно Уряд запустив цільовий механізм допомоги для найбільш вразливих категорій внутрішньо переміщених осіб (ВПО), чиє житло залишилося на ТОТ. 24 листопада 2025 року набрала чинності постанова КМУ №1176, якою держава вперше на законодавчому рівні затвердила Порядок надання допомоги для вирішення житлового питання внутрішньо переміщеним особам, що проживали на тимчасово окупованій території.

Програма реалізується в межах державного проєкту «єВідновлення» та підтримується міжнародними партнерами.

На першому етапі допомогу отримають ВПО зі статусом учасника бойових дій або люди з інвалідністю внаслідок війни, які:

• мають довідку ВПО;
• перемістилися з тимчасово окупованої території України (незалежно від дати окупації такої території);
• не отримували раніше компенсації чи іншої державної допомоги на житло;
• не перебувають під санкціями і не мають судимості за державну зраду чи колабораціонізм;
• не володіють іншим придатним для проживання житлом крім житла, розташованого на територіях, де ведуться активні бойові дії та тимчасово окупованій території.

І, як зазначають  урядовці, перелік категорій, що матимуть право на таку допомогу, буде розширюватися.

Допомога надається у формі житлового ваучера на суму до 2 мільйонів гривень на одну людину або сім’ю.

Житловий ваучер – спеціальний платіжний документ певного номіналу в електронній формі, що формується і зберігається в Державному реєстрі майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, який може бути спрямований на фінансування придбання об’єкта житлової нерухомості (у тому числі інвестування/фінансування його будівництва), земельної ділянки, на якій розташовано такий об’єкт, частки у праві власності на таке майно (у тому числі на сплату першого внеску/ погашення платежу за іпотечним кредитом)

Житловий ваучер, який зберігатиметься у державному реєстрі і є цільовою допомогою, яку можна використовувати для:

• купівлі готової квартири чи будинку;
• інвестування у новобудову;
• першого внеску чи погашення платежу за іпотекою.

При цьому, заявник не повинен мати іншого придатного для проживання житла на підконтрольній території.

Основні характеристики житлового ваучеру.

• це електронний документ, що підтверджує право особи отримати 2 млн гривень на придбання житла;
• діє 5 років;
• має унікальний реєстраційний номер;
• не передається, не продається, не обмінюється;
• надходить автоматично у “Дію” або видається у ЦНАПі/в нотаріуса.

Після придбання житла за ваучером на нього накладається заборона на відчуження – протягом п’яти років його не можна продавати, дарувати чи переоформлювати.

Якщо вартість житла нижча за грошову суму, зазначену в житловому ваучері, то невикористаний залишок коштів не підлягає виплаті заявнику. Якщо житло дорожче, то оплатити різницю отримувач допомоги може самостійно за власний рахунок та/або за рахунок залучення кредитних коштів.

Основні обмеження:

1. Не можна оплатити за рахунок ваучера: податки, збори, нотаріальні послуги, оцінку майна чи реєстраційні дії.
2. Не можна придбати житло у близьких родичів: батьків, дітей (у тому числі усиновлених), чоловіка або дружини, рідних братів і сестер, бабусь, дідусів, онуків.

Питання компенсації за втрачене житло на ТОТ чи в зоні ведення активних бойових дій ще не має системного рішення від держави для всіх постраждалих. Наразі держава може запропонувати вибіркову підтримку лише через окремі спеціальні програми, але вони охоплюють лише окремі категорії людей і не вирішують проблему для всіх постраждалих. Тому для більшості громадян, чиї домівки зруйновані, питання компенсації залишається відкритим.

