Шлях благодійника починається з донат-банки, а закінчується… знайомством із податковим законодавством. Зібрав гроші, передав допомогу і здається, місія виконана. Але на банківську картку все одно дивиться уважна держава: «Так-так, все чудово. А де підтвердження?»

Чому так? Бо для друзів ти герой, для ЗСУ — підтримка, а для податкової – людина, в якої раптом побільшало руху на рахунку.

Відповідно до положень Податкового кодексу України, оподаткуванню підлягає будь-який дохід фізичної особи, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного періоду (п. 164.1 ст. 164 ПК України). Ставка податку на доходи становить 18%, також треба враховувати обов’язок сплатити 5% військового збору.

Отже, кошти, які надходять благодійнику на його особисту картку, вважаються оподатковуваним доходом і підлягають оподаткуванню за загальною ставкою 23% податку (18% податку на доходи фізичних осіб і 5% військового збору).

Спокійно!

Податковий кодекс має два чіткі механізми, які дозволяють благодійникам легально й без податків збирати та передавати допомогу.

Механізм №1: Ви в Реєстрі волонтерів

Підстава: пп. «б» пп. 165.1.54 ПК України

Це найзручніший варіант для тих, хто збирає кошти на картку (не особисту, а окрему для таких потреб, і самостійно закуповує допомогу)

1. Хто може отримувати кошти без оподаткування?

Фізична особа-благодійник, яка внесена до Реєстру волонтерів АТО та/або здійснення заходів із забезпечення нацбезпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф відповідно до Порядку формування та ведення такого реєстру, що затверджений наказом Міністерством фінансів України від 30.10.2014 № 1089 (і тут немає нічого складного – потрібно лише мати окремий рахунок для волонтерських надходжень і підтвердження того, що ця допомога дійсно надається).

❗️ У п. 31 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України встановлено, що цей механізм поширюється також на ту благодійну допомогу, яку отримували волонтери ще до того моменту, як їх офіційно включили до Реєстру волонтерів. Це стосується тих волонтерів, які були зареєстровані до 01.01.2023 р. Тобто якщо людина фактично здійснювала волонтерську діяльність у період з 24.02.2022 р. до дати її офіційного внесення до Реєстру, то для такої допомоги діють ті самі податкові пільги, що й для волонтерів, які вже булі у Реєстрі, тобто така допомога не буде оподатковуватися.

2. Які кошти НЕ вважаються доходом волонтера?

Відповідно до пп. «б» пп. 165.1.54 ПК України до загального оподатковуваного доходу волонтера не включається сума благодійної допомоги, яку він:

• Використав для надання допомоги визначеним категоріям нижче
• Передав напряму або через уповноважені державні органи та військові формування
• Підтвердив документально

📌 факт отримання грошей на картку – не проблема, проблема – відсутність підтверджень, що ці кошти були витрачені саме на благодійність.

Ключовим є те, що держава звільнила волонтерів від оподаткування лише з тієї частини коштів, яку волонтер реально витратив на допомогу і може це підтвердити документами. Тобто якщо Ви, як волонтер, зібрали 300 000 грн на турнікети для підрозділу, але закупили їх на 297 000 грн, то інші ж 3 000 грн вважаються доходом, що має оподатковуватися за загальним правилом. Відмовки «це залишок на майбутні закупи» або «в магазині було тільки на цю суму турнікетів»  податкова не врахує і вважатиме це Вашим доходом.

❗️Але у ПК України є важливе, хоча часто непомічене правило: волонтеру дозволено не сплачувати податки з тієї частини, що надійшла йому для покриття витрат, пов’язаних із наданням такої благодійної допомоги, за умови що такі витрати підтверджені документами.

Це лише ті витрати, без яких надання допомоги було б неможливим або істотно ускладненим. Наприклад, пальне під час поїздок із допомогою, ремонт і технічне обслуговування транспорту, що використовується для доставки, оплата доставки або пересилання вантажів, банківські комісії, що виникли під час оплати закупівель, оренда приміщення/складу для зберігання допомоги тощо. ДПС часто як приклад таких витрат наводить також придбання їжі, оплата житла під час поїздок волонтерів.

3. Кому саме волонтер може надавати допомогу?

Допомога може бути спрямована на користь чотирьох великих груп отримувачів, передбачених законом.

А) учасники бойових дій та військовослужбовці:

 Включає:

• Військовослужбовців ЗСУ, резервістів, військовозобов’язаних;
• Працівників НГУ, СБУ, СЗР, ДПСУ;
• Осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників МВС;
• Працівників Управління державної охорони та Державної служби спеціального зв’язку і захисту інформації, інших утворених відповідно до законів України військових формувань;
• Добровольчі формування територіальних громад (застереження! Стосується лише тих, що у період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні, брали участь у відсічі збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів);
• Поліцейських та працівників Національної поліції.

Умови:

• Захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України;
• Беруть (брали) безпосередню участь:
  • в АТО, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;
  • у здійсненні заходів із забезпечення нацбезпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів (або на користь членів сімей таких учасників бойових дій, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва чи визнані безвісно відсутніми)
  • у відсічі збройної агресії та забезпеченні нацбезпеки, усуненні загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності у період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів (або на користь членів сімей таких учасників бойових дій).
• Унаслідок участі в цих заходах могли зазнати поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я,

Б) працівники підприємств, установ, організацій

Включає:

• працівників підприємств, установ, організацій, що залучені та беруть (брали) безпосередню участь в АТО в районах її проведення, у забезпеченні здійснення заходів із забезпечення нацбезпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;
• працівників підприємств, установ, організацій, сил цивільного захисту, що залучені та беруть (брали) безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення нацбезпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф, перебуваючи безпосередньо в районах проведення бойових дій та у період здійснення бойових дій або на користь членів їхніх сімей.

