Асоціація юридичних клінік України продовжує висвітлювати історії успіху випускників юридичних клінік України. Наступну історію для Асоціації розповів головний юристконсульт ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг”, колишній директор з правових питань ПрАТ “Консюмерс-Скло-Зоря” та випускник юридичної клініки “Pro bono” Національного університету “Острозька академія” Артем Філіп’єв.

У лютому 2020 року під час презентації результатів Національного конкурсу юридичного есе “Відповідальний бізнес і права людини” Артем Філіп’єв спільно з учасниками конкурсу обговорили особливості та цінності в роботі корпоративного юриста. Також говорили про відповідальний бізнес та практики ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг”, і юридичні клініки – як місце, де виховуються та навчаються справжні юристи.

Отож, про важливість роботи в юридичній клініці, особистий досвід правничої практики у сфері бізнесу та унікальність Міжнародного студентського стажування “UP” читайте у матеріалі.

– Артеме, розкажіть про Ваш особистий досвід правничої практики у сфері бізнесу? Чому саме цю сферу обрали?

Більша частина мого професійного досвіду пов’язана безпосередньо із обслуговуванням бізнесу. Впродовж років своєї практики я працював і як зовнішній консультант, так як inhouse lawyer.

Починав саме як консультант, працюючи в юридичній фірмі. Однак, згодом прийняв свідоме рішення, щоб бути частиною команди бізнесу, а не лише зовнішнім радником, який з’являється виключно для участі в окремому проєкті або для вирішення проблемної ситуації. Мене надихає те, що я можу бути не лише сервісом бізнесу, а й долучатися до ухвалення рішень. Важливо бачити, як у подальшому ці рішення втілюються у корисний для суспільства продукт.

– Ви взяли участь в обговоренні “відповідального бізнесу” спільно з учасниками Національного конкурсу студентських есе серед юридичних клінік? Чому? Що саме Вас пов’язує із юридичними клініками?

Можна сказати, що свою правничу кар’єру я розпочав саме з юридичної клініки. У 2003 році став консультантом юридичної клініки “Pro Bono” у Національному університеті “Острозька академія”. Пізніше працював там адміністратором та керівником проєктів, які реалізовував Благодійний Фонд “Правничі ініціативи”.

Роботу в юридичній клініці завжди згадую з надзвичайною теплотою, оскільки це було неймовірне поєднання цікавого з корисним. При чому, корисного не лише для мене як професіонала та особистості, а й для суспільства. Я багато чому навчився. Наприклад, проведення уроків Street Law дозволило розвинути навики публічних виступів, а спілкування з людьми, які звертались до нас із своїми проблемами (що далеко не завжди мали юридичне вирішення) – сформувало навик об’єктивного аналізу ситуації.

– Тема Національного конкурсу доволі незвична: “Відповідальний бізнес та права людини”. Який бізнес, на Вашу думку, відповідальний? Що відрізняє відповідальний бізнес від “невідповідального”?

Мета будь-якої бізнес-діяльності – отримання прибутку. Однак, ця мета досягається шляхом створення результату, продукту, який прямо чи опосередковано споживають люди.

Таким чином, для мене “відповідальний бізнес” – це, найперше, бізнес, що створює продукт, споживання якого не руйнує, а будує людину, робить її життя кращим. Це ще не все: “відповідальний бізнес”, на мою думку, усвідомлює, що сам процес створення продукту повинен позитивно впливати на суспільство, при чому не лише з перспективи сьогоднішнього дня, а й майбутнього. На практиці це втілюється у формуванні та слідуванні певним етичним принципам ведення бізнесу. Дотримання цих принципів є не стільки дією, що продиктована страхом перед покаранням або осудом, скільки усвідомленим вибором.

– Яким чином бізнес впливає на дотримання прав людини? Про які саме права йдеться?

Думаю, бізнес так чи інакше впливає на дотримання майже усіх прав людини. Якщо користуватись відомим поділом прав людини на покоління, то вплив бізнесу відчувається у кожному з них. Приміром, дотримання права на життя, яке є природнім і невід’ємним правом кожної людини, не можливе без безпечних та належних умов праці, відповідальність за створення яких несе первинно бізнес. Адже чи можемо ми говорити про дотримання цього права, якщо впродовж восьми годин робочого дня особа не відчуває впевненості у тому, що повернеться з роботи до свої близьких живою та здоровою?

