Онлайн-кредит, дзвінки, відсотки, суд

Коронавірус багато проблем відсунув на другий план, але вони не зникли. Люди, як мухи в павутині, роками не можуть вибратися з боргових зобов’язань, через те, що колись за декілька хвилин в Інтернеті оформили собі позику в тисячу гривень.

Раніше, я їх називала просто “конторами”. Кожного ранку, коли йшла на роботу і бачила міні-будочки, в яких сиділо дві-три милих дівчини, думала: скільки сьогодні рівнян опиняться на гачку?

З іншого боку, я не могла зрозуміти, якщо діяльність цих  кіосків сумнівна з точки зору закону, чому їх кількість росте у геометричній прогресії, а на телебаченні їх рекламують відомі українські артисти?

Насправді, діяльність макрофінансових організацій (МФО) здійснюється відповідно до Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” та норм цивільного законодавства України. Такі організації мають право видавати кредити. Їх діяльність перебуває у віданні Національної комісії з державного регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Відомості про компанії обов’язково вносяться до Держреєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, а також в реєстр фінансових установ.

Саме прогалини в законодавстві відкривають для подібних організацій чимало можливостей для зловживань. Вони ж відпрацювали ідеальні схеми їх використання.

Раніше я однозначно була переконана, що до суду діло не доходить.

Захожу в реєстр, ввожу ключові слова, обираю форму судочинства, вказую період ухвалення та форму судового рішення – шукаю…

272 рішення і це лише за 2019 рік. Відкриваю перше – “задоволити”, друге – “стягнути з Особи 1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Манівео” е-нну суму коштів” і тд.

Не думала я, що через такі порівняно невеликі суми (декілька тисяч гривень) хтось буде судитись. МФО ж діють куди хитріше: позови подають якраз під сплив строку позовної заяви, тоді й суми там куди солідніші.

До прикладу, рішення Деснянського районного суду міста Чернігова – з 2 000 гривень основного боргу стягнуто 34 733 гривень.

Московський районний суд м. Харкова стягнув 33 855 гривень, в той час, коли сума позики становила 1 000 гривень.

Навіть в апеляції ці рішення втримуються: постановою Київського апеляційного суду, скаргу боржника було залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції, яким з особи стягнуто 93 140 гривень заборгованості (сума позики, на хвилиночку, 3 000 гривень) – без змін.

Борги повертати треба, однозначно. Всі дорослі люди, відповідальні за свої рішення і їх наслідки. Знаємо на що йдемо, чим ризикуємо. Але як не застрягти в цьому лайні ярмі, не стати жертвою свого незнання і відстояти свої інтереси в межах закону?

Люди помилкового вважають, що якщо вони фізично жодних договорів не підписували – ніхто претензій до них пред’явити не зможе, доказів немає.

Але не в цьому випадку. Онлайн-позика – це той же звичайний кредит, який ви отримуєте не в банку, а в дома, користуючись ноутбуком, планшетом чи смартфоном.

Фінансові установи на своїх веб-сайтах розміщують правила надання грошових коштів у кредит (в різних організаціях вони можуть трохи відрізнятись, але суть процедури однакова). Такі правила є в загальному доступі для ознайомлення всіх зацікавлених осіб і є публічною пропозицією до укладання договору.

Про те, що договір позики, де позикодавцем виступає юридична особа, укладається обов’язково в письмовій формі, чітко вказано в статті 1047 Цивільного кодексу України.

Якщо ми, на кредитний договір наклали електронний цифровий підпис (ЕЦП), правові наслідки цього однакові з тими, що ми взяли ручку і розписались на папері. Завдяки цьому вас точно можна ідентифікувати як особу, що в майбутнього може опинитись стороною в судовому процесі.

Якщо немає електронного цифрового підпису?

Вважаєте, що це вагомий аргумент зайняти позицію “моя хата з краю”? Помиляєтесь. Підтвердити те, що саме ви погодились на умови публічної оферти та отримали позику МФО можуть, і в суді це успішно роблять.

Альтернативою ЕЦП є одноразовий ідентифікатор та аналог власноручного підпису (стаття 12 Закону України “Про електронну комерцію”).

Хто кредити брав, той з процедурою знайомий. Спочатку Ви заповнюєте анкету на сайті організації і вводите всі обов’язкові дані (прізвище, ім`я та по батькові, серію та номер паспорта, дату та орган його видачі, ідентифікаційний податковий номер, адресу реєстрації та місця проживання, дату народження, номер телефону, відомості про місце роботи, щомісячний дохід та сімейний стан).

Після цього фінансова установа перевіряє інформацію та приймає рішення про надання/відмову в наданні позики. Якщо рішення позитивне – надсилає вам СМС-повідомлення на телефонний номер та електронний лист пошту, в якому міститься гіперпосилання на отримання копії електронного Договору.

Договір про надання кредиту укладається в Особистому кабінеті. Людина здійснює вхід на Сайт товариства за допомогою Логіна і Пароля. Поставивши галочку навпроти “З умовами договору згодний”, Ви підтверджуєте свою повну обізнаність та згоду з усіма істотними умовами Договору.

