Юридичні клініки по-канадськи: інтерв’ю з громадським радником Анатолієм Левчуком

Навесні 2019 року відбувся візит української делегації до Канади. Здобувши новий досвід, учасник делегації, представник спільноти Громадські радники в Україні, Анатолій Левчук погодився розповісти про особливості функціонування юридичних клінік у Канаді.

громадський радник.

– Анатолію, розкажіть коротко, що це була за поїздка? І чому Вашу увагу привернули саме юридичні клініки?

Поїздка відбулася у рамках проекту “Доступна та якісна правова допомога в Україні”. Він діє з 2014 року і його мета – покращення рівного доступу до правосуддя для населення України та підвищення рівня обізнаності населення щодо прав на отримання безоплатної правової допомоги.

Делегатами стали:

  • члени команди проекту QALA;
  • представники Координаційного центру надання безоплатної правової допомоги в Україні та підрозділів правових клубів “Правокатор” з Одеси, Львова, Харкова, Дніпра, Києва;
  • представник Директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності Міністерства юстиції України;
  • представник Громадських радників (я – Анатолій Левчук) – спільноти, яка функціонує для підвищення праводоступу у малих громадах.

Мета візиту – вивчити передові канадські практики й уроки посилення правової спроможності на прикладі провінції Онтаріо; отримати практичний досвід останніх інновацій у сфері посилення спроможності вразливих груп щодо їхніх законних прав та загального рівня правової освіченості.
Юридичні клініки привернули увагу тому, що саме через їх мережу громадах власне і надаються послуги у сфері права.

– З Ваших публікацій під час перебування в Канаді, ми зрозуміли, що в юридичних клініках Канади працюють переважно кваліфіковані спеціалісти, а самі юрклініки, переважно, спеціалізуються на конкретній сфері права. Тож, на Вашу думку – що спільного у канадських та українських юридичних клінік? Чи вони більш подібні до українських центрів надання безоплатної вторинної правової допомоги?

Якщо розглядати українські юридичні клініки при університетах і систему безоплатної правової допомоги (БПД) в Україні, то канадські клініки більш схожі до центрів БПД.

Варто розпочати з того, що у 1998 році Урядом провінції Онтаріо було введено Акт про надання послуг з безоплатної правової допомоги. Відповідно до цього було створено організацію “Правова допомога Онтаріо” – незалежну, але фінансовану з державних коштів та публічно підзвітну некомерційну організацію для адміністрування програми надання безоплатної правової допомоги.

Щороку система надає понад мільйон послуг мешканцям провінції. Щорічний бюджет організації – 371,6 млн. дол.
Щодо спеціалізації. В Онтаріо є 57 локальних і 17 спеціалізованих клінік. Локальні займаються великим спектром правових питань у конкретних громадах, тоді як спеціалізовані фокусуються на чітко визначених правових питаннях, але як правило не обмежується громадою, а охоплюють територію всієї провінції, а то й країни. Наприклад, є спеціалізована клініка, яка працює у сфері права в’єтнамською і китайською мовами.

Досвід.

– Розкажіть, будь ласка, ще про локальну клініку, яка вас вразила.

Прикладом однієї з локальних клінік в Онтаріо є Правова клініка громади Рексдейл. Це правова клініка, що фінансується “Правовою допомогою Онтаріо”, надає безкоштовну правову допомогу особам із низьким рівнем доходів, що живуть у громаді. Спектр правових питань, з якими працює клініка, такі: житлові проблеми, права орендарів; страхування зайнятості; трудове право; імміграція; програма підтримки осіб з інвалідністю; забезпечення добробуту громади.

Клініка розташована на базі хабу, у якому близько 10 установ надають різноманітні послуги населенню. Тут і медична служба, і організація підтримки жінок, система медіації, параюристи, правоосвітні та інші установи.

Хто зрозуміє, уявіть, що 10 українських правових клубів “Правокатор” облаштовані на одній локації. Ось це хаб у громаді Рексдейл.

Лише за напрямами роботи “Робота з людьми із психічними захворюваннями”, “Зайнятість”, “Боротьба проти дискримінації” за останні 2 роки вирішено 450 правових проблем і надано допомогу 345 клієнтам.

– Яка роль студентів у юридичних клініках в Канаді? Які функції вони виконують? Що потрібно студенту, аби розпочати роботу в юридичній клініці?

У цьому аспекті співпраця, як правило, розпочинається зі стажування студентів у юридичних клініках. Їх охоче приймають на стажування на кілька годин впродовж тижня. Часто стажери після закінчення навчання залишаються працювати у клініках. Але як приклад хочеться розповісти про іншу форму співпраці – про зону правових інновацій.

Legall Innovation Zone (LIZ) в Торонто – це перший у світі інкубатор правових інновацій. Мета LIZ – давати можливість людям і організаціям знаходити кращі правові рішення та розповсюджувати правові знання. LIZ відкрили 4 роки тому на базі університету. Сьогодні тут, в одному приміщенні, функціонує ще 6 інституцій. Серед них, наприклад: Інститут містобудування, Інститут лідерства, Інститут з питань старіння, Лабораторія соціальних медіа. У LIZ до 10 працівників, 2 з яких – студенти і кілька працює не на повну зайнятість. Фінансується організація з університету (який отримує фінансування з державного бюджету), організаціями-партнерами та за рахунок окремих проектів і стартапів.

Організація працює у трьох основних напрямах:

  • налагодження партнерства з правовими і дотичними організаціями;
  • дизайн – пошук нових правових рішень та освіта;
  • підтримка бізнес-стартапів.

Як це працює? Люди з різних сфер, серед них і юристи, які мають хороші бізнес-ідеї, презентують їх. Команда LIZ відбирає і підтримує найкращі з них. Вони разом працюють над тим, щоб бізнес став успішним і розвивався. Через деякий час цей бізнес починає приносити гроші.

Досвід.

– Можете навести приклад успішного стартапу?

Можливо видасться дивним мій вибір щодо прикладу, але розповім про Arunana – виконавчого директора стартапу щодо складання заповітів в онлайн-режимі.

Чоловік дослідив, що: “У Канаді 6 з 10 людей не мають заповіту; 8 з 10 людей думають, що для формування заповіту потрібен юрист. Більшість людей не задумується про оновлення цього документу (наприклад, після народження дитини). Вони думають, що це дорого. Та й люди не люблять говорити про смерть)). Але трапляється так, що хтось несподівано помирає, а сім’я після цього страждає, у тому числі через розподіл і відсуджування майна”.

Так ось, Arunan створив чудовий онлайн-інструмент, за допомогою якого будь-яка людина у провінції може сформувати й оновлювати свій заповіт. Коштує процедура дешевше, ніж у юристів, тому люди активно використовують сервіс. Власник почав заробляти хороші гроші, від чого виграє і Legall Innovation Zone як інкубатор правових інновацій.

– Цікаво! Що все-таки, на вашу думку, українським клінікам та Асоціації юридичних клінік варто в першу чергу переймати в канадських колег?

Буду критичним у формулюванні думки. Вважаю, що як у сфері права, так і в інших сферах розбудови місцевого самоврядування і України нам потрібно працювати більш злагоджено і системно. Різні організації не повинні “перетягувати ковдру”, треба знаходити точки дотику і спільно розвивати системи, планувати діяльність на роки вперед.

Впевнений, що для Асоціації юридичних клінік і для Громадських радників в Україні досвід Канади у сфері права вкрай важливий, адже наша спільнота лише формується, а вони вже встигли пройти великий шлях. Найбільш цінним в обміні досвідом, на мою думку, була можливість побачити як системно організовувати діяльність спільноти задля підвищення її спроможності. Вважаю, що саме системність у щоденній роботі і націленість на досягнення стратегічних орієнтирів дозволять нам забезпечити доступ до права на всіх рівнях, зокрема й у малих громадах.

А нотатки працівників системи БПД про навчальний візит читайте на сайті наших партнерів.

Інтерв’ю підготувала: Анна Миронюк

Юридичні клініки по-канадськи: інтерв’ю з громадським радником Анатолієм Левчуком
Scroll Up
X