Джерела:

1. Компенсації за житло, зруйноване чи пошкоджене внаслідок російсько-української війни (Національний і міжнародний виміри) . Дослідження / Національна платформа стійкості та згуртованості. Київ. Березень 2025. 60 с. URL: https://izi.institute/media/analysts/pdf/2025/06/06/UKR_Компенсації_за_житло_зруйноване_чи_пошкоджене_внаслідок_російсько.pdf(дата звернення: 09.12.2025).
2. Національний компенсаційний механізм за пошкодження та знищення обʼєктів нерухомого майна: Досвід, виклики та перспективи вдосконалення. . БФ «Право на захист». Київ. 2025. URL: https://r2p.org.ua/storage/documents/72f594464e66a08830e67601f3b75cb92ebc70d6_original.pdf(дата звернення: 09.12.2025).
3. Міністерство у справах ветеранів | Ветерани та ветеранки ВПО з ТОТ – скористайтеся новою програмою житлової підтримки. Міністерство у справах ветеранів. URL: https://mva.gov.ua/prescenter/category/86-novini/veterani-ta-veteranki-vpo-z-tot–skoristaytesya-novou-programou-zhitlovoi-pidtrimki(дата звернення: 09.12.2025).
4. Компенсації за житло, яке знаходиться на тимчасово окупованих територіях або в зоні ведення активних бойових дій, у межах програми єВідновлення | ЮРЛІГА. ЮРЛІГА. URL: https://jurliga.ligazakon.net/analitycs/236185_kompensats-za-zhitlo-yake-znakhoditsya-na-timchasovo-okupovanikh-teritoryakh-abo-v-zon-vedennya-aktivnikh-boyovikh-dy-u-mezhakh-programi-vdnovlennya(дата звернення: 09.12.2025).
5. Житлові ваучери на 2 мільйони гривень: підтримка для людей з окупованих територій. Донбас SOS. URL: https://www.donbasssos.org/assistance_to_people-_from-_the-temporarily-occupied-territory/(дата звернення: 09.12.2025).

Авторка консультації:
Білозор Мирослава,
студентка правничого факультету Національного університету
“Києво-Могилянська академія” 

Повномасштабне вторгнення російської федерації, що розпочалося 24 лютого 2022 року, спричинило безпрецедентні руйнування житла в Україні. У відповідь держава оперативно розробила та запустила новий, значно масштабніший компенсаційний механізм, який регулюється Законом України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна…» (№ 2923-ІХ) та функціонує переважно через електронний сервіс «єВідновлення». Цей механізм став основним інструментом реалізації позитивних зобов’язань держави перед своїми громадянами, які втратили житло.

Яке житло підпадає під державну компенсацію

Під поняттям «житло» в рамках програми компенсації розуміються не лише «готові» квартири й житлові будинки. Держава охоплює ширше коло об’єктів нерухомості (ст. 1 Закону № 2923-ІХ), серед яких:

• квартири, інші житлові приміщення в будівлі, будинки садибного типу, садові та дачні будинки;
• об’єкти будівництва (будинки садибного типу, садові та дачні будинки), у яких на момент знищення чи пошкодження були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (окрім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт;
• складові частини об’єктів будівництва (квартири, інші житлові приміщення в будівлі), які після прийняття в експлуатацію є самостійними об’єктами нерухомого майна, за умови що на момент знищення чи пошкодження в об’єкта будівництва були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт;
• спільне майно багатоквартирного будинку, відмінне від земельної ділянки, – тільки для цілей відновлення пошкодженого житла.

Державні гарантії охоплюють два напрямки:

• компенсацію за знищене житло;
• компенсацію за пошкоджене житло.

Кому надається компенсація

Держава встановила ряд вимог до осіб, які претендують на отримання допомоги.

Компенсація може бути надана громадянам України, які:

• є власниками житла (це повинно бути підтверджено даними з Державного реєстру речових прав);
• попередньо подали повідомлення про знищення або пошкодження майна до Реєстру пошкодженого та знищеного майна;
• відкрили спеціальний банківський рахунок для зарахування компенсації;
• не перебувають під санкціями;
• не мають судимості за злочини проти основ національної безпеки;
• не є спадкоємцями особи, яка потрапляє під обмеження.

