Фінансовий моніторинг: що змінилося між фінансовою установою та клієнтом (фізичною особою)

Фінансовий моніторинг – це контроль за фінансовими операціями аби виявити незаконні дії з легалізацією (відмиванням) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансування тероризму, розповсюдженню зброї масового знищення.

За даними Національного банку України, обсяг тіньової економіки складає 23,8% від офіційного ВВП країни у 2018 році, зокрема обсяги готівкової тіньової економіки в Україні становить 19,7% ВВП. Вплинути на цей процес можливо через удосконалення системи безготівкових розрахунків та платіжної системи України, що сприятиме виведенню з “тіні” доходів бізнесу та окремих фізичних осіб, які здобуті злочинним шляхом. Саме тому, зараз відбувається ряд заходів, спрямованих на зменшення обсягу готівкових розрахунків усіма суб’єктами господарювання.

Так, 28 квітня набрали чинності норми нового Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” (далі Закон України “Про фінансовий моніторинг”). Цей Закон вводить більш жорсткі правила здійснення фінансових операцій та розрахунків у країні, зокрема з обігу готівки. Зміни також стосуються і фізичних осіб, які користуються фінансовими послугами та є клієнтами фінансових установ.

 Яка мета запровадження жорстких змін?

  1. Виявлення нелегального “тіньового” бізнесу.
  2. Виведення з тіні більшої кількості операцій на великі суми, які здійснює бізнес і збільшення таким чином податкових надходжень до бюджету.
  3. Розширення обсягів безготівкових операцій.
  4. Сприяння зниженню обсягів такого явища як “заробітна плата у конвертах”.

Що важливо знати фізичним особам, для того щоб убезпечити себе від вчинення порушень при здійсненні фінансових операцій? (підготовлено на основі змісту Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” та офіційних коментарів представників Національного банку України)

 Порогова сума фінансової операції, яка підлягає фінансовому моніторингу

Порогова сума фінансових операцій складає 400 000 грн. або більше.

Для операцій, які пов’язані із азартними іграми та віртуальними активами (криптовалюта) – 30 000 грн або більше.

Поповнення карткового рахунку, зокрема у терміналі, без ідентифікації особи можливе на суму до 5 000 грн (більше лише через ідентифікацію особи).

 Хто здійснюватиме контроль за фінансовими операціями фізичних осіб.

Фінансовий моніторинг проводять фінансові установи (банки, страхові компанії, кредитні спілки та інші), які відповідають за первинний моніторинг клієнтів та фінансових операцій, які вони проводять. Тому, на фінансові установи покладений обов’язок здійснювати комплаєнс клієнтів та блокувати операції з високим ступенем ризику порушення доброчесності фінансових операцій.

Суб’єкт державного фінансового моніторингуНаціональний Банк Україниздійснює контроль за діяльністю фінансових установ та має право вживати штрафних санкцій до  фінансових установ, у випадку недотримання фінансовою установою вимог Закону.

Національний банк України також має право і зобов’язаний повідомляти відповідні органи (Служба безпеки України, Державна служба фінансового моніторингу, Національне антикорупційне бюро України) про виявлені ризикові фінансові операції.

 Ознаки операцій, які підлягають фінансовому моніторингу:

  • всі фінансові операції, якщо одним з учасників є фізична чи юридична особа пов’язана з країною, яка не дотримується або неналежним чином дотримується міжнародних стандартів у боротьбі з відмиванням доходів, отриманих злочинним шляхом (як приклад Іран, Північна Корея);
  • фінансові операції, які здійснюють політики та пов’язані з ними особи;
  • фінансові операції з переказу грошей за кордон (в тому числі до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон);
  • переказ (у тому числі міжнародний) без відкриття рахунка на суму, що дорівнює чи перевищує 400 000 гривень;
  • операції з готівкою більше 5 000 грн.

 Операції, на які не поширюється дія Закону “Про фінансовий моніторинг”:

  • оплата комунальних послуг, оплата податків, штрафів, інших обов’язкових платежів (незалежно від суми);
  • оплата по кредитним зобов’язанням (до 30 тисяч гривень);
  • оплата послуг мобільного зв’язку;
  • оплата товарів і послуг за допомогою платіжної картки чи іншого платіжного пристрою, якщо її номер супроводжує переказ (незалежно від суми);
  • всі готівкові перекази в межах України до 5 000 гривень;
  • зняття коштів з власного рахунку.

