23 жовтня 2018 року, був проведений круглий стіл на актуальну тему булінгу.

Ініціатором цього заходу стала юридична клініка  Центральноукраїнського  державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка.

Актуальність теми круглого столу зумовлена гостротою проблеми такого соціального явища як булінг, який отримав поширення у всьому світі і в тому числі  Україні, не є винятком і наша область. Метою круглого столу є узагальнення наукових поглядів та практичних рекомендацій запобігання булінгу в Україні та загострити увагу на нез’ясованих питаннях і мобілізувати зусилля на вирішенні конкретних актуальних завдань.

За підсумками обговорення теми круглого столу планувалось прийняття резолюції.

Вступне слово було надане проректору педагогічного університету, доктору філологічний наук, професору, Сергію Павловичу Михиді: “ Варто наголосити, що одним із пріоритетних завдань, кожної демократичної держави у сфері правової охорони прав і свобод людини і громадянина є захист її життя та здоров’я. Конституція України проголошує життя і здоров’я людини, її честь і гідність та безпеку як найвищу соціальну цінність, зазначаючи, що ніхто не може бути підданим катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню та покаранню.”

Керівник Юридичної клініки ЦДПУ імені Володимира Винниченка, доцент кафедри державно-правових дисциплін та адміністративного права, кандидат педагогічних наук, доктор філософії Владимирова Валентина Іванівна акцентувала увагу на тому, що у кожній державі існує відповідальність за правопорушення, спричинені булінгом. Основним  міжнародним документом у сфері захисту дітей є Конвенція ООН про права дитини. До національного законодавства, яке регулює цю проблему належить Конституція України, Закон України « Про охорону дитинства» та ін. Одне з пріоритетних завдань кожної держави у сфері правової охорони прав і свобод людини і громадянина, є захист життя і здоров’я людини. У кожній державі є відповідальність за правопорушення, спричинені саме булінгом. Якщо говорити про булінг, то це безумовно насильство, яке має умисний характер.

Як правило, булінг спричиняється неодноразово особою, або групою осіб, які мають певні переваги (фізичні, психологічні чи адміністративні.), і вчинюється з певною метою: залякати, або покарати за щось.

Булінг визначають інтернаціональним явищем. Із розвитком сучасних інформаційних технологій з’явився новий вид булінгу – це кібербулінг. Кібербулінг здійснюється через  показ і відправлення, різких, грубих або жорстоких текстових повідомлень, розміщення у відкритому доступі особистої інформації, фото або відео з метою заподіяння шкоди жертві через створення фальшивого облікового  запису в соціальних мережах, електронної пошти,  веб-сторінки для переслідування.

Деякі наукові дослідження правознавців, зазначають, що булінг в деяких випадках подібний до катування, тому за такі правопорушення, повинна наступати кримінальна відповідальність. Поширеність цього явища має  психологічну, соціальну, педагогічну і юридичну проблеми, які іноді необхідно вирішувати навіть кримінально-правовими заходами.

З психологічної точки зору, булінг – це довготривале відторгнення людини від колективу та свідомо жорстоке ставлення до неї.

Керівник психологічної служби педуніверситету Зубченко Олена Володимирівна, зазначила, що існує декілька форм булінгу, а саме: словесні образи, погрози, жести, ігнорування і тому подібне. Умовно булінг можна поділити на такі види: вербальний булінг, соціальний булінг та електронний. Найпомітніший вид булінгу – це фізичний булінг, який проявляється у побитті та знищенні майна жертви. Найбільш популярний вид цькування серед дівчаток – це соціальний булінг, який проявляється у ігноруванні та знущанні жертви. Він непомітний серед батьків жертви та вчителів, але має сильну психологічну дію.

Також, важливо зазначити учасників булінгу, які мають певні ролі у такому виді знущання. Перший учасник – це буллер, який виконує роль агресора; наступна роль – це пасивні учасники, які знаходяться поряд і примикають до агресора; останні учасники булінгу – це спостерігачі, які безпосередньо не беруть участі в цькуванні жертви, а лише спостерігають. Для ефективної протидії булінгу, треба проводити психологічну роботу не тільки з жертвами цькування, але й з самими агресорами, для зрозуміння, для розуміння, чому ця дитина стала агресором. Якщо ж завчасно не почати роботу з дитиною, яка стала жертвою травлі, то це матиме страшні наслідки: неадекватне сприйняття світу, низька самооцінка, комплекси, негативне сприйняття однолітків.

“Не можна працювати лише з жертвою булінгу, або агресором, тому що булінг – це колективна проблема, а тому треба працювати більш комплексно” – Зубченко Олена Володимирівна.

Слід згадати про рух #СтопБулінг, який почався у серпні цього року, але вже можна побачити плоди такої діяльності. “Як зазначає статистика, близько 60% дітей в Украіні, були учасниками булінгу, якщо ж подивитись на світову статистику, то наша країна знаходиться в десятці країн, в яких розвинений боулінг. Ми вирішили провести кампанію щодо протидії булінгу, а тому проводимо профілактичні бесіди з батьками дітей, які навчаються в школах, тим самим знайомимо їх із засобами протистояння цькуванню” – акцентує увагу представник Гловного територіального управління юстиції Кіровоградської області, Піскун Віра Михайлівна.

Методист центру методичної та соціально-психологічної управління освіти міської Ради міста Кропивницького Зінов’єв Олександр Анатолійович розкрив заходи протидії травлі в учнівських колективах міста і зосередив увагу на комплексних заходах, які проводяться на місцевому рівні.

Інспектор по зв’язках з громадськістю департаменту патрульної поліції в Кіровоградській області Оксана Сергіївна Білоброва повідомила про проведені ними заходи протидії цькування у школах та, зокрема, проведені тренінги, бесіди офіцерів поліції з школярами на тему булінгу, під час яких школярі задавали різного роду питання, на які працівники поліції давали відповіді, які можуть в майбутньому можуть допомогти їм вчасно зупинити таке насильство.

Представник Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Олена Леонідівна Морозова зупинилася на пропедевтичних заходах з булінгу, які проводилися в шкільних колективах області.

Вислухавши всі доповіді, розпочалась дискусія серед учасників круглого столу, підчас якої були підняті питання щодо якості проведених заходів, у школах з протидії булінгу. Керівник науково-дослідної лабораторії теорії та методики навчання історії, правознавства та інших суспільствознавчих дисциплін, професор кафедри державно-правових дисциплін та адміністративного права, доктор педагогічних наук, Рябовол Лілія Тарасівна висунула пропозицію проведення студентами, старших курсів під час проходження педагогічної практики моніторингу ситуації з булінгу в школах області. Всі учасники круглого столу брали активну участь з дискусійних питаня окресленоїмпроблеми.

За підсумками роботи круглого столу, було прийнято резолюцію з таких напрямів:

• рекомендувати освітнім закладам області утворити Консультативну раду батьків з антибулінгового плану дій
• в рамках проекту «Я маю право» активніше проводити заходи      « Стоп булінг»;
• рекомендувати прийняти у школах Статут про булінг, який намітить критерії самооцінки учнів, за якими можна визначити ставлення до булінгу та схильність конкретних індивідів до неправомірної поведінки;
• рекомендувати правовим та психолого-педагогічним кафедрам ВНЗ включати до навчальних програм питання булінгу та його пропедевтику;
• рекомендувати юридичним клінікам ВНЗ проводити правороз’яснювальну роботу в учнівських колективах про відповідальність за правопорушення.
• рекомендувати психологічній службі університету створити консультативний центр з психологічної допомоги з питань булінгу для студентів та учнів.
• рекомендувати управлінню освіти і науки , молоді та спорту Кіровоградської ОДА запровадити регіональну програму антибулінгу

У засіданні круглого столу брали активну участь усі учасники. Зокрема, Головне територіальне управління юстиції у Кіровоградській області. Головне територіальне управління національної поліції у Кіровоградській області. Кропивницький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Управління освіти Міської ради міста Кропивницького. Юридична клініка Кропивницького інституту державного та муніципального управління.. Декан факультету історії та права ЦДПУ імені Володимира Винниченка, кандидат історичних наук, доцент Філоретова Лариса Мартівна. Керівник Юридичної клініки ЦДПУ імені Володимира Винниченка,доцент кафедри державно-правових дисциплін та адміністративного права, кандидат педагогічних наук, доктор філософії Владимирова Валентина Іванівна, яка є ініціатором проведення заходу. Заступник керівника юридичної клініки ЦДПУ імені Володимира Винниченка, старший викладач кафедри галузевого права та правоохоронної діяльності, кандидат юридичних наук Ігнатенко Володимир Васильович, Керівник науково-дослідної лабораторії теорії та методики навчання історії, правознавства та інших суспільствознавчих дисциплін, професор кафедри державно-правових дисциплін та адміністративного права, доктор педагогічних наук, Рябовол Лілія Тарасівна. Професор кафедри галузевого права та правоохоронної діяльності, доктор юридичних наук, доцент Манжула Андрій Анатолійович. Доцент кафедри галузевого права та правоохоронної діяльності, кандидат юридичних наук, доцент Окопник Олена Миколаївна. Керівник психологічної служби ЦДПУ імені Володимира Винниченка Зубченко Олена Володимирівна.