Окрім безпосередніх власників знищеного або пошкодженого житла, компенсацію можуть отримати

• законні представники дітей або недієздатних осіб, які є власниками або співвласниками знищеного житла;
• замовники спорудження пошкоджених об’єктів житлової нерухомості;
• власники спеціальних майнових прав щодо неподільних пошкоджених житлових об’єктів, будівництво, яких незавершено або особи, які внесли оплату за частку такого об’єкта;
• інвестори об’єктів будівництва з правом на виконання будівельних робіт, яке було отримано до 24 лютого 2022 року;
• члени житлових кооперативів, які придбали квартири, садові та дачні будинки, але не оформили право власності;
• спадкоємці власників та інших осіб, які мали право одержання компенсаційних виплат.

Окрім фізичних осіб, механізм передбачає можливість надання компенсації об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) для відновлення спільного майна.

Компенсацію можуть отримати лише ті особи, які мають зареєстроване право власності на житло. Це означає, що наймачі, співмешканці (які не є співвласниками) та родичі, які не мають прав на успадкування, права на компенсацію не набувають.

Пріоритетність

Заяви розглядаються у порядку черговості надходження, проте пріоритетне право на отримання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна мають:

• учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, особи, визначені частиною першою статті 10, частиною першою статті 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
• особи, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 3 березня 2022 року № 2105-IX, та яким не надано статус учасника бойових дій;
• багатодітні сім’ї;
• особи з інвалідністю I та II групи;
• внутрішньо переміщені особи відповідно до критеріїв, визначених Кабінетом Міністрів України.

Які форми компенсації передбачено

Залежно від ситуації та бажання заявника, компенсація може надаватися у різних формах:

Якщо житло знищене

Відповідно до статті 8 Закону № 2923-ІХ компенсація за знищений об’єкт нерухомості надається шляхом:

• надання заявнику грошових коштів – для фінансування будівництва будинку садибного типу, садового або дачного будинку;
• надання житлового сертифіката – для фінансування придбання житла або інвестування / фінансування його будівництва;
• передання у власність заявнику житла, відновленого в рамках реалізації місцевих програм відновлення на заміну знищеного об’єкта нерухомого майна.

Компенсація у вигляді грошової виплати надається в тому разі, коли особа не бажає отримати сертифікат і планує самостійно побудувати будинок. Сертифікат чинний протягом 5 років і використовується як платіжний інструмент під час купівлі нерухомості.

Якщо житло лише пошкоджене

Відповідно до статті 10 Закону № 2923-IX компенсація за пошкоджений об’єкт нерухомого майна надається шляхом:

• виконання робіт, пов’язаних з будівництвом, на пошкодженому об’єкті з метою його відновлення та/або придбання будівельної продукції для виконання таких робіт;
• надання грошових коштів для виконання робіт, пов’язаних із будівництвом та/або придбанням будівельної продукції;
• надання грошових коштів за придбану заявником будівельну продукцію та/або виконані ним (повністю чи частково) ремонтні роботи.

Сума залежить від типу житла та ступеня руйнування і може становити від 200 до 500 тисяч гривень.

Компенсація надається лише за те житло, яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, розташоване на підконтрольній Україні території, на якій не ведуться бойові дії (можливі, активні бойові дії).

Як подати заяву

Подання заяви та всі ключові етапи оформлення компенсації відбуваються переважно в електронній формі через застосунок або портал «Дія».

Також отримувач компенсації має право звернутися до ЦНАПу, органу соціального захисту, нотаріуса.

Строк подання заяви про надання компенсації за знищене або пошкоджене житло визначений протягом дії воєнного стану та упродовж одного року з дня його припинення або скасування на території, на якій розташований (розташовувався) знищений об’єкт нерухомого майна.

Рішення щодо компенсації ухвалюється спеціальною комісією з розгляду питань щодо надання компенсації, яка створюється виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, військовою адміністрацією населеного пункту або військово-цивільною адміністрацією населеного пункту.

Загальний строк розгляду заяви – 30 днів, але він може бути продовжений у разі небезпеки або відсутності доступу до житла.

