126-1КК “Домашнє насильство” на практиці або чи є сенс потерпілому звертатись до правоохоронних органів?

126-1КК “Домашнє насильство” на практиці або чи є сенс потерпілому звертатись до правоохоронних органів?

У цій статті юридична клініка “Pro bono” Національного університету “Острозька академія” намагатиметься максимально допомогти жертвам домашнього насильства із описом на всіх можливих стадіях “маленької боротьби за незалежність”.

На думку авторів, так, є сенс звертатись, якщо ви стали жертвою чи свідком домашнього насильства, адже такі дії завдають шкоди не тільки потерпілій особі (жертві), але і зашкодить здоров’ю дітей, на очах яких це відбувається. Тому, не залишайтесь осторонь повідомте про це.

126-1КК "Домашнє насильство" на практиці або чи є сенс потерпілому звертатись до правоохоронних органів?

Як діяти?

Впершу чергу потрібно діяти при прояві домашнього насильства:

  • Викликайте поліцію за номером “102” – при телефонній розмові з оператором, опишіть, що саме відбувається, щоб він міг правильно кваліфікувати ваше звернення говоріть що вам необхідна спеціальна група з протидією домашньому насильству.
  • Повідомте про це національну “гаряча лінія” з протидії домашньому насильству: 116 123 (з мобільного) – Отримати консультацію щодо ситуації насильства та подальших кроків.
  • Можете повідомити громадську організацію, яка діє у вашому регіоні;
  • Можете скористатися чат-ботом з правової допомоги @Non_Violence_Bot…

126-1КК "Домашнє насильство" на практиці або чи є сенс потерпілому звертатись до правоохоронних органів?

Причини:

  • патологічні ревнощі;
  • модель поведінки, засвоєна у батьківській сім’ї;
  • занижена або завищена самооцінка;
  • нереалізовані мрії та бажання з дитинства;
  • власне самоствердження через інших людей;
  • потреба у визнанні;
  • психічні відхилення та захворювання;
  • різні релігійні та політичні погляди;
  • хронічний алкоголізм, наркоманія.

Алкоголь, стрес, дратівливість до близької людини — зазвичай лише поверхові, а не справжні причини жорстокості. Проте саме вони можуть стати індикаторами, які сигналізують про небезпеку.

Найтиповіші ситуації:

  1.  Чоловік протягом певного періоду вчиняє психологічне насильство щодо своїх близьких родичів (сестра), що виражалося у словесних образах потерпілої, висловлюванні нецензурною лайкою, що завдало їй морального та психологічного болю, приниженні її честі та гідності.
  2. Систематично психологічне насильство над співмешканкою.
  3. У стані алкогольного сп’яніння, вчиняє відносно своєї дружини дії психологічного насильства, що проявилися у словесних образах потерпілої нецензурними словами, шарпанні її за верхній одяг, а також сексуального чи фізичного насильства.
  4. Одним із найбільш поширених проявів економічного насильства в Україні є вигнання з дому (квартири), що в переважній більшості випадків застосовується до жінок та дітей.
  5. Батьки хочуть щоб дитина стала лікарем, але дитину цікавить дизайн відеоігор, батьки щодня влаштовує сварки й називають бажання дитини дурницями, а останнім часом почали наголошувати, що не буде допомагати грошима, якщо він піде вчитися на дизайнера. Батьки часто використовують фінансові переваги. В даному випадку є як психологічне так і економічне насильство.
  6. Насильство щодо дітей від своїх близьких, від своїх батьків та родичів. Найчастіше це виражається у емоційному та психологічному насильстві, оскільки батьки це вважають частиною виховного процесу.

Діти стають жертвами насильства навіть якщо агресія не спрямована на них безпосередньо, коли дитина стає свідком домашнього насильства вона автоматично стає жертвою.

На жаль, природа насильства циклічна і як правило насильство повторюється знову і знову

126-1КК "Домашнє насильство" на практиці або чи є сенс потерпілому звертатись до правоохоронних органів?

Коли насильство відбувається у родині – це не традиція, звичка або домашні правила – це ЗЛОЧИН, і його жертви потребують підтримки та справедливості.

Домашнє насильство — це порушення прав людини і злочин, який передбачає різне покарання для кривдника. Кривдника можуть притягнути до адміністративної та цивільно-правової відповідальності. А з січня 2019 року — і до кримінальної.

Основні ознаки насильства:

  1. Використання фізичної, психологічної або фінансової переваги.
  2. Умисна й свідома дія. (насильницькі дії не можна виправдати, навіть якщо вони вчинені в стані алкогольного або наркотичного сп’яніння)
  3. Систематичність (3 і більше разів, випадки: особа вчиняє насильство три і більше разів, за кожне з яких не була притягнута до відповідальності; особа вчиняє насильство, за яке не була притягнута до відповідальності й раніше була притягнута два і більше разів до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення
  4. Вчинення дії, щоб заподіяти шкоду. (фізичну, психологічну або фінансову, наприклад, спеціально позбавити грошей)
  5. Дія порушує права людини. Наприклад, принижує гідність, порушує право на таємницю листування чи телефонних розмов, право на працю й відпочинок тощо.

