Правові наслідки при несвоєчасній сплаті податку на спадщину

Після нещодавного звернення Правнича клініка Національного університету “Києво-Могилянська академія” підготувала юридичну консультацію з роз’ясненням правових наслідків при несвоєчасній сплаті податку на спадщину.

Так, до правничої клініки звернувся клієнт, який у 2019 році отримав спадщину від свого дядька за третьою чергою спадкування. У квітні 2020 року клієнт подав річну декларацію про майновий стан і доходи, як того вимагає Податковий кодекс України та має сплатити податок на доходи з фізичної особи. Проте, у зв`язку з карантином, він втратив роботу і не має джерела сплати податку на прийняту спадщину.

Чи можна відстрочити сплату податку на спадщину або не платити взагалі?

Податковим законодавством України передбачається обоʼязкове оподаткування доходів, які отримуються фізичною особою.

Отримання спадщини прирівнюється до отримання фізичною особою доходу, розмір оподаткування якого залежить від ступеню споріднення та правового статусу спадкоємця (резидент, нерезидент).

У випадку клієнта, ступінь споріднення – третя, є резидентом України, а отже, оподаткування прийнятої спадщини має здійснюватися за ставкою 5 відсотків (п. 167.2. ст. 167, п. 174.2.3. ст. 174 Кодексу).

Якщо спадщину спадкоємцем прийнято, то сплата податку є обовʼязковою, оскільки спадщина – це дохід спадкоємця. Спадщина прийнята, податкова декларація подана, а це означає, що податкове зобовʼязання (спадщина – це дохід) узгоджене, отже, сплата податку є обовʼязковою.

Тільки в разі відмови від спадщини (а це здійснюється в нотаріальному порядку шляхом подання заяви про відмову протягом 6 місяців з дня відкриття спадщини) у фізичної особи не виникатиме обʼєкт оподаткування ПДФО.

Відстрочення сплати ПДФО 

Фізична особа, яка подала річну податкову декларацію до 1 травня року, що наступив після звітного (податкового) року, повинна сплатити податок на свої доходи (в т.ч. спадщина) до 1 серпня цього року. В разі несплати у платника податку виникає податковий борг, що тягне застосування до нього фінансових санкцій.

У звʼязку з запровадженням карантину внаслідок поширення COVID – 19 до Податкового кодексу України були внесені зміни Законом України     № 533. Зокрема, підрозділ 10 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України був доповнений пунктом 523, яким встановлено, що річна декларація про майновий стан і доходи за 2019 рік, визначена ст. 179 Кодексу подається до 1 липня 2020 року, а строк сплати податку за цією декларацією встановлюється до 1 жовтня 2020 року.

Оскільки податкову декларацію подано в квітні 2020 року, то сплатити податок потрібно до 1 серпня 2020 року.

У запиті зазначено, що у звʼязку з карантином клієнт втратив роботу та не має грошових коштів для сплати податку. Радимо звернутися до податкового органу за місцем податкової адреси з заявою про розстрочення сплати податку на доходи (спадщину). Підставою для розстрочення податкового зобовʼязання з ПДФО може служити обставина недостатності майна у платника податку – фізичної особи, яка передбачена у Постанові Кабінету Міністрів України № 1235 від 27.12.2010 р. Недостатність майна може свідчити про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу у платника податку. При цьому, клієнт має надати контролюючому (податковому) органу документи, що підтверджують загрозу виникнення Вашої неплатоспроможності. Проаналізувавши ці документи, податковий орган прийматиме відповідне рішення – розстрочити погашення узгодженого в декларації податкового зобовʼязання чи відмовити.

Якою буде відповідальність за несвоєчасну сплату податку? 

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 Кодексу, у разі, якщо платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання протягом строків, визначених Кодексом, податкове зобовʼязання трансформується у податковий борг, а платник податку притягується до фінансової відповідальності у вигляді штрафу та пені.

Штраф накладається:

  • у разі затримки сплати до 30-ти календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового (податкового) зобов’язання, – у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;
  • у разі затримки сплати понад 30 календарних днів – у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.

Пеня нараховується за правилами норм п. 129.1.3. та п. 129.1.4. ст. 129 Кодексу: після закінчення встановлених Кодексом строків погашення самостійно узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування пені) нараховується пеня після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (тобто з 91 дня) в розмірі 100 % річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день.

Для надання консультативного висновку використано:

Консультацію підготувала:

Васильцова В., студентка правничого факультету НаУКМА

Правові наслідки при несвоєчасній сплаті податку на спадщину

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

X