В) учасники масових акцій громадського протесту в Україні

Включає:

• Осіб, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я під час участі в акціях у період з 21.11.2013 р. – 28.02.2014 р., а також 2.05.2014 р. в м. Одесі, або на користь членів сімей таких учасників, які загинули чи померли внаслідок отриманих у цей період поранень, контузії чи іншого ушкодження здоров’я або визнані безвісно відсутніми.

Г) Фізичні особи, що постраждали від окупації

Включає:

• осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) АТО, та/або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням АТО в таких населених пунктах;
• осіб, які мешкали на території АРК та вимушено покинули місце проживання у зв’язку з тимчасовою окупацією території України;
• осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, у яких проводяться (проводилися) бойові дії, та/або які вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах;

4. Як має передаватися допомога?

Волонтер може передавати її:

✔️ Безпосередньо отримувачу (н-д, військовому, члену сім’ї тощо)

✔️ Через уповноважені органи (Міністерство оборони ГУ НГУ, СБУ, СЗРУ, Адміністрацію ДПСУ, МВС, НГУ, Управління державної охорони України, Адміністрацію Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, через органи управління інших утворених відповідно до законів України військових формувань, їх з’єднання, військові частини, підрозділи, установи або організації, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету)

5. Коли діє цей механізм?

• рік перед роком внесення до Реєстру
• рік, коли Вас внесли до Реєстру
• усі наступні роки після внесення до реєстру, але лише до кінцевого терміну: до 31 грудня року, що настає після року завершення АТО, припинення/скасування воєнного, надзвичайного стану, завершення здійснення заходів із забезпечення нацбезпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф.

❗️У своїй позиції від 18.06.2025 р. Головне управління ДПС у Луганській області наголосило на тому, що волонтер повинен мати документи, які підтверджують факт придбання та передачі благодійної допомоги (чеки, накладні, акти приймання-передачі, навіть фото- та відео-звіти про отримання благодійної допомоги) ❗️

У п. 29 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України встановлено важливе тимчасове правило: вимога про документальне підтвердження витрат волонтерів, внесених до Реєстру, не застосовувалася в період з 24.02.2022 р. до 1.05.2022 р. Тобто всі витрати, які волонтери здійснили у цей період для надання допомоги визначеним категоріям осіб, вважаються допустимим та не включаються до їх оподатковуваного доходу навіть, якщо документи відсутні.

Механізм №2: Публічні збори благодійної допомоги

Підстава: пп. 165.1.68 ПК України

Це стосується, зокрема, фізосіб, які відкривають «банки» для публічного збору благодійної допомоги військовим або для збору коштів для благодійного фонду, але при цьому не зареєстровані в Реєстрі.

1. Хто може отримувати кошти без оподаткування?

Фізична особа, яка збирає пожертви:

• від імені благодійної організації (коли вона волонтер фонду)
• від власного імені на користь благодійної організації (збирає, щоб передати фонду)
• від імені або на користь інших бенефіціарів у порядку, визначеному ЗУ”Про благодійну діяльність та благодійні організації” (наприклад, збирає сама, аби передати знайомому військовому)

бенефіціаром (той, хто отримає від Вас цю допомогу) може бути:

• фізична особа (військовий, поранений, дитина тощо)
• неприбуткова організація (лікарня, школа, реабілітаційний центр тощо)
• територіальна громада
• будь-яка юридична особа

2. Умови, за яких кошти не оподатковуються

А) публічність збору, тобто:

• Благодійник відкрито оголосив, що збирає кошти: у соцмережах, на сайтах, у чатах, у месенджерах тощо;
• Вказав мету: на що саме підуть кошти (дрони, турнікети, медикаменти, генератори);
• Зазначив бенефіціара: кому саме призначена допомога (військовому підрозділу, лікарні, конкретній людині тощо);
• Забезпечив доступність інформації: допис, сторіс чи інше оголошення, що є у відкритому доступі протягом усього збору

Б) Фактичне перерахування

Відповідно до пп. 165.1.68 ПК України благодійник звільняється від оподаткування лише тієї частини коштів, яку він фактично використав за призначенням – лише те, що реально пішло на допомогу, а не вся отримана сума.

Якщо частину коштів благодійник лишає «про запас» або витрачає не на цільові потреби – ця сума не враховується як благодійна допомога і відповідно оподатковується за загальним правилом як дохід. Наприклад, Ви зібрали 100 000 грн, передали 94 000 грн, 6 000 грн – оподатковуються як Ваш дохід.

В) Цільове використання пожертв

Кошти, отримані благодійником, мають бути використані на ту благодійну мету, яка оголошувалася публічно під час збору та відповідати цілям благодійної діяльності.

❗️На таку особу також поширюється вимога мати документи, які підтверджують факт придбання та передачі благодійної допомоги (чеки, накладні, акти приймання-передачі, навіть фото- та відео-звіти про отримання благодійної допомоги) ❗️

Якщо хоча б якась умова у механізмах не виконується – нема документів, не вся сума передана, змінено мету – податкова трактує такі гроші як ваш дохід, а отже: 18% ПДФО + 5% військового збору = 23% податку.