Обов’язкова умова для компенсації: припинення права власності на знищений об’єкт

Ключовим фінальним кроком у процесі отримання компенсації за знищене житло є припинення права власності на цей об’єкт. Ця процедура є юридично необхідною для того, щоб держава могла надати нове житло або сертифікат замість втраченого майна.

Відповідно до ч. 20 ст. 8 Закону № 2923-ІХ, право власності отримувача компенсації на знищений об’єкт нерухомого майна припиняється у зв’язку з його знищенням.

За роз’ясненнями Мін’юсту припинення державної реєстрації права власності має бути здійснено після затвердження рішення Комісії про надання компенсації (житлового сертифіката) та до:

1. Дати нотаріального посвідчення договору про придбання нового житла з використанням житлового сертифіката.
2. Моменту проведення виплати коштів на нове будівництво.

Слід пам’ятати, що припинення права власності здійснюється у зв’язку зі знищенням об’єкта нерухомого майна, а не у зв’язку з відмовою власника від свого права. Припиняється право власності лише на знищене житло, яке не підлягає відновленню, але право власності на земельну ділянку, на якій воно розташоване, не припиняється.

Основні переваги і недоліки компенсаційного механізму

Серед безумовних переваг функціонування цього механізму є, насамперед, оперативність реагування на виклики війни, а також цифровізація процесу надання компенсацій. Окрім цього, отримання компенсації супроводжується обов’язковим відступленням державі права вимоги до рф щодо відшкодування збитків, що має важливе значення для майбутнього стягнення репарацій. Розмір виплат є гнучким, а сам механізм передбачає пріоритетне право для вразливих категорій осіб.

Незважаючи на прогресивність Закону № 2923-ІХ, його реалізація зіткнулася з низкою системних проблем, які суттєво обмежують доступ постраждалого населення до компенсації, особливо у частині часових та просторових меж.

Часові та просторові обмеження сфери дії

1. Виключення житла, пошкодженого до 24 лютого 2022 року. Новий механізм застосовується виключно до об’єктів нерухомого майна, пошкодження яких відбулося з 24 лютого 2022 року, тобто з дня набрання чинності Указом Президента № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні». Це створює правову прогалину для власників житла, зруйнованого чи пошкодженого у період з 19 лютого 2014 року до 23 лютого 2022 року під час АТО/ООС.

Хоча частина постраждалих змогла отримати грошову компенсацію за Порядком № 947, цей механізм мав значні недоліки. Він передбачав вкрай низький розмір грошової допомоги (від 3-х до 15 прожиткових мінімумів) та був недоступним для внутрішньо переміщених осіб, які залишили свій населений пункт. Попри те, що компенсація за зруйноване житло (до 300 тис. грн) мала бюджетне фінансування, практична реалізація цього Порядку розпочалася досить пізно (у 2020 році).

Верховний Суд, переглядаючи справи щодо стягнення додаткової компенсації за цим старим Порядком, дійшов висновку, що обмеження розміру компенсації сумою 300 000 грн не є дискримінаційним порівняно з механізмом, запровадженим після 24 лютого 2022 року. Суд зазначив, що розроблення різних механізмів для різних періодів агресії є проявом позитивних дій держави щодо соціального захисту постраждалих і відображає різні умови збройної агресії, а отже, не створює необґрунтованих переваг. У справі № 202/3809/22 Суд підтвердив, що держава виконала свої позитивні зобов’язання щодо позивачки, застосувавши спеціальний нормативно-правовий акт – Порядок № 947. (Постанова ВС від 2 липня 2025 року у справі № 202/3809/22 ).

Однак Порядок № 947 фактично не функціонує та не фінансується з 2022 року, залишаючи громадян, чиє житло було знищене до повномасштабного вторгнення, у підвішеному стані без дієвого механізму реалізації їхнього права.

