Влітку 2019 року юристка громадської організації «Юридична сотня», експертка з нормопроектування, законотворчого процесу та адвокації Юлія Морій стала учасницею Програми “Відкритий Світ” з питань жінок-ветеранок. Юлія розповіла для Асоціації юридичних клінік України про систему державної підтримки ветеранів, роботу громадського сектору в США та особливості роботи юридичних клінік для ветеранів.

 – Юліє, розкажіть про Програму “Відкритий Світ”, у якій Ви брали участь.

На початку червня 2019 року я була делегаткою Програми “Відкритий Світ” при Бібліотеці Конгресу США, яка покликана зміцнювати взаєморозуміння й співробітництво між Україною та Сполученими Штатами шляхом надання можливості українським лідерам у різних галузях діяльності зустрітися зі своїми американськими колегами й обмінятися досвідом та ідеями з найбільш важливих для обох сторін питань. Я увійшла до складу делегації з питань жінок-ветеранок і моєю метою було ознайомитись із системою державної підтримки ветеранів, роботою громадського сектору в США і особливостями підтримки саме ветеранок. Основна професійна програма в нас проходила в місті Сіракузи штату Нью-Йорк. Перед цим ми 2 дні перебували у Вашингтоні, де ознайомились із державним ладом США, роботою центральних державних органів, окрема увага була приділена ролі Бібліотеки Конгресу США.

– Які особливості захисту ветеранів існують у США?

Ветеранами в Штатах вважаються не тільки люди, які брали участь в бойових діях, але також люди, які відслужили мінімум один контракт на військовій службі та звільнені «з честю». Що стосується їх підтримки, то я б її охарактеризувала як дуже фрагментовану.

В Штатах функціонує Міністерство у справах ветеранів США, яке є другим після Міністерства оборони за фінансуванням та чисельністю персоналу. В Міністерстві діє окрема система госпіталів та поліклінік, а також своя мережа ветеранських цвинтарів. Проектний офіс створення Міністерства у справах ветеранів в Україні, до якого входили також експерти Юридичної сотні, рекомендували враховувати структуру саме американського міністерства та систему державної підтримки ветеранів.

Федеральна система підтримки ветеранів має три основні напрями: медичне забезпечення, пільги та привілеї ветеранів, а також меморіальний напрям. Ветерани можуть отримувати пенсію, її розмір залежить від ступеня ушкодження здоров’я та матеріального становища, доходу ветерана. Важливою преференцією ветеранів, яка стимулює багатьох йти на військову службу, є компенсація на навчання, яке в Штатах є дуже дорогим і не кожен може собі дозволити.

Так, діє федеральна система у справах ветеранів, проте у ветеранів все одно немає комплексного розуміння, на що вони можуть розраховувати при звільненні з військової служби, оскільки розмір «ветеранської пенсії», пакет медичних послуг вираховують індивідуально. Крім того, в кожному штаті, місті, організаціях та установах встановлюють свої преференції для ветеранів. З одного боку це дуже круто, оскільки відчувається повага і вдячність за службу абсолютно всюди, але оцінюючи з погляду доступності до інформації, є багато прогалин. Зокрема, консультаційні центри, які акумулюють всю інформацію про підтримку ветеранів існують тільки подекуди за ініціативи окремих громадян чи організацій і про них ще теж треба дізнатись.

– Чому в США створюються окремі юрклініки для ветеранів? Вочевидь, питання, з якими звертається така група людей, доволі специфічні і потребують додаткової підготовки?

Шанобливе ставлення до ветеранів в американському суспільстві відчувається просто всюди: і в державних установах, і в магазинах, і в навчальних закладах. До прикладу, в коледжах і університетах створюють окремі типу ветеранські офіси чи кімнати, де їх консультують, допомагають із вступом і навчанням, проводять різні зустрічі просто для спілкування. Це однозначно найбільш поважна і захищена соціальна група населення в США, що впливає і на розвиток юриспруденції та ставлення правників до ветеранів.

Відповідаючи на питання – так, юридичні проблеми, з якими стикаються ветерани у зв’язку з реалізацією своїх прав і гарантій, є специфічними і потребують додаткової підготовки. Можна сказати, що напрям роботи з ветеранами, є окремою галуззю юриспруденції.

При юридичних факультетах створюються юридичні клініки з різних галузей. Їхня спеціалізація залежить від того, що є пріоритетом для самого навчального закладу чи юридичного факультету та чи орієнтовані вони на допомогу ветеранам. Наприклад, при коледжі права Сіракузького університету функціонує 8 юридичних клінік: з питань банкрутства, дитячих та сімейних справ, кримінального захисту, справ людей з інвалідністю, медичних, податкових, транзакційних питань та, відповідно, клініка з ветеранських справ.