Тому головне правило просте – прозорість, фіксація та цільове використання захищають волонтерів та благодійників від оподаткування так само, як волонтер та благодійник захищають тих, кому ця допомога призначена.

Джерела:

Податковий кодекс України : Кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI : станом на 5 жовт. 2025 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text

Про благодійну діяльність та благодійні організації : Закон України від 05.07.2012 № 5073-VI : станом на 28 серп. 2025 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5073-17#Text

Про волонтерську діяльність : Закон України від 19.04.2011 № 3236-VI : станом на 1 черв. 2025 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3236-17#Text

Особливості провадження волонтерської діяльності платниками податків – фізичними особами у період здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації : Інформ. лист ДПСУ №  8/2022. URL: https://tax.gov.ua/data/material/000/529/640735/InfoList8_2022.pdf.

Збір коштів на волонтерські картки: питання з оподаткуванням. Головне управління ДПС у Луганській області. URL: https://lg.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/907094.html.

З моменту прийняття Цивільного кодексу України 2003 року постало питання співвідношення договорів відступлення права вимоги (цесії) та факторингу. Попри тривале існування цих інститутів, суперечності між ними залишаються актуальними й сьогодні. Якщо для юристів-теоретиків це  інтелектуальний виклик, то для бізнесу — практичний ризик, адже від правильної кваліфікації договору часто залежить його дійсність та правові наслідки.

Відступлення права вимоги (цесія) — це передача кредитором своїх прав вимоги до боржника іншій особи (стаття 209 Цивільного кодексу України). Такий договір може бути:

• укладений між будь-якими суб’єктами (як фізичними, так і юридичними);
• оплатним або безоплатним;
• предметом може бути будь-яке зобов’язання, не обов’язково грошове.

Натомість факторинг — це договір, за яким фінансова установа (фактор) передає клієнту (підприємцю) грошові кошти в обмін на право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Таким чином, факторинг має ознаки фінансування, кредитування та надання фінансової послуги, що супроводжується оплатою з боку клієнта (стаття 1077 Цивільного кодексу України).

Причина в тому, що факторинг законодавчо віднесено до фінансових послуг, а отже, надавати його можуть лише фінансові установи з відповідною ліцензією. В той час, договір цесії не має таких обмежень — його можуть укладати будь-які учасники цивільних правовідносин.

Основні відмінності:

Саме елементи фінансування та платності стали головними критеріями, які намагаються використати науковці та суди для розмежування цесії та факторингу. Зміни до Цивільного кодексу, внесені у 2010 році, уточнили, що плата за факторинг може надаватися в будь-якій формі, визначеній договором, — від твердої суми до відсотків або різниці у вартості вимог.

Однак у реальному обороті часто трапляються ситуації, коли право грошової вимоги продається за оплатним договором цесії, наприклад, коли один кредитор продає борг іншому з дисконтом (знижка від номінальної (повної) вартості). Така операція може ззовні нагадувати факторинг, але не завжди ним є. Ціна права вимоги визначається на розсуд сторін, і закон прямо не забороняє встановлювати її нижчою від номінальної вартості боргу. Отже, виникає питання: чи можна різницю між номінальною сумою боргу і фактичною ціною продажу вважати винагородою фактора, тобто ознакою факторингу?

Позиція Верховного Суду:  Постанова ВП ВС від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18

Суд уточнив: Якщо предметом та метою договору є лише відступлення права вимоги, а доказів надання фінансової послуги немає — це цесія. Якщо ж договір містить ознаки фінансування за плату, — це факторинг. Сам факт продажу боргу з дисконтом не означає, що це факторинг, якщо відсутній елемент фінансової послуги.

У постанові ВП ВС від 7 вересня 2022 року (справа № 910/16579/20) суд підтвердив: відступлення права вимоги не за номінальною вартістю саме по собі не є факторингом, якщо відсутні інші ознаки фінансової послуги. Такий договір може бути визнаний купівлею-продажем майнового права.

Найважливіше нововведення — набрання чинності Законом України «Про факторинг», який суттєво змінює правове регулювання цих відносин. Закон передбачає:

• детальне врегулювання діяльності факторів;
• вимоги до їх ліцензування та фінансового контролю;
• визначення публічних і комерційних факторингових операцій.
• З повним набранням чинності Законом у червні 2026 року очікується, що:
• факторинг стане єдиним допустимим механізмом передачі грошових вимог із фінансуванням;
• цесія залишиться лише теоретичним інститутом, застосовним до негрошових або внутрішньогрупових передач прав.

Відступлення права вимоги та факторинг справді мають спільні риси, однак їхня юридична природа та економічна мета різні. Цесія – це передача права вимоги, що не завжди має оплатний характер і не пов’язана з фінансуванням. Факторинг – це фінансова послуга, яка передбачає надання коштів за плату та може здійснюватись виключно фінансовими установами. Ключові критерії розмежування полягатимуть у наявності елемента фінансування; наявності плати (винагороди фактора); суб’єктивному складі (обов’язкова участь фінансової установи).

Судова практика ВС підтверджує, що назва договору не визначає його правову природу — вирішальним є зміст і фактичні обставини.

