Юрист: учасник юридичної клініки, відвідує курси по медіації та має справу з регресом

Що бачать клієнти: юрист хворий, бо відвідує клініку, займається медитацією та має справу з деградацією

Впізнали себе в одній із цих ролей? Певно, що так. Тому, зараз ми трішки пояснимо ці незрозумілі терміни, уявимо себе в ролі бізнесмена, згадаємо  цікаві фільми та дізнаємось про стратегію перемоги в переговорах. 

Для початку розберемося – що ж таке– медіація.

Медіація – це позасудовий метод вирішення спорів, за допомогою якого сторони конфлікту намагаються самостійно досягти згоди шляхом переговорів.

Вона корисна тим, хто не хоче судової тяганини, прагне примиритися і залишитися при цьому у виграші. 

Давайте розглянемо це детальніше.

Компроміс чи стратегія «win-win» – що краще?

Компроміс – стратегія переговорів, яка передбачає тактику «не виграш – не програш», при якій обидві сторони йдуть на поступки один одному. При досягненні угоди на основі компромісу у сторін немає повного задоволення, але немає і незадоволення.

Стратегія «win-win» – співпраця, за якої обидві сторони в роботі залишаються задоволеними, адже приходять до спільного рішення без відмови від чогось.

Важливо розуміти, що ці два поняття різняться між собою.

Розглянемо на прикладі нового серіалу «100 000 хвилин разом». Даша і Руслан – подружжя. Через COVID-19 вони вимушені проводити карантин тільки удвох. І одного разу сталась така ситуація: Руслан купив американський гриль, щоб смажити соковите м’ясо, а Даша в той же час придбала рододендрони, щоб прикраси двір. Як їх розмістити, аби було і смачно, і красиво, пара все-таки не вирішила і їм довелося продати і те, й інше. Зате подружжю вдалось зберегти стосунки одне з одним. 

• Виходить, що Даша і Руслан застосували компроміс, адже поступилися у своїх інтересах.

А тепер давайте перейдемо з легкого серіалу про сім’ю на більш складну кінострічку – про екологію і величезну кількість документів. Фільм «Ерін Брокович» саме про це. Джулія Робертс, яка грає Ерін, влаштовується на роботу в юридичну фірму, де береться за справу, пов’язану з отруйним хромом у питній воді жителів невеликого містечка. Стається так, що її шеф, Ед, звільняє Ерін ніби-то через прогул. Тільки потім він дізнається, що жінка декілька днів працювала з паперами справи. Немає іншого виходу, як вибачитися перед Ерін. Між ними виникає угода: Ед повертає жінку на роботу, оплачує їй 10% підвищення заробітної плати і пільги, а Ерін у свою чергу показує усі папери і допомагає у справі. 

• У цьому випадку спрацювала стратегія «win-win», адже обидві сторони залишились задоволеними від угоди.  

У підсумку скажемо, що компроміс – проміжний етап у розв’язанні конфліктів, коли суперечка залишається не вирішена, як у Даші з Русланом. А от завдяки стратегії «win-win» конфлікт між Ерін та Едом вирішився і навіть без усяких поступів.

Так ось, медіація – це завжди стратегія «win-win»,

адже основними завданнями медіації є прийняття такого слушного рішення сторонами конфлікту, яке б задовольняло кожного з учасників, вирішення суперечки і, звичайно, примирення сторін.

Стратегія «win-win» + бізнес + медіатор = співпраця

Зізнайтесь, кожен у своєму житті хоч раз сказав, що він хотів би бути бізнесменом. Уявіть, що ви ним стали і вам потрібно укладати договори з іншими престижними компаніями, щоб піднімати рейтинги і своєї організації. 

З чого ж почати?

Насамперед потрібно організувати переговори з потенційними партнерами і добре до них підготуватися. 

Поставте собі ряд запитань: 

• Що я очікую від переговорів?
• Що очікує мій потенційний партнер?
• Якщо внаслідок перемовин буде невдача, чим це обернеться для моєї компанії?
• Які рішення ми можемо прийняти, щоб дійти до спільної згоди?

Такі запитання – основні компоненти стратегії «win-win» у бізнесі, тому дуже важливо продумати зарання усі ці пункти.

Далі вам потрібно організувати зустріч і намагатися не тільки вирішити питання про співпрацю, а ще й не забути розглянути усі важливі моменти перемовин, підвести підсумки кожного прийнятого рішення – словом слідкувати за усім процесом зустрічі. А що робити, якщо потенційний партнер навідріз не погоджується з деякими частинами угоди? 

Чи не простіше буде звернутися до медіатора?

Медіатор – незалежна третя особа, що надає допомогу сторонам у вирішення спору в процесі медіації. Учасники суперечки повинні самостійно обирати такого посередника. А ще до медіатора не можна «насильно» приводити одну зі сторін, яка не хоче вирішувати спір шляхом медіації, бо цей процес відбувається лише за добровільною згодою учасників конфлікту.

Основними функціями медіатора є:

• Роз’яснює сторонам, що тільки вони несуть відповідальність за своє рішення.
• Управяє процесом переговорів
• Забезпечує зворотній зв’язок між сторонами.

А як буде відбуватись медіація? На це питання зрозуміло відповідає Ольга Сімоходська – сертифікований бізнес-медіатор. У своїй статті вона наводить приклад про партнерство двох друзів. Спочатку їхній бізнес процвітає, але у їхній справі настає переломний момент, який і приводить їх до медіатора. Про те, на які ключові питання потрібно дати відповідь та про пошуки виходу із ситуації, яка склалась, можете дізнатись, прочитавши цю користну статтю за  цим лінком.

Яким має бути медіатор?

З того моменту, як ви звернулися за допомогою до медіатора, важливо вже з перших хвилин медіації простежити за його діями. Ось вам топ 3 поради що може і що не може робити медіатор:

• Резензує:

– він не повинен вказувати на шляхи вирішення спору;

– він не має права засуджувати

• Питає:

– він повинен ставити питання загального характеру: що сталося, що ви відчуваєте в цей момент, що для вас є важливим в цій ситуації, яке завершення конфлікту ви бачите

• Слухає:

– він підштовхує до усвідомлення сторонами справжніх бажань та інтересів через проговорення ними своїх почуттів.

Якщо ж медіатор  вказує на те, як можна вирішити ситуацію, то задумайтесь над тим чим він відрізняється від звичайного юриста і чи хотіли б ви мати справу з таким “медіатором”?)

І головне: ми радимо вам обирати медіацію, як швидкий спосіб успішного вирішення спорів, для економії вашого часу, нервів та коштів.

Автори публікації:

Анастасія Одарич та Тетяна Мохнюк, консультантки  юридичної клініки “Pro bono” Національного університету “Острозька академія”