– Що відрізняє юрклініки для ветеранів від інших?

Я не відвідувала інші юридичні клініки, оскільки мене цікавило надання правової допомоги саме ветеранам. Проте можу припустити, що навряд чи вони чимось кардинально відрізняються, крім того, що студенти та інші юристи, які працюють в клініці зацікавлені допомагати саме ветеранам та їхнім сім’ям, оскільки самостійно обрали цей напрям.

– Наскільки часто звертаються громадяни в такі клініки? Мабуть, законодавством передбачені певні пільги ветеранам, і вони можуть звернутися на пільгових умовах в інші інстанції.

На той момент, коли наша делегація відвідала юридичну клініку, спеціалісти вели близько 200 судових справ. Крім захисту інтересів ветеранів в судах, клініка також надає правові консультації, яких близько 5-7 на тиждень. Чи є це багато в масштабах США я не можу оцінити, але точно це не мало для невеликого міста Сіракузи штату Нью-Йорк. І з усіх установ чи організацій, які ми відвідували як професійна делегація з України, це було єдине місце, де ми почули про проблеми, з якими стикаються ветерани і з якими звертаються за юридичною допомогою.

Зокрема, так, ветерани звертаються до юридичної клініки через певні перешкоди в реалізації тих гарантій, які передбачені державою. Це можуть бути і оскарження відмов в наданні певних пільг, але так само і допомога при складанні документів та заповненні форм на отримання цих пільг, оскільки процедура подання цих документів є дуже забюрократизованою і складною для людей.

Окремим напрямом справ є оскарження порядку та висновків при звільненні з військової служби, оскільки як я зазначала вище, статус ветерана та відповідну підтримку мають тільки люди, звільнені зі служби «з честю». І от таких людей, які звільняються не «з честю» досить багато. Вони не погоджуються з цим і оскаржують такі рішення, позиваючись до своїх військових структур, де вони служили.

Клініка також бере справи, які не пов’язані зі статусом ветерана чи військовослужбовця, тобто будь-які сімейні, цивільні, адміністративні та інші справи, з якими звертаються ветерани. Також немає територіальних обмежень, тобто до клініки можуть звертатись ветерани з інших міст, штатів, що також є дуже цікавим моментом з погляду відкритості та готовності підтримувати ветеранів та їхні сім’ї.

– Скільки студентів надають консультації в таких клініках, адже молодь часто цікавлять нові ще не до кінця врегульовані сфери (на кшталт ІТ права)?

З приводу тенденцій серед молодих правників погоджуюсь, але в той же час, напевно, їх все ж таки щось стимулює отримувати практику саме в ветеранській клініці, оскільки туди вони приходять абсолютно добровільно і не всіх бажаючих беруть. Минулого навчального семестру там працювало 20 студентів, але вже тоді керівництво клініки піднімало питання щодо розширення кількості старших юристів та відповідно студентів, оскільки попит на правову допомогу від ветеранів перевищував можливості клініки.

– Чи є надання консультацій в клініці обов’язковим елементом навчальної програми, чи воно здійснюється на волонтерських засадах? Можливо за це студенти отримують певні привілеї?

 В Штатах практика в юрклініці є обов’язковим предметом для студентів, які навчають на юридичних факультетах. Тобто, не відпрацювавши певну кількість годин в юридичній клініці, студент не може отримати диплом, оскільки не виконав всі вимоги освітнього процесу. Безперечно така система поєднання теорії і практики під час навчання має багато переваг, при чому студенти ще й мають можливість обирати галузь, яка їм більш цікава.

Коли я вчила правознавство в університеті, з 3-го курсу навчання я відвідувала юридичну клініку для здобуття практичного досвіду до того, як закінчу університет. В нас була і в українських студентів зараз є така можливість, проте отримання чи неотримання практичного юридичного досвіду під час навчання – це вибір студентів і покладається повністю на їх ініціативу.

– Чи потрібна нам така вузькопрофільна спеціалізація ЮК, зокрема в питаннях надання консультацій ветеранам?

 Мені здається, це залежить від розвитку юриспруденції в Україні загалом. В нас вузька спеціалізація юристів не є поширеною, ні під час навчання, ні під час подальшої роботи. Така практика серед юристів в Україні тільки зароджується і я вбачаю в цьому тільки позитивну сторону, оскільки людина фізично не може бути чудовим професіоналом з усіх питань. Звичайно, це має закладатись в університеті, і, зокрема, в юридичних клініках, як мінімум, було б добре розмежовувати справи і студентів, які їх ведуть.