З урахуванням нового законодавства, цесія поступово втрачатиме практичне значення, а фінансування під уступку вимог регулюватиметься виключно як факторинг.

Авторка консультації
Сторожук Ірина Юріївна
консультантка Юридичної клініки “Pro Bono” 
Національного університету “Острозька академія”

Даємо відповідь Вам відразу: це можливо. Як саме це зробити розкажемо у статті.

Купівля нерухомості – важливий фінансовий крок, який супроводжується різними податковими зобов’язаннями. Одним із них є обов’язковий пенсійний збір у розмірі 1% від вартості житла. Втім, українське законодавство передбачає можливість повернення цієї суми для громадян, які купують нерухомість вперше. У цій статті розглянемо, як реалізувати своє право на повернення коштів, які документи потрібні та які складнощі можуть виникнути в процесі.

Згідно із Законом України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» , покупець нерухомого майна зобов’язаний сплатити 1% від вартості об’єкта до Пенсійного фонду України. Водночас цей же закон передбачає можливість повернення сплаченого збору для осіб, які вперше набувають у власність нерухомість.

Нерухомість, що підлягає оподаткуванню пенсійним збором, включає:

• житлові будинки та їх частини;
• квартири;
• садові будинки, дачі;
• гаражі та інші будівлі, які відповідають визначенню нерухомого майна за Податковим кодексом України.

Хто має право на повернення?

Право на повернення 1% пенсійного збору мають громадяни, які вперше купують житло. Це означає, що особа раніше не була власником будь-якого об’єкта нерухомості. Водночас, якщо житло було отримане у спадщину або за договором дарування, така особа вже вважається власником нерухомості, а отже, не може скористатися правом на компенсацію.

Процедура повернення пенсійного збору

Для повернення коштів необхідно звернутися до територіального управління Пенсійного фонду України із заявою про повернення безпідставно сплачених грошових коштів. До заяви додаються:

• копія договору купівлі-продажу;
• копія квитанції про сплату пенсійного збору;
• довідка з банку із реквізитами рахунку для повернення коштів.

У заяві слід зазначити ПІБ, ідентифікаційний код, місце проживання, контактний телефон, суму платежу, що підлягає поверненню, а також спосіб отримання коштів (із зазначенням банківських реквізитів).

Можливі складнощі та судова практика

На практиці Пенсійний фонд України часто відмовляє у поверненні збору. Основна причина – відсутність у Пенсійного фонду даних про те, чи є покупець нерухомості її власником вперше.

У разі отримання відмови особа має право звернутися до окружного адміністративного суду з позовом про визнання відмови Пенсійного фонду протиправною. Судова практика свідчить, що позивачі часто виграють такі справи, оскільки саме Пенсійний фонд повинен довести, що особа придбала житло не вперше.

Згідно з рішенням Верховного Суду , держава зобов’язана повернути неправомірно сплачений збір, якщо Пенсійний фонд не надав доказів, що особа вже володіла нерухомістю.

Важливо врахувати, що строк для подання позовної заяви до суду обмежений шістьма місяцями з моменту отримання відмови від Пенсійного фонду.

Одного разу нам поставили питання, чи можна реалізувати це право під час воєнного стану?

Процедура повернення пенсійного збору продовжує діяти навіть під час воєнного стану. Законодавство не містить обмежень щодо можливості подання заяви до Пенсійного фонду або звернення до суду у разі відмови.

Підсумуємо

Повністю компенсувати витрати на купівлю нерухомості неможливо, проте покупці, які вперше набувають житло у власність, можуть повернути 1% його вартості, сплачений як пенсійний збір. Для цього потрібно зібрати необхідні документи та подати заяву до Пенсійного фонду. У разі відмови варто звернутися до суду, адже судова практика вказує на високу ймовірність позитивного рішення для позивачів.

Знання своїх прав допоможе зменшити витрати при купівлі житла та захистити власні фінансові інтереси.

Авторки консультації
Ніна Заєва та Катерина Човпило,
консультантки Юридичної клініки “Pro bono”
Національного університету “Острозька академія”

Неможливо уявити сучасний світ без Інтернету. Всесвітня павутина заполонила майже всі сфери нашого життя. Тепер можна замовити їжу із закладів харчування, придбати будь-що, оплатити комунальні платежі та працювати на омріяній роботі, не виходячи з дому. Разом з тим, такий розвиток технологій призвів до зростання шахрайства в Інтернеті.

Сьогодні поговоримо про сучасні способи шахрайства та їх виявлення.

Відповідно статті 190 Кримінального кодексу України шахрайство – це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. Частиною третьою вказаної статті передбачається, що шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років. Саме за цією частиною правоохоронні органи України кваліфікують усі шахрайські дії вчинені на просторах інтернету.

Шахрайство в інтернеті буває різних форм: грошове шахрайство, крадіжка особистих даних або фінансове шахрайство.

Одним із найпоширеніших видів онлайн-шахрайства є фішинг, який полягає в тому, що шахраї шляхом обману намагаються дізнатися особисту інформацію для подальшого незаконного використання. Найчастіше викрадають за допомогою фішингу облікові дані (паролі, PIN-коди), особисті дані (ім’я, адреса) та медичну інформацію.

