Десять правопросвітніх занять для громад пройшли апробацію під час Другої Школи Street Law

У Кропивницькому завершилася Друга Школа Street Law Асоціації юридичних клінік України — етап, на якому десять нових правопросвітніх занять про права людини, виклики війни та захист інтересів різних груп населення пройшли перше практичне випробування.

Школа відбулася на базі Донецького державного університету внутрішніх справ, який гостинно прийняв команди з різних регіонів України. Окрім навчальної роботи, учасники й учасниці познайомилися з навчальними лабораторіями університету, відвідали Центр психологічної підтримки та мали можливість краще пізнати Кропивницький під час екскурсії містом.

Друга Школа стала продовженням Програми «Школи Street Law 2026», яку АЮКУ реалізує для посилення правової обізнаності людей у громадах через практичну, зрозумілу та чутливу до контексту правопросвіту. Перший модуль програми був присвячений методиці Street Law, правам людини, соціальній згуртованості, перехідному правосуддю, простій мові та травма-інформованому підходу. Після цього команди працювали над власними темами, досліджували потреби цільових авдиторій і готували сценарії занять, які згодом проводитимуть у громадах.

Саме тому головною метою Другої Школи стала не презентація готових матеріалів, а їхня апробація. Команди проводили заняття для колег та експерток програми, отримували детальний зворотний зв’язок і одразу бачили, які елементи працюють, а які потребують доопрацювання: чи достатньо зрозуміло подано правову інформацію, чи відповідають вправи потребам авдиторії, чи витримує команда складні запитання, як реагує на скепсис, надмірну активність, незацікавленість або емоційну напругу.

З командами працювали експертки програми: Юлія Ломжець, голова Правління АЮКУ; Вікторія Єгорова, національна проєктна менеджерка з антикорупції Управління ООН з наркотиків і злочинності (UNODC); Лілія Амелічева, членкиня Правління АЮКУ; Юлія Саєнко, координаторка Програми «Школи Street Law».

Від ідеї — до заняття, яке працюватиме в громаді

Street Law — це спосіб говорити про складні правові питання так, щоб люди могли застосувати отримані знання у власному житті: зрозуміти алгоритм дій, побачити доступні механізми захисту, поставити правильні запитання, не залишитися сам на сам із проблемою.

Саме таку логіку команди втілювали у своїх заняттях. У центрі кожної теми була конкретна група людей або конкретна ситуація, з якою сьогодні стикаються українці в умовах війни: родини військових, ветерани й ветеранки, діти захисників, ВПО, люди, чиє майно пошкоджене або знищене внаслідок війни, громади, які переживають конфлікти, втрати, переміщення та потребують інструментів для діалогу і взаємної підтримки.

Першою своє заняття представила команда Правової лабораторії клінічних методів навчання «PRO BONO» Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля та ЛОО «Чайка». Їхня тема — «Реалізація та захист прав людини: що змінив воєнний стан?» — дала можливість обговорити, як в умовах війни змінюється обсяг реалізації окремих прав, де проходить межа між законним обмеженням і порушенням, та як пояснювати ці питання широкій авдиторії без надмірної юридичної складності.

Команда Юридичної клініки Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди та ГО «Всеукраїнська незалежна рада з прав людини» працювала з темою правового захисту дітей військових, ветеранів і ветеранок. Це заняття було важливим як з правової, так і з комунікаційної точки зору: такі теми потребують обережності, чутливості й уміння говорити про права без формального підходу до людей, за кожною ситуацією яких стоїть особистий досвід війни.

Юридична клініка «Право і практика» Білоцерківського національного аграрного університету та БМГО «Правова єдність» представили заняття про онлайн-загрози під час війни, зокрема кібербулінг і ризики вербування. Ця тема поєднує правову просвіту, цифрову безпеку та роботу з молоддю, для якої онлайн-простір є частиною повсякденного життя. Під час апробації команда перевіряла, як говорити про ризики не залякуючи, а формуючи відповідальність і розуміння алгоритмів безпечної поведінки.

Окреме заняття цієї ж команди було присвячене алгоритму дій у випадках, коли людина зникла безвісти за особливих обставин. Це одна з найбільш чутливих тем програми, адже вона стосується родин, які перебувають у стані невизначеності, тривоги й очікування. Для такого заняття важливо правильно пояснити правові механізми й при цьому вибудувати безпечну комунікацію, у якій люди отримують практичні орієнтири без додаткового емоційного навантаження.

Команда Юридичної клініки Вінницького торговельно-економічного інституту ДТЕУ та ГО «Сила Поділля» працювала з темою військового омбудсмана як механізму захисту прав військових. У фокусі заняття були інструменти, які можуть допомогти військовослужбовцям захищати свої права, а також пояснення того, як працює інституційний механізм реагування на порушення у військовій сфері.

Юридична клініка «Pro bono» Національного університету «Острозька академія» та ГО «Рівненська правозахисна група» представили заняття про Міжнародний реєстр збитків і порядок подання заяв до нього. Команді вдалося перекласти складну міжнародно-правову процедуру мовою практичного алгоритму для людей, які постраждали від війни та потребують зрозумілої інформації про можливості фіксації шкоди.