Також значною мірою саме бізнес відповідає за дотримання права на безпечне навколишнє середовище: і хоча конкретні правила його реалізації створює держава, однак без їх сприйняття та реалізації бізнесом стан навколишнього середовища ніколи не буде покращуватись. І такі приклади можна продовжувати й продовжувати.

– Хто, на Вашу думку, повинен володіти знаннями з прав людини: лише вузькоспеціалізовані правники чи усі, не залежно від галузі?

Безперечно ні! Права людини – це про кожного із нас. Тому, усі ми маємо не лише знати їх, а й реалізовувати. І знаєте, бізнес сьогодні дуже багато уваги приділяє правам людини. Для прикладу, у міжнародній компанії “АрселорМіттал” кожен працівник в тій чи іншій мірі проходить обов’язкове навчання з прав людини. Оскільки вести бізнес у світі, який бачить у правах людини наріжний камінь цивілізації, та не знати їх – неможливо.

– На скільки ця тема актуальна для України і чи надто ситуація в нашій державі відрізняється від інших країн Східної та Західної Європи?

Безумовно, тема соціальної відповідальності бізнесу є актуальною для України. Я переконаний, що вона так само актуальна у будь-якій іншій точці світу, включаючи країни Східної та Західної Європи. Відрізняються умови ведення бізнесу, а відтак і запит суспільства на те, в чому має бути виражена така відповідальність. Основний сенс залишається тим самим: бізнес має розглядати себе як частину суспільства, а не сприймати суспільство як ресурс. Однак аналогічним має бути ставлення й суспільства до бізнесу. Люди повинні усвідомити: саме бізнес (навіть не держава) створює робочі місця, сплачує податки, які дають змогу державі виконувати її соціальні зобов’язання, закладає фундамент загального процвітання народу. Іноді мені здається, що в Україні і досі є проблеми з цим розумінням: на бізнес дивляться у кращому випадку крізь шори класової боротьби та розкуркулення (ці явища принаймні мають якесь світоглядне підґрунтя), а у гіршому – через цинічне бажання заволодіти чужим.

– Які Ваші враження від конкурсу загалом? Що найбільше сподобалося, вразило? 

Конкурс – надзвичайно цікавий. Я хочу подякувати тим людям, які долучились до його організації та проведення. Найбільш мені запам’яталось спілкування із студентами під час екскурсії у “АрселорМіттал Кривий Ріг”, найбільше гірничо-металургійне підприємство України. Відкритий діалог із молоддю завжди надихає і створює нові ідеї.

– Чим зараз Ви займаєтеся у компанії “АрселорМіттал”, де Ви працюєте? Які її поточні проєкти та плани?

Компанія “АрселорМіттал” є виробником сталі № 1 у світі та найбільшим іноземним інвестором в Україні. Останні півтора роки я працюю на посаді головного юрисконсульта “АрселорМіттал Кривий Ріг” – підприємства, що наразі реалізує масштабну інвестиційну програму та активно оновлюється, адже було побудовано понад 80 років тому. Ми будуємо нові виробничі агрегати, проводимо реконструкцію діючих, впроваджуємо природоохоронні проєкти, щоб понизити промислове навантаження на довкілля. Практично завершили важливий інвестпроєкт – модернізацію дрібносортного стану. Проводимо гарячі випробування двох нових побудованих машин безперервного лиття заготовок. Також не зупиняється реконструкція другого агломераційного цеху з установкою сучасних електрофільтрів. Плануємо будівництво нової фабрики огрудкування, яке стартує цього року. За 14 років роботи в Україні загальні інвестиції компанії АрселорМіттал вже склали 9,7 млрд доларів.

– Насамкінець, назвіть Ваші три поради студентам-клініцистам.

По-перше, не бійтесь мріяти. Але нехай ці мрії будуть не лише про себе – важливо думати про те, що ви можете зробити для інших.

По-друге, ніколи не втрачайте можливості реалізувати вашу мрію, шукайте варіанти, будьте завжди готові заради шансу to run an extra mile.

І останнє – дивіться на можливості ширше, не задовольняйтесь добре протоптаними та широкими дорогами, будьте готові знайти свій власний шлях, не скористатись, а створити.

Цю публікацію підготовлено за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку за умовами Договору з Асоціацією юридичних клінік України в рамках гранта, наданого Проектом USAID “Трансформація фінансового сектору”. Висловлені в цій публікації думки автора необов’язково відображають погляди Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду Сполучених Штатів Америки.