Фішинг часто вчиняється у звичайній формі запиту на дані, який нічим не відрізняється від справжнього. Жертва переходить за надісланим посилання на підроблений сайт, наприклад, офіційна вебсторінка банку чи інтернет-магазин, де їй необхідно ввести конфіденційні дані. Оплативши товари чи вказавши власні персональні дані на сайті-двійнику, ви потрапляєте у пастку шахраїв. Необхідні вам товари чи послуги ви не зможете отримати, а ваші персональні дані можуть бути використані проти вас. Тому перед введенням своїх даних переконайтеся, що ви точно перебуваєте на офіційному сайті.

Актуальним прикладом в наш час є шахрайські публікації із пропозиціями отримати соціальні виплати для українців нібито від ВПП ООН та інших міжнародних організацій. Для отримання допомоги шахраї пропонують перейти за посиланням та ввести дані для входу в онлайн-банкінг, які зрештою потраплять до злодіїв. Таким чином українці переходять на сайт-двійник, що імітує український банк, та залишають всю необхідну інформацію.

Найкращий спосіб уникнути фішингової атаки – ніколи не натискати на посилання в небажаних повідомленнях в електронній пошті, у текстових повідомленнях чи в соціальних мережах, особливо, якщо вас просять розкрити конфіденційну інформацію, яку в подальшому можуть використовувати проти вас. Тому перед введенням своїх даних переконайтеся, що ви точно перебуваєте на офіційному сайті, а у разі введення – негайно заблокуйте банківську картку.

Ще одним видом онлайн-шахрайства є крадіжка особистих даних, мета якої полягає у виконанні дій від імені жертви, наприклад, відкриття банківських рахунків, отримання кредитів чи замовлення товарів в інтернеті. Зазвичай жертви дізнаються про це уже після виконання певних дій шахраями, отримуючи сповіщення про покупку, стягнення грошових кошті чи необхідності сплати кредити.

Щоб запобігти крадіжці особистих даних, необхідно захистити свою фінансову інформацію, а саме: використовувати унікальні надійні паролі для кожного облікового запису, а за можливості подвійний захист для входу в обліковий запис. Окрім цього, пам’ятайте, що ви ніколи не повинні повідомляти конфіденційну інформацію, таку як паролі, PIN-коди, дані картки чи медичні записи за телефоном, електронною поштою чи через повідомлення. Для уникнення неконтрольованих покупок встановіть ліміт для онлайн-покупок та підтвердження СМС чи телефонним дзвінком.

Віддалена заміна SIM-картки – новий метод шахраїв отримати фінансовий номер для подальшого привласнення грошових коштів із ваших банківських рахунків. Все відбувається дуже просто. На ваш номер телефонують із організації та схиляють перетелефонувати. Після цього замовляють в оператора послугу по відновленню SIM-картки, використовуючи для ідентифікації останній номер телефону, тобто той, з якого дзвонили шахраї. Окрім цього, зловмисники можуть перерахувати незначну суму коштів на мобільний рахунок, щоб знати точну дату останнього поповнення рахунку.

Якщо ви помітили підозрілі ознаки – негайно повідомте оператора. А щоб захиститися від такого шахрайства, необхідно заборонити віддалену заміну SIM-картки або перейдіть на контрактне обслуговування у мобільного оператора.

Що робити, якщо ви стали жертвою онлайн-шахраїв?

Перш за все, необхідно звернутись до найближчого відділу поліції або зателефонувати 102. Зібрати всю можливу інформацію, що підтверджує факти вчинення щодо вас шахрайських дій: чеки про оплату, квитанції з банку про проведення грошових операцій, роздруківки оголошень, посилання на сайт тощо.

Зверніться до адміністратора сайту з метою блокування сторінки шахрая, а також зателефонуйте в банк, через який було здійснено платіжні операції, повідомте, що переказ здійснено на картку шахрая.

Після притягнення винної особи до кримінальної відповідальності, ви можете звернутись до суду з вимогою відшкодування матеріальної й моральної шкоди та повернути викрадені кошти.

Щоб не стати жертвою шахраїв необхідно дотримуватися простих правил безпеки в Інтернеті:

1. Не вказувати персональні дані на неперевірених сайтах.
2. Нікому не повідомляти інформацію про банківські картки та фінансові рахунки (термін дій, CVV-код, пароль (PIN-код)).
3. Перевіряти гіперпосилання сайту перед введенням своїх даних.
4. У випадку отримання сумнівних листів чи повідомлень ні в якому разі не здійснювати ніяких оплат.
5. Користуватися лише перевіреними інтернет-магазинами та не здійснювати предоплат.
6. Не користуватися оголошеннями про роботу, що пропонують швидкий заробіток за внесення завдатку.

То ж під час здійснення будь-яких дій в інтернеті оцінюйте всі ризики та намагайтеся не стати жертвою шахраїв. Бережіть себе та свої персональні дані!!!

Автор консультації:

Софія Щур, консультантка юридичної клініки «Захист»
Національної академії внутрішніх справ

У випадку виникнення запитань – звертайтеся до юридичної клініки «Захист»:

• https://instagram.com/defendnaia?igshid=YmMyMTA2M2Y=
• E-mail: navs1defense@gmail.com
• Тел.: 067 398 24 35

В Україні, як і в усьому світі, кредитні спілки є поширеною альтернативою банківських установ. Тим не менш, в українських реаліях маємо недосконале правове регулювання діяльності кредитних спілок, що спричиняє низький рівень їх надійності, прозорості та платоспроможності.

