Складний механізм вищої освіти та антикорупція  або “Не навчанням єдиним”

Навчаючись у ВИШах, молодь не лише здобуває професію, а й формує свої моральні принципи. Якщо університетське середовище корумповане, то студент не лише не отримує знань, а й формує лояльне ставлення до корупції. Потім ця «корупційна толерантність» проникає в усі сфери життя: роботу, бізнес, хобі.

Тому нам треба вирішити важливу проблему: “Як зробити університетське середовище доброчесним?”

 Не навчанням єдиним

Усі звикли, що «хабарі» стали звичним явищем в українських вишах. Погано підготувався чи пропустив заняття? Можна домовитися з викладачем. Тобто майбутній добробут громади і країни залежить від моральних якостей викладача. Якщо він доброчесний, то диплом отримають професіонали, які розвиватимуть країну.  А якщо ні – то маємо те, що маємо…

Але виші – це не тільки про навчання. Воно стоїть в центрі, але навколо є маса інших процесів: поселення в гуртожитки, програми обміну, закупівлі, управління персоналом тощо. Ми виокремили такі процеси:

  1. Освітній процес
  2. Наукова діяльність
  3. Міжнародна діяльність
  4. Профорієнтація
  5. Виховна робота
  6. Обслуговування студентів та співробітників
  7. Управління персоналом
  8. Фінансово-господарська діяльність
  9. Комерційна діяльність (платні послуги)
  10. Акредитація та ліцензування освітніх програм
  11. Партнерські відносини

Якщо проаналізувати взаємозв’язки цих процесів, то можна з’ясувати, які корупційні ризики вони несуть. Додатково треба описати механізми роботи цих процесів, оцінити ступінь  урегульованості та підконтрольності, їх взаємозв’язок. У бізнесі це називається «аналізом бізнес-процесів», результат цього аналізу – карта бізнес процесів. Саме таке дослідження спроможне виявити корупційні ризики або засвідчити їх відсутність.

Шукаємо зв’язок

Повернемось до освітнього напряму. Недоброчесність викладачів може породжувати корупційні ризики. Але що є передумовами такої поведінки, адже не всі викладачі схильні до корупції? Чому інколи складно сформувати якісний та доброчесний кадровий склад?

По-перше, це відсутність достатньої кількості фахівців високого професійного рівня. До прикладу, регіональний виш не завжди може обирати серед кращих. Досить часто кожен професіонал у штаті – найвища цінність.

По-друге, не всі професіонали “зручні” керівництву, часто легше надати перевагу не досить професійному і доброчесному працівнику, аніж професійному, але принциповому.

По-третє, заклади вищої освіти сьогодні вимушені боротися за підтримку бізнесу, громади та інших впливових стейкхолдерів. Адже бюджетного фінансування не вистачає навіть на базові потреби вишу, не кажучи вже про розвиток. Тому виші залежать від місцевої влади, партнерів, іноді політичних сил. Саме тут високою є ймовірність прийняття рішень в умовах конфлікту інтересів або отримання неправомірної вигоди при відборі кадрів.

Усе це вже підтверджено анонімними опитуваннями викладачів 5 пілотних закладів вищої освіти, яке проводить Асоціація юридичних клінік України (опитування ще триває).

Так, на запитання: «На Вашу думку, які корупційні ризики присутні в процесах підбору/найму/підвищення/переведення персоналу (співробітників)?», викладачі відповідають: 

  • «Недоброчесність; безконтрольність з боку керівництва; виникнення конфлікту інтересів; наявність дискреційних повноважень», 
  • «Просування інтересів близьких осіб та осіб, які перебувають в родинних зв’язках, протекціонізм щодо певних осіб при наданні навчального навантаження або преміювання», 
  • «Процедура оприлюднення конкурсної вакансії. Зазвичай такі конкурси проводять під певний людей», 
  • «Просування своїх (родичів, друзів; людей, які точно підтримають і просуватимуть необхідну думку / ідею / позицію тощо)», 
  • «Підбір і просування кадрів за ступенем лояльності до керівника».

Подібні відгуки не поодинокі і вони вказують на наявність корупційного ризику, а можливо й реальні порушення антикорупційного закону під час реалізації процесу управління персоналом.

Для доброчесного та ефективного управління персоналом необхідно забезпечити:

  • прозорість конкурсного відбору;
  • рівні для всіх умови праці та розподіл фінансових ресурсів закладу вищої освіти (приміщення, обладнання, оплата праці, преміювання, розподіл навантаження);
  • рівний для всіх доступ до можливостей для розвитку та самовдосконалення викладачів (програми стажування, участі у наукових та навчальних заходах).

Можна стверджувати, що ідеальних умов не існує і, що всі заклади вищої освіти зараз знаходяться в умовах дефіциту фінансування. Звісно, треба розподіляти бюджет вишу, виходячи з реальних можливостей, включаючи режим економії коштів. Але якщо до цих неідеальних процесів додається прийняття рішень в умовах конфлікту інтересів, тоді досить часто ресурсів не вистачає і менеджменту вже важко забезпечити прозорість процесів управління персоналом.

І за таких умов формується кадровий склад більшості закладів вищої освіти, які і забезпечують освітній процес.

Метою нашого дослідження є не шукати корупційні порушення, а працювати над розробкою заходів мінімізації корупційних ризиків. Взаємозв’язок освітнього процесу з процесом управління персоналом ілюструє значення управлінського підходу до оцінки корупційних ризиків закладу вищої освіти. Не кожен керівник готовий до рішучих дій, адже досить часто цей аналіз вказує на недоліки менеджменту закладу. Проте, потрібно усвідомлювати, що це надає можливість розробити дієві механізми управління корупційними ризиками. Саме в такій роботі проявляється голос лідера у запобіганні корупції. А від прозорості всіх процесів залежить не лише якість освітнього напрямку, але й довіра роботодавців, абітурієнтів, студентів та їх батьків, партнерів та громади в цілому.

Авторка – Катерина Дацко,

керівниця проєкту «Антикорупційний комплаєнс у вишах: від визначення ризиків до їх подолання»

 

Ця публікація стала можливою завдяки підтримці американського народу через Агентство Сполучених Штатів з міжнародного розвитку (USAID). Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю  Асоціації юридичних клінік України і необов’язково відображає погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів.

 

Складний механізм вищої освіти та антикорупція або “Не навчанням єдиним”
X