Договір дарування: правова природа та особливості укладення

У повсякденному житті ми часто робимо подарунки: на дні народження, весілля або просто як знак уваги. Здебільшого це сприймається як звичайна побутова дія або прояв щедрості. Проте з точки зору закону передача цінного майна іншій особі безоплатно є повноцінним правочином, який має свої чіткі правила, форму та наслідки. Недотримання законодавчих вимог під час дарування, особливо коли йдеться про нерухомість чи коштовні речі, може призвести до визнання такого договору недійсним або виникнення судових спорів. Тому розуміння правової природи дарування є актуальним для кожного, хто планує передати чи отримати майно у дар.

Відповідно до статті 717 Цивільного кодексу України, за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Ключовою ознакою цього договору є його безоплатність. Це означає, що дарувальник не має права вимагати від обдаровуваного ніякої компенсації — ні грошової, ні у вигляді послуг. Якщо договір передбачає зустрічну передачу речі або майнового права, то такий договір не є даруванням (найчастіше суди кваліфікують такі угоди як удавані, що фактично приховують купівлю-продаж).

У якій формі укладається договір? Вимоги до форми договору дарування залежать від того, що саме ви даруєте (стаття 719 ЦК України): усна форма, письмова форма, письмова форма з нотаріальним посвідченням.

Спеціальні вимоги щодо форми договору дарування:

1) Договір дарування предметів особистого користування та побутового призначення може бути укладений усно.

2) Договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

3) Договір дарування майнового права та договір дарування з обов’язком передати дарунок у майбутньому укладається у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми цей договір є нікчемним.

4) Договір дарування рухомих речей, які мають особливу цінність, укладається у письмовій формі. Передання такої речі за усним договором є правомірним, якщо суд не встановить, що обдаровуваний заволодів нею незаконно.

5) Договір дарування валютних цінностей фізичних осіб між собою на суму, яка перевищує п’ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Окрему специфіку має договір дарування транспортних засобів. Законодавство не встановлює обов’язкової вимоги щодо нотаріального посвідчення договору дарування транспортного засобу між фізичними особами. На практиці такий договір може бути укладений безпосередньо у сервісному центрі МВС України шляхом оформлення типового договору дарування одночасно з державною перереєстрацією транспортного засобу на ім’я обдаровуваного.

Разом із тим сторони не позбавлені права укласти договір дарування транспортного засобу у нотаріальній формі за власним бажанням або у випадках, коли це зумовлено конкретними обставинами (наприклад, укладення договору через представника, необхідність додаткової правової перевірки документів тощо). У такому разі нотаріально посвідчений договір є підставою для подальшого звернення до сервісного центру МВС з метою здійснення державної реєстрації (перереєстрації) транспортного засобу.

У будь-якому випадку навіть нотаріально посвідчений договір є лише підставою для подальшого звернення до сервісного центру МВС, де відбувається державна перереєстрація транспортного засобу.

Чи можна «забрати» подарунок назад? Це одне з найпоширеніших питань. За загальним правилом, договір дарування є безповоротним. Однак стаття 727 ЦК України передбачає вичерпний перелік підстав, коли дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування:

1) Злочин проти дарувальника: Якщо обдаровуваний умисно вчинив злочин проти життя, здоров’я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей. Якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, розірвання договору мають право вимагати його спадкоємці.

2) Загроза втрати дарунка: Якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність (наприклад, сімейна реліквія, авторський твір тощо).

3) Недбале ставлення до речі: Якщо річ становить історичну, наукову, культурну цінність, а обдаровуваний поводиться з нею так, що ця річ може бути знищена.

Отже, договір дарування — це не просто жест доброї волі, а юридичний інструмент переходу права власності. Його укладення потребує уважного ставлення до форми правочину та розуміння наслідків. Для обдаровуваного це можливість отримати майно без витрат, а для дарувальника — спосіб розпорядитися своїм майном на користь близьких, проте з ризиком втрати контролю над ним. Тому перед підписанням документів, особливо щодо нерухомості, варто зважити всі ризики та чітко дотримуватися вимог законодавства.

Примітки.

Отримання майна у дар може мати податкові наслідки, особливо якщо йдеться про нерухомість, транспортні засоби або значне за вартістю майно.

Відповідно до п. 174.6 ст. 174 Податкового кодексу України, дарунки оподатковуються за тими ж правилами, що й спадщина. Ставка податку залежить від ступеня споріднення між дарувальником і обдаровуваним та їх резидентського статусу:

0 % – якщо дарувальник є членом сім’ї першого або другого ступеня споріднення (батьки, діти, чоловік/дружина, брати, сестри, баба, дід, онуки) і обидві сторони є резидентами України. У цьому випадку військовий збір не сплачується:

5 % ПДФО + 5 % військового збору – якщо сторони є резидентами України, але не перебувають у близькому спорідненні;

18 % ПДФО + 5 % військового збору –  якщо дарувальник або обдаровуваний є нерезидентом України.

Хто сплачує податок? Податок сплачує обдаровуваний як особа, що отримує дохід.
У разі дарування нерухомого майна сплата податків, як правило, здійснюється до нотаріального посвідчення договору.

Нотаріуси повідомляють податкові органи про посвідчені договори дарування, а у випадках застосування нульової ставки ПДФО податкова декларація не подається.

Автор(к)и консультації:
консультант(к)и  Юридичної клініки “Pro Bono”
НУ “Острозька академія”
Лавринюк Олександра,
Кондратюк Владислав,
Собчук Діана,
Рідель Олена