Юридична клініка імені Миколи Удода Донецького національного університету імені Василя Стуса та ГО «Європейський альянс великих можливостей» апробували заняття про механізми отримання компенсації за пошкоджене внаслідок війни майно. Для багатьох громад ця тема має безпосереднє практичне значення, тому під час обговорення особливу увагу приділили чіткості пояснення процедур, реалістичності прикладів і зрозумілості кроків, які людина може зробити після заняття.

Команда Юридичної клініки «Veritas» Луцького національного технічного університету та ГО «РЕСПУБЛІКА ЮА» представила заняття про конструктивний діалог у громаді, роботу з конфліктами та пошук спільних рішень в умовах суспільних змін. Це заняття показало, що правопросвіта може бути не лише про знання норм, а й про формування навичок взаємодії: слухати, аргументувати, домовлятися, шукати рішення там, де є напруга або різні інтереси.

Юридична клініка юридичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича та ГО «Буковинський центр медіації» працювали з темою пам’яті й того, як суспільство фіксує та осмислює досвід війни, втрат і спротиву. Це заняття поєднало правовий, гуманітарний і ціннісний виміри: як говорити про пам’ять відповідально, як працювати з чутливими історіями та як допомагати громадам осмислювати пережите без спрощення або формалізації.

Спеціалізована правнича клініка з питань, пов’язаних з війною, Сумського державного університету та ГО «Сумська молодіжна організація “Ліцей”» представили заняття про волонтерство як інструмент соціальної згуртованості. Команда акцентувала на тому, що волонтерство під час війни — це не лише допомога окремим людям, а й спосіб підтримувати зв’язки в громаді, формувати довіру та посилювати здатність людей діяти разом.

Апробація в умовах, наближених до реальної роботи

Особливістю Другої Школи стало те, що команди працювали в максимально наближених до реальності умовах. Під час занять учасники й учасниці інших команд моделювали різні типи поведінки, з якими тренери можуть зіткнутися у громадах: надмірну активність, скепсис, незручні запитання, жарти, незацікавленість, спроби перебивати або переводити розмову в інший бік.

Для команд це стало важливою частиною навчання. Для успішного заняття мало розробити його сценарій — важливо під час його проведення утримувати увагу авдиторії, не втрачати логіку, реагувати на опір, залишатися коректними в дискусії та водночас не відходити від навчальної мети. До звичних освітніх викликів додавалися й обставини, добре знайомі всім українським заходам під час війни: повітряні тривоги, необхідність переривати роботу, переходити в укриття, а потім повертатися до обговорення складних тем. 

Після кожної апробації команди отримували розгорнутий зворотний зв’язок від експерток і колег. Обговорювали як зміст заняття, так і його структуру, темп, логіку вправ, якість інструкцій, роботу з авдиторією, використання прикладів та чутливість до досвіду людей, для яких ці заняття створюються.

Школа Street Law дала можливість перенести розроблені заняття з текстового сценарію у формат живої взаємодії та зрозуміти, де потрібно скоротити теоретичний блок, де додати практичний приклад, де змінити запитання, а де — посилити фінальний алгоритм дій для учасників і учасниць майбутніх заходів.

Травма-інформований підхід як частина правопросвіти

Окрему увагу під час Школи приділили роботі з людьми, чий досвід пов’язаний із війною, втратою, переміщенням або іншими травматичними подіями. Лідерки та лідери команд познайомилися з роботою Центру психологічної підтримки Донецького державного університету внутрішніх справ і долучилися до практичного обговорення того, як інтегрувати принципи травма-інформованого підходу у правопросвітню діяльність. Для програми Street Law це має принципове значення. Правова інформація може бути корисною лише тоді, коли вона подана безпечно, зрозуміло й з повагою до досвіду людей. 

Тому під час Школи команди говорили не лише про те, що саме потрібно пояснювати людям, а й про те, як це робити: як не посилювати напругу, як уникати стигматизації, як формулювати питання, як реагувати на емоційні відповіді та як дбати про безпеку авдиторії й самих тренерів.

Що далі

Після Другої Школи команди доопрацьовуватимуть свої заняття з урахуванням отриманих рекомендацій. Наступний крок — проведення правопросвітніх заходів у громадах для молоді, ВПО, ветеранів, родин військових та інших груп населення.

Заняття, які були апробовані у Кропивницькому, стануть основою для занять для людей, де команди розповідатимуть про права людини, доступні механізми захисту, можливості взаємодії з інституціями, безпечну поведінку, соціальну згуртованість і підтримку одне одного в умовах війни.

Дякуємо командам за енергію, включеність та готовність працювати з такими важливими темами! Також висловлюємо щиру вдячність Донецькому державному університету внутрішніх справ за гостинність, підтримку та створення комфортних умов для роботи учасників і учасниць Школи. 

Програма «Школи Street Law» проводиться в межах Програми «Інфраструктура прав людини для України» (2025–2027), яка фінансується урядом Швеції через Шведське агентство з питань міжнародної співпраці та розвитку (Sida), та реалізується Інститутом прав людини та гуманітарного права імені Рауля Валленберга за участі Асоціації юридичних клінік України як виконавчої партнерки.