Повноваження фінансових установ:

  • здійснювати належну перевірку нових та існуючих клієнтів;
  • виявляти та інформувати державні регулятори (Національний Банк України) про наявність операцій, які підлягають фінансовому моніторингу;
  • здійснювати запит у клієнта про джерело коштів, пов’язаних з фінансовою (ими) операцією(ями), які мають ознаки ризикових та становлять підозру;
  • блокувати рахунки клієнтів, у випадку, якщо фінансова операція підпадає під ознаки доцільності проведення фінансового моніторингу.

Нові зміни спрямовані на захист прав та законних інтересів громадян, суспільства і держави, забезпечення національної безпеки шляхом визначення правового механізму запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (преамбула до Закону). Тому, надавачі фінансових послуг повинні розуміти, що усі їх дії повинні бути направлені на досягнення мети Закону і не спричиняти своїми діями порушення прав споживачів фінансових послуг.

В той же час, споживачі мають бути обізнані з усіх правил проведення фінансових операцій, зокрема купівлі-продажу товарів, послуг, отримання спадщини та належного оформлення операцій з купівлі-продажу майна. Наявність підтверджуючих документів походження ваших доходів є основним аргументом, який знижує ризик виникнення несприятливих відносин з фінансовою установою, клієнтом якої ви є.

Також пам’ятайте, що ваш банк вже знає про звичні для вас фінансові операції та джерела доходів. Тому, здійснюючи регулярні перекази рідним або надаючи благодійну допомогу на регулярній основі на суми, нижчі за порогові, не потрібно турбуватись про небажані наслідки фінансового моніторингу.

До кінця 2020 року споживачам фінансовим послуг та фінансовим установам та іншим суб’єктам, які забезпечують нагляд над веденням фінансових операцій надано час на адаптацію до нових правил ведення фінансових операцій. Так фінансові установи здійснюватимуть встановлення відповідних терміналів, які дозволять ідентифікувати особистість, а також проведуть налагодження роботи дистанційної верифікації клієнта.

Чекаємо нових роз’яснень і не забуваємо про обачне ставлення до своїх витрат та доходів.

Поширені питання:

– Чи має право банк заблокувати картку фізичної особи, якщо протягом дня вона отримала на неї декілька раз по 5 000 грн?

Ні. Але якщо сума цих операцій дорівнює або більша за 400 000 грн, то такі операції можуть підлягати фінансовому моніторингу і банк має право запросити інформацію про джерела походження коштів та відповідні підтверджуючі документи.

– Чи можна поповнити картку у терміналі без ідентифікації особи?

Можна, але до 5 000 грн. Якщо сума більше, то треба пройти ідентифікацію, але зараз таких термінали тільки почали встановлювати, тому краще провести таку операцію через відділення у банку.

– Чи потрібна ідентифікація при користуванні електронним гаманцем?

Так, для тих гаманців, які відкриваються з метою здійснення купівлі-продажу товарів чи послуг, не потребували ідентифікації особистості, тепер вона є необхідною (виняток – електронні гаманці, відкриті для оплати мобільних послуг).

– Чи можна без довідки про доходи відкрити депозит на 200 000 грн?

Так. Для операцій до 400 000 грн. довідка про доходи банком не вимагається.

– Чи можна придбати в інтернет-магазині товар вартістю більше 30 000 грн?

Якщо оплата карткою, то операція проходить як і раніше. Якщо вид оплати – післяплата у відділенні, то працівник служби доставки попросить пред’явити паспорт або інший документ, який ідентифікує особистість.

Авторка:

Катерина Дацко, керівниця юридичної клініки Криворізького економічного інституту Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана

Публікацію підготовлено за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку за умовами Договору з Асоціацією юридичних клінік в рамках гранта, наданого Проектом USAID “Трансформація фінансового сектору”.

Фінансовий моніторинг: що змінилося між фінансовою установою та клієнтом (фізичною особою)
Scroll Up
X