Як наслідок, значна частина власників знищеного та пошкодженого житла, яке постраждало протягом 2014–2021 років і які з будь-яких причин не отримали виплат до початку повномасштабного вторгнення, наразі виключені зі сфери дії нового компенсаційного механізму, а їхні права залишаються незахищеними.

2.1. Територіальні обмеження та проблема тимчасово окупованих територій (ТОТ). Другим значним обмеженням є територіальне виключення об’єктів нерухомого майна, які станом на 24 лютого 2022 року знаходилися на тимчасово окупованій російською федерацією території України. Якщо нерухоме майно було на ТОТ на цю дату і постраждало, власник не має права на компенсацію згідно з Законом № 2923-ІХ. Цей підхід призводить до дискримінації частини громадян, які, перебуваючи на підконтрольній території, позбавлені будь-якої можливості користуватися чи відновлювати своє житло, і не має механізму для надання компенсації навіть після деокупації.

2.2. Відсутність доступу до компенсації на новоокупованих територіях. Окремою проблемою є відсутність можливості отримати компенсацію за майно, розташоване на територіях, окупованих після 24 лютого 2022 року. Це пов’язано з відсутністю механізму для належного обстеження таких об’єктів. Адже ключовим етапом розгляду заяви про надання компенсації є фізичне обстеження знищеного чи пошкодженого майна Комісією. Хоча законодавство передбачало можливість застосування дистанційного зондування Землі (космічної зйомки) для встановлення факту знищення майна, відповідний порядок було запроваджено Урядом лише у липні 2025 року. Проте навіть ці затверджені Особливості проведення дистанційного обстеження не поширюються на об’єкти нерухомого майна, розташовані на тимчасово окупованій території України. Отже, доступ до компенсації за знищене житло, розташоване на ТОТ (як окупованих до 2022 року, так і після), залишається відсутнім.

Суб’єктні та документаційні обмеження

1. Дискримінація за ознакою громадянства.Законом № 2923-ІХ отримувачами компенсації можуть бути лише фізичні особи – громадяни України. На відміну від попереднього Порядку № 947, який прямо передбачав можливість отримання допомоги іноземцями та особами без громадянства, новий механізм є більш дискримінаційним у цій частині.
2. Проблема відсутності реєстрації права власності у ДРРП. Наявність зареєстрованого права власності заявника у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (ДРРП) є обов’язковою умовою для отримання компенсації. Однак більшість майнових прав, набутих до 2013 року (до початку використання ДРРП), не була до нього внесена. Крім того, на шляху внесення відомостей до ДРРП стоять значні перешкоди: втрата, пошкодження чи знищення оригіналів правовстановлюючих документів внаслідок бойових дій, поспішної евакуації власників чи з інших причин, пов’язаних із війною; а також складність і тривалість визнання права власності на майно у судовому порядку. Якщо інформація про право власності збереглася в державних реєстрах або вчасно були евакуйовані архіви БТІ, цю інформацію може знайти й підтвердити комісія.

Отже, грошову компенсацію або житловий сертифікат можуть отримати лише громадяни України, житло яких було зруйноване чи пошкоджене після 24 лютого 2022 року і яке знаходиться на підконтрольній Україні території.

Компенсація за пошкоджене або зруйноване житло надається за правилами, які залежать від того, де розташоване житло і в який період воно було знищене або пошкоджене. Отже, єВідновлення ефективно працює для житла, пошкодженого після 24.02.2022 на підконтрольній території, але не забезпечує комплексний захист прав усіх постраждалих, створюючи цілий клас громадян, чиї права на компенсацію залишаються нереалізованими.