Важливо знати ознаки насильства, щоб уміти відрізняти конфлікт від домашнього насильства. У випадку конфлікту ми можемо завдати людині випадкової образи, але, якщо після такого конфлікту одна людина почала свідомо повторювати такі образи щодо іншої й робить це навмисно, щоб принизити чи отримати те, чого прагне, то йдеться про насильство.

Фізичне – форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, шарпання за одяг, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Економічне – форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру;

Психологічне – форма домашнього насильства, що включає словесні образи (нецензурна лайка), погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи;

Сексуальне – форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності;

Такі види насильства призводять до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи, а також буде відображатись на психіці, поведінці та здоров’ї, у тому числі, дітей.

Злочин, пов’язаний з домашнім насильством – це:

  • злочин, передбачений ст. 126-1 Кримінального кодексу України
  • злочин, що містить кваліфікуючу ознаку «вчинення злочину щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах»

Коли ми говоримо про домашнє насильство, треба розуміти, що мова йде не стільки про дім у фізичному сенсі цього слова, місце постійного перебування особи, скільки про певний символічний простір, де «домашність» виводиться через окреслення кола осіб, на яких поширюється дія законодавства про домашнє насильство. Ч. 2, 3 ст. 3 Закону України від 07.12.2017 р. «Про запобігання та протидію домашньому насильству» окреслюють коло осіб, на яких поширюється законодавство про запобігання та протидію домашньому насильству. Це означає, що зв’язка «спеціальний суб’єкт – спеціальний потерпілий» для злочинів, пов’язаних з домашнім насильством є необхідними для кваліфікації діяння саме за статтею 126-1 КК України.

Як це може відбуватись на практиці?

У класичному випадку: кривдник вчиняє одну або кілька форм насильства щодо жертви (жертв), на що остання здійснює виклик поліції через лінію 102. Поліція в свою чергу складає протокол про адміністративне правопорушення за ст. 173-2 КУпАП. Після цього така ситуація повторюється ще як мінімум двічі, і тоді жертва може звернутись або до поліції або до прокуратури із заявою про вчинення кримінального правопорушення (ст. 126-1 КК України).

Чому може звернутись? На сьогодні за чинним законом про кримінальну відповідальність вказаний злочин за класифікацією є нетяжким. Відповідно до Кримінально процесуального кодексу ціла низка правопорушень, зокрема, і домашнє насильство провадиться у формі приватного обвинувачення, яке може бути розпочате ЛИШЕ за заявою потерпілого. Перед зверненням подумайте про  можливі наслідки такого рішення та визначтесь чи бажаєте ви настання таких наслідків. Верховний Суд ж висловив наступну позицію у постанові від 25.02.2021 року по справі №583/3295/19:

«…Об`єктивну сторону зазначеного кримінального правопорушення складають діяння, що виражаються в систематичному насильстві в формах фізичного, психологічного та економічного насильства. Сексуальне насильство виходить за межі цих форм і за наявності підстав кваліфікується за відповідними статтями КК України. Словосполучення «систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства» описує діяння. Закінченим кримінальне правопорушення вважається з моменту вчинення хоча б однієї із трьох форм насильства (фізичного, психологічного чи економічного) втретє, у результаті чого настав хоча б один із вказаних в законі наслідків. При цьому не має значення, чи було відображено в адміністративному протоколі поліції, в обмежувальному приписі чи в іншому документі факт перших двох актів насильства. Факт документування має значення для доказування систематичності, але не більше ніж інші передбачені законом докази. Шкода фізичному або психологічному здоров`ю потерпілої особи, передбачена 173-2 КУпАП, саме з метою відмежування від шкоди, визначеної ст. 126-1 КК України, не охоплюється поняттям «фізичні або психологічні страждання, втрата працездатності, емоційна залежність, погіршення якості життя потерпілої особи».

У правоохоронців досі побутує позиція, що «сімейні чвари» мають залишатись і вирішуватись виклично там же, і тому часто не поспішають відкривати кримінальні провадження із словами на кшталт «сьогодні посварилися, завтра помиряться і будуть просити закрити провадження, а мені з цим ще возитись пів місяця». Законодавець в свою чергу зробив зміни на користь потерпілого, а саме кримінальне провадження не буде закрито, якщо потерпіла буде просити (за власним розсудом чи примусом) закрити провадження. На практиці прокурор у такій категорії справ, зазвичай, сприяє складенню угоди про примирення сторін, у випадку, якщо все-таки якась із сторін не займе жорстку позицію. Тому, якщо ви розумієте, що слідчий чи прокурор не мають великого ентузіазму займатись вашим провадження, краще все ж звернутись до адвоката за представництвом.

Також потрібно розуміти, що, якщо кривдник має позитивну характеристику і не був судимим, то, зазвичай, покарання у вигляді позбавлення волі суд не покладає.

126-1КК "Домашнє насильство" на практиці або чи є сенс потерпілому звертатись до правоохоронних органів?