Кредитна спілка – це неприбуткова організація, яка створена з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об’єднаних грошових внесків членів кредитної спілки (Закон України «Про кредитні спілки»)

Варто наголосити, що кредитні спілки належать до високо ризикових фінансових установ, оскільки для надання фінансових послуг вони залучають кошти членів кредитної спілки. Тим не менш, судова практика та численні звернення за юридичною допомогою до Правничої клініки «НаУКМА» свідчать про те, що громадяни не завжди добре обізнані про свої права як вкладників кредитної спілки та пов’язані із цим ризики.

З огляду на це роз’яснюємо,  що перш ніж оформити вклад до кредитної спілки  слід врахувати деякі поради:

• Вкладникам, які користуються послугами кредитних спілок, слід перевірити наявність і дійсність свідоцтва про реєстрацію кредитної спілки як фінансової установи. Перевірити внесення її до державного реєстру можна за посиланням
• Перед оформленням вкладу до кредитної спілки, вкладникові потрібно перевірити, чи має фінансова установа діючу ліцензію. Адже фінансові послуги (тобто операції з чужими грошима) можуть надаватися тільки на підставі ліцензії. Це вимога Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”.

Увага! Випадки неліцензованої діяльності кредитних спілок є непоодинокими, що перетворює їх на ризикових контрагентів за договором вкладу. Існує висока ймовірність, що неліцензована кредитна спілка може «зникнути», не повернувши Ваші кошти.

Перевірити наявність ліцензій можна у спеціальному публічному реєстрі, де є інформація про усі фінансові установи:

• Вкладникові варто усвідомлювати, що кредитні спілки не є учасниками Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Отже, держава не гарантує повернення коштів вкладникам у разі банкрутства спілки.
• Радимо врахувати, що, зазвичай, кредитні спілки не володіють достатніми грошовими активами, майном. Відсутність у кредитних спілок активів, майна часто унеможливлює ефективний судовий захист порушених прав вкладників. Наприклад, якщо кредитна спілка, не маючи на балансі жодного майна, не повертає вклад згідно умов договору, тоді повернути гроші на підставі рішення суду за позовом про стягнення грошей за вкладом навряд вдасться.

Підсумовуючи, радимо вкладникам дотримуватися вище викладених порад та враховувати ризики при ухваленні рішення про внесення вкладу до кредитної спілки.

Авторка консультації

студентка 4 курсу, клініцистка НЛ “Правнича клініка” НаУКМА
Безручко Вікторія

Під час воєнного стану все змінюється. Наші потреби й пріоритети теж, але зобов’язання ніхто не скасовував. Відкритим лишилося й питання сплати кредитів, адже через складну ситуацію виплачувати їх нічим, а накопичувати борги також не хочеться.

Держава не могла стояти осторонь цих процесів, адже проблема виплати кредитів гостро постала не лише для позичальників, а й для позикодавців. Тому для врегулювання цього питання та з метою полегшення ситуації на час війни та післявоєнного відновлення економіки Верховна Рада України прийняла Закон України № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», який змінює низку правил роботи банків та небанківських фінансових установ, зокрема тих, що надають послуги з кредитування.

Цей закон запровадив так звані кредитні канікули, а саме: на час дії воєнного стану та в 30-денний строк після дня його припинення або скасування позичальник не буде нести відповідальності перед кредитодавцем у разі прострочення виконання зобов’язання за споживчим кредитом. Він також звільняється від обов’язку сплати на користь кредитодавця неустойки та інших платежів за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов’язань за таким договором. Така неустойка, що нарахована у період з 24 лютого 2022 року підлягає списанню.

Також банкам забороняється у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит збільшення процентної ставки за користування кредитом, крім випадків, коли встановлення змінюваної процентної ставки передбачено кредитним договором чи договором про споживчий кредит.

Під час укладання кредитного договору необхідно звернути увагу на так звані «прострочені проценти» – проценти, які банк нараховує після закінчення строку кредиту у разі його несплати. Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом .

Зазвичай у договорах кредитодавець прописує, що до моменту, коли позичальник повинен повернути кредит, застосовується одна процентна ставка, а з дати, коли кредит повинен був бути повністю погашений і до моменту фактичної оплати тіла кредиту застосовується змінена процентна ставка. На жаль, люди досить не уважно читають договори перед їх підписанням та не звертають увагу на деякі пункти. Тобто такі проценти нараховуються у розмірі 3% річних від простроченої суми або ж інший розмір, що встановлений договором .

Однак, як вже зазначалося вище, на період дії воєнного стану та в 30-дений період після його завершення боржник звільняється від сплати штрафу.

Тобто під час воєнного стану обов’язок сплати кредиту та процентів по ньому залишається, але якщо позичальник не може вчасно повернути кредит, то він не буде оштрафований. Варто зазначити, що банки в індивідуальному порядку також можуть запроваджувати додаткові заходи підтримки, а кредитні канікули не впливатимуть на кредитну історію.

Що для цього потрібно зробити?

Перш за все звернутися до свого банку, а не чекати поки банк уже матиме  право застосувати штрафні санкції через прострочення виплати по кредиту.

По-друге, необхідно дізнатися про умови кредитних канікул та додаткові умови від банку. Візьміть із собою документи – паспорт, ідентифікаційний код, що потрібні для підтвердження особи та заповнення заяви.