Джерела:

1. КОМПЕНСАЦІЇ ЗА ЖИТЛО, ЗРУЙНОВАНЕ ЧИ ПОШКОДЖЕНЕ ВНАСЛІДОК РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ (НАЦІОНАЛЬНИЙ І МІЖНАРОДНИЙ ВИМІРИ). Дослідження / Національна платформа стійкості та згуртованості. Київ. Березень 2025. 60 с. URL: https://izi.institute/media/analysts/pdf/2025/06/06/UKR_Компенсації_за_житло_зруйноване_чи_пошкоджене_внаслідок_російсько.pdf(дата звернення: 09.12.2025).
2. Компенсація за зруйноване житло – «Актум». Адвокатське об’єднання «Актум». URL: https://www.actum.com.ua/blog-3-1/kompensatsija-za-zrujnovane-zhytlo-u-2025-rotsi(дата звернення: 09.12.2025).
3. НАЦІОНАЛЬНИЙ КОМПЕНСАЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ ЗА ПОШКОДЖЕННЯ ТА ЗНИЩЕННЯ ОБ’ЄКТІВ НЕРУХОМОГО МАЙНА: ДОСВІД, ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВДОСКОНАЛЕННЯ. БФ «Право на захист». Київ. 2025. URL: https://r2p.org.ua/storage/documents/72f594464e66a08830e67601f3b75cb92ebc70d6_original.pdf(дата звернення: 09.12.2025).
4. Припинення права власності на знищене житло.  URL: https://minjust.gov.ua/news/ministry/pripinennya-prava-vlasnosti-na-znischene-jitlo(дата звернення: 09.12.2025). 

Авторка консультації
Білозор Мирослава,
студентка правничого факультету НаУКМА

Чи мають право студенти на статус ВПО?

Внутрішньо переміщеною є особа, яка залишила або покинула своє місце проживання через негативні наслідки збройного конфлікту, тимчасової окупації, проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного або техногенного характеру. І таке переміщення відбувається в межах України.

Студенти мають право на статус ВПО, якщо вони відповідають загальним критеріям, тобто перемістилися з тимчасово окупованої території або території ведення бойових дій.

Якщо вони зараз проживають у гуртожитку та навіть зареєструвалися там, це не позбавляє їх даного права.

Проживання у гуртожитку вважається тимчасовим місцем перебування, тому органи соціального захисту населення зобов’язані оформити довідку ВПО за цією адресою.

На юридичному факультеті Чорноморського національного університету імені Петра Могили, зокрема, було виявлено, що близько 10 студентів мають право на отримання статусу ВПО та, головне, претендують на грошову допомогу, бо проживають в гуртожитку. Як результат, всі отримують вже 2 місяці по 2000/3000 тис. грн., а також можуть податися на отримання Зимової підтримки у розмірі 6500 тис. грн. 

Де дивитись перелік територій?

Міністерство розвитку громад та територій України регулярно оновлює Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Актуальний перелік дивіться тут ➡ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#Text

Навіщо потрібна довідка ВПО?

Оформлення статусу ВПО й отримання довідки є правом студента, а не обов’язком. Однак саме цей документ необхідний для отримання грошових виплат від держави за умови відповідності критеріям.

Як отримати довідку ВПО?

Послуга є безоплатною. Її можна оформити декількома способами:

• онлайн в застосунку Дія
• у ЦНАПі
• в органі соціального захисту населення
• виконавчому органі сільських, селищних чи міських рад.

Подати заяву можна самостійно, якщо вам більше 14 років.

Як оформити довідку онлайн?

1. Зайдіть у застосунок Дія;
2. Оберіть «Послуги»;
3. «Отримати статус ВПО»;
4. Вкажіть актуальну адресу;
5. Підтвердіть місце перебування поділившись геолокацією;
6. Натисніть «Зареєструватися без дітей»;
7. Можна одразу подати заявку на фінансову допомогу від держави. Для цього натисніть «Хочу отримувати допомогу»;
8. Оберіть картку єПідтримка для зарахування коштів. Якщо у вас такої картки немає, необхідно її оформити;
9. Перевірте, чи всі дані в заявці вказані правильно, та натисніть «Надіслати».

Зверність увагу‼ Щоб отримати довідку ВПО, у застосунку має відображатися картка платника податків та один із паспортів: ID-картка або закордонний біометричний паспорт. Для формування довідки потрібні дані саме з біометричних документів, тож якщо такої інформації немає, заяву доведеться подавати офлайн.