Автори публікації:

Сніжана Бойко та Андрій Тетюрко, консультанти юридчної клініки “Pro Bono” Національного університету “Острозька академія”

 

 

Оформлення ДТП за допомогою європротоколу

Оформлення ДТП за допомогою європротоколу

Правнича клініка Національного університету “Києво – Могилянської академії” підготувала правову консультацію щодо оформлення випадків  дорожньо-транспортних пригод за допомогою європротоколу.

У зв’язку зі значною кількістю випадків невеликих дорожньо-транспортних пригод (далі – ДТП), наслідки яких є мінімальними для їх учасників та з метою економії часу при оформленні ДТП у вересні 2011 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування» № 3045-VI, яким було запроваджено спрощену систему оформлення ДТП, що спричинили незначну шкоду, за спільним повідомленням водіїв та без участі працівників поліції.

Європротокол – це спеціальний бланк повідомлення про настання дорожньо-транспортної пригоди, який заповнюється водіями-учасниками ДТП на місці аварії, потім надається страховику та є підставою для виплати страхового відшкодування потерпілим.

Європротокол може заповнюватись:

  • в паперовому вигляді на спеціальному бланку,
  • в електронній формі, з використанням системи «Електронний Європротокол». Система «Електронний Європротокол» є доступною за посиланнямhttps://dtp.mtsbu.ua.

Інформаційна система «Електронний Європротокол» впроваджена в МТСБУ з 01.10.2017 року. У відповідності до рішення Президії МТСБУ від 13.07.17 № 403/2017, Європротокол, оформлений з використанням зазначеної системи, є повним аналогом Європротоколів, надісланих або пред’явлених страховику у паперовій формі.

Порядок заповнення повідомлення про настання дорожньо-транспортної пригоди передбачено Інструкцією щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, затвердженою Протоколом президії Моторного (транспортного) страхового бюро України від 11.08.2011 р. №274/2011.

Ким видається бланк Європротоколу автовласнику:

  • вперше страховиком (страховою компанією) безкоштовно під час укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів,
  • повторно ( у разі втрати або використання бланку Європротоколу) видається страховиком безоплатно на підставі письмової заяви автовласника.

Умови для застосування Європротоколу

Оформлення ДТП за допомогою європротоколу

Європротоколом можна скористатися при умовах, коли:

  1. у ДТП немає фізично постраждалих людей чи людей, які загинули:
  2. обидва учасники не мають претензій щодо вживання наркотичних, алкогольних або лікарських засобів;
  3. обидва учасники згодні з обставинами події;
  4. одна із сторін визнала свою провину;
  5. обидва учасники мають бути забезпечені полісами ОСАЦВ (автоцивілки);
  6. сума матеріального збитку не повинна перевищувати 50000 гривень.

У разі невиконання хоча б однієї з зазначених умов, виклик відповідного підрозділу Національної поліції для оформлення ДТП є обов’язковим.

Додаткові умови для застосування системи «Електронний Європротокол»:

  • транспортні засоби обох учасників ДТП повинні мати діючі поліси внутрішнього страхування. Якщо будь-який ТЗ забезпечений полісом іноземного страховика, необхідно використовувати паперовий бланк Європротоколу або викликати поліцію.
  • Водії повинні мати при собі справні мобільні телефони. Хоча б один з учасників ДТП повинен мати з собою пристрій (смартфон, планшет, ноутбук) з фотокамерою та доступом в Інтернет.
  • Ідентифікаційні дані про страхувальника (коди  ІНПП або ЄДРПОУ) та про забезпечений  транспортний засіб (номерний знак, марку та модель) мають бути зазначені в полісі та коректно внесені  в єдину централізовану базу даних  МТСБУ. В протилежному випадку Система не зможе правильно ідентифікувати учасників ДТП.

Якщо водії скористались Європротоколом (незалежно від його форми), то вони:

  1. мають право залишити місце ДТП,
  2. звільняються від обов’язку інформувати відповідний підрозділ Національної поліції України про настання ДТП,
  3. звільняються від адміністративної відповідальності, передбаченої за спричинення ДТП,
  4. повинні не пізніше трьох робочих днів з дати ДТП звернутись зі своїм примірником заповненого Європротоколу до страховика, з яким укладали договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів,
  5. в разі використання системи «Електронний Європротокол» повідомлення страховикам учасників ДТП відправляються автоматично.

Необхідно пам’ятати, що при оформленні Європротоколу страхове відшкодування є додатково лімітованим – такий ліміт складає 50 000 грн

Оформлення ДТП за допомогою європротоколу

Автор консультації:

Максим Завгородній, студент правничої клініки Національного університету “Києво – Могилянська академія”

Як отримати соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям?

Як отримати соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям?

Правнича клініка Національного університету “Києво – Могилянська академія” підготувала правову консультацію щодо отримання соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям. Кому надається допомога, куди звертатися за допомогою та який необхідний перелік документів необхідних для отримання допомоги – далі у консультації.

Кому надається допомога?

Державна соціальна допомога призначається і виплачується малозабезпеченим сім’ям, які постійно проживають на території України та з поважних або незалежних від них причин мають середньомісячний сукупний дохід менший від прожиткового мінімуму для сім’ї (на 2021 рік прожитковий мінімум для сім’ї становить  4803,60 грн).

Хто входить до складу сім’ї?

До складу сім’ї включаються:

  • чоловік, дружина;
  • рідні, усиновлені діти цих осіб віком до вісімнадцяти років, а також діти, які навчаються за денною формою навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти до досягнення двадцяти трьох років і які не мають власних сімей;
  • неодружені повнолітні діти, які визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II груп або особами з інвалідністю I групи і проживають разом з батьками;
  • непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів;
  • особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи і здійснює догляд за нею;
  • жінка та чоловік, які проживають однією сім’єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей.

Куди звертатися за допомогою?

Призначення і виплата соціальної допомоги здійснюється підрозділом соціального захисту населення за місцем реєстрації уповноваженого представника малозабезпеченої сім’ї.

Соціальна допомога за місцем фактичного проживання призначається за умови неотримання зазначеної допомоги за зареєстрованим місцем проживання заявника. Перевірка відомостей щодо неотримання допомоги здійснюється органами соціального захисту населення з використанням інформаційних систем.

У разі утворення об’єднаної територіальної громади заяви з необхідними документами для призначення державної соціальної допомоги приймаються уповноваженими особами, що визначені виконавчими органами ради об’єднаної територіальної громади, та передаються відповідним органам соціального захисту населення.

У сільській місцевості заяви з необхідними документами для призначення соціальної допомоги приймають виконавчі органи сільських і селищних рад та здійснюють їх передачу відповідним органам соціального захисту населення. Зазначені виконавчі органи можуть визначати уповноважену особу для прийняття документів.

Перелік документів необхідних для отримання допомоги

Для отримання допомоги потрібно подати заяву, де дається згода сім’ї на збір інформації про неї, про її власність, доходи та майно. До заяви про надання державної соціальної допомоги додаються:

  • документ, що посвідчує особу уповноваженого представника сім’ї;
  • довідка про склад сім’ї;
  • декларація про доходи та майно осіб, які входять до складу сім’ї (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї);
  • довідка про наявність та розмір земельної частки (паю);
  • довідка встановленої форми про безпосередню участь особи в антитерористичній операції (якщо є така особа в складі членів родини).

Потрібно зазначити, що в декларацію не включаються державна соціальна допомога, призначена відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям”; нарахована субсидія за спожиті житлово-комунальні послуги; сплачені членами сім’ї аліменти.

Після подання документів, протягом 10 днів буде видано рішення про надання соціальної допомоги.

Як отримати соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям?

Консультацію підготував

Максим Завгородній, студент правничої клініки Національного університету “Києво – Могилянська академія”

Податкова знижка на навчання

Податкова знижка на навчання

Чи знали Ви про можливість повернення державою частини коштів, сплачених за навчання? Якщо ні, тоді правнича клініка Національного університету “Києво – Могилянська академія” підготувала правову консультацію, аби ознайомити вас із цим механізмом. Механізмом повернення частини таких коштів законодавець обрав «податкову знижку», застосування якої дає можливість повернути платнику податку частину сплаченого ним податку на доходи фізичних осіб.

Відповідно до п. 14.1.170 Податкового кодексу України податкова знижка є документально підтвердженою сума витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених цим Кодексом. Тобто йдеться про тих фізичних осіб, які мають місце проживання в Україні.

Хто має право на податкову знижку?

Громадяни, які не є суб’єктами господарювання та які протягом минулого року отримували заробітну плату, з якої утримувався податок на доходи фізичних осіб, мають право на отримання податкової знижки за умови наявності підстав, передбачених Податковим кодексом України. Звісно, якщо саме цією особою сплачувалися кошти за навчання у закладах дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійно-технічної та вищої освіти за себе або члена його сім’ї 1-го ступеня споріднення (батьки, чоловік/дружина, діти, у тому числі усиновлені).

Які умови отримання податкової знижки на навчання?

Важливо! Податкова знижка не надається у випадках: навчання на військовій кафедрі чи інших курсах у закладах освіти; навчання за кордоном; особа, яка звертається, є приватним підприємцем.

Які документи необхідні для отримання податкової знижки?

  • Копія паспорта
  • Копія довідки про присвоєння ідентифікаційного податкового номера (крім фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта)
  • Довідка про доходи за формою №3
  • Копія договору з закладом освіти
  • Копії квитанцій про оплату навчання (якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа)
  • Оригінали документів, що підтверджують ступінь споріднення (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб)
  • Податкова декларація про майновий стан і доходи
  • Заява із зазначенням реквізитів рахунку для перерахування відшкодування

Який алгоритм дій для отримання податкової знижки на навчання?

  1. Отримати довідки про доходи.
  2. Заповнити податкову декларацію про майновий стан та доходи за минулий рік (до 31 грудня поточного року).
  3. Підготувати інші необхідні документи.
  4. Подати пакет документів до територіального органу Державної фіскальної служби України за місцем реєстрації.
  5. Визначення державним органом сума, що підлягає поверненню, яка громадянам перераховується протягом 60 днів поштовим переказом або на банківський рахунок.
  6. Отримайте податкову знижку.

Податкова знижка на навчання

Консультацію підготував

Владислав Рибалко, студент правничої клініки Національного університету “Києво – Могилянська академія”

 

 

Громадянство України: громадяни та їх права, підстави набуття, подвійне громадянство

Громадянство України: громадяни та їх права, підстави набуття, подвійне громадянство

Правнича клініка Національного університету “Києво-Могилянська академія” підготувала правову консультацію, аби відповісти на запитання “Для чого нам потрібне громадянство? Хто може стати громадянином України та їх права? Які підстави набуття громадянства?”.

Громадянство – це правовий зв’язок між фізичною особою та  Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах і обов’язках. Простішими словами, якщо ви маєте громадянство, то ви маєте певні права та можете ними користуватися, а також виконувати покладені на вас як громадянина обовʼязки.

Громадянин України – особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України.

Відносини громадянства регулюються Законом України “Про громадянство” № 2235-ІІІ від 18.01.2001 р. (до нього діяв однойменний Закон України № 1636-ХІІ від 08.10.1991 р.) та міжнародними договорами України, підзаконними актами.

Передусім зазначимо, що громадянами України є:

  • усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України.

Ці особи є громадянами України з 24 серпня 1991 року

  • особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України “Про громадянство України” (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав.

Ці особи є громадянами України  з 13 листопада 1991 року;

  • особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис “громадянин України”, та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України.

Ці особи є громадянами України з моменту внесення відмітки про громадянство України (реєстрація громадянства України – внесення запису про набуття особою громадянства України спеціально уповноваженим на те органом у відповідні облікові документи);

  •  особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.

 Підстави набуття громадянства України

Громадянство України набувається:

  • за народженням;
  • за територіальним походженням;
  • внаслідок прийняття до громадянства;
  • внаслідок поновлення у громадянстві;
  • внаслідок усиновлення;
  • внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров’я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім’ю або передачі на виховання в сім’ю патронатного вихователя;
  • внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки;
  • у зв’язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини;
  • внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства;
  • за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

 Серед вищезазначених підстав найпоширенішою підставою є набуття громадянства України “за народженням”. Розглянемо її детальніше.

Головним принципом реалізації цієї підстави є те, що особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з народження. Наявність підстави “за народженням” визначається за критеріями, визначеними в статті 7 Закону України “Про громадянство України”:

  • особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України;
  • особа, яка народилася на території України від осіб без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, є громадянином України;
  • особа, яка народилася за межами України від осіб без громадянства, які постійно на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства іншої держави, є громадянином України;
  • особа, яка народилася на території України від іноземців, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків, є громадянином України;
  • особа, яка народилася на території України, одному з батьків якої надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків або набула за народженням громадянство того з батьків, якому надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, є громадянином України;
  • особа, яка народилася на території України від іноземця і особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства того з батьків, який є іноземцем, є громадянином України;
  • новонароджена дитина, знайдена на території України, обоє з батьків якої невідомі (знайда), є громадянином України.

Інші підстави набуття громадянства України також ґрунтуються на критеріях або умовах, прямо визначених у Законі України “Про громадянство України” (статті 8-16).

Вирішення питань громадянства в Україні

Передусім підкреслимо, що Конституція України забороняє подвійне громадянство (ст.4). Відповідно до цієї заборони, при отриманні громадянства України особа має підписати документ, який зобов’язує її в короткий період вийти із громадянства іншої держави.

Але фактично, чинним законодавством України не передбачено жодної відповідальності за те, що особа є власником паспортів двох або більше держав. Наразі, в Україні дискутується питання про дозвіл громадянам України мати громадянство й інших держав.

Важливо знати, що в Україні діють:

Комісія при Президентові України з питань громадянства, положення про яку затверджене вказаним Указом. Комісія є допоміжним органом, що виконує низку завдань, наділена певними повноваженнями у сфері суспільних відносин, що виникають з питань громадянства;

Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затверджений Указом Президента України «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України»» № 215/2001 від 27.03.2001 р.;

Необхідні документи щодо питань громадянства, можна знайти за посиланням –  https://dmsu.gov.ua/poslugi/nabuttya-gromadyanstva-ukrajni/prijnyattya-do-gromadyanstva-ukrajni.html

 Права громадян України

Права громадян України передбачені Конституцією України та іншими актами законодавства, серед яких для прикладу виділимо такі: право брати участь в управлінні суспільними і державними справами; право на об’єднання в партії і громадські організації; право обирати і бути обраним до органів державної влади України; право на соціальний захист; право мати пільги під час оподаткування доходів громадян України; тощо.

Громадянство України: громадяни та їх права, підстави набуття, подвійне громадянство

Автор консультації:

Юрій Кривошеін, клініцист Правничої клініки Національного університету “Києво-Могилянська академія”

Коли сума прощеного боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті не є додатковим благом, що оподатковується?

Коли сума прощеного боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті  не є додатковим благом, що оподатковується?

Навчальна лабораторія”Правнича клініка” Національного університету “Києво – Могилянська академія” продовжує тему “Захист прав споживачів фінансових послуг”. Студент Кирилюк Андрій  підготував правове роз’яснення  питання “Коли сума прощеного боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті не є додатковим благом, що оподатковується?”

Перш, ніж відповісти на поставлене запитання, зʼясуємо зміст поняття «додаткове благо» та його особливості як обʼєкта оподаткування ПДФО.

Доходи фізичної особи, які підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, визначено у ст. 164 Податкового кдексу України. Одним із видів таких оподатковуваних доходів Кодекс визначає додаткове благо, яке отримане фізичною особою та яке включається до бази оподаткування, що врегульоване в п.п. 164.2.17. п. 164.2. ст. 164 ПК України.

До оподатковуваного додаткового блага Кодексом віднесено й кредит, прощений кредитором. Особливості оподаткування прощеного кредиту врегульовано абз. «д» п.п. 164.2.17.п. 164.2 ст. 164 ПК України – додатковим благом вважається прощена кредитором за його самостійним рішенням, не повʼязаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, основна сума боргу (кредиту), у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного плодаткового року.

Якщо ж основна сума боргу (кредиту) не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (в розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, то відповідно до п.п. 165.1.55. ст. 165 Кодексу до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи така сума кредитного боргу не включається. Не включається до зазначеного місячного (річного) розрахунку оподатковуваного доходу й сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій, встановлених у кредитному договорі та прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не повʼязаним з процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Отже, прощений фінансовий кредит, в тому числі й кредит, що був виданий в іноземній валюті, є оподатковуваним додатковим благом фізичної особи, яка це благо отримала.

З цього загального правила є такі винятки.

  1. Відповідно до п.п. 165.1.59. п. 165.1.59. Кодексу до зазначеного місячного (річного) розрахунку не включаються суми, на які зменшено (прощено) борг фізичної особи шляхом проведення реструктуризації зобов’язань, передбачених кредитним договором, відповідно до якого кредитором було надано позичальнику – фізичній особі кредит в іноземній валюті, якщо така реструктуризація здійснена відповідно до порядку і на умовах, встановлених розділом IV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про споживче кредитування” або пунктом 5 розділу “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу України з процедур банкрутства”.
  2. У п. 8 підрозділу 1 Розділу ХХ. Перехідні положення ПК України встановлено особливості справляння податку на доходи фізичних осіб за прощеними фінансовими кредитами в іноземній валюті, повʼязані з курсовими різницями:

«8. Не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов’язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року».

Який порядок виключення суми прощеного боргу в іноземній валюті з додаткового блага?

Спочатку валюта зобов’язання за кредитом має бути змінена з іноземної в гривню. Без виконання цієї умови здійснити виключення суми прощеного боргу з додаткового блага не вдасться.

Наступним кроком є обрахунок суми курсової різниці за правилами вищенаведеного п. 8 підрозділу 1 Розділу ХХ ПК України.

Після цього від суми прощеного боргу потрібно відняти попередньо обраховану суму курсової різниці.

Результат є відємним? Тоді сума прощеного боргу не є додатковим благом за п.п. 164.2.17 ПК України, а отже, не оподатковується  (постанова КАС ВС від 25.11.2019 у справі № 500/2252/18, постанова КАС ВС від 18.01.2021 у справі № 120/935/19-а)

Отже, сума прощеного боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті не буде додатковим благом за умови, що відбулася зміна валюти за кредитним зобов’язанням і що різниця між сумою прощеного боргу та сумою курсової різниці є від’ємною.

Умовні скорочення:

  • ПДФО – податок на доходи фізичних осіб;
  • ПК України або Кодекс – Податковий кодекс України

Коли сума прощеного боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті  не є додатковим благом, що оподатковується?

Закон № 1349-ІХ: на захисті прав споживачів фінансових послуг

Закон № 1349-ІХ: на захисті прав споживачів фінансових послуг

Студентка правничої клініки Національного університету “Києво – Могилянська академія” Марія Липовченко підготувала правове роз’яснення щодо змін до Закону “Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості”.

Зміни до Закону щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості

На початку минулого тижня Президент України підписав Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості” № 1349-ІХ, підтриманий парламентом ще від 19 березня 2021 року. Простими словами: цей Закон має захистити боржника від дій недобросовісних колекторів під час врегулювання проблемної заборгованості.

Так, Закон запровадив чіткі правила поведінки:

  • для кредиторів,
  • для колекторів.

Закон встановлює певні вимоги (за недотримання яких передбачено штрафи) до кредитодавців та колекторських компаній, а саме:

  • нарешті постає питання важливості дотримання етичної поведінки з боржником;
  • згадується про факт інформування боржника у випадку залучення колекторської компанії або ж відступлення права вимоги новому кредитору;
  • зазначається про вимогу укладення договорів лише з тими компаніями, що включені до реєстру колекторських компаній, який веде НБУ;
  • постає тема контролю дії залучених колекторських компаній.

Повідомляємо, що НБУ отримав повноваження контролювати додержання банками, іншими фінансовими установами та колекторськими компаніями законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг.

Так, щодо дій кредитодавця перед укладенням договору про споживчий кредит: кредитодавець має проінформувати споживача про можливість залучення колекторської компанії у разі непогашення заборгованості вчасно.

Що має бути вказано у договорі про споживчий кредит? Має вказуватися право споживача звертатися до Національного банку України у разі порушення законодавства у сфері споживчого кредитування.

Вимоги, що додатково встановлені Законом: документ встановлює вимоги до взаємодії зі споживачем (або його представником) під час врегулювання простроченої заборгованості: одразу, під час першого спілкування кредитор або колекторська компанія повинні повідомити своє найменування, ім’я та прізвище представника, правову підставу для звернення та розмір простроченої заборгованості, а на вимогу споживача – надати відповідні документи протягом семи робочих днів.

Зміни до Закону щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості

Авторка консультації:

Марія Липовченко, студентка привничої клініки Національного університету “Києво – Могилянська академія”

Допомога 8 000 грн. під час локдауну – хто може отримати?

Допомога 8 000 грн. під час локдауну – хто може отримати?

Правнича клініка Національного університету “Києво – Могилянська академія” підготувала правову консультацію щодо отримання грошової допомоги у розмірі 8 тис. грн. під час локдауну, спричиненого коронавірусом.

Допомога 8 000 грн. під час локдауну – хто може отримати?

Найманим працівникам, які втратили частину заробітної платні внаслідок запровадження карантинних обмежень та фізичним особам-підприємцям, які втратили частину доходу внаслідок карантину, надаватиметься одноразова матеріальна допомога. Відповідно до:

Одноразову матеріальну допомогу застрахованим особам у розмірі 8 000 грн. зможуть отримати наймані працівники, які втратили частину заробітної плати внаслідок посилення карантинних обмежень, та ФОПи, які втратили частину доходу через заборону на повноцінне функціонування.

Однак, допомога НЕ НАДАЄТЬСЯ:

  1. найманим працівникам:
  • які на дату звернення працюють у суб’єкта господарювання, що не нарахував єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за усі місяці відповідного кварталу;
  • які працюють у суб’єкта господарювання, основний вид економічної діяльності якого на останній день місяця, який передує місяцю, в якому подається звернення, не відносився до Переліку видів економічної діяльності;
  • які працюють у суб’єкта господарювання за сумісництвом;
  • середня заробітна плата яких перевищує тридцять тисяч гривень на місяць. При цьому для обчислення середньої заробітної плати враховуються усі три місяці останнього звітного кварталу, який передує поданню звернення;
  1. фізичним особам – підприємцям, які є застрахованими особами:
  • державна реєстрація яких на останній день місяця, який передує місяцю, в якому подається звернення, становить менше трьох місяців;
  • які за останній звітний рік сплатили єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за себе менше ніж за шість місяців;
  • основний вид економічної діяльності яких на останній день місяця, який передує місяцю, в якому подається звернення, не відносився до Переліку видів економічної діяльності ФОП, які можуть отримати допомогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.04.2021 р. №329;
  • які є найманими працівниками та фізичними особами – підприємцями одночасно;
  • підприємницька діяльність яких на останній день місяця, який передує місяцю, в якому у відповідному регіоні запроваджуються додаткові обмежувальні протиепідемічні заходи, пов’язані із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), припинена.

Консультацію підготував:

Богдан Трикоз, студент правничої клініки Національного університету “Києво – Могилянська академія”

Довгоочікуваний баланс: “декретна відпустка” для чоловіків в Україні

Довгоочікуваний баланс: “декретна відпустка” для чоловіків в Україні

Студентка правничої клініки Національного університету “Києво – могилянська академія” Марія Липовченко підготуавла правову консультацію щодо відпустки для чоловіків при народженні дитини.

На позачерговому засіданні Верховна Рада України ухвалила Закон України № 3695 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька на догляд за дитиною”, який покликаний врегульовувати питання рівних можливостей догляду за дитиною для обох із батьків. Цей Закон є особливо цікавим з огляду на те, що він передбачає новий вид відпустки для чоловіків при народженні дитини.

Довгоочікуваний баланс: "декретна відпустка" для чоловіків в Україні

На що направлений цей Закон?

  • має усунути законодавчі прогалини, що обмежують право чоловіка на відпустку для догляду за дитиною;
  • створює передумови для посилення ролі батька у процесі вихованні дітей та розвитку відповідального батьківства в Україні (згідно з пояснювальною запискою);
  • передбачає визначення відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку як рівне право кожного з батьків дитини та внесення відповідних змін до статей 179, 181 Кодексу законів про працю України та статей 18, 20 Закону України “Про відпустки”.

Зазначаємо, що Кодекс законів про працю та Закон “Про відпустки”, відповідно до Закону № 3695, має доповнюватися новим видом відпустки — відпусткою при народженні дитини тривалістю до 14 календарних днів. Така відпустка оплачуватиметься за рахунок роботодавця.

За яких умов надаватиметься відпустка?

  • одноразова оплачувана відпустка тривалістю до 14 календарних днів (без урахування святкових і неробочих днів) при народжені дитини надається чоловіку, дружина якого народила дитину;
  • батьку дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, за умови що вони спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки;
  • бабі або діду (чи іншому повнолітньому родичу дитини, які фактично здійснюють догляд за дитиною), мати чи батько якої є одинокою матір’ю (одиноким батьком).

Важливо:

  • лише одна особа із вищезазначених категорій може отримати відпустку при народжені дитини;
  • для працівників, що мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, а також для одиноких матерів та батьків, які виховують дитину без батька (матері), у тому числі в разі тривалого перебування матері в лікарняному закладі, може встановлюватися скорочення тривалості робочого часу за рахунок коштів підприємств, установ, організацій.

Довгоочікуваний баланс: "декретна відпустка" для чоловіків в Україні

Авторка консультації:

Марія Липовченко, студентка привничої клініки Національного університету “Києво – Могилянська академія”

Алгоритм дій при відключенні електро-, та водопостачання

Алгоритм дій при відключенні електро-, та водопостачання

Студентка юридичної клініки “Навчальна лабораторія “Правнича клініка” Національного університету “Києво – Могилянська академія” Швецова Анна підготувала правову консультацію щодо дій добросовісних співвласників будинку у випадку, коли через загальну заборгованість за комунальні платежі недобросовісних співвласників будинок відключають від електро-, та водопостачання ( та інші спірні питання у сфері комунальних послуг).

Пеня

Якщо споживач вчасно не сплачує за спожиті комунальні послуги, підприємство-надавач послуг може почати нараховувати пеню. Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону “Про житлово-комунальні послуги” у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 % суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.

Коли пеня не нараховується?

Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

Нарахування пені також передбачено спеціальними нормативно-правовими актами, якими керуються надавачі послуг. У разі недосягнення між споживачами та надавачами комунальних послуг згоди спірні питання вирішуються у судовому порядку.

При зверненні до суду про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги, надавач послуги має право притягнути споживача до цивільної відповідальності, визначеної ст. 625 Цивільного кодексу, а саме стягнути інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов’язання, вираженого в національній валюті, та 3% річних від простроченої суми.

Висновок: у разі несвоєчасної оплати житлово-комунальних послуг споживач зобов’язаний додатково сплатити надавачу комунальних послуг пеню, та, на вимогу, індекс інфляції та 3% річних. При цьому, при наявності заборгованості підприємство-постачальник послуг може подати до суду.

Чи можуть за борги виселити з квартири?

Сама по собі несплата комунальних послуг не є підставою для виселення. Надавач послуг, якому заборгував споживач, перш за все, звертається до суду для видачі судового наказу або в порядку позовного провадження. Після цього підприємство звертається до державної виконавчої служби або приватного виконавця, які і розпочинають примусове стягнення боргу, у тому числі шляхом накладення арешту на майно.

Якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Якщо сума заборгованості перевищила 20 мінімальних заробітних плат (станом на жовтень 2020 року це 100 000 грн), виконавець має право накласти на єдине житло такого боржника арешт. У випадку відмови божника у виконанні рішення суду або відсутності доходів, іншого рухомого або нерухомого майна, арештоване майно надалі може бути реалізоване.

Необхідно пам’ятати, що звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

Чи може надавач припинити надання житлово-комунальних послуг громадянам у разі їх несплати або оплати не в повному обсязі?

Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типовим договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабміну від 21.07.2005 № 630, можливість припиняти постачання тепла та холодної води і водовідведення не передбачено. У разі наявності у споживача заборгованості водоканал може звертатись для стягнення до суду.

Натомість, постачальники газу та електроенергії мають право на припинення надання послуг. Це передбачено:

Процедура відключення газу та електроенергії за борги

При відключенні газу та електрики споживача мають про це повідомити.

Так, наприклад, відключати газ через заборгованість газопостачальник може не раніше ніж через 10 днів після терміну, коли мала пройти оплата, про що мають повідомити споживача за 3 дні письмово з повідомленням про вручення.

Неповідомлення споживача про наступне відключення газопостачання є підставою для визнання дій газопостачальника неправомірними.

Отже, відключення газу за борги має відбуватись за таким алгоритмом:

  • Якщо споживач не здійснив оплату за спожитий природний газ протягом 10 днів після строку, визначеного договором, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання природного газу споживачу.
  • Споживачу направляють письмове повідомлення (з відміткою про вручення) з вимогою самостійно припинити споживання природного газу.
  • Споживача просять допустити представника постачальника за пред’явленням службового посвідчення на об’єкт для опломбування. При цьому, в повідомленні про припинення споживання газу постачальник має зазначати підстави та дату припинення газоспоживання, яка не може бути раніше ніж  через 3 дні після дати отримання повідомлення. Тільки після таких дій може здійснюватись механічне відключення споживача від газу. Споживач при відключенні газу має отримати свій примірник акта про відключення.

Порада споживачам: не підписуйте під тиском акт розтермінування оплати. Це вплине і на термін позовної давності, і підтвердить вашу згоду з усіма нарахуваннями та штрафами. Спочатку проконсультуйтесь з юристами.

 

X