Тобто, якщо у Вас є невиплачений споживчий кредит станом на воєнний період, Ви не нестимете відповідальність за несплату боргу під час воєнного стану, а також в тридцятиденний строк після його припинення або скасування. Водночас, якщо Ви маєте достатній ресурс, рекомендуємо і надалі їх сплачувати та підтримувати економіку держави.

Авторка консультації

Софія Щур, консультантка юридичної клініки «Захист»
Національної академії внутрішніх справ

Якщо у вас виникнуть запитання, звертайтеся до юридичної клініки «Захист»:

• https://instagram.com/defendnaia?igshid=YmMyMTA2M2Y=
• E-mail: navs1defense@gmail.com
• Тел.: 067 398 24 35, 066 077 14 17

єОселя – це державна програма, яка дозволяє окремим категоріям громадян отримати пільгове кредитування на житло. Про те, хто може претендувати на участь у цій програмі та які її умови, йдеться у консультації, яку підготувала студентка 4 курсу, клініцистка Навчальної лабортаорії “Правнича клініка” НаУКМА Катерина Буденко

Нормативно-правовий акт, який регулює це питання:

Постанова КМУ від 2 серпня 2022 р. № 856 «Деякі питання забезпечення приватним акціонерним товариством “Українська фінансова житлова компанія” доступного іпотечного кредитування громадян України».

Хто може отримати послугу?

На забезпечення доступним іпотечним кредитуванням за ставкою 3% річних можуть претендувати:

1) військовослужбовці Збройних Сил за контрактом, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міноборони, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, Держтрансслужби, військові прокурори Офісу Генерального прокурора, особи рядового і начальницького складу ДСНС, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро, поліцейські та члени їх сімей;

2) медичні працівники (фахівці та професіонали) закладів охорони здоров’я державної або комунальної форми власності;

3) педагогічні працівники закладів освіти державної або комунальної форми власності;

4) наукові (науково-педагогічні) працівники закладів освіти та наукових установ державної або комунальної форми власності.

На забезпечення доступним іпотечним кредитуванням за ставкою 7% річних можуть претендувати:

5) ветерани війни та члени їх сімей; учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, сім’ї загиблих (померлих) ветеранів війни, а також сім’ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України.

Окрім сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, яким виплачена одноразова грошова допомога відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168.

6) внутрішньо переміщені особи;

7) інші громадяни України, які не мають власної житлової нерухомості або у власності яких менше ніж 52,5 кв. метра для сім’ї з однієї особи (одинока особа) та додатково 21 кв. метр – на кожного наступного члена сім’ї.

Вимоги, яким повинен відповідати кандидат для отримання кредиту: 

• належить до категорій вищезазначених категорій осіб;
• є громадянином України;
• досяг 18 років на момент підписання кредитного договору;
• є платоспроможним та має можливість здійснювати платежі з погашення та обслуговування кредиту;
• має у власності менше ніж 52,5 кв. метра загальної площі житлової нерухомості для сім’ї з однієї особи (одинока особа) та додатково 21 кв. метр – на кожного наступного члена сім’ї (не враховується нерухомість, що розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій або на території, яка перебуває в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні);
• не має діючих договорів пільгових державних іпотек та лізингу;
• не належить до осіб під санкціями та не знаходиться в реєстрі олігархів.

Предметом пільгової іпотеки може бути лише квартира в багатоквартирному жилому будинку або ж майнові права на квартиру в будинку, що зводиться.

Вимоги, яким повинен відповідати предмет іпотеки (житло):

• розташований на території України (за винятком нерухомості, що розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій або на території, яка перебуває в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні);
• вартість не перевищує оціночну вартість, визначену на підставі звіту про оцінку;
• не є об’єктом права державної чи комунальної власності;
• прийнятий в експлуатацію раніше ніж за 10 років до дати укладення договору.

Умови кредиту:

• максимальний строк кредиту – 240 місяців;
• мінімальний перший (початковий) внесок сплачує позичальник у розмірі не менш як 20 відсотків вартості предмета іпотеки;
• умовами кредитного договору може бути передбачено застосування штрафних санкцій за кредитом у разі невиконання або порушення позичальником умов кредитного договору та/або договору іпотеки;
• відповідно до порядку погашення кредиту та відсотків за ним ануїтет або погашення основного боргу здійснюється рівними частинами і нарахування процентів щомісяця.

 Як отримати послугу?

Заявку на отримання кредиту кандидат подає в електронній формі через Портал Дія (diia.gov.ua), зокрема з використанням мобільного додатка Дія – послуга єОселя.

У когось слово «аб’юз» викликає усмішку, хтось закочує очі, хтось просто не сприймає це явище серйозно, хтось називає всі свої стосунки аб’юзивними, а хто і справді потерпає від цього і йому зовсім не смішно.

Попри прогресивний розвиток суспільства, світ не стає добріше і толерантніше в сферах, де це край необхідно. Я вже мовчу про прояв емпатії.

Реальний аб’юз це не жарт, це справді страшно. Він не зупиняється на образливих висловах чи діях, він може підігрівати та вирощувати в жертві думки про самогубство. І, на жаль, інколи жертва все ж таки не витримує і закінчує життя. І це все, до речі, не просто домашнє насилля (стаття 126-1 Кримінального кодексу України), яке, виходячи з судової практики, закінчиться в найгіршому випадку виправними роботами, це вже доведення до самогубства (стаття 120 Кримінального кодексу України) – там зовсім інше покарання.