Як оформити довідку офлайн?

1. Обрати найближчий до вас орган соціального захисту населення, виконавчий орган сільських, селищних чи міських рад або ЦНАП. Центри надання адміністративних послуги, де це можна зробити знаходяться за посиланням – https://center.diia.gov.ua/centri-so-nadaut-adminposlugi-dla-vpo
2. Підготуйте всі необхідні документи та візьміть їх із собою (перелік – нижче).
3. Оберіть банківську картку для виплат або замовте нову у будь-якому банку.
4. Відвідайте відділ соцзахисту або ЦНАП та подайте заяву на отримання допомоги.

Які документи з собою взяти❓

• паспорт громадянина України;
• довідка з навчального закладу про проживання в гуртожитку (для тих, хто проживає у гуртожитку);
• документи, що підтверджують попереднє місце проживання у зоні бойових дій (відмітка у паспорті про реєстрацію, довідка від сільради тощо).

Грошова допомога

Для призначення виплат ВПО враховується сукупний дохід сімʼї, який не повинен перевищувати 9444 грн. на одного члена сім’ї за останні 3 місяці перед місяцем звернення.

Допомога для ВПО надається щомісяця у розмірі 2000 грн для кожного дорослого та 3000 грн для дітей та людей з інвалідністю.

Крім того, слід зазначити, що можуть отримати 6 500 грн в рамках Зимової підтримки:

• Батьки та законні представники, які вже отримують державну допомогу для дітей ВПО, які отримують допомогу на проживання;
• Люди з інвалідністю I групи серед ВПО.

Подати заяву про виплату можна до 17 грудня 2025 року. Можна подати через Дію:

1. Оновіть та увійдіть у застосунок.
2. Перейдіть у розділ Сервіси → Зимова підтримка → Зимові 6 500 грн.
3. Підтвердьте, що маєте активну Дія.Картку, на яку зарахують кошти.

Або офлайн до будь-якого територіального органу ПФУ, незалежно від місця проживання чи реєстрації. Потрібно подати:

• паспорт/ID-картку;
• РНОКПП;
• документи дитини (свідоцтво, паспорт, посвідка, залежно від віку);
• вже відкриту картку, яка відповідає умовам програми (Дія.Картка або інша картка зі спецрахунком)

Детальніше про Зимову підтримку – за посиланням – https://zyma.gov.ua/

Додатково ‼

Згідно з постановами КМУ та чинним законодавством, студенти, які отримали статус ВПО, можуть мати право на:

• соціальні стипендії (студенти, які навчаються на денній формі за державним замовленням. Щоб отримувати соціальну стипендію, потрібно звернутися до деканату або куратора групи. Студенту запропонують написати заяву на ім’я ректора щодо надання грошової виплати. До заяви необхідно додати ксерокопію довідки ВПО);
• пільги на оплату навчання (для контрактників можливе відшкодування або допомога від держави/фондів);
• пільги на проживання у гуртожитках.

Отже, студенти, які виїхали з території бойових дій і проживають у гуртожитку (навіть із реєстрацією там), мають право на отримання статусу ВПО.

Реєстрація в гуртожитку не скасовує факту вимушеного залишення попереднього місця проживання. Навпаки, це спрощує процедуру підтвердження тимчасового місця перебування та отримання допомоги.

Довідка ВПО – це документ необхідний для отримання грошових виплат від держави за умови відповідності критеріям.

Окрім виплат, студенти зі статусом ВПО також мають право на отримання Зимової підтримки у розмірі 6 500 грн, соціальної стипендії, пільг на оплату навчання та на проживання в гуртожитках за умови відповідності критеріям.

Авторки консультації:

Каплій Олена Володимирівна,
керівниця юридичної клініки «Veritas»
Чорноморського національного університету
імені Петра Могили

Самойленко Марія Сергіївна,
консультантка юридичної клініки «Veritas»
Чорноморського національного університету
імені Петра Могили