16 квітня 2019 року, проведено круглий стіл на тему: “Запровадження Інституту пробації в Україні та зарубіжний досвід”.
Ініціатором такого заходу стала Юридична клініка Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка.
Актуальність теми круглого столу зумовлена тим, що пробація є відносно новим інститутом у вітчизняній кримінально-виконавчій системі, яка є гуманістичною складовою кримінально-виконавчої політики України.
Метою круглого столу є: визначення завдань, функцій та основних напрямків діяльності служби пробації в Україні.
З вітальним словом виступив ректор педагогічного університету, доктор філологічних наук, професор, заслужений працівник освіти України Олег Анатолійович Семенюк, який зауважив на тому, що даний захід сприятиме розширенню розуміння студентами, магістрами та громадськістю Інституту пробації як цілеспрямованої системи забезпечення переваг виправлення правопорушників відповідно до встановлених законом норм.
Доцент кафедри державно-правових дисциплін та адміністративного права, кандидат педагогічних наук, доктор філософії, керівник юридичної клініки педагогічного університету Владимирова Валентина Іванівна акцентувала увагу на тому, що у більшості країн Європи для виконання багатьох альтернативних видів покарань створені спеціалізовані органи – служба пробації, яка є невід’ємним виправним центром, який на основі правових та соціальних повноважень реально займається питанням ресоцалізації засуджених.
У нашій державі на законодавчому рівні визначено механізм анти криміногенної політики держави, зниження рецидивної злочинності та формування безпечного середовища. Реалізація цього механізму передбачає забезпечення приведення умов тримання засуджених у відповідність з європейськими стандартами.
Позитивним є те, що Закон “Про пробацію” встановлює певні особливості пробації щодо неповнолітніх, яка спрямована на забезпечення їх нормального фізичного і психічного розвитку, профілактику агресивної поведінки, мотивацію позитивних змін особистості та поліпшення соціальних стосунків.
Начальник сектору Ювінальної пробації Фортечного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області Голобородько Валерій Миколайович детально зупинився на питаннях утворення Центру пробації в Україні,завданнях та напрямках діяльності.
Під час своєї доповіді Валерій Миколайович акцентував увагу на тому, що центри пробації були створені в січні 2018 року, на основі реформування колишньої кримінально-виконавчої інспекції та їх перетворення в центри пробації.
Валерій Миколайович наголосив та ґрунтовно охарактеризував три види пробації: досудова, наглядова та пенітенціарна.
Підставою для складання досудової доповіді є ухвала суду. Представник органу пробації досліджує соціальне оточення обвинуваченого, його психологічну характеристику, для визначення причини вчинення злочину. Під час підготовки досудової доповіді представник органу пробації з’ясовує кримінальну історію особи, його сімейний стан і відносини у сім’ї, житловіь умови, дані про роботу, фінансо веположення, спосіб проведення вільного часу, наявність алкогольної або наркотичної залежності, дані про фізичне та психічне здоров’я.
Наглядова пробація — це здійснення наглядових та соціально-виховних заходів щодо осіб, засуджених до покарань у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт; осіб, яким покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк замінено покаранням у виді громадських робіт або виправних робіт; осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, а також направлення засуджених до обмеження волі для відбування покарання до виправних центрів.
Пенітенціарна пробація як одна з організаційних складових структури кримінально-виконавчої служби з відповідними функціями є сьогодні невід’ємним елементом будь-якої національної системи кримінальної юстиції. Утворення пенітенціарної пробації це, насамперед, запровадження якісно нових підходів до виправлення не лише осіб, які засуджені до альтернативних видів покарання, а й засуджених, які утримуються у місцях позбавлення або обмеження волі, з метою подальшої їх адаптації у суспільство.
Зі створенням пенітенціарної пробації працівники уповноважених органів з питань пробації здійснюють не лише нагляд за особами, засудженими до покарань, не пов’язаних з позбавленням або обмеженням волі, а й працюють також в установах закритого типу для участі в підготовці засуджених до звільнення (за ініціативи адміністрації установи виконання покарань (слідчого ізолятора), координуючи ці заходи з підрозділами пробації за місцем проживання засудженого після звільнення або місцем розташування установ соціальної адаптації для звільнених, та залучаються в роботу щодо здійснення моніторингу проблемних питань засуджених, які готуються до звільнення, та їхніх можливих потреб після звільнення.
Як зазначає представник філії державної установи “Центр пробації” в Кіровоградській області Голобородько Валерій Миколайович: “Основним завданням служби пробації є максимально безболісне повернення засудженого до того соціуму, від якого він був відірваний”.
Про пробаційні програми для неповнолітніх розповівначальник відділу реєстрації нормативно-правових актів, правової роботи та правової освіти, представник відділу Головного територіального управління юстиції в Кіровоградській області Грималюк Андрій Леонідович, який акцентував увагу на тому, що підхід до неповнолітніх повинен бути абсолютно індивідуальним, після чого складається окрема програма для кожного з суб’єктів пробації, яка допоможе у ресоціалізації неповнолітніх осіб.
Під час своєї доповіді, Андрій Леонідович зауважив, що на даний момент в Україні слабка школа психології, що теж спричинило появу неповнолітніх в службах пробації.
Теоретичне доповнення цих доповідей зробила доцент кафедри галузевого права та правоохоронної діяльності, кандидат юридичних наук, доцент Драгоненко Анна Олександрівна, яка акцентувала увагу на тому, що слід відрізняти загальне звільнення від кримінальної відповідальності від спеціального.
В ході доповіді, Анна Олександрівна розкрила питання про діяльність пробації в зарубіжних країнах. Зауваживши те, що в 1930 році в Західній Європі відбулася криза пробації через втрату довіри між правопорушником, та особою, яка є співробітником служби пробації.
Було надано слово студенту 3-го курсу факультету історії та права, заступнику студентського директора юридичної клініки Крушеніцькому Владиславу, який розкрив питання Органів пробації як суб’єктів виконання покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади або займатися певною діяльністю. Під час своєї доповіді, Крушеніцький Владислав зазначив, що даний вид покарання застосовується до осіб, які вчиняють злочини пов’язані з їхнім службовим становищем, тому для кожної з таких осіб розробляються індивідуальні пробаційні програми.
В процесі обговорення окресленої проблематики учасники круглого столу дійшли висновку, що пробація як правова категорія та юридичне явище потребує подальшого законодавчого удосконалення з використанням зарубіжного досвіду.
У роботі круглого столу також активну участь взяли:
- Декан факультету історії та права Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, кандидат історичних наук, доцент Філоретова Лариса Мартіївна;
- Завідувач кафедри державно-правових дисциплін та адміністративного права, доктор юридичних наук, професор Соболь Євген Юрійович;
- Керівник Науково-дослідної лабораторії теорії та методики навчання історії, правознавства та інших суспільствознавчих дисциплін, професор кафедри державно-правових дисциплін та адміністративного права, доктор педагогічних наук, професор Рябовол Лілія Тарасівна;
- Професор кафедри галузевого права та правоохоронної діяльності, доктор юридичних наук, професор Манжула Андрій Анатолійович;
- Доцент кафедри галузевого права та правоохоронної діяльності, кандидат юридичних наук, доцент Кондратенко Віталій Миколайович;
- Студенти-правники та магістри Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка;
- Представники Кіровоградського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України;
- Представники Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
- Представники національної служби посередництва і примирення;
- Представники Української Гельсінської спілки з прав людини;
- Представники Кропивницького осередку Ліги студентів АПУ.