Саме Логін і Пароль Особистого кабінету, як аналог власноручного підпису підтверджує виключне особисте авторство Вас, як позичальника. Всі заяви, договори і будь-які інші документи, створені в інформаційних системах таких організацій в електронній формі є оригіналами і мають однакову юридичну силу з документами у паперовій формі.

Щодо електронного підпису одноразовим ідентифікатором, то в переважній більшості це є СМС-повідомлення з кодом, яке приходить на номер Вашого телефону, вказаний під час реєстрації на сайті, який в подальшому буде зазначений у Вашому повідомлені про бажання укласти договір та в самому договорі в графі “підписи сторін”.

Заповнили всі поля заявки? Прийняли пропозицію укласти договір та ввели всі отримані коди в Особистому кабінеті? Вітаю, Ви особисто підписали електронний кредитний договір.

Що далі? Проходить цей короткий період, гроші з відсотками повернути Ви не змогли. Ще через деякий час, про невиконаний обов’язок Вам будуть періодично нагадувати по телефону (заручниками ситуації можуть стати ваші рідні і близькі). Не рідко справа доходить до погроз, надсилання на пошту вимог, претензій, навіть підроблених рішень судів. На цьому зупинятись не будемо – це вже виходить за рамки правового поля, тому як варіант, можна написати заяву в поліцію.

Ми ж почнемо з етапу подання МФО позову, коли його копію з додатками і ухвалу суду Ви отримуєте на пошту. Найголовніше – не ігнорувати. У рішеннях, які зазначались вище, пасивна поведінка відповідача і стала результатом повного задоволення вимог фінансових організацій.

Для того, аби написати відзив, краще звернутися до юриста.

Але, Ви і самі маєте розуміти, як захистити свої інтереси:

  1. Уважно ознайомтесь із самим змістом Договору, заявкою, яку Ви оформлювали (якщо вони додані до позову, в іншому випадку, оригінали цих документів слід витребовувати через суд). Чи наявні там всі істотні умови договору, зокрема, й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, сплати пені та комісії. Часто буває так, що санкції, які саме і збільшують основну суму боргу до захмарних цифр, передбачені не в самому договорі, а в Правилах, які розміщені на сайті і можуть змінюватись МФО в односторонньому порядку. Хоч в договорі і буде написано, що вони є його невід’ємною частиною, відсутність Вашого підпису на них свідчить про те, що сторони не дійшли згоди щодо цих умов, а відтак договір можна визнати неукладеним.
  2. Перевірте правильність усіх даних. МФО слід в суді довести сам факт укладення договору, його підпис Вами за допомогою одноразового ідентифікатора (СМС-повідомлення з кодом), який організація мала б направляти на Ваш телефон. Невідповідність цифр номеру телефону чи коду є підставою для сумніву в тому, що ви є стороною цього договору і він взагалі був укладений.
  3. Якщо жодних дій на виконання договору позики (сплата навіть 5 гривень боргу) Ви не вчинили, сам факт безготівкового переказу коштів на Вашу картку, ще не свідчить про те, що ви цей переказ погодили та прийняли. Часто, подібні організації не надають виписки по руху коштів по Вашому рахунку, який містив би відомості про господарську операцію перерахування коштів на Ваш рахунок. Замість цього, як доказ надання грошей, МФО додають повідомлення операторів систем прийом платежів, таких як “Platon”, “WAYFORPAY”, з якими співпрацюють, однак це не є первинним документом в розумінні Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.
  4. Якщо МФО подає розрахунки заборгованості, разом з сумами пені, штрафів і тд., звертайте увагу на період, за який ці відсотки нараховують. В березні 2018 року Велика палата ВС (справа №444/9519/12) виклала правовий висновок, який мають враховувати суди всіх інстанцій про те, що після спливу строку, на який надавалась позика (у Вашому випадку це місяць-два максимум), право МФО нараховувати проценти за кредитом припиняється. Стягнути з Вас можуть індекс інфляції і 3 відсотки річних. Порівняно з 1,5 – 2,5 % в день, це дрібниці, погодьтесь.
  5. Наостанок, Законом України “Про захист прав споживачів” продавцю (виконавцю, виробнику) заборонено включати у договір із споживачем умови, які є несправедливими, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Голос правосуддя, пряма мова:

“Вимога про нарахування та сплату пені, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у ч. 3 ст. 509 та частинах першій, другій ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що визначений ТОВ “Веллфін” у спірному договорі позики розмір пені є непропорційно високим та призводить до дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу, отже п. 1. 5 договору позики № 16462 від 27 лютого 2016 року є несправедливим і суперечить принципам розумності та добросовісності, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад 50%) у разі невиконання/неналежного виконання позичальником зобов`язань за цим договором”.

Висновок – будьте відповідальними. Самі розумієте під які відсотки підписуєтесь. Не намагайтесь когось обдурити, бо самі ж залишитесь “в дурнях”. Виникли проблеми – переводимо все це в правове поле і граємо на рівних.

Автор:

Вікторія Пархомчук, випускниця юридичної клініки “Pro bono” Національного університету “Острозька академія”, помічниця адвоката АО “РівнеПраво”

 

Онлайн-кредит, дзвінки, відсотки, суд
Scroll Up
X