Загалом на сьогодні ця тема активно обговорюється, оскільки аб’юз розростається до великих масштабів. Людина може зіткнутись з аб’юзом у сім’ї, у школі, на роботі та в мережі.

Що таке аб’юз? Це будь-яка навмисна дія, наслідком якої є фізична або моральна шкода іншій людині. І виходячи з визначення, розуміємо, що аб’юзивні стосунки – це коли людина чинить фізичне, психологічне, сексуальне або економічне насильство над іншою людиною перебуваючи з вами у певному зв’язку (батьки-діти, чоловік-дружина, брат-сестра, однокласник-однокласник тощо). Потрапити в них просто, а ось вибратись буває дуже нелегко.

Зараз я хочу поговорити з вами як захиститися від аб’юзера і того, хто зазіхає на ваші особисті межі з агресією як фізичною, так і моральною.

По-перше, якщо ви відчуваєте насильство у свою сторону, ви маєте усвідомити свою присутність у ньому.

По-друге, дуже важко взяти та вийти з таких стосунків, бо залишаючись в них, ви реалізовуєте якусь свою потребу. Це може бути потреба в увазі, турботі… Іншими словами – визначте навіщо ви терпите таке ставлення до себе, що це вам дає?

По-третє, намагайтесь знайти адекватні рішення реалізації своєї потреби в іншому місці, без залучення іншої людини. Не робіть це чужий коштом, закривайте свої потреби самостійно.

Найголовніше – візьміть відповідальність за своє життя, настрій, інтереси та матеріальні ресурси. А вже потім ви можете звернутись по допомогу до найближчого центру допомоги жертвам насильства, до психолога, або психотерапевта.

Якщо ж аб’юз має фізичне вираження, що трапляється в більшості випадків, коли ви з жертвою живете разом, потрібно діяти за таким алгоритмом.

Є таке поняття, як обмежувальний припис кривднику. Розглядається у межах не кримінального чи адміністративного, а рамках цивільного процесу.

1. Заява подається до суду за місцем вашої реєстрації.
2. Суддя повинен розглянути вашу заяву за 72 години.
3. Судовий збір платити не треба.
4. Обмежувальний припис виражається у таких заходах:

• заборона перебувати у місці спільного проживання;
• усунення перешкод у користуванні сумісним майном;
• обмеження спілкування з потерпілою дитиною;
• заборона наближатися на певну відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування;
• заборона переслідування;
• заборона листування, телефонні переговори.

5. Обмежувальне розпорядження видається до 6 місяців.
6. Про видачу обмежувального розпорядження суд повідомляє поліцію.

У світі майже 8 мільярдів людей, не звужуйте свій світ до однієї і не думайте, що якщо б’є – значить кохає. Якщо б’є, то це стаття Кримінального кодексу Україні і нічого більше.

Консультацію підготувала:

Анастасія Чех, студентка правничої клініки Національного університету “Києво – Могилянська академія”

Часом зовсім буденні речі стають приводом для складних життєвих викликів. Наприклад, особі необхідно звернутись до суду, що вимагає значних не тільки емоційних та часових витрат, а й фінансових ресурсів.

Цей інформаційний матеріал підготовила правнича клініка Національного університету “Києво – Могилянська академія” з метою полегшити поневіряння громадян на просторах процедури зі сплати судового збору. Особливої актуальності ці відомості набувають з огляду на щорічну зміну його розміру та часту зміну реквізитів його сплати.

Що таке судовий збір?

У Законі України «Про судовий збір» судовим збором визначено збір, який справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом.

Коли та ким сплачується?

Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи – підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.

Судовим збором сплачуються:

• подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством;
• подання до суду апеляційної чи касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України;
• видача судами документів (копій судових рішень);
• ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом.

Важливо знати! Закон України «Про судовий збір» передбачає пільги щодо сплати судового збору, зокрема, у статті 5 встановлено перелік осіб, які при зверненні до суду звільняються від сплати збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Як обраховувати судовий збір?

Законодавством передбачено загальний порядок визначення розміру ставок судового збору. Згідно з нормою ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» він справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відтак, для визначення розміру судового збору необхідно оперувати трьома категоріями:

• ціна позову;
• відсоткова ставка судового збору, визначена у вказаному Законі;
• прожитковий мінімум для працездатних осіб (станом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).

Якщо Ви подаєте позов, що містить вимоги майнового характеру, то необхідно обраховувати розмір судового збору, застосувавши відповідну ставку судового збору до ціни позову.

У випадку з позовними вимогами немайнового характеру застосовується відсоткова ставка судового збору до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначена у вказаному Законі.

Варто зауважити, що станом на 1 січня 2022 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2481 гривні.

Маючи вищевказані відомості та скориставшись таблицею розмірів ставки судового збору Ви зможете успішно обрахувати суму, яку необхідно сплатити.

Корисна порада! Судовий збір можна сплатити онлайн за допомогою державного електронного ресурсу «Судова влада України». Для здійснення платіжної операції належить обрати суд, до якого подаватиметься позов, а надалі сформувати квитанцію. Посилання: «Судова влада України» – URL: https://court.gov.ua/affairs/sudytax/

Детальніше ознайомитись зі ставками судового збору, наданими пільгами та порядком його сплати можна у чинній редакції Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI 

Консультацію підготував:

Владислав Рибалко, студент Національного університету «Києво-Могилянська академія»