Юридичні клініки України посилюють правозахисний підхід у роботі з ВПО та біженцями: міжнародний воркшоп у Швеції
Представниці українських юридичних клінік взяли участь у міжнародному воркшопі «Правова допомога українським біженцям і ВПО на основі підходу, що базується на правах людини», що проходив з 31 березня по 2 квітня 2025 року в шведському Лунді. Подія відбулася в межах проєкту «Підтримка України шляхом забезпечення посиленого захисту прав ВПО та біженців», який Асоціація юридичних клінік України реалізує спільно з Інститутом Рауля Валленберга (RWI) та Польською Фундацією юридичних клінік за фінансової підтримки Шведського інституту.
До спільного воркшопу долучилися членкині Правління АЮКУ, представниці українських юридичних клінік, наші партнери з Координаційного центру з надання правової допомоги, Польської Фундації юридичних клінік, команди Українського дому у Варшаві та Інтеграційного простору Baobab у Любліні. Три дні інтенсивного навчання дали можливість учасниками/-цям глибше опанували підхід, заснований на правах людини, освоїти основи травмо-орієнтованого консультування, ознайомитися з практиками підтримки ВПО та біженців у Швеції та Данії, а також напрацювати ідеї для посилення ролі юридичних клінік у відповідь на виклики війни.
День 1: Технології та правозахисні підходи
Перший день воркшопу розпочався з презентації експертки АЮКУ Марти Цимбали, яка представила IT-платформу, створену для надання правничої допомоги українцям, які були вимушені покинути свої домівки через війну. Ця платформа та спеціально розроблений чатбот дозволяють отримати зрозумілу інформацію про те, як переміщеним українцям діяти в різних ситуаціях, а також допомагають записатися на прийом й отримати безкоштовну консультацію в українських або закордонних юридичних клініках.
Створена у 2022 році, наразі ця платформа об’єднує 8 українських і 4 закордонні клініки, але в планах АЮКУ – залучити більше партнерських організацій, які допомагають українським переселенцям.
Один із ключових навчальних блоків першого дня був присвячений підходу, заснованому на правах людини (Human Rights Based Approach, HRBA). Сесію провела Анна Брюс, старша дослідниця Інституту Рауля Валленберга. За її блискучої фасилітації учасники/-ці змогли краще зрозуміти, як цей підхід працює на практиці, особливо під час надання допомоги українським біженцям і внутрішньо переміщеним особам (ВПО).
HRBA означає, що у всіх рішеннях і діях слід керуватися міжнародними стандартами прав людини. Це підхід, який ставить у центр уваги людську гідність та рівність. Він підкреслює, що органи влади та інші відповідальні структури (носії обов’язків) повинні поважати, захищати та реалізовувати права людей (правовласників). Участь людей у прийнятті рішень, прозорість процесів і підзвітність влади — ключові принципи цього підходу.
Окрема частина сесії була присвячена інтерсекційності — підходу, який враховує, що люди можуть одночасно стикатися з кількома формами дискримінації (наприклад, за статтю, віком, національністю чи станом здоров’я). Інтерсекційність підсвічує те, як перетинаються різні ідентичності, досвіди, вразливості, і усвідомлення цього під час надання консультацій може зробити цей процес ефективнішим, чутливішим і справедливішим. Інтерсекційність дозволяє краще зрозуміти унікальні обставини кожної людини, врахувати різні чинники, що впливають на її становище, та запропонувати допомогу, яка справді відповідає її потребам.
Воркшоп першого дня продовжили Марія Цип’ящук, керівниця напряму перехідного правосуддя ABA ROLI в Україні, та Юлія Ломжець, голова Правління АЮКУ, які провели інтерактивну сесію щодо застосування травмо-орієнтованих підходів у консультуванні. Учасники/-ці розібрали вплив травми на людину та особливості роботи юристів з клієнтами, які пережили стрес і психологічні травми. При цьому тренерки продемонстрували, як можна викладати такі складні теми в простій та інтерактивній формі, використавши принципи гри “Бінго”.
День 2: Данський досвід підтримки біженців — через підтримку до інтеграції
Візит українсько-польської делегації до Данії став цінним досвідом, який відкрив практики та підходи до підтримки українців, які опинилися за кордоном через війну. Учасники/-ці візиту дізналися, як різні організації працюють для підтримки українських біженців, та які механізми захисту їх прав і забезпечення правничої допомоги існують в Данії.
Фахівці Данської ради у справах біженців (Danish Refugee Council, DRC) детально розповіли про особливості політики Данії щодо біженців та впровадження спеціального законодавства, що забезпечує українським переселенцям право на роботу та сприяє їхній інтеграції. Учасники/-ці познайомилися з механізмами правничої підтримки біженців, які працюють у DRC, а також дізналися про особливості взаємодії з українською діаспорою у цих питаннях.
Не менш важливим був досвід Mellemfolkeligt Samvirke/ActionAid, данської незалежної неурядової організації, що активно сприяє інтеграції та самореалізації біженців, особливо молоді. Досвід організації показує, як створення безпечних просторів, проведення спільних заходів та залучення до волонтерської діяльності допомагають переміщеним українцям знайти своє місце у новій країні. Особливо цінним є проєкт, започаткований у січні 2024 року, який залучає молодь до активної участі в громадському житті, підтримці реконструкції України та розвитку демократичних цінностей.
Третім пунктом візиту до Копенгагену став Данський інститут з протидії катуванням DIGNITY. Команда інституту розповіла про діючі проєкти, спрямовані на підтримку ініціатив з документування воєнних злочинів в Україні, а також безпосередню діяльність інституту щодо психологічної та психосоціальної допомоги переміщеним українцям. Дискусія показала критичне значення психологічного супроводу та практикування травмо-орієнтованого підходу під час взаємодії з постраждалими внаслідок війни.
День завершився відвіданням Українського дому у Данії, який через культурні ініціативи посилює український голос у Європі та розповідає про українців мовою мистецтва й поезії.
День 3: Інтерсекційність та самооцінка
Заключний день воркшопу був присвячений обговоренню того, як інтерсекційність та підхід, заснований на правах людини може застосовуватися у практиці юридичної клінічної освіти та консультування, і які тут існують ключові перешкоди. Окрім того, кожен/на учасник/ця мали змогу провести оцінювання того, наскільки підхід, заснований на правах людини, інтегрований у практиках їх організацій.
Фінальна групова дискусія дозволила визначити напрями розвитку практик допомоги переміщеним людям та можливості майбутньої співпраці між клініками та партнерськими організаціями.
Підсумки візиту
Цей візит став джерелом важливих ідей та натхнення для подальшої роботи Асоціації юридичних клінік України. Ми повернулися з впевненістю у значущості діяльності юридичних клінік, розуміючи, що міжнародний досвід та співпраця є потужними інструментами для посилення спроможності українських клінік та впровадження у їх діяльності підходу, що базується на правах людини.
Щиру подяку за теплий прийом, професійну організацію заходу й важливі інсайти висловлюємо Зузані Залановій, операційній регіональній директорці RWI в Європі, Татцяні Рагозіній, спеціалістці з програмної діяльності RWI, та всім партнерам, які долучилися до підготовки та проведення цього заходу. Дякуємо усім колегам із юридичних клінік, які щоразу доводять: разом ми можемо більше.




















