Зелений квиток до Європи: як нові екологічні правила ЄС (CBAM) змінять український бізнес та чому це стосується кожного з нас

Блог 23.06.2026

Сучасна міжнародна торгівля переживає фундаментальну трансформацію. Сьогодні за кожною тонною промислової продукції, що перетинає державний кордон, слідує непомітний, але юридично вагомий супровід – її вуглецевий слід. Це сукупний обсяг викидів парникових газів, які потрапили в атмосферу під час виготовлення товару. Фактично, продаючи товари за кордон, країна експортує і свій екологічний вплив на глобальний клімат.

Для Європейського Союзу, який поставив собі за мету стати першим кліматично нейтральним континентом до 2050 року, чисте повітря стало жорстким правовим пріоритетом (10). Саме на цьому стику екології та глобальної економіки народився новий і складний юридичний інструмент – CBAM (Механізм прикордонного вуглецевого коригування) (11). Сьогодні, у 2026 році, цей механізм перейшов у свою вирішальну фазу. Що це означає для України, яка виборює свою незалежність і водночас готується до вступу в ЄС? Спробуємо розібратися.

Що таке CBAM і як працює «екологічне дзеркало» Європи?

Тривалий час європейські заводи, що викидають в атмосферу багато СО2 (наприклад, металургійні чи хімічні гіганти), мали серйозну проблему. Усередині ЄС діє Система торгівлі викидами (EU ETS), (3) де за кожну тонну забруднення треба платити реальні ринкові гроші. Через це європейська сталь чи цемент ставали дорожчими за імпортні аналоги з країн, де екологічний контроль відсутній.

Це породило ризик так званого «вуглецевого витоку» (carbon leakage): європейському бізнесу ставало вигідніше закривати заводи в Європі та переносити їх в ті країни, де забруднювати повітря можна безкоштовно. Глобальний клімат від цього не вигравав, а економіка ЄС втрачала робочі місця.

Щоб зрівняти правила гри та повноцінно реалізувати принцип «забруднювач платить», ЄС ухвалив Регламент 2023/956, який створив CBAM (11). CBAM – це, простіше кажучи, екологічне «дзеркало» на кордоні. Його логіка проста: якщо ти хочеш продавати свої товари на європейському ринку, фінансове навантаження на твою продукцію має бути точно таким самим, як і для виробника всередині ЄС.

Хто під прицілом у 2026 році?

На початковому етапі CBAM охоплює шість найбільш енергоємних та екологічно «важких» секторів промисловості (11):

Залізо, чавун та сталь;
Алюміній;
Цемент;
Добрива;
Електроенергія;
Водень.

Як це працює практично? Європейський імпортер (декларант) купує спеціальні цифрові «сертифікати CBAM». Ціна цих сертифікатів не є вигаданою – вона щотижня вираховується як середня ціна дозволів на викиди на внутрішніх європейських біржах. Скільки тон СО2 «вбудовано» у твою партію сталі – за стільки сертифікатів імпортер і має сплатити на митниці.

Великий виклик для України: цифри та воєнна реальність

Для України запуск повноцінного фінансового регулювання CBAM у 2026 році є критичним іспитом. Європейський Союз – наш головний торговельний партнер, а металургія та енергетика – це основа нашого експортного потенціалу та валютних надходжень.

Головна проблема полягає у високій питомій вуглецеємності вітчизняного виробництва. Більшість наших металургійних підприємств історично використовують класичні доменні та конвертерні методи виплавки сталі (6). Вони потребують спалювання величезної кількості вугілля та коксу.

В Україні середня інтенсивність викидів на одну тонну сталі становить близько 2.0-2.3 тонни СО2.
У ЄС заводи активно переходять на електродугові печі (EAF) та відновлювану енергію, де цей показник становить менше 0.5 тонни.

Юридичні наслідки цієї математики суворі: за оцінками експертів, після запуску фінансових зобов’язань додатковий екологічний тягар на кордоні може збільшити собівартість української сталі на 15-20% (6). Це ставить під загрозу конкурентоспроможність продукції таких гігантів, як «АрселорМіттал Кривий Ріг» чи підприємства групи «Метінвест» (1).

Ситуація ускладнюється руйнівними наслідками повномасштабної війни. Російська агресія призвела до фізичного знищення великих заводів (як-от «Азовсталь» та ММК ім. Ілліча), розриву логістичних ланцюгів та тотального дефіциту грошей для екологічної модернізації (5). Наші підприємства змушені виживати під обстрілами та в умовах дефіциту електроенергії – у таких умовах вимагати від них миттєвого переходу на надсучасні «зелені» технології є надважким завданням (1, 7).

Правовий щит України: як захистити експорт за допомогою міжнародного права?

Чи означає це, що український експорт приречений? Зовсім ні. Міжнародне право та сам Регламент CBAM дають Україні потужні юридичні аргументи для вимагання особливого правового статусу. Україна може будувати свій захист на трьох фундаментальних правових опорах.

1. Безпековий виняток Світової організації торгівлі (Стаття XXI ГАТТ)

Це один із найсильніших аргументів. Правила Світової організації торгівлі (СОТ) суворо забороняють дискримінацію товарів за країною походження. Проте Стаття XXI Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ)містить так звані «винятки з міркувань безпеки». Вона дозволяє будь-якій державі відходити від стандартних торговельних правил і мит, якщо це необхідно для захисту суттєвих інтересів її безпеки «під час війни чи інших надзвичайних ситуацій в міжнародних відносинах».

Україна має повне право апелювати до того, що під час війни збереження стійкості нашої економіки та робочих місць є питанням виживання держави. Більше того, наш військово-промисловий комплекс (ВПК) об’єктивно нарощує виробництво, що збільшує обсяги викидів парникових газів. Тимчасове звільнення або полегшення режиму CBAM для України є легітимним заходом безпеки, який повністю виправданий міжнародним торговельним правом.

2. Фактор форс-мажору в самому європейському праві

Європейські законодавці передбачили, що у світі можуть відбуватися непередбачувані катастрофи. Статті 2(12) та 30(8) Регламенту CBAM дають Європейській Комісії право адаптувати та змінювати умови вуглецевого коригування, якщо країна-експортер стикається з «винятковими, неспровокованими та непередбачуваними подіями», які мають руйнівний вплив на її інфраструктуру та економіку.

Повномасштабна збройна агресія проти України є класичним прикладом обставин непереборної сили (force majeure) на міжнародному рівні. Українська дипломатія має всі підстави вимагати від Єврокомісії підписання спеціального двостороннього протоколу про «Особливе кліматичне партнерство», який би зафіксував пільговий графік або тимчасове відтермінування (deferred application) фінансових зобов’язань для України на період післявоєнного відновлення. (11, 17)

3. Статус кандидата та енергетична інтеграція

Україна – не просто далекий торговельний партнер для ЄС, ми є державою-кандидатом на вступ. Відповідно до Угоди про асоціацію, Україна вже взяла на себе зобов’язання інтегрувати своє екологічне законодавство з європейським (Розділ 27 «Довкілля та зміна клімату») (12).

Особливо яскравим прикладом є український енергетичний сектор. У березні 2022 року українська енергосистема була повністю синхронізована з європейською мережею ENTSO-E (13). Стаття 2(7) Регламенту CBAM чітко вказує: якщо ринок електроенергії третьої країни тісно інтегрований із ринком ЄС, такий експорт електроенергії може бути повністю звільнений від дії CBAM. Це сильний козир України у переговорному процесі.

Дорожня карта: що потрібно робити державі та бізнесу?

Правові винятки та дипломатична боротьба – це спосіб виграти час, але стратегічно екологічні вимоги нікуди не зникнуть. Рух України до членства в ЄС вимагає реальних внутрішніх реформ. Що необхідно зробити вже сьогодні?

Крок 1. Запуск національної Системи торгівлі викидами (СТВ)

Зараз в Україні діє класичний екологічний податок на викиди СО2, (8) але його ставки є занадто низькими і не визнаються в ЄС. Стаття 9 Регламенту CBAM містить дуже важливе правило: якщо виробник уже сплатив за вуглецеві викиди у своїй рідній країні, ця сума повністю відраховується від вартості сертифікату CBAM на європейському кордоні.

Україні потрібно ухвалити законодавство та запустити власну повноцінну Систему торгівлі викидами (СТВ), аналогічну європейській. Чому це вигідно? Тому що тоді гроші за забруднення повітря українськими заводами будуть сплачуватися всередині країни і залишатимуться в державному бюджеті для фінансування відбудови, а не вимиватимуться за кордон у бюджет Євросоюзу.

Крок 2. Перехід на верифікацію фактичних викидів

Для українського бізнесу життєво важливо навчитися точно рахувати свій екологічний слід. Регламент ЄС побудований так: якщо іноземне підприємство не може надати чітких, підтверджених незалежними аудиторами даних про свої реальні викиди, європейська митниця застосовує так звані «значення за замовчуванням» (default values).

Ці значення розраховуються за найгіршими, максимально «брудними» показниками країни-експортера з додатковою фінансовою пенею. Сплата за такими дефолтними тарифами є фінансово вбивчою для бізнесу. Навіть під час війни підприємствам необхідно впроваджувати системи внутрішнього екологічного аудиту, щоб доводити європейським партнерам реальні (часто значно нижчі за середні) показники своїх викидів (9).

Крок 3. Відбудова за принципом Зелене відновлення

Повномасштабна війна завдала українській промисловості колосальних збитків, але водночас відкрила унікальне історичне вікно можливостей (5). Україна не повинна відбудовувати старі, неефективні радянські заводи з технологіями минулого століття.

Будь-яке залучення міжнародних інвестицій та грантів на післявоєнну відбудову має здійснюватися виключно на основі найкращих доступних технологій (наприклад, перехід металургії на водень та безвідхідні електродугові печі). CBAM у цьому контексті слід розглядати не як дискримінаційний бар’єр, а як потужний стимул для модернізації. Україна має ініціювати створення спільного з ЄС «Фонду декарбонізації» для країн-кандидатів, що постраждали від бойових дій. (14)

Висновок

Механізм прикордонного вуглецевого коригування (CBAM) – це нова правова та економічна реальність глобального світу, з якою Україна зіткнулася безпосередньо у 2026 році. Це складний виклик, який вимагає від України тонкої кліматичної дипломатії та швидких внутрішніх реформ.

Поєднуючи виконання умов для вступу до ЄС із розумним захистом інтересів України через безпекові винятки міжнародного права (Стаття XXI ГАТТ), Україна здатна захистити свій промисловий потенціал. Наша мета – перетворити екологічні вимоги Європи на головний драйвер інноваційного, чистого та успішного зеленого відновлення держави.

Джерела та література

Водовіз О. Декарбонізація і CBAM: чому нові правила ЄС стають викликом для української промисловості : вебсайт. Метінвест Медіа. URL:https://metinvestholding.com/ua/media/news/dekarbonzacya-cbam-chomu-nov-pravila-s-stayutj-viklikom-dlya-ukransjko-promislovost-oleksandr-vodovz-pd-chas-dalogv-z-nv
Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1994) від 15 квітня 1994 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/981_003#Text
Директива 2003/87/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 13 жовтня 2003 року про встановлення системи торгівлі квотами на викиди парникових газів у Співтоваристві. Офіційний журнал Європейського Союзу. 2003.
Договір про функціонування Європейського Союзу (консолідована версія). Офіційний журнал Європейського Союзу. 2012. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_b06#Text
Звіт про збитки інфраструктури України від повномасштабного вторгнення рф / KSE Institute. Київ, 2024. URL: https://kse.ua/wp-content/uploads/2025/02/KSE_Damages_Report-November-2024-UA.pdf
Зінченко С., Воробей М. Вплив CBAM на економіку України: сектор заліза та сталі : аналіт. звіт. Київ : GMK Center, 2023. URL: https://gmk.center/wp-content/uploads/2023/09/2023_CBAM-impact.pdf
Лонгобардо М. Як виробник сталі, що працює в Україні в умовах повномасштабної війни, я щиро вірю в чесний діалог і справедливі правила : вебсайт. Арселор Міттал Кривий Ріг. URL:https://ukraine.arcelormittal.com/media/news/yak-vyrobnyk-stali-shcho-pratsiuie-v-ukraini-v-umovakh-povnomasshtabnoi-viyny-ia-shchyro-viriu-v-chesnyy-dialoh-i-spravedlyvi-pravyla
Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів : Закон України від 12 груд. 2019 р. № 377-IX. Відомості Верховної Ради України. 2020. № 13. URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/377-20
Регламент (ЄС) 2018/2066 від 19 грудня 2018 року про моніторинг та звітність щодо викидів парникових газів. Офіційний журнал Європейського Союзу. 2018. L 334. URL: https://eur-lex.europa.eu/eli/reg_impl/2018/2066/oj/eng
Регламент (ЄС) 2021/1119 Європейського Парламенту та Ради від 30 червня 2021 року, що встановлює рамки для досягнення кліматичної нейтральності («Європейський кліматичний закон»). Офіційний журнал Європейського Союзу. 2021. L 243. URL: https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2021/1119/oj/eng
Регламент (ЄС) 2023/956 Європейського Парламенту та Ради від 10 травня 2023 року про встановлення механізму коригування вуглецевих викидів на кордоні. Офіційний журнал Європейського Союзу. 2023. L 130. URL: https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2023/956/oj/eng
Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 27 червня 2014 року.
Українську енергосистему повністю синхронізовано з європейською енергомережею ENTSO-E : офіційне повідомлення від 16 березня 2022 р. : вебсайт. НЕК «Укренерго». 2023. URL: https://hromadske.ua/posts/ukrayinsku-energosistemu-povnistyu-sinhronizuvali-z-yevropejskoyu
Як працюватиме механізм вуглецевого коригування імпорту / DiXi Group. Київ, 2023. URL:https://dixigroup.org/comment/yak-praczyuvatyme-mehanizm-vugleczevogo-koryguvannya-importu/
Delbeke J., Vis P. EU Climate Policy Explained. London : Routledge, 2015. 240 p.
Panel Report, Russia – Measures Concerning Traffic in Transit, WT/DS512/R, adopted 5 April 2019. URL:https://www.wto.org/english/tratop_e/dispu_e/cases_e/ds512_e.htm
Responsibility of States for Internationally Wrongful Acts. Yearbook of the International Law Commission. 2001